Війна війною, а миротворчість — за планом? - Внутрішня політика - dt.ua

Війна війною, а миротворчість — за планом?

15 серпня, 2014, 20:15 Роздрукувати Випуск №28, 15 серпня-22 серпня

Києв має резерви для посилення технічних можливостей сил АТО. І ними слід скористатися: миротворчість і бізнес не мають здійснюватися за рахунок обороноздатності країни.

Коли на Сході України тривають запеклі бої, чи вправі підрозділи нашої армії брати участь у міжнародних миротворчих місіях? Нині 652 українські солдати беруть участь в 11 миротворчих операціях з підтримки миру й стабільності у восьми країнах. У трьох із них — Ліберії, Кот-д'Івуарі, Демократичній республіці Конго — задіяні вертолітні загони. Згідно з даними українського оборонного відомства, серед них — бойові та військово-транспортні вертольоти: сім — Мі-24 і десять — Мі-8МТ.

Вони були б незайвими в зоні бойових дій — пілоти, які мають багатий досвід виконання завдань у бойових умовах, солдати, які отримали навички здійснення операцій на території з вороже налаштованим населенням. І якщо в сил АТО поступово з'являються підрозділи, готові ефективно виконувати поставлені бойові завдання, то з технікою — справжня біда.

У нас катастрофічно бракує ресурсів для перевезення вантажів, евакуації поранених, підтримки з повітря бойових операцій. А втрати нашої авіації за час проведення АТО великі. За даними урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Тетяни Чорновол, на початку червня на озброєнні української армії залишилися лише 10 вертольотів, тоді як на початку АТО було 19 машин. І навіть якщо частину зі збитих і поламаних вертольотів було відремонтовано, все одно цієї кількості вкрай замало.

Тому українські політики та експерти закликають Київ відкликати наші підрозділи з миротворчих місій ООН і НАТО та направити їх у район АТО, посиливши наше угруповання такою потрібною технікою. Так вчинили грузини під час російсько-грузинської війни 2008 р., ухваливши рішення щодо дострокового виводу свого контингенту з Іраку. 

Для повернення наших солдатів є й інша поважна причина: у західноафриканських країнах — Гвінеї, Ліберії, Сьєрра-Леоне — епідемія лихоманки Ебола, жертвами якої стали понад тисячу чоловік. 

Та Київ поки що не має наміру виводити миротворців. В урядових кабінетах верх беруть прихильники продовження участі в миротворчих операціях під егідою ООН, ЄС, НАТО. Аргументуючи потребу продовжити перебування наших контингентів у місіях з підтримки миру й стабільності, вони говорять про проблему часу і грошей, репутацію країни. Заступник секретаря РНБО Михайло Коваль навіть запевняє, що якщо Україна захоче в односторонньому порядку вивести свої підрозділи, то можливі санкції з боку ООН.

Сказане генералом не відповідає дійсності — санкцій не буде. Україна має повне право достроково вивести свої контингенти. Що й прописано у ст. 7 Закону "Про участь України в міжнародних операціях з підтримки миру й стабільності": миротворчий контингент і персонал може бути достроково відкликаний у разі, якщо їх подальша участь "стає недоцільною через істотну зміну військово-політичної обстановки або обставин у регіоні перебування, припинення фінансування або з інших причин". 

Та й у меморандумах, підписаних українським урядом з ООН, йдеться про форс-мажорні обставини, що дозволяють достроково вивести наших солдатів із миротворчих місій. Інша річ, що відповідно до процедур ООН, Київ має попередити міжнародний секретаріат ООН за три місяці до дати відкликання своїх миротворців про рішення достроково їх повернути. Це час потрібен для того, щоб організація могла знайти заміну контингенту в миротворчій місії. 

Безумовно, в ООН не будуть щасливі від рішення про достроковий вивід наших миротворчих підрозділів. Дуже важко знайти країни, готові відправити солдат в Африку. Ще менше тих, хто готовий відправити туди вертолітні підрозділи. Як наслідок, миротворчі місії в західноафриканських країнах стикнуться з додатковими проблемами, які ускладнять роботу з підтримки миру в гарячих точках. Цілком імовірно, що постраждає репутація Києва, і це може негативно позначитися на амбітних планах України стати непостійним членом Ради Безпеки ООН 2016 р.: участь наших вертолітних підрозділів у миротворчих операціях — один з основних аргументів української дипломатії. Тому Київ має щодня, щогодини проводити з партнерами роз'яснювальну роботу: на Сході України триває війна, а не звичайна поліцейська операція.

Та, повторимо, з юридичного погляду ніщо не заважає Києву відкликати наші контингенти у форс-мажорних обставинах, якими, безумовно, є ведення Росією "гібридної війни" проти України та епідемія лихоманки Ебола. Інша річ — виникають додаткові фінансові навантаження на українську державу: гроші й час грають проти ухвалення рішення про дострокове повернення наших миротворчих контингентів.

На відміну від миротворчих місій під егідою НАТО (в Косово, Афганістані, а також операціях "Активні зусилля" й "Океанський щит"), ООН відшкодовує країнам-контрибуторам витрати за участь їхніх контингентів у миротворчих операціях під її керівництвом. Організація оплачує транспортування солдатів і техніки в район дислокації, їх проживання, відшкодовує наші витрати на паливо й експлуатацію техніки та боєприпасів. За останні 10 років за участь у міжнародних операціях з підтримки миру Україна отримала від ООН 353 млн дол.

Та якщо Київ ухвалює рішення щодо дострокового виводу своїх контингентів, він має сам оплатити повернення в Україну миротворців та техніки. За попередніми підрахунками військових, для повернення всіх національних контингентів потрібно 40—60 млн дол. Основну частину цих коштів треба буде витратити на наші найбільші контингенти, дислоковані в Ліберії та Кот-д'Івуарі (у цих двох країнах перебувають 205 осіб), Демократичній республіці Конго (250 осіб) і Косово (142 особи). Вивід же контингентів з організаційно-технічних причин може затягтися від трьох до шести місяців.

Додаткові фінансові витрати — один з основних аргументів противників виводу наших контингентів, насамперед, з Африки. І ратуючи за продовження участі в операціях ООН і НАТО, вони говорять, що це дозволить українському бюджету щомісяця отримувати близько
2,6 млн дол. На думку прихильників збереження української присутності в миротворчих операціях, це також благотворно позначиться на технічній готовності авіаційної техніки та професійній підготовці пілотів. При тому, що важливо, без додаткових витрат з боку України.

Такі аргументи противників виводу наших миротворців з Африки. Але в умовах "гібридної війни", яку веде Росія проти нашої країни, діє інша логіка. І брак достатньої кількості вертольотів із досвідченими екіпажами в зоні АТО для нашої армії — серйозна проблема. Це по-перше.

По-друге, Києву вже тепер складно проводити ротацію військовослужбовців миротворчих місій. Не проблема замінити 12 офіцерів, які беруть участь як миротворчий персонал у місії ООН у Судані, Південному Судані та на Кіпрі. Не складно буде й зі зміною 29 військовослужбовців — лікарів й офіцерів зв'язку, які перебувають у складі Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Але як бути з ротацією 597 осіб, які проходять службу в Демократичній республіці Конго, Косово, Ліберії та Кот-д'Івуарі? Невже для того, щоб відправити до цих африканських країн досвідчених пілотів, їх відкликатимуть із зони АТО? Де знайти достатню кількість високопрофесійних солдатів для участі в миротворчих місіях, якщо вони потрібні для участі в бойовій і поліцейській операціях на Сході країни?

Очевидно, що в умовах проведення АТО велика ймовірність зниження рівня підготовки ротації миротворців, що відбувається раз на рік. Проблема ротації стала однією з причин, через яку Міноборони ухвалило рішення щодо скорочення чисельності військовослужбовців у наших миротворчих підрозділах. Оборонне відомство вже зменшить їх кількість на 65 осіб. До кінця серпня планується скоротити чисельність нашого контингенту в Косово на 103 особи. У складі сил KFOR залишиться інженерна рота чисельністю 40 чоловік.

Та армію цікавлять не так солдати з підготовкою з патрулювання на території з вороже налаштованим населенням, як бойова техніка й досвідчені пілоти. І було б правильно в ситуації "гібридної війни" використати й 28 вертольотів Мі-8МТВ-1, відданих в оренду приватній компанії "Українські вертольоти". Ці вертольоти використовуються в миротворчих і гуманітарних місіях в Афганістані, Судані, Кот-д'Івуарі, Демократичній республіці Конго. У разі форс-мажору компанія ьула зобов'язана негайно повернути орендовані вертольоти. Однак вона цього так і не зробила, що стало підставою для початку розслідування цього факту прокуратурою.

Києв має резерви для посилення технічних можливостей сил АТО. І ними слід скористатися: миротворчість і бізнес не мають здійснюватися за рахунок обороноздатності країни.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №10, 16 березня-22 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво