Український бізнес починає дивитися в бік заходу - Внутрішня політика - dt.ua

Український бізнес починає дивитися в бік заходу

4 жовтня, 2013, 20:20 Роздрукувати Випуск №36, 4 жовтня-11 жовтня

Українські підприємства зацікавлені в розширенні торгівлі з ЕС і в цьому напрямі бачать свої майбутні ринки

Оксана КУЗЯКІВ, виконавчий директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Дискусія щодо перспективи підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом versus членства в Митному союзі є предметом гострої суспільної уваги останні декілька місяців. Багато експертів нині говорять, що Угода про Асоціацію — це насамперед шанс, який можна реалізувати або ні. Передусім це стосується економічних змін та зростання добробуту. Особливу роль тут відіграє бізнес як джерело економічного розвитку і поступу. Саме від того, якою мірою ділові кола можуть і готові скористатися цим шансом, багато в чому залежатимуть наслідки дії Угоди для всього суспільства. 

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій в рамках проекту "Дослідження ділової думки" багато років проводить опитування представників бізнесу щодо їх ставлення до різних векторів економічної інтеграції країни. Дослідження зазвичай проводяться восени, однак через велику актуальність питання саме тепер, улітку цього року ми провели спеціальне дослідження, присвячене ставленню та обізнаності бізнесу щодо Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Польовий етап опитування проводився у липні/серпні 2013-го. Вибірка опитування — 313 підприємств реального сектору економіки (промислові підприємства) по всій території України. Було опитано представників підприємств усіх розмірів, галузей промисловості та форм власності. 42% опитаних підприємств займаються експортом, 28% — імпортом.

Перш ніж перейти до представлення результатів цього дослідження, зробимо невеликий екскурс в історію. Уявлення ділових кіл про те, який саме напрям економічної інтеграції — західний чи східний — є найкращим для країни, змінювалося разом зі змінами політичної ситуації, громадської думки, економічної кон'юнктури. Всі різкі коливання ділових настроїв відбувалися за рахунок різких змін чисельності прихильників східного вектора економічної інтеграції, а от частка тих, хто бачить перспективнішою економічну кооперацію із західним світом, не змінювалася різко, за винятком періоду "помаранчевого оптимізму" . Так, за даними нашого опитування, частка прихильників західного вектора економічної інтеграції різко зросла в 2006 році, навіть переваживши частку тих, хто пов'язував кращі перспективи економічного розвитку з Росією та іншими країнами СНД. Наступного, 2007 року, терези прихильності захід-схід знову різко хитнулися, але вже в інший бік — частка прибічників економічної інтеграції з Росією та країнами СНД збільшилася з 28,9 до 42,6%, досягши рівня кінця 1990-х. Приблизно на такому рівні вона залишалася протягом наступних трьох років, до 2010 року. А от кількість прихильників економічної євроінтеграції в цей період хоч повільно, але неухильно зростала. З 2011 року серед наших респондентів переважають прихильники західного вектора інтеграції (24,2–39,3%).

Аналізуючи результати дослідження за ці роки, ми з'ясували, що виділяється група респондентів, які мають більш стале, ніж інші, ставлення до векторів інтеграції — це підприємства експортери. Зробімо невеликий відступ до соціологічної теорії. Як відомо, суспільні настрої є етапом формування громадської думки і від неї відрізняються більшою мінливістю, тобто, умовно кажучи, уявлення індивіда, які ґрунтуються на знанні предмета, називаємо думкою, а уявлення, що сформовані під впливом відчуттів, навіювань, вражень — формують те, що називаємо суспільними настроями. Перше — більш стабільне, друге — більш чутливе до меседжів мас-медіа та може швидко змінюватися. Ставлення бізнес-кіл до питань європейської інтеграції також можна поділити на настрої — більш чутливі до змін та думку — більш стабільну. Виразниками останньої, за даними наших досліджень, і є бізнес, що веде експортну діяльність. Представники цього прошарку більш за інших обізнані з практичним виміром економічної інтеграції. Саме серед підприємств експортерів, які мають основних торговельних партнерів на заході, з 2006 року донині неухильно зростає частка, тих, хто за пріоритетний напрямок економічної інтеграції вважає західний, і саме це є рушійною силою зростання частки європрихильників серед бізнес-кіл. Результати досліджень протягом цього часу підтверджували і зворотне: підприємства експортери до Росії та країн СНД частіше за інших обирали східний напрямок економічної інтеграції як пріоритетний для країни.

Однак протягом останніх місяців щось змінилось у формуванні ділової думки, результати нашого спеціального опитування, що проводилося наприкінці літа, засвідчили: думка бізнесменів перестала залежати від того, куди нині їхні підприємства експортують свою продукцію. Хоча серед наших респондентів-експортерів майже 40% зазначили, що мають основних торговельних партнерів у країнах Митного союзу і лише 17,3% зауважили, що такі партнери знаходяться в країнах Європейського Союзу, дані дослідження свідчать: усі опитані, незалежно від напрямів зовнішньоекономічної діяльності, прихильніше ставляться до Європейського, ніж до Митного Союзу. 

Іншим важливим висновком дослідження 2013 року є той факт, що український бізнес прагне гармонійних відносин з торговельними партнерами як сході, так і на заході, але у разі необхідності однозначного вибору тяжіє до західних правил і стандартів. За даними дослідження, приблизно однакова кількість опитаних зацікавлені у гармонізації торговельного законодавства України з відповідним законодавством ЕС (45,7%) та Митного Союзу (43,1%). Однак у разі протиріч частка опитаних, які вважають, що українське законодавство треба узгодити з законодавством ЕС, майже удвічі перевищує тих, хто бачить за краще гармонізувати законодавство з країнами Митного Союзу (відповідно 27,2 та 16,3%). 

Результати опитування свідчать, що українські підприємства зацікавлені в розширенні торгівлі з ЕС і в цьому напрямі бачать свої майбутні ринки, зокрема переважна більшість опитаних — 63% — зацікавлені у скасуванні мит у торгівлі із ЄС. 42% підприємців не визначилися з тим, чи згодні вони віддати регулювання якомусь наднаціональному органу. Частки згодних і незгодних з цим твердженням є однаковими — близько третини від опитаних. Але серед тих, хто погоджується з цим, більшість — майже 80% — віддають перевагу тому, щоб умови для ведення бізнесу визначала Європейська, а не Євразійська комісія. 

Результати опитування також засвідчили і факт браку спеціальних знань у представників бізнесу. Бізнес мало обізнаний не лише з технічними деталями торговельних угод, а й мало знає про можливості, які відкриваються перед українськими підприємствами у разі виконання положень Угоди про Асоціацію з ЕС. Наприклад, серед респондентів з підприємств легкої промисловості найбільша частка, тих, хто не зміг відповісти на запитання про зацікавленість чи незацікавленість свого підприємства у скасуванні ввізних мит для своєї продукції в країнах ЕС. Тим часом легка промисловість — є однією з тих галузей, які можуть виграти найбільше саме від впровадження такого заходу. І таких прикладів можна наводити ще багато.

Підвищення обізнаності бізнесу щодо можливостей, які надає Угода про Асоціацію, і обізнаності суспільства загалом (це не було предметом нашого дослідження, але аналогія тут простежується) є запорукою того, що шанс для бізнесу, шанс для країни, про який сьогодні так багато говорять, буде успішно реалізований, адже для цього є усі можливості та передумови.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво