Бельгія. Командний гравець

Голос столиці

У Бельгійському королівстві завжди ставилися з теплими почуттями до Москви. І з прохолодою - до Києва. Але як командний гравець, що орієнтується на Берлін і Париж, під час російсько-української війни Брюссель іде у фарватері політики Європейського Союзу. Офіційно Бельгія виступає за територіальну цілісність і суверенітет України, підтримує санкції проти Росії, виділяє гуманітарну допомогу біженцям. Віце-прем'єр королівства, міністр закордонних справ Дідьє Рейндерс у січні не виключав, що лідери ЄС можуть посилити економічні санкції проти Росії, якщо ситуація в нашій країні погіршиться. Глава бельгійського зовнішньополітичного відомства у своїй книжці "Європа-Росія" навіть пише, що воєнна агресія Росії в Україні становить таку саму загрозу для безпеки Євросоюзу, як джихадисти з ІДІЛ.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Утім, засуджуючи анексію Криму, у своїх публічних заявах бельгійське МЗС усіляко утримується від вживання слова "агресія". Бельгія - одна з тих держав, члени урядів яких не виступають із жорсткими заявами, вимагаючи рішучих заходів для покарання порушника міжнародного права.

У бельгійській столиці також кажуть: канали для діалогу з Москвою мають залишатися відкритими. Адже Росія - важливий партнер. У торгівлі, у розв'язанні таких глобальних проблем, як міжнародний тероризм, ядерна програма Ірану тощо. Загалом бельгійський уряд, який наголошує на необхідності якнайшвидшого врегулювання ситуації в Україні мирним шляхом, явно хоче чимскоріше повернутися до докризових відносин із РФ.

Позицію Брюсселя щодо Москви Д.Рейндерс озвучив під час свого візиту в Росію у квітні 2015 р. Він заявив, що Бельгія, розвиваючи двосторонні відносини з РФ, прагне вибудовувати їх у довгостроковому плані, "піднявшись над деякими складнощами поточного періоду". Судячи з усього, дотримуватися цієї логіки в Брюсселі будуть і після того, як у двосторонніх відносинах з'явився новий подразнюючий чинник - арешт бельгійською владою російського держмайна в Бельгії за справою "ЮКОСу".

Енергетика

На ставлення офіційного Брюсселя до Москви практично не впливають поставки російських енергоносіїв - серйозний фактор для багатьох інших столиць.

Частка російської нафти та нафтопродуктів у загальному обсязі бельгійського імпорту "чорного золота" становить 11,68%, а російського вугілля - понад 25% від загального обсягу ввезення цього продукту. (Інформаційний портал "Экспортеры России" повідомляє, що в 2014 р. в імпорті з РФ частка палива мінерального, нафти та нафтопродуктів становила 34,8%.) Місцеві експерти зазначають, що, одержуючи газ із інших країн - в основному з Нідерландів та Алжиру, Бельгія фактично не залежить від поставок російського "блакитного палива".

Однак російські нафтогазові компанії активно ведуть свій бізнес у королівстві. Наприклад, "Лукойл" має в Бельгії мережу з більш як 150 заправних станцій. А в березні 2015 р. російська компанія Yamal Trade (100-відсоткове дочірнє товариство "Ямал СПГ") і бельгійська Fluxys LNG уклали 20-річний контракт на перевантаження в бельгійському порту Зеебрюгге скрапленого природного газу (обсягом до 8 млн т щороку) з метою забезпечення безперебійних поставок СПГ із півострова Ямал на ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Підписанню контракту не завадило те, що провідним інвестором "Ямал СПГ" є компанія "Новатек", проти якої ЄС і США ввели санкції. У санкційних списках, до речі, і співвласник "Новатеку" Геннадій Тимченко, близький до Владіміра Путіна. Але чому дивуватися? Як зауважив у квітневому інтерв'ю агентству новин "Россия сегодня" офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич, "навіть в умовах контрпродуктивного курсу Євросоюзу із збереження санкційного тиску на Росію ділові кола двох країн продовжують демонструвати незменшуваний взаємний інтерес до розвитку двосторонньої взаємодії".

Про цей "незменшуваний взаємний інтерес" свідчать і цифри.

Інвестиції та торговельні зв'язки

Як повідомляє російська Федеральна служба державної статистики, Бельгія є однією із семи країн Євросоюзу, в яких торік виріс товарообіг із Росією. Якщо в 2013 р. він становив 11,8 млрд дол., то в 2014 р. уже дорівнював 12,5 млрд. Щоправда, відбулося це за рахунок збільшення імпорту з РФ.

За даними Національного банку Бельгії, обсяг експорту товарів цієї країни до Росії в 2013 р. становив 3,34 млрд євро. Це 1,37% від загального обсягу бельгійського експорту. Частка РФ у зовнішньоторговельному обороті Бельгії оцінювалася у 2,25%. У свою чергу, інформаційний портал "Экспортеры России" повідомляє: частка російського імпорту становила 3,1% від усього імпорту, що надходить у Бельгію. Зауважимо, що згідно з даними за 2013 р. основний обсяг зовнішньоторговельних операцій Бельгії припадав на країни ЄС, частка яких в експорті становить 69,2%, а в імпорті - 73,4%.

За інформацією Національного банку Бельгії, після запровадження санкцій у 2014 р. обсяг бельгійського експорту до РФ знизився до 2,69 млрд євро. При цьому обсяг імпорту з Росії в королівство збільшився з 7,83 млрд євро в 2013 р. до 8,34 млрд у 2014 р. "Экспортеры России" дають дещо інші цифри та зазначають, що в 2013 р. обсяг імпорту з Росії вийшов на рівень у 7,7 млрд дол., а бельгійський експорт - на 4 млрд. У 2014 р. Бельгія імпортувала з Росії на 8,9 млрд дол., а експортувала - на 3,5 млрд.

Ключові позиції в бельгійському експорті до РФ у 2014 р. традиційно займали засоби наземного транспорту, продукти хімічної промисловості, фармацевтична продукція, чорні метали, електричні прилади та запчастини, аудіо- і відеотехніка. Що ж до імпорту з Росії, то його основна частина припадає на сировину, машини та обладнання, алмази, метали й металеві вироби.

Аналітики зазначають, що вагомим чинником у бельгійсько-російських відносинах є інвестиції Бельгії в Росію. За інформацією бельгійських експертів, вони становлять понад 1,9 млрд євро. За російськими даними, на початок
2014 р. обсяг накопичених інвестицій з Бельгії становив близько
4,4 млрд дол., прямих - 894 млн дол. За словами О.Лукашевича, "загалом на території Росії реалізовуються проекти за участі близько 35 бельгійських компаній. Сфери їхньої діяльності різноманітні - легка та важка промисловість, сільське господарство, інформаційні технології, охорона здоров'я, логістика, роздрібна торгівля".

Серед найбільших бельгійських компаній, що інвестують у РФ, - Solvay, Bekaert, AB InBev, Lhoist Group, Janssen Pharmaceutica, DEME, Barco, LMS International. Російські інвестиції в Бельгію набагато скромніші. Серед російських компаній, які інвестують у Бельгію, - Новолипецький металургійний комбінат, "Лукойл", ВАТ "Мечел", "Холдингова компанія "Елінар", "ЄвроХім".

Вплив санкцій

Восени минулого року, аналізуючи потенційні втрати бельгійської економіки від запровадження Москвою відповідних санкцій, місцеві експерти виходили з того, що основними уразливими місцями Бельгії є її експорт та інвестиції в Росію. Зокрема, на їхню думку, заборона РФ на ввезення сільськогосподарської продукції з Бельгії найбільше загрожує бельгійським садівникам, виробникам свинини та молочних продуктів. Адже саме груші, яблука, свинина, сир і вершкове масло становили основу бельгійського продуктового експорту в РФ.

З огляду на традиційно високі обсяги експорту бельгійських груш у Росію (60% від урожаю) та їхній високий урожай у 2014 р. (на 10% вище, ніж 2013-го) прогнозувалося, що найбільше постраждає від санкцій саме цей сегмент садівництва. Відмова ж Росії від бельгійської свинини, за підрахунками фермерів, могла призвести до втрат на рівні 500 із 5000 робочих місць у цьому секторі сільського господарства. (Зауважимо, що заборона на ввезення бельгійської свинини до РФ була запроваджена ще в лютому 2014 р. і, таким чином, не пов'язана з відповіддю Москви на санкції ЄС.)

"Якщо Росія закриє кордон для наших фруктів, збитки будуть величезними", - бідкався рік тому Девід Бампс, представник компанії D&G Fruit. У бельгійській пресі казали про збитки в 400 млн євро, що відповідало 7% від загального обсягу бельгійського експорту в групі сільськогосподарської та харчової продукції. "У результаті продовольчого ембарго Російської Федерації 3 тис. бельгійців залишаться без роботи", - припускали експерти голландської фінансової групи ING.

Уже взимку 2015 р. проблема збитків від обопільних санкцій втратила для бельгійського суспільства свою гостроту: дійсність виявилася значно кращою, ніж пророкували експерти, хоча торік експорт фруктів до Росії й знизився на 11,5% порівняно з 2013-м. Д.Рейндерс в інтерв'ю російському агентству "Інтерфакс" повідомив: "Експорт бельгійських товарів у Росію справді скоротився. Якщо розглядати саме сільськогосподарський сектор, то загалом експорт у цій галузі зріс із кінця минулого року й дотепер, оскільки ми зуміли знайти інші ринки збуту, інших партнерів, щоб розвивати виробництво в сільськогосподарському секторі".

Бельгійські фірми та ферми не лише знайшли нові ринки збуту агропромислової продукції, а й налагодили схеми поставок продукції в Росію через треті країни. Наприклад, через Білорусь. Існування реекспорту, до речі, підтвердив і Д.Рейндерс. Під час візиту до Москви глава зовнішньополітичного відомства Бельгії в інтерв'ю російському "Коммерсанту", зокрема, зауважив: "Що ж до наших виробників, у тому числі експорту груш, то торік обсяги нашого експорту зросли, ми знайшли нові ринки збуту - як країни, що, коли хочуть, здійснюють подальший реекспорт, так і інші країни світу".

Сказане вище не означає, що проблема збуту молочної продукції втратила свою актуальність для Брюсселя. Річ у тім, що з 1 квітня 2015 р. Євросоюз припинив виплати виробникам "молочки", запроваджені
1984 р. для запобігання надвиробництва цієї продукції та дотримання квот. Тож слід очікувати, що аграрне лобі посилить тиск на бельгійський уряд у питанні санкцій ЄС щодо РФ, щоб реалізувати нові можливості розвитку виробництва та експорту бельгійської молочної продукції.

На думку бельгійських аналітиків, якщо в майбутньому Росія запроваджуватиме нові санкції, потенційно уразливими секторами для бельгійської економіки можуть стати фармацевтика, виробництво пластмас, транспортних засобів (насамперед сідельних тягачів з напівпричепами), металургія, виробництво наукового обладнання. Окремо експерти зазначають загрозу втрат для алмазного бізнесу.

Бельгійський порт Антверпен - головний алмазний ринок світу: на його частку припадає до 80% світового обороту цього коштовного каміння. Ювелірний сектор приносить до бюджету Бельгії близько 12% доходів. А чверть імпорту алмазів надходить із Росії. Тому українські експерти вважають, що Брюссель опиратиметься запровадженню санкцій, які, наприклад, передбачатимуть обмеження щодо торгівлі алмазами: бельгійські ювеліри побоюються, що у разі заборони Росія почне поставляти коштовне каміння до інших країн-конкурентів.

Кремлівська колона

В останнє десятиліття Москва у своїй політиці в Європі традиційно опирається на ультраліві та ультраправі партії. З погляду Кремля, вони спроможні поглибити розбіжності в політичній еліті, бізнесі, суспільстві та, в остаточному підсумку, розколоти єдність Європейського Союзу в його ставленні до Росії. У тому числі й в "українському питанні". Утім, вплив подібних партій у Бельгії незначний.

Серед політичних сил, які відверто симпатизують політиці Кремля, слід назвати "Народну партію", представлену у Федеральному парламенті одним депутатом. За словами її лідера Міхаеля Модрикамена, його партія виступає "проти сьогоднішнього погіршення відносин між Європою та Росією та вважає, що Європа глибоко помиляється у виборі ворога". Побувавши ж у березні ц.р. у Москві на запрошення В.Путіна, М.Модрикамен заявив, що Росія має історичне право на Крим, а санкції стосовно неї з боку ЄС необґрунтовані.

До симпатиків Кремля входять і члени ультраправої партії "Фламандський інтерес". На останніх парламентських виборах партія одержала 7,7% голосів виборців і представлена в нижній палаті 12 депутатами. На виборах до Європарламенту вона зуміла одержати один мандат. Член "Фламандського інтересу" Франк Креєлман брав участь як "спостерігач" у незаконному референдумі в Криму в березні та "виборах" у "ДНР" у листопаді 2014 р. і виступає за створення "Новоросії".

Ще один бельгійський політик, який симпатизує Кремлю, - фламандський націоналіст, лідер громадського руху Euro-Rus Кріс Роман: він пропагує поглиблення співпраці між Росією та Європою й зміцнення осі Париж-Берлін-Москва, а також організовує в Бельгії антиукраїнські акції протесту. Список проросійського лобі був би неповним без згадування рекламного агентства GPlus Europe, яке з 2006 р. активно співпрацює з "Газпромом".

Публічна діяльність проросійських політиків у бельгійській столиці широко висвітлюється мас-медіа РФ. Утім, попри зусилля, яких вони докладають, "кремлівська колона" не здійснює істотного впливу на політику уряду Бельгії: Брюссель дотримується загальної позиції Євросоюзу щодо Москви. І надалі позиція Бельгії багато в чому залежатиме від того, які підходи обере Берлін, котрий узяв на себе роль лідера Європейського Союзу.