Як отримують права на водіння ДБР - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

Як отримують права на водіння ДБР

23 червня, 18:55 Роздрукувати Випуск №24-25, 23 червня-6 липня

Так звана політична еліта намагається взяти Бюро під контроль. 

© ДБР / Facebook

Цього тижня завершився перший етап конкурсу для призначення на посади в центральному апараті Державного бюро розслідувань. 

Члени відповідної конкурсної комісії протестували кандидатів на посади слідчих та адміністративний персонал на знання чинного законодавства, а також на наявність та якість практичних навичок. Згідно з офіційною статистикою, до етапу співбесід дійшли 235 потенційних слідчих, які розслідуватимуть провадження у трьох профільних управліннях (службові та корупційні злочини; вчинені правоохоронцями та суддями злочини, а також злочини військовослужбовців), та 372 потенційних держслужбовців, які обіймуть посади в управлінні правового забезпечення, відділі внутрішнього аудиту, управлінні кадрової роботи та державної служби, відділі організаційно-адміністративного та аналітичного забезпечення, відділі роботи з громадськістю та ЗМІ тощо.

Здавалося б, що цікавого у процесі відбору кандидатів на посади? Проте цей процес наповнення кров'ю нового правоохоронного організму показує, як окремі групи впливу намагаються відразу "заразити" його новими вірусами, до яких іще не виробилося імунітету. Як наслідок — можливість вільно моделювати дії окремих органів або навіть усього організму. 

Оточення президента Порошенка бореться з представниками інтересів "Народного фронту" заради того, щоб узяти під контроль один з найпотужніших органів правопорядку. Саме у процесі відбору кадрів відбуваються тектонічні зрушення у взаєминах між ключовими групами впливу, що виразно демонструють кілька розломів у фундаменті, який намагалися закласти репрезентанти БПП і "Народного фронту" під час голосування за керівництво ДБР.

Почнемо з процесу проведення тестування кандидатів на посади в центральному апараті. Тут можна виділити кілька трендів. Вони менше стосуються політики, а більше — інституційного формування Бюро.

Передусім ідеться про відносно низьку підготовку кандидатів на посади. Особливо це здивувало під час першого етапу тестування (знання законодавства), де запитання стосувалися базових принципів Конституції України, знання законів "Про ДБР", "Про державну службу", "Про запобігання корупції", "Про НАБУ", "Про оперативно-розшукову діяльність", міжнародних конвенцій, Інструкції про організацію проведення негласних розшукових дій тощо. 

Другий момент стосується зняття з конкурсу на посади в центральному апараті відразу кількох кандидатів, які, за нашою інформацією, намагалися "домовитися", але не вийшло. Вочевидь, зважаючи на склад відповідної комісії, такі кандидати зупинили свій вибір на територіальних управліннях. Далі спробуємо пояснити причини такої кардинальної зміни орієнтирів — з національного рівня на регіони. 

Третій момент — негласна конкуренція за проведення психофізіологічного дослідження між двома конкуруючими групами поліграфологів. І якщо перша з них зарекомендувала себе як доволі незалежні експерти з відповідним рівнем досвіду, то друга, за нашими даними, безпосередньо репрезентує інтереси окремих керівників ДБР, які діятимуть у звичний для вітчизняних правоохоронців спосіб. 

У контексті проведення тестування звертаємо увагу й на деякі "цікаві" зміни місць проведення конкурсу. Якщо конкурсна комісія №1 (центральний апарат) і зовнішня комісія (обирає керівництво середньої ланки ДБР) проводили тестування в Академії прокуратури, то конкурсна комісія №2 (територіальні управління) з другої спроби проголосувала за екзаменування в трьох сервісних центрах МВС (колишні МРЕО). Під час першого голосування виник дисонанс: троє членів комісії (представник СБУ, представник ГПУ і співробітниця Мін'юсту) не підтримали ідеї проведення тестування у сервісних центрах, двоє — репрезентант ГО "Громадський люстраційний комітет" адвокат Петро Варишко і радник директора ДБР Романа Труби — підтримали. Проте наступного дня двоє — Тетяна Якимчук з Мін'юсту і Роман Мартем'янов з ГПУ — змінили свою думку. 

 

При цьому, як нам відомо, співробітник Генпрокуратури Мартем'ямов свого підпису особисто не ставив. Джерела свідчать, що він лише усно погодився з колегами, і його "добро" зісканували з інших протоколів. Представник СБУ Андрій Олійник узагалі відмовився підписувати документ і вимагав внести його окрему думку безпосередньо в протокол. Але цього не зробили. До слова, Олійника вже замінили на іншого репрезентанта Служби безпеки у зв'язку з переведенням на іншу роботу — керувати Управлінням СБУ в Дніпропетровській області. Правда, це не пов'язано з проведенням конкурсу, а є внутрішньовідомчою перестановкою.

Зважаючи на те, як складають іспити в сервісцентрах для отримання водійських посвідчень, такий розворот у виборі інших приміщень для проведення конкурсу наводить лише на одну думку — хтось або не довіряє проведенню тестування в Академії прокуратури, або цей "хтось" вирішив сфальсифікувати результати в інтересах окремих осіб, що претендують на посади в територіальних управліннях. 

Зауважимо, що тестування в Академії прокуратури повністю анонімізоване. Запитання генеруються під час введення на комп'ютерах логінів і паролів, які обираються в рандомному порядку (випадково). А в сервісних центрах вводиться прізвище, ім'я та по батькові. Ба більше, члени конкурсної комісії садять кандидатів за чітко визначені комп'ютери. І вишенькою на торті стало те, що конкурсна комісія №2 проводить для кандидатів, які вже складали тест у комісії №1, повторний іспит. Логіки в цьому не простежується. Адже навіщо двічі складати іспит у часовому проміжку в два тижні? Можливо, запитання для кандидатів у територіальні управління відрізняються від запитань, які ставили для кандидатів у центральний апарат? Проте це порушує порядок проведення конкурсу. Запитання мають бути ідентичними, бо робота — що в регіонах, що на національному рівні — однакова, оскільки підслідність злочинів є незмінною: її встановлено статтею 216 Кримінального процесуального кодексу. Усі ці факти можуть вказувати на другий варіант розвитку подій, про який згадувалося вище. В "МРЕО" деяких кандидатів можуть легко, "попід руки", провести в територіальні управління.

Конкурс на керівні посади середньої ланки також потребує уваги. Деяким кандидатам, про яких згадувалося в попередньому тексті про ДБР, дозволили зарахувати результати тестів, які вони складали понад рік тому. Серед них — екс-прокурор Києва Олег Валендюк, заступник прокурора столиці Анатолій Корж, заступник керівника департаменту карного розшуку Нацполіції Олексій Харкевич, співробітник СБУ Богдан Чобіток. Зрозуміло, що за тиждень-два неможливо кардинально інакше скласти тест. Але за один-два роки все могло змінитися, тим паче — запитання істотно відрізняються. Таке рішення зовнішньої комісії могло ґрунтуватися на політичних домовленостях, якими просто- таки кишать "авгієві стайні" БПП і "Народного фронту". Джерела стверджують, що згаданому вище Валендюку обіцяно територіальне управління в місті Києві, а він у свою чергу має відпрацювати по "першому непрохідному", який, згідно із соцопитуваннями, є одним з ключових конкурентів Порошенка під час наступних президентських перегонів.

Окрім цього, на тестуванні була присутня менше ніж половина членів зовнішньої комісії. Вочевидь, політичних призначенців (комісія складається з дев'яти членів — по три від президента, уряду та Верховної Ради) не дуже турбує доля новоствореного органу правопорядку.

 

Стосовно наступних етапів, що мають відбутися найближчим часом. Конкурсна комісія, яка добирає кандидатів для центрального апарату, запропонувала змінити порядок проведення етапів. Після тестування відразу мали провести співбесіди, щоб прискорити проведення конкурсу. Це було продиктовано кількома чинниками. Насамперед, для перевірки на поліграфі потрібно чимало фахівців, бо один експерт за день може перевірити не більше двох кандидатів. Зважаючи на кількість кандидатів на посади слідчих ( 235 осіб), треба ще знайти відповідну кількість поліграфологів, які своїми професійними якостями і незаангажованістю доведуть спроможність провести експертизу. Другим чинником, що впливав на позицію комісії, стала вартість проведення перевірки. За попередньою оцінкою, вона становить майже дві тисячі гривень за одне дослідження. Але коштів на перевірку на поліграфі в цьогорічному бюджеті ДБР не закладено. Третє — результати перевірки на поліграфі не дають права комісії дискваліфікувати кандидата. Тільки відмова від проходження такої перевірки є підставою для припинення участі в конкуренції за посаду. Але, як днями стало зрозуміло, на зміну порядку проведення конкурсу ніхто вже не піде. Після проведення перевірки на поліграфі відбудуться співбесіди з допущеними до третього етапу кандидатами.

Як бачимо, порівняння кількох паралельних процесів набору кадрів до ДБР свідчить про типову тенденцію: так звана політична еліта намагається взяти Бюро під контроль. Завдання громадськості і журналістів — максимально стежити за проведенням конкурсу і висвітлювати всі факти, що свідчать про порушення і політичні домовленості. Хтось же має створювати антивірус.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 15 вересня-21 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво