Угорщина готова пом'якшити позицію щодо мовного питання - Внутрішня політика - dt.ua

"Язик" до Києва довів

8 лютого, 12:19 Роздрукувати Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого

Із чим приїхав до України очільник МЗС Угорщини.

© evz.ro

Ось уже третій рік Київ намагається налагодити з Будапештом відносини, зіпсовані конфліктом, що розпочався через сьому статтю українського закону "Про освіту". Донедавна ці намагання успіху не мали. Уряд Віктора Орбана був непримиренним: Україна мусить переглянути "мовну статтю", чого українська влада робити не збиралася. А щоб Київ був більш зговірливим, Будапешт блокував проведення засідань комісії Україна—НАТО (КУН) на високому рівні.

Однак ситуація скоро може змінитися. Якщо судити із заяв очільника МЗС Угорщини Петера Сіярто, зроблених ним під час візиту до української столиці, Будапешт готовий пом'якшити позицію.

По-перше, близький соратник прем'єр-міністра Орбана зазначив: Угорщина розуміє бажання України, щоб усі її громадяни вміли розмовляти українською мовою, однак Будапешт хоче, щоб угорці, які проживають на Закарпатті, теж мали можливість зберегти свою рідну мову: "Ми вважаємо, що цих двох цілей можна досягти одночасно".

По-друге, Сіярто прямо заявив, що виконання Києвом рекомендацій Венеційської комісії не вирішує "складного питання" двосторонніх відносин. "Якби ми були задоволені ситуацією, що склалася, ми б не робили пропозицій із її поліпшення", — сказав на прес-конференції Сіярто.

По-третє, очільник угорського зовнішньополітичного відомства повідомив, що передав у Києві "дві пропозиції", однак не деталізував їх.

Як стверджують джерела DT.UA, на переговорах Сіярто не вимагав змін до прийнятих законів, а лише ставив питання про вироблення рішення з їх імплементації. Такий підхід кардинально відрізняється від попередньої позиції угорської сторони.

Своєю чергою, міністерка освіти Ганна Новосад заявила, що основний лейтмотив її зустрічі з угорським міністром — "закрити політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл із мовою навчання нацменшин і зосередитися на роботі з учителями та методистами".

То що, уряд Віктора Орбана більше не намагатиметься зберегти ізольоване становище угорської громади на Закарпатті, а готовий до інтеграції місцевих угорців в українське суспільство? Не зовсім так. Поки що Будапешт намагається лише іншими засобами досягти своєї мети — зберегти ті права закарпатських угорців, які вони мали до осені 2017 року: озвучені главою угорського МЗС пропозиції повторюють старі ідеї.

Прес-служба Міносвіти пізніше розкрила, які дві новації запропонував Сіярто. Перша пропонує прирівняти угорську мову до мови корінного народу. Друга — збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет "Українська мова".

Коментуючи ідеї угорського міністра, Новосад зазначила, що ініціатива прирівняти угорську мову до мови корінного народу не вперше звучить у пропозиціях Будапешта. Але її вже неодноразово відхиляв Київ, оскільки "угорська мова не підпадає під цей принцип". Та й тепер МОН залишається противником таких змін.

Відкинула Новосад як нереальну і другу ідею Сіярто, оскільки пропозиція збільшити навантаження загрожує здоров'ю дітей. "У Законі "Про повну загальну середню освіту", де, з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії, виписано збалансовану систему, передбачається поступове збільшення відсотка предметів, що викладаються українською мовою. Які предмети вивчати державною мовою, вирішуватимуть школи. Це оптимальний варіант", — процитувала очільницю відомства прес-служба міністерства.

Можливо, це не ті слова, які хотів почути Сіярто від українського міністра освіти. Однак і його пропозиція — швидше за все, пробний камінь, зондаж української позиції. При цьому наші співрозмовники відзначали бажання угорської сторони шукати і знайти компроміс. Утім, "надзвичайно дружня" атмосфера перемовин не заважала угорцям уникати відповіді на запитання про розблокування засідань КУН на високому рівні.

Причина зміни позиції Будапешта щодо "мовної статті", швидше за все, в невиправданих сподіваннях угорців, що після перемоги Зеленського на президентських виборах Київ відступить від позиції, яку займав у часи правління Порошенка. Але після новорічного звернення "какаяразница?", коли Зеленський промовив фразу угорською мовою, в угорській столиці вирішили розпочати новий раунд переговорів.

Виявлена Будапештом готовність до компромісу не означає, що в публічній площині члени угорського уряду перестануть використовувати жорстку риторику щодо Києва. Швидше за все, вона звучатиме доти, доки представники двох країн не домовляться про щось конкретне. При цьому висока ймовірність, що угорці можуть знову піти на загострення конфлікту, керуючись своїми внутрішньополітичними цілями.

Пригадується, восени 2017 року в Києві плекали ілюзії, що проблему, пов'язану з освітнім законом, вдалося пригасити, оскільки в середині жовтня українці й угорці узгодили основні положення протоколу, покликаного врегулювати ситуацію. Однак згодом уряд Орбана прийняв рішення не підписувати документа.

Втім, навряд чи варто очікувати чогось іншого від уряду, котрий зробив своєю "фішкою" захист прав угорців, які проживають за кордоном. Важливо пам'ятати й те, що 2020-го Будапешт відзначатиме століття підписання Тріанонського договору, згідно з яким Угорщина втратила велику частину території. Для угорців 4 липня — день підписання договору — трагічна сторінка угорської історії, що відзначається в країні як День національної єдності.

До того ж освітній закон — лише одна з точок напруженості в україно-угорських відносинах. Є й інші теми, чутливі як для Будапешта, так і для Києва, — видача угорських паспортів жителям Закарпаття, фінансова діяльність угорських організацій (зокрема фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде") та розслідування, які проводить щодо них СБУ, використання угорських державних символів у публічній сфері тощо.

Подальший розвиток ситуації великою мірою залежить і від того, чи готові в Києві та Будапешті вирішити проблему, пов'язану з мовою навчання, без ув'язування з іншими проблемними питаннями у двосторонніх відносинах. Одним із маркерів стане засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань співробітництва, що не збиралася вже сім років.

Під час візиту Сіярто українська та угорська сторони домовилися провести його в березні в Будапешті. За словами глави МЗС Угорщини, якщо засідання міжурядової комісії пройде успішно, це відкриє шлях для зустрічі Орбана та Зеленського ще навесні. Судячи з попередніх заяв угорців, вони в цьому зацікавлені, оскільки розраховують через особисті домовленості лідерів держав вирішити питання, які їх хвилюють.

Утім, чи відбудеться зустріч українського президента й угорського прем'єра, залежить від інших чинників. У тому числі й від того, чи не пожертвує уряд Орбана цим рандеву, щоб заробити додаткові політичні дивіденди в угорського виборця. А в Києві не повинні забувати: Будапешт ніколи не відмовиться від ідеї політичного, економічного та культурного впливу на громаду закарпатських угорців.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво