Як саме СБУ хоче реформувати СБУ - Внутрішня політика - dt.ua

Як саме СБУ хоче "реформувати" СБУ

7 березня, 13:55 Роздрукувати Випуск №9, 7 березня-15 березня

Структура Служби безпеки України глобально не змінюється — центральне управління та регіональні підрозділи. 

© Василь Артюшенко, DT.UA

У попередній частині матеріалу було деталізовано, що саме потрібно змінити в роботі Служби безпеки України задля перетворення цього квазіправоохоронного органу, який підпорядковується і діє в інтересах президента та його оточення, на класичну спецслужбу, що боронить державний суверенітет, територіальну цілісність і бореться з тероризмом.

Фактично з моменту публікації попередньої статті західні партнери знову включилися в процес широкого обговорення проблем, які стоять на заваді вищезазначеним перетворенням. Уже було проведено широкі обговорення в колі профільних експертів і міжнародників. Більш того, активісти не зупиняються в підборі релевантних аргументів, чому саме зараз і в який спосіб потрібно змінювати підходи в роботі СБУ. Проте, як зазначалося місяць тому, представники топ-політикуму бачать реформу Служби зовсім інакше. І слово "зовсім" є досить м'яким для опису тих розбіжностей, які ідентифіковані між нашим баченням і позицією провладних еліт. Останні хочуть зберегти статус-кво з метою подальшої експлуатації СБУ як дамоклового меча в боротьбі з політичними опонентами та незговірливим бізнесом.

Я дістав не тільки проекти змін до 20 нормативно-правових актів, які мали б супроводжувати реформу побічно, але й безпосередньо текст проекту закону "Про Службу безпеки України", підготовлений в главку СБУ на Володимирській. Потім в грудні його передали до адміністрації президента і згодом, за місяць, повернули СБУшниками на доопрацювання.

Нагадаємо, сьогодні структурно та функціонально СБУ виходить далеко за межі поняття класичної спецслужби. На неї покладаються широкі компетенції: захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. Все звучить досить пристойно і логічно, якщо не читати відповідної статті пострадянського закону про СБУ далі, де уточнюються завдання — попередження, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Те, що виділено, сьогодні стало найважливішими функціями СБУ, які дають керівництву Служби можливість незаконно збагачуватись і виконувати суто політичні замовлення з боку вищого керівництва держави. Іншими словами, замість базових функцій (контррозвідка та антитероризм) "чекісти" займаються чистою комерцією — в прямому і переносному сенсі. Зупинити це свавілля можна було б через перетворення СБУ на класичну спецслужбу на кшталт британської МІ-5 чи ізраїльської Шин-бет (Шабак). В останніх двох немає роздутої структури, як наслідок, бюджетні кошти витрачають максимально ефективно в рамках поставлених завдань. І ці завдання не лягають у контекст "фінансовго та долевого знекровлення" компаній у Лондоні чи Тель-Авіві, а перебувають у фарватері боротьби з радикальними джихадистами чи протидії загрозам з боку терористичної організації ХАМАС.

Загалом базовим підходом міг би стати формат, про який колись сказав один із відомих військових генералів ЦАГАЛ Моше Даян у контексті армії: невелика і професійна, ефективна і недорога структура, що здатна вирішувати поточні проблеми безпеки і ведення обмежених кампаній. Далеко не факт, що такий підхід підійшов би українській армії, але це точно лягає в контекст функціонування ефективної спецслужби. Точніше, міг би лягати, але дехто дуже "жорстко стелить", і тому важко стверджувати, що реформування СБУ буде бодай наполовину таким, як його бачимо ми, представники громадянського суспільства. Спробуємо ж розібрати, що саме пропонується як зміни.

Структура Служби безпеки України глобально не змінюється — центральне управління та регіональні підрозділи. Мережа залишається такою ж розгалуженою, як і сьогодні. При цьому ніхто не бажає позбуватися "грошових" підрозділів, перепакувавши їх під іншими назвами, проте з тими ж повноваженнями. Гранична чисельність просто захмарна — 31 000 співробітників. Нагадаю, що загальна кількість співробітників одразу двох британських спецслужб дорівнює 5,5–6 тис. осіб. Вочевидь Україна "дуже успішна" держава, щоб утримувати 5-кратно більший контингент спецслужби.

На відміну від чинного закону, новий документ передбачає досить глибоку деталізацію статті про керівництво СБУ. Тепер там зазначено вичерпний перелік підстав для припинення повноважень голови Служби — закінчення їх строку, звільнення або смерть. При цьому звільнення очільника СБУ відбувається за таких умов: позитивний розгляд поданої ним заяви про звільнення за власним бажанням, призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою, досягнення граничного віку перебування на військовій чи державній службі, неможливість виконання повноважень за станом здоров'я згідно з висновком медкомісії, закінчення строку повноважень, набрання законної сили визнанням його недієздатним або обмежено дієздатним, визнання його безвісти відсутнім або оголошення померлим, набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно нього у вчиненні ним злочину або іншого кримінального правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, припинення його громадянства України, виїзд на постійне місце проживання за кордон або набуття іншого громадянства.

Зауважимо, що голову СБУ не можна буде звільнити з посади інакше, ніж на підставах, що чітко вказані в законопроекті. Окрім цього, відповідна стаття передбачає деталізацію повноважень очільника Служби з десяти пунктів. Але по факту нічого нового, з точки зору інституційного підходу, там не знайдено.

Невеликі зміни стосуються формування Колегії СБУ як колегіального дорадчого органу, що приймає рішення за основними напрямами та проблемами оперативно-службової діяльності. Станом на сьогодні відповідна стаття про колегію передбачає ще й напрям по роботі з кадрами. Також зауважимо: якщо нині народним депутатам заборонено входити до її складу, а в новій редакції таке уточнення прибрано і навіть більше, — за рішенням голови СБУ (а не президента, як сьогодні), до складу колегії можуть входити й "інші особи".

Наступною важливою зміною стала деталізація повноважень Служби. Серед важливих моментів слід виокремити такі: здійснюють контррозвідувальне забезпечення, антитерористичний і контрдиверсійний захист по цілому ряду суб'єктів системи вітчизняних органів влади, дипломатичних представництв і консульських установ України, об'єктів критичної інфраструктури (оборонно-промислові комплекси, енергетичні об'єкти тощо); здійснюють контррозвідувальний захист інформаційної сфери України; здійснюють заходи з протидії тероризму та його фінансуванню; протидіють організованій злочинності, що загрожує державній безпеці; запобігають, виявляють, припиняють, розкривають і розслідують кримінальні правопорушення, досудове розслідування яких віднесено законодавством (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу) до компетенції СБУ, розшукують осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення; відповідно до міжнародних зобов'язань України та законодавства; беруть участь у заходах, спрямованих на протидію незаконному обігу наркотичних речовин; здійснюють функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації та контроль за їх обігом, а також безпосередньо використовують технічні засоби для негласного пошуку, контролю, відбору, фіксації та обробки відомостей у межах оперативно-розшукових, контррозвідувальних справ і кримінальних проваджень; здійснюють контроль за станом охорони державної таємниці; отримують інформацію, яка знаходиться в операторів і провайдерів телекомунікацій; залучають осіб до конфіденційного співробітництва; використовують допомогу фізичних та юридичних осіб, гласних і негласних позаштатних працівників; використовують співробітників під прикриттям; направляють/відряджають військовослужбовців СБУ для роботи в органах місцевого самоврядування, державних органах, установах, підприємствах та організаціях, а також до інших суб'єктів незалежно від форми власності із залишенням на військовій службі тощо.

Отже, ніхто і не збирається обмежувати СБУ як орган досудового розслідування! Між тим навіть колишні керівники Служби, наприклад екс-перший заступник голови СБУ Віктор Трепак, уже погоджуються — жодних розслідувань у рамках Служби. Більш того, він ще в грудні 2018 р. зауважував про п'ять кроків, які потрібно реалізувати: деполітизація, запровадження парламентського контролю, оптимізація функцій і повноважень, підвищення статусу голови СБУ, а також зміна принципу відбору кадрів. Про аналогічні речі писав і я, трохи розширивши спектр для того, щоб реформу можна було назвати повноцінною.

Та повернемося до законопроекту "Про Службу безпеки України". Вищезгадані повноваження є лише вибіркою, адже загалом ця стаття включає 79 пунктів того, що саме може робити Служба безпеки України. Там є навіть видавнича справа — безумовно "потрібна річ" для воюючої країни з нереформованою спецслужбою.

Однак не можна стверджувати, що всі норми законопроекту є вкрай негативними. Нарешті було деталізовано умови та межі застосування співробітниками СБУ фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, порядок застосування заходів примусу, здійснення оперативно-службової діяльності в особливий період, під час антитерористичної операції, відсічі і стримування збройної агресії. Також згадується про міжнародно-правову співпрацю, особливості обміну інформацією з органами влади іноземних держав і міжнародними організаціями.

Тим часом вітчизняна спецслужба не відходить від принципу мілітаризації, адже військовослужбовці й надалі залишатимуться (відповідно до законопроекту) у кадровій структурі СБУ. До речі, державні службовці проходять службу з урахуванням особливостей, встановлених законодавством. Іншими словами, стосовно кадрів варто зазначити ч. 4 ст. 36, де чітко вказано: президент призначає на посади держслужби категорій "А" і "Б" без проведення конкурсу. Більш того, на службовців категорії "А" в СБУ не поширюється ціла низка норм Закону "Про державну службу".

Окремо варто згадати про комплектування Служби, адже відповідно до ч. 9 ст. 41 проекту закону прийняття на військову службу в СБУ можливе на конкурсній основі. Рішення про підбір кандидатів на посади ухвалюється очільником підрозділу, органу, закладу, установи Служби.

Тепер перейдемо до вимог стосовно голови СБУ та його заступників. Фактично кваліфікаційні вимоги підняли до небес. Не беруся зараз оцінювати характеристики, тому зазначу лише пропозиції провладних сил: на голову Служби потрібно мати вищу освітню ступінь магістра, а також досвід на керівних посадах СБУ протягом 10 років чи стаж роботи в інших органах правопорядку-правосуддя протягом 20 років. На заступника голови СБУ потрібно також мати ступінь магістра, 5 років керівного стажу в СБУ або 15 років досвіду в органах правопорядку-правосуддя.

Також зупинюся на новелі стосовно грошового забезпечення співробітників Служби. Наразі в законопроекті чітко виписано, хто і скільки має отримувати як компенсацію за свою працю. Нагадаю, що всі нові профільні закони (про НАБУ, про ДБР) розроблено за подібним підходом. Як наслідок, базовий оклад голови СБУ становитиме 22 прожиткові мінімуми (п.м.), першого заступника — 21 п.м., заступників — 20 п.м., начальників департаменту — 19 п.м., начальників управлінь — 18 п.м., начальників відділів — 16 п.м., оперуповноважених першої категорії — 14 п.м. і т.д.

Проте, окрім посадового окладу, базову ставку якого наведено, грошове забезпечення додатково формується з окладу за військове звання чи ранг держслужбовця; надбавки за вислугу років, за службу в умовах режимних обмежень, за виконання особливо важливих робіт, за знання і використання іноземної мови; інших доплат і надбавок, а також премій. Це значно покращить грошове забезпечення, адже, наприклад, у декларації 2015 р. голова Служби Василь Грицак задекларував дохід у 286 тис. грн, що фактично є двомісячною зарплатою директора НАБУ Артема Ситника.

І останнє, про що йтиметься в цьому аналізі, — розмаїття контролів, які нібито запроваджуватимуться у новому законі про СБУ. Там ідеться і про цивільний контроль, і про президентський, судовий, фінансовий, відомчий, а також про парламентський. Саме про останній і розповімо в наступному матеріалі, адже важливість відстеження повноти і законності в діяльності спецслужби досить часто покладається на орган законодавчої влади, в складі якого й створюється спеціальний комітет. Про це свідчить міжнародний досвід, і саме цей підхід поділяють представники експертних кіл та екс-керівництво Служби.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво