Здрастуй, зброє!

Поділитися
Здрастуй, зброє!
Небезпека "недоробок" Міноборони, МНС і вчених, покликаних реалізувати держпрограму пошуку й знешкодження залишків хімзброї в Чорному й Азовському морях, очевидна для всіх. Тільки чиновники говорять про це в закритому листуванні, а публічно брешуть або недоговорюють, прикриваючись грифами "ДСК" і "не для друку".

Публікація в DT.UA відомчого листування з даними про зрив виконання держпрограми пошуку й знешкодження залишків хімічної зброї в Чорному й Азовському морях, а також потенційну загрозу для екології акваторії й безпеки судноплавства в місцях звалищ контейнерів із бойовими ОР викликала великий резонанс у ЗМІ, але поки що не змусила чиновників у погонах і без говорити правду про реальний стан речей і готовність до конкретних заходів для його виправлення. Натомість ми стали свідками нової хвилі недомовок і відвертої брехні охоронців цієї таємниці, порушення закону про доступ до публічної інформації при відповідях на інформзапити, направлені до Міністерства оборони й Держслужби з надзвичайних ситуацій (наступник МНС), та обвинувачень журналістів у некомпетентності й погоні за сенсацією. Добре, що стаття вийшла не навесні, а то б іще звинуватили в спробі зірвати курортний сезон у Криму...

Та чим хороші документальні джерела інформації, так це тим, що вони, на відміну від людей, не відмовляються від своїх слів. І навіть ті, хто підписав опубліковані DT.UA документи, уже не можуть себе спростувати, оскільки вони - особи посадові, й відмова від викладених ними в листуванні фактів означала б щиросерде зізнання у вчиненні дій, які караються за свідоме надання недостовірних даних. Нагадаємо, що в листі голови Рахункової палати України В.Симоненка до президента Віктора Януковича, листах-погодженнях за підписом П.Неботова, директора департаменту економіки оборони та безпеки Міністерства економіки, академіка НАНУ В.Кухара, які очолювали міжвідомчу Координаційну раду з реалізації держпрограми, заступника міністра МНС В.Романченка містилася інформація про те, що до 2010 року:

- держпрограму пошуку й знешкодження залишків хімзброї виконано наполовину, зокрема, через недофінансування й, за даними аудиту Рахункової палати, через нецільове використання двох третин виділених коштів;

- більшість знайдених і омонолічених контейнерів з ОР (іпритом і люїзитом) не було перезатоплено на більших глибинах, як того вимагала програма знешкодження, і вони перебувають на технологічних майданчиках;

- 60 таких саркофагів із контейнерами перебувають на глибині всього п'яти метрів у Керченській протоці, що створює навігаційну небезпеку, а викидання на них суден під час шторму може призвести до екологічної катастрофи, ліквідація наслідків якої принесе величезні збитки.

Зазначимо, що жодного з опублікованих документів ніхто не поставив під сумнів, і жодного з наведених у них фактів не спростував. На відміну від слів окремих посадових осіб, які переконували громадськість у тому, що ситуація під контролем, а контейнери з хімзброєю перебувають за 12-15 км від берега на глибині 150 м. Цю заяву колишнього начальника кримського головкому МНС Недобиткова два роки по тому було спростовано: в ефірі 5 каналу начальник департаменту реагування на надзвичайні ситуації Держслужби з НС Григорій Марченко повідомив, що таких даних у них немає.

А які є? В інформаційних запитах, направлених автором до Міністерства оборони й Держслужби з НС, які разом із НАНУ виконували держпрограму, містилися гранично конкретні запитання й запитувалася інформація, доступ до якої не може бути обмежений, оскільки вона стосується стану навколишнього середовища, використання бюджетних коштів і, без сумніву, викликає інтерес суспільства. А саме: дані щодо фінансування й виконання завдань держпрограми, кількості й площі обстежених районів, знайдених, омонолічених і перезатоплених об'єктів хімзброї, а також про заходи щодо забезпечення безпеки їх зберігання на технологічних майданчиках і судноплавства в Керченській протоці. Від міністра оборони П.Лебедєва також хотіли отримати інформацію, чи надала Російська Федерація карти затоплення хімзброї, неодноразово затребувані його попередниками, а якщо ні - то чим відмову було аргументовано.

На жаль, Міністерство оборони не вважало за потрібне відповісти на жодне з поставлених запитань, а просто відфутболило запит Держслужбі з НС (при цьому співробітниця МО, яка телефонувала мені, впевнилася, що рятувальникам запит направлено окремо). Своєю чергою, перший заступник Держслужби С.Данилюк теж вирішив не відповідати на жодне з п'яти поставлених запитань і оглядово повідомив, що в акваторіях поблизу Севастополя й у Керченській протоці за час виконання програми "виявлено й знешкоджено об'єкти з залишками хімічної зброї на доступних для водолазів глибинах". Скільки знайдено й знешкоджено - не вказується, з цифр є тільки загальна (скромна, зазначимо) площа обстеженої акваторії двох морів -
30 кв. км. І запевнення в тому, що "ситуація із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з можливим забрудненням прибережних вод отруйними речовинами, перебуває на постійному контролі", а пляжі й місця масового відпочинку "щорічно перевіряються й атестуються відповідними службами за основними критеріями безпеки". Це чудово, тільки ми запитували про інше й конкретно: скільки, де і як...

Відписки з Міноборони й Держслужби, звичайно ж, буде оскаржено в Генпрокуратурі й, якщо, треба буде, в суді. Однак, та обставина, що тему, підняту DT.UA, підхопили багато ЗМІ, дало змогу розширити обізнаність громадськості із проблемою загрози невиконання держпрограми знешкодження залишків хімзброї в акваторії Чорного моря. Підсумовуючи озвучену за останні тижні інформацію, можемо констатувати таке.

Загальна кількість виявлених у процесі виконання держпрограми об'єктів хімзброї в Чорному й Азовському морях не відома, точніше, нам її не хочуть називати. При цьому дані екологічних приватних підприємств із Севастополя "Піраміс" і "Сіталл" (залучених Мінприроди для пошуку ОР), які повідомили про виявлення відповідно 428 й 1200 контейнерів, спростовуються. Аргумент - сумнівність технології їх пошуку із застосуванням супутникових знімків. Якщо це так, тоді зустрічне запитання: хто й навіщо залучав ці фірми, витрачаючи бюджетні кошти?

Кількість омонолічених (поміщених у каркас і залитих спецбетоном) контейнерів із бойовими ОР - 117. Це дані начальника департаменту Держслужби з НС Г.Марченка підтверджено документально: в опублікованих DT.UA листах фігурувала цифра в 113 контейнерів, чотири було омонолічено 2010 р., про що ми довідалися, знайшовши простим пошуком на просторах Інету "секретну" таблицю МНС за підсумками року з повним викладенням кількісних показників і вартості робіт із пошуку й знешкодження контейнерів із залишками хімзброї.

Ще одна страшна таємниця - місця, де не до кінця знешкоджені контейнери в саркофагах залишилися лежати на техмайданчиках у Керченській протоці, загрожуючи в будь-який момент потрапити під викинутий штормом суховантаж або танкер. Офіційних відповідей на запитання про те, де знаходяться ці майданчики й наскільки вони безпечні, ані ми, ані наші колеги з інших ЗМІ не отримали. Але їх легко вирахувати за даними документів, опублікованих DT.UA. Це район між мисом Білий і островом Тузла, куди в листопадовий шторм 2007-го викинуло на мілину баржі "Дика" і Деметра", про що писав академік В.Кухар. І ще два райони наведено в листі екс-заступника міністра МНС В.Романченка, який повідомив, що два омонолічені саркофаги було транспортовано під водою на відстань 25 км із району 691 у район 690. Ми без особливих труднощів з кількох джерел змогли отримати не тільки інформацію про те, де ці засекречені місця знаходяться, а й карту, де ці райони позначено. На словах наше джерело повідомило таке: "У режимі плавання в Чорному й Азовському морях ці райони позначено так: заборонено для ставлення на якір, лову риби придонними знаряддями лову, підводних днопоглиблювальних і підривних робіт та плавання з витравленим якір-ланцюгом. Район 691 - це акваторія міста Керч, район 690 - акваторія озера Тобечик". Отже, судячи з позначок на карті, район 691 знаходиться неподалік Керченського рибного порту, район 690 - біля перешийка озера Тобечик. У згаданому вже ефірі 5 каналу Г.Марченко ухильно повідомляв, що саркофаги лежать на глибині "менше ста метрів". Даруйте, але ж судячи з позначок району 690 на карті, саркофаги перетягли на глибину всього два-чотири метри!

Та абсолютною таємницею залишається для нас кількість і місцезнаходження контейнерів, які під дією корозії вже зруйнувалися, і їх неможливо помістити в саркофаги. Нагадаємо: голова Рахункової палати повідомляв президентові Януковичу, що в місці, де виявлено частково зруйнований контейнер L 400 (район мису Білий), вміст миш'яку перевищує допустимий рівень в 3,46 разу, таке ж перевищення - у районі с. Героївське (Керч), де розташовані популярні пляжі. Академік В.Кухар указував, що в 2010 р. закінчується термін схоронності оболонок контейнерів, після чого 90% з них можуть зруйнуватися в результаті корозії, а затоплені ОР мають "надзвичайно сильну мутагенну дію… здатні впливати на генетичний код навіть за мінімальної концентрації".

У нинішніх інтерв'ю академік Кухар про це вже не каже, а, визнаючи проблему, переконує, що жодної загрози іприт і люїзит на холодному дні морському не несуть - поки їх не підняти, звичайно, чого робити в жодному разі не можна, або випадково не пошкодити технікою. Інша річ у Балтиці, говорять нині великі й маленькі начальники в великих і маленьких ефірах: там цієї хімзброї набагато більше, ніж у нас, зате Україна першою почала її знешкоджувати. Ну, по-перше, як почала, так і закінчила. А по-друге, було б чесно при цьому розповісти, як поводиться затоплена хімзброя, якої там близько 15 тис. т, на ще холоднішому дні Балтійського моря. Зробити це дуже легко: карти офіційних і "стихійних" звалищ бойових ОР у Балтійському морі - у вільному доступі. А інформація про те, як "нешкідливий" іприт застиглими шматками знаходять у своїх сітях рибалки, а пляжники обпікаються білим фосфором, думаючи, що це бурштин, не замовчується, а офіційно публікується із засторогами.

Усім, хто вірить і не вірить у розповіді українських чиновників і навколочиновних учених про те, що загроза від затопленої хімзброї невелика, рекомендуємо відвідати сайт проекту CHEMSEA, фінансований ЄС, у якому беруть участь учені 11 інститутів з п'яти балтійських країн. Проект передбачає інвентаризацію даних із різних джерел про звалища затоплених боєприпасів, характеристики середовища й стан контейнерів і снарядів (ступінь корозії та забруднення). Ця узагальнена інформація невдовзі буде доступна у форматі ГІС-карти (проект закінчується в 2014 р.). Крім того, вчені вивчають вплив ОР, що витекли, на життєздатність риби й молюсків. На сайті проекту можна знайти публікації й звіти за результатами досліджень тріски й мідій, а зовсім недавно, у вересні цього року, ЗМІ облетіло повідомлення про підсумки роботи польських учених. Доктор Яцек Белдовський з Інституту океанології Польської академії наук заявив, що знайдено підтвердження впливу хімічної зброї, затопленої в Балтійському морі, на появу генетичних порушень у риб, що водяться у цих місцях.

За словами Белдовського, 80% затоплених у Балтиці ОР становить іприт, а в кількох місцях виявлено також табун. "Риби, що плавають у місцях розташування затонулої зброї, мають більше хвороб, ніж ті, що живуть в інших регіонах моря. У них також спостерігаються генетичні дефекти. Досі це було скоріше припущенням", - повідомив Яцек Белдовський, застерігаючи людей від уживання хворої риби. У презентації досліджень, до слова, є фотознімки тих самих хворих риб із генетичними дефектами - як мовиться, усе наочно.

Резюмуємо. Небезпека "недоробок" Міноборони, МНС і вчених, покликаних реалізувати держпрограму пошуку й знешкодження залишків хімзброї в Чорному й Азовському морях, очевидна для всіх. Тільки чиновники говорять про це в закритому листуванні, а публічно брешуть або недоговорюють, прикриваючись грифами "ДСК" і "не для друку". Тому громадськість повинна наполягти на тому, щоб, по-перше, всі ці грифи було з документів програми знято, і правда постала перед нами у всій своїй страшній голизні, а саму програму було виконано. Принаймні омонолічені саркофаги слід перезатопити на більших глибинах.

Звернення до уряду України з вимогою поновити роботи зі знешкодження хімічної зброї готують кримські громадські діячі. Як повідомив DT.UA лідер Асоціації "Екологія і світ" професор Віктор Тарасенко, це питання планується до розгляду на найближчому засіданні президії Кримської академії наук. Кримські вчені готові виступити ініціаторами проведення наукової конференції з цієї проблематики.

"Контейнери з хімічною зброєю руйнуються. Це означає, що година Х уже настає і відкладати й ховати проблему вже нікуди й ніколи. У курортному Криму треба запобігти будь-яким можливим негативним наслідкам розгерметизації контейнерів з ОР, тим більше, якщо вони лежать на малих глибинах. Потрібен моніторинг, потрібні карти-навігатори з позначенням усіх звалищ боєприпасів. Потрібна роз'яснювальна робота, як це ми бачимо зараз у Балтійських країнах, де проводять тренінги для рибалок", - каже Віктор Тарасенко.

І останнє. Якщо засекреченість проваленої програми й усієї пов'язаної з нею інформації пояснюється тим, що якісь недобрі люди з іще одного "Аум Сінрікьо" можуть підняти бочку й використати хімзброю за призначенням, то смію вас запевнити: ті, хто хоче дізнатися про місце звалища, легко довідається й дістане. Жителі Героївського журналістам розповідають, що бочки лежать за 300-400 м від берега. Тільки вони думають, що контейнери затопили кляті фашисти, а наші не дістають, бо вони вже безпечні...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі