Засвітка небом - Внутрішня політика - dt.ua

Засвітка небом

25 січня, 2013, 21:55 Роздрукувати Випуск №3, 25 січня-1 лютого

На кону один із найвідоміших у світі наукових центрів України — НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", який є важливою ланкою в системі міжнародних фундаментальних досліджень.

 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України з допомогою розпорядження Кабміну збурило учений і просто освічений світ черговим "реформаторським" кроком — приєднанням академічного по суті своїх досліджень інституту до освітньої установи. Обґрунтування заявлено традиційне для наших реформаторів — оптимізація, за якої, як це часто буває, нічого, крім бажання перерозподілити певний ресурс із користю для учасників процесу ліквідації-реорганізації, не вгадується. 

Тим часом на кону один із найвідоміших у світі наукових центрів України — НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", який є важливою ланкою в системі міжнародних фундаментальних досліджень. Тепер його хочуть ліквідувати як самостійну наукову одиницю, отже, майбутнє інституту під великою загрозою. І що тут, здавалося б, поробиш: хтось дивиться широко розплющеними очами на зірки в небі, а хтось воліє споглядати їхнє віддзеркалення у власному басейні. Деградація всього в нашій країні, відсутність професійного підходу уряду (у широкому сенсі цього слова) у будь-якій сфері та майже відверте рвацтво, що супроводжує будь-яку "реформу", уже нікого особливо не дивує. Але кримські астрофізики не збираються миритися з долею, яка спіткала їх, і закликають до цього всіх нас. 

Славна історія Кримської астрофізичної обсерваторії (КрАО) започатковувалася в перші роки ХХ ст., коли астроном-аматор Микола Мальцов, один із засновників курорту Сімеїз, побудував на березі моря приватну обсерваторію. 

 Через кілька років, у 1912-му, він подарував її Пул­ковській обсерваторії. Під час Другої світової війни обсерваторія в Сімеїзі практично була зруйнована, але вже влітку 1945 р. почала відновлюватися. Тоді ж вирішили побудувати в Криму великий дослідний центр. Місце вибрали ідеальне: плато в Бахчисарай­ському районі, з трьох сторін оточене горами, вкритими лісом, які надійно захищали небо від населених пунктів, а телескопи — від пилу й вітру. Там же виросло й селище Наукове, де вже півстоліття живуть учені та технічні співробітники обсерваторії. 

У Кримській обсерваторії 26 телескопів, дев'ять із них мають статус національного надбання України, у тому числі найбільший у країні дзеркальний телескоп ім. академіка Г.Шайна та 22-метровий радіотелескоп РТ-22 — єдиний радіотелескоп України, що входить у світову мережу радіоінтерферометрії з наддов­гими базами. Національним надбанням також потрібно визнати вчених інституту, серед яких академік НАН України, 17 докторів і 32 кандидати наук (весь колектив налічує близько 300 співробітників). А ще тут є унікальна майстерня, де виготовляється надточна оптика для наземних і космічних телескопів, у тому числі — разом із Національним космічним агентством України — за міжнародними проектами. І весь цей величезний і безцінний науковий потенціал тепер позбавлено статусу науково-дослідного інституту і буде перетворено на якийсь "відокремлений структурний підрозділ" Київського університету ім. Т.Шевченка. 

У листопаді минулого року Кабмін видав розпорядження "Про оптимізацію мережі державних наукових установ", на підставі якого вже 13 грудня Міністерство освіти і науки видало наказ про ліквідацію НДІ як самостійної наукової установи та приєднання його до Київського національного університету ім. Т.Шевченка як структурного підрозділу.

За всієї поваги до провідного університету України, в обсерваторії кажуть, що це шлях до загибелі Кримської астрофізичної обсерваторії. Бо за суттю досліджень НДІ "КрАО" є академічною установою, тоді як головне завдання університету — підготовка кадрів. 

"В інституті вивчаються космологічні проблеми на рівні еволюції Всесвіту в цілому, явища сонячної активності та її впливу на різні земні процеси, будову зоряних атмо­сфер і численні явища зоряної нестаціонарності, досліджуються магнітні поля в Космосі з напруженістю від одиниць Гаус на поверхні Сонця до багатьох мільярдів Гаус у вироджених карликових зірках на пізніх стадіях їхньої еволюції, рух материків Землі, космічне сміття в навколоземному прос­торі. Немає університету в Україні, а може й у світі, де проводилися б настільки різноманітні дослідження світу, що нас оточує", — йдеться у відкритому листі голови вченої ради НДІ "КрАО А.Рос­топчиної-Шаховської. 

Колектив наукових працівників просить Кабмін і МОН­молодьспорту скасувати ухвалені рішення та перепідпорядкувати інститут Національній академії наук України, де йому, власне, й місце. Ще в травні 2012 р. вчена рада, а в жовтні — загальні збори колективу НДІ ухвалили рішення щодо доцільності передачі інституту Національній академії наук. І цю думку було підтримано в листопаді постановою президії НАНУ. 

Логіка протесту та прохань кримських астрофізиків проста й зрозуміла навіть нашим школярам, а також ученим та небайдужим до долі обсер­ваторії громадянам різних країн, які залишають коментарі на сайті КрАО на підтримку звер­нення колективу обсерваторії (//www.crao.crimea.ua). Але незрозуміла, напевно, прем'єру М.Азарову та мініст­ру Д.Табачнику, до яких сьогодні звертається громадськість із вимогою скасувати реорганізацію. 

Цинізм ситуації, кажуть учені, полягає й у тому, що ліквідація інституту відбувається напередодні 100-річного ювілею видатного астрофізика і творця Кримської астрофізичної обсерваторії академіка А.Сєвєрного, який вирішено святкувати на державному рівні. І в постанові Верховної Ради України, ухваленій улітку минулого року, Кабміну рекомендовано "розглянути можливість надання особливого статусу Кримській обсерваторії як об'єкту державного значення". 

Кабмін, виходить, дав свою оцінку значимості КрАО та визначив її статус на рівні структурного підрозділу Київ­ського університету. Які ж аргументи уряду? 

Їх ученим роз'яснили вже постфактум. За твердженням співробітників тепер уже колишнього НДІ, його доля вирішувалася не тільки без урахування рекомендацій ВР України, думки наукової ради інституту та Національної академії наук України, а й без повідомлення колективу про підготовку наказів щодо ліквідації установи та неминучі в таких випадках звільнення. Хвиля протесту та вимог висвітлюється в ЗМІ з початку року, але відповідь на високому рівні навіть після публічних звернень академіка та президента Української астрономічної асоціації Ярослава Яцківа та президента Росій­ської академії наук академіка РАН і НАН України Юрія Осипова до прем'єр-міністра Миколи Азарову досі так і не пролунала. 

Керівник департаменту Мін­освіти та проректор КНУ, які прибули в обсерваторію, щоб роз'яснити суть змін і заспокоїти астрофізиків, натомість ще більше переконали вчених у необхідності боротися за збереження самостійного статусу й перепідпорядкування Академії наук. Олек­сандр Якименко, директор департаменту наукової діяльності та ліцензування МОН­молодь­спорту, повідомив, що рішення було прийнято з метою "допомогти підвищити нау­ково-технічний і кадровий потенціал обсерваторії". За його словами, для цього необхідно "знайти партнера, який допоможе поліпшити мате­ріально-технічну базу та розвивати наукову складову. Цим партнером було визначено Київський національний університет імені Шевченка". 

У свою чергу, проректор Київського університету Сер­гій Вижва в інтерв'ю журналістам, які з'їхалися в Научний у зв'язку з приїздом представників міністерства, визнав: рішення про передачу обсерваторії КНУ було несподіваним. 

"З одного боку, це головний біль, тому що є багато проблем із фінансуванням, майном, застарілою матеріальною базою. З іншого — ми сприймаємо це як виклик: показати, що можна зробити, поєднавши освітній авторитет університету імені Шевченка і наукові досягнення КрАО", — сказав проректор КНУ. 

Учені Кримської обсерваторії переконані, що нічого не вийде, і їхні побоювання підтверджують колеги з обсерваторії Київського університету, які відверто розповідають на форумі сайту КрАО про своє тяжке становище. Наприклад, у пості №608, підписаному Л.Казанцевою, науковим співробітником астрономічної обсерваторії КНУ: 

"Перш ніж віддавати КрАО університету, годилося б розібратися, до якого стану університет довів свою власну обсерваторію з шанованою 170-літньою історією, побудовану за імператора, яка пережила дві евакуації, одну окупацію, стояла біля витоків космічної ери й майже помирає в незалежній Україні. Чи така сама доля чекає й КрАО? Я проти цього". 

Те, що в університету немає коштів на зміцнення матеріально-технічної бази Крим­ської обсерваторії, про що каже О.Якименко, звісно ж, не секрет. Тоді звідки вони візьмуться? З міжнародних гран­тів, що їх може отримати обсерваторія зі своїми унікальними телескопами та вченими? Але КрАО їх і так отримує, беручи участь у міжнародних проектах. Чи наявність посередника в цьому потоці і є однією з головних цілей "оптимізації"? А на поверхні бачаться ще кілька цікавих перспектив.

Доктор фізико-математичних наук Юрій Цап для розуміння алогізму того, що відбувається, пропонує згадати хронологію подій останніх років. Про найрезонансніші ми писали 2010 р.: фірма "Консоль", створена свого часу головою ВР Криму Володимиром Кон­стан­тиновим (який виріс, до речі, в Научному), мала намір побудувати прямо між телескопами котеджі, готелі для туристів, ресторан і розважальну інфраструктуру. Тоді вчені, в буквальному сенсі, лягли під бульдозери, а резонанс від пуб­лікацій у ЗМІ напередодні місцевих виборів примусив фірму, рідну для кримського регіонала-спікера, вгамувати свої апетити. Однак потім з'явилася нова ідея освоєння цих невимовно гарних і ще відносно незаселених місць. 

"Буквально торік виникла ідея створення так званого регіонального ландшафтного парку площею 900 гектарів. Зі створенням цього парку, природно, буде створена юридична особа, яка зможе розпоряджатися землею і в тому числі — вести будівництво", — каже Юрій Цап. 

Тим часом у самій обсерваторії відбувалися події, які не могли потішити потенційних забудовників, оскільки головний організатор протестів учених проти ненаукового освоєння Научного Юрій Тео­дорович Цап на зборах колективу наукових співробітників, як і передбачено статутом НДІ, був обраний новим директором КрАО. Услід за цим мав бути наказ міністра МОН­молодь­спорту Українии. Юрій Цап поїхав до Києва.

"Перше, що мені сказав Дмитро Табачник, коли я та колишній директор зайшли, було: "Мені телефонував Кон­стан­тинов". Кримський спікер, як я зрозумів, повідомив міністрові, що збори відбулися неправильно, прозвучало навіть слово "збіговисько". Проте міністр сказав, що в травні треба буде приїхати на засідання комісії, і потім уже вийде наказ".

Але наказ так і не вийшов. Не було й відповіді прем'єра Азарова та міністра Табачника на листи колективу НДІ з питанням про призначення директора. Скажу більше: на інформзапити Центру журналістських розслідувань із цього приводу відповіді по суті з тих самих адрес теж не було.

Отже, інститут обезголовили більш ніж на півроку. На­ступний сюрприз чекав під час затвердження тем досліджень: із восьми поданих міністерство затвердило тільки одну, і фінансування КрАО на 2013 р. скоротилося наполовину.

"Це абсурд — чиновники затверджують або не затверджують теми вченим, які зай­маються фундаментальною наукою! Позиція ж міністерства в цілому така: наука повинна приносити прибуток. Якщо наука не приносить прибутку, нам така наука не потрібна. Але так ми прийдемо до того, що в нас не буде ні науки, ні прибутку", — каже Юрій Цап, який, як і чимало його колег, вважає, що справжня причина реорганізації — бажання розпорядитися землями обсерваторії в гірському Криму та Симеїзі. 

Чи буде в проектів забудови плато котеджами "Консолі" або створення єдиного ландшафтного парку майбутнє, ще не дуже зрозуміло, активних дій із їх реалізації поки що не видно. Понад те, незрозуміло, наскільки серйозні люди ло­бію­ють створення парку площею 900 гектарів, хоча таких людей у нинішній Україні, мабуть, небагато, і в них одне прізвище (у сенсі сім'я). 

Проте абсолютно очевидні наслідки ліквідації НДІ для збереження його території та умов для проведення досліджень. З 1997 р. діє рішення Верховної Ради Криму про створення навколо обсерваторії трикілометрової охоронної зони, яка так і не була винесена в натуру і тепер уже не буде. А головне — з ліквідацією інституту як юридичної особи ліквідується і його право на постійне користування 100 гектарами землі на плато в Бахчисарайському районі та
17 гектарами — в Симеїзі. 

Треба сказати, що схема відбирання землі, "відкушування" її маленькими ділянками під дачі та більшими наділами — для цілих "царських сіл" через реорганізацію підприємств і установ-землекористувачів — одна з найулюбленіших у нашого чиновництва. Так, з обличчя землі та нашої з вами власності зникли санаторії і радгоспи, дробляться парки-пам'ятки й забудовуються заповідники. І міністрові Табачнику ефективність застосування цієї схеми відома як нікому іншому. Бо в часи, коли він був віце-прем'єром України та керівником міжвідомчої комісії з оптимізації санаторно-курортних установ Мінздоров'я України, і стартувала велика реорганізація на Південному березі Криму. Яскравий приклад — жалюгідний стан реорганізованих тоді протитуберкульозних оздоровниць, про що ми писали у двох останніх номерах поспіль. І про те, хто стає кінцевим вигодо­отримувачем від таких оптимізацій, у наших читачів є персоніфіковане уявлення. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • спостерігач спостерігач 28 січня, 12:07 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту існує для того, щоби організовувати злагоджену роботу наукових і освітніх установ, забезпечити їх належним фінансуванням. Задача поліпшувати матеріальну базу мала бути вирішена МОНМС без пошуку "партнерів" після того, як довели інститут до ліквідації. Надто комерціоналізована навіть лексика управлінців. На сьогодні неефективна робота - діагноз чиновників з МОНМС. Тому ВР ясно і зрозуміло запропонувала КМ та РМ АР Крим розглянути питання з надання особливого статусу для НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія". Це може бути самостійна наукова установа, підпорядкована КМ, або НАН України. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво