Батіг і пряник безвізу - Міжнародна політика - dt.ua

Батіг і пряник безвізу

9 грудня, 18:45 Роздрукувати Випуск №47, 8 грудня-14 грудня

Перспективи збереження безвізового режиму для України, Молдови і Грузії.

Вже понад рік українці з біометричними паспортами можуть подорожувати без віз до країн Шенгенської зони. 

І нині, коли більш як півтора мільйона українських громадян спробували на смак переваги візової лібералізації, а ажіотаж навколо біометричних паспортів нарешті вщухнув, ми, здається, звикли до нової буденності. 

Однак насправді розслаблятися зарано, адже країни ЄС уважно слідкують за міграційними тенденціями, і в разі порушення низки умов (як-от істотне збільшення кількості громадян, яким відмовлено у в'їзді, гальмування реформ) дію безвізового режиму можуть призупинити. Звісно, такий контроль стосується не тільки України, а й інших держав, які успішно виконали критерії візової лібералізації, зокрема країн Західних Балкан і Східного партнерства.

Перший річний звіт Єврокомісії (опублікований у грудні 2017 р.), базувався на міграційних трендах 2015—2016 років і першої половини 2017-го, коли безвіз для України ще не почав діяти. Тож спробуємо спрогнозувати, яким виявиться вердикт Єврокомісії у другому звіті, коли, власне, будуть оцінені результати першого року безвізу в Україні (2017-й — перша половина 2018-го). Також нас цікавить доля Грузії і Молдови, які разом з нами рухаються в напрямку європейської інтеграції. 

Україна: потенційні загрози неврегульованої міграції

Про слабкі місця України в майбутньому звіті Єврокомісії, ймовірно, свідчитимуть два показники: відмова у в'їзді і незаконне перебування на території країн-членів ЄС. За обома міграційними показниками ми маємо прогнозоване зростання, яке, втім, з об'єктивних причин не можна назвати критичним. 

Зокрема, якщо 2016 року Єврокомісія звітувала про незначне зменшення відмов у в'їзді українцям у порівнянні з 2015-м, то 2017-го ситуація змінилася. За даними Європейської агенції з прикордонної та берегової охорони (Frontex), українцям відмовляли у в'їзді на 34% більше, ніж 2016-го, — 37 тисяч разів. Левову частку відмов українці отримали на кордоні з Польщею. 

2018 року ситуація стала ще загрозливішою: як повідомляє Прикордонна служба Польщі, протягом перших дев'яти місяців українцям відмовляли у в'їзді до Польщі 38,7 тис. разів, що на 57% більше, ніж за той самий період 2017 року. Якщо б таке зростання відбулося за два місяці, то ЄС міг би закидати Україні порушення критеріїв механізму призупинення. Проте аргументом на нашу користь є те, що інші країни після запровадження безвізу теж мали подібні проблеми, адже подорожувальників із біометричними паспортами перестали перевіряти консульські установи. До того ж кількість відмов у в'їзді на територію Польщі мізерна у порівнянні із загальною кількістю в'їздів. За дев'ять місяців 2018 року українці в'їжджали до Польщі 7,5 млн разів, а отже, рівень відмов становив менше ніж відсоток. За таких умов зростання показника, ймовірно, не є критичним для наших західних сусідів, особливо зважаючи на політику залучення українців до польського ринку праці. Але Єврокомісія однаково закцентує увагу на цьому показнику в другому звіті і порадить посилювати інформування українців про правила користування безвізом. 

Ще один показник, за яким маємо незначне зростання, — це кількість громадян України, які незаконно перебували на території країн-членів ЄС. 2017 року, за даними Frontex, таких налічувалося 32,6 тис., що на 12% більше, ніж у 2016-го. При цьому в добезвізові 2015—2016 роки річне зростання кількості українських неврегульованих мігрантів було навіть більшим і становило 26%. Як і з відмовами у в'їзді, більшість українців із неврегульованим статусом зафіксовано у Польщі, але цей показник також є доволі низьким у порівнянні з кількістю українців, які перебували в цій країні на законних підставах. Як приклад: згідно з даними Управління у справах іноземців, на кінець 2017 року українські громадяни мали 1,79 млн дійсних дозволів на проживання у Польщі, а на кінець першого півріччя 2018-го цей показник становив 1,87 млн. 

Проте незважаючи на відносно невелику кількість неврегульованих мігрантів, тенденція до їх зростання насторожує. Наразі в публічному доступі немає даних щодо першої половини 2018 року, але в дипломатичних колах кажуть, що українців, які перевищили строк перебування в країнах ЄС, побільшало, і це не на жарт турбує окремі країни-члени ЄС. А тому Єврокомісія, скоріш за все, приділить увагу цьому питанню і спонукатиме українську владу посилити превентивні заходи. 

Загалом статистичні дані демонструють, що українці переважно дотримуються міграційного законодавства країн ЄС. Та деякі тенденції можуть насторожувати наших партнерів з ЄС, і тому на часі активізувати інформаційні кампанії, спрямовані на конкретні групи ризику, серед яких насамперед потенційні трудові мігранти, що можуть у майбутньому незаконно перебувати на території країн-членів ЄС.Запровадження воєнного стану поки що не вплинуло на міграційні потоки, і за відсутності масштабних бойових дій Україна не становить загрози державній політиці чи внутрішній безпеці ЄС. 

Але крім міграційних показників, протягом семи років наші партнери з ЄС продовжуватимуть відстежувати виконання критеріїв, які оцінювались під час безвізового діалогу, як-от: упровадження системи інтегрованого управління кордонами, антикорупційна реформа, боротьба з відмиванням грошей. Рік тому, в своєму першому звіті, Єврокомісія акцентувала увагу на потребі посилити заходи для протидії корупції, однак усіх рекомендацій так і не було виконано. Зокрема, НАЗК так і не вдалося повною мірою запустити ефективну систему перевірки електронних декларацій державних службовців, а українські нардепи не скасували електронного декларування для громадських активістів, хоча це прямо рекомендував ЄС іще 2017 року. 

Вочевидь, усі ці недоліки не пройдуть повз увагу Єврокомісії, яка закликатиме українську владу послідовно виконувати антикорупційні настанови.

Молдова: відступ від демократичних стандартів 

Молдова має серйозні причини для занепокоєння напередодні публікації другого звіту Єврокомісії щодо механізму призупинення безвізового режиму. І йдеться навіть не про річне зростання на 57% відмов у в'їзді громадянам Молдови, зафіксоване Frontex, чи про зростання на 14% тих, хто перевищив строк перебування в країнах ЄС.

Через чотири роки після запровадження безвізу Європарламент заявив, що серйозно стурбований відступом від демократичних стандартів і верховенства права, відсутністю чесних і прозорих виборів, неупередженої судової гілки влади, а також недостатніми зусиллями щодо боротьби з корупцією та відмиванням грошей у Молдові. У своїй резолюції Європейський парламент нагадує, що критерії боротьби з корупцією та відмиванням грошей були пов'язані з наданням країні безвізового режиму, яким за чотири роки існування встигли скористатися півтора мільйона громадян Молдови. Таким чином, ЄС дав своєрідний сигнал, що він може застосувати механізм призупинення безвізу для повернення Молдови до демократичних стандартів. 

Наслідки гальмування реформ для Молдови можуть слугувати попереджувальним дзвінком і для всіх інших країн Східного партнерства, зокрема для України. Згідно з резолюцією Європейського Союзу, фінансову підтримку ЄС Молдові буде надано лише після парламентських виборів у країні, які заплановано на лютий 2019 року, і за умови, що їх проведуть відповідно до міжнародних стандартів. 

Грузія: загрозлива ситуація з шукачами притулку

Серед країн Східного партнерства саме Грузія найчастіше ставала джерелом тривожних новин щодо безвізу. 

2017 року кількість грузинських шукачів притулку зросла на 34% і досягла 11,1 тис. А в Німеччині й Швеції кількість заявок за перші два місяці 2018 року зросла більше ніж на 50% у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го, що, за логікою, могло б запустити механізм призупинення безвізу. Натомість міністри внутрішніх справ Німеччини й Швеції, публічно нарікаючи на безпідставне зростання грузинських шукачів притулку, вимагали від уряду Грузії вжити належних заходів, аби зберегти безвіз. Особливе занепокоєння в ЄС викликали представники організованої злочинності, які зловживали системою надання притулку. 

Чи впоралася з проблемами Грузія? Офіційні дані щодо грузинських шукачів притулку в ЄС у першій половині 2018 року свідчать про те, що повною мірою стабілізувати ситуацію не вдалося. Відповідно, Європейська комісія не омине увагою цю проблему у своєму новому звіті, а політичні дебати на підтримку запуску механізму призупинення безвізу можуть посилитись у разі погіршення міграційної ситуації. Крім того, Єврокомісія, ймовірно, як і депутати Європейського парламенту в своїй останній резолюції, присвяченій Грузії, критикуватиме впровадження реформи юстиції, стан свободи та безпеки.

* * *

Напередодні публікації другого звіту щодо механізму призупинення безвізового режиму можна констатувати, що Україна наразі залишається єдиною країною Східного партнерства, стосовно якої не виникало політичних дебатів чи сигналів про можливий запуск механізму призупинення безвізового режиму. Незважаючи на те, що ми маємо зростання показників відмов у в'їзді й незаконного перебування в ЄС, такі міграційні тенденції були актуальними і для інших безвізових країн, зокрема Молдови. 

Наші сусіди по Східному партнерству мають більше приводів для занепокоєння, хоча в процесі розгляду долі безвізу для Грузії ЄС продемонстрував більшу схильність до діалогу, ніж до різких дій. Імовірно, європейці на цей раз притримають безвізовий батіг, але ще раз продемонструють його наявність.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 8 грудня-14 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво