У тихому бессарабському болоті… - Внутрішня політика - dt.ua

У тихому бессарабському болоті…

10 квітня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 10 квітня-17 квітня

Після провалу в Одесі "російської весни" прокремлівські сили не полишають надії розгойдати ситуацію на Півдні України. Для атаки обрали найуразливіший регіон Одещини — Бессарабію, забутий владою край. Однак, попри те що сепаратисти продовжують нагнітати пристрасті й рухатися до наміченої мети, офіційний Київ не надто стурбований станом речей на півдні Одещини. А тим часом ситуація в цьому регіоні непроста.

 

Після провалу в Одесі "російської весни" прокремлівські сили не полишають надії розгойдати ситуацію на Півдні України. Для атаки обрали найуразливіший регіон Одещини — Бессарабію, забутий владою край. Однак, попри те що сепаратисти продовжують нагнітати пристрасті й рухатися до наміченої мети, офіційний Київ не надто стурбований станом речей на півдні Одещини. А тим часом ситуація в цьому регіоні непроста. Проросійські настрої тут гасить пасивність населення. Але, як відомо, навіть з малої іскри може роздмухатися велике полум'я. Тим більше що є кому підпалювати й підливати оливи у вогонь. 

Ще одна брехня Росії

Складність ситуації в тому, що адепти "русского мира" ставку роблять не тільки на українські землі, а й на всю Бессарабію, включаючи деякі райони Молдови та її автономію — Гагаузію. На референдумі в лютому 2014 р. гагаузи, визначаючи зовнішньополітичний вектор країни, висловилися за входження Молдови до Митного союзу — 98% населення. Тоді ж вони проголосували й за "відкладений статус народу Гагаузії", який дозволить жителям автономії реалізувати своє право на самовизначення у разі зміни статусу Республіки Молдова як незалежної держави. Офіційний Кишинів назвав референдум незаконним, але зерна сепаратизму було кинуто. Потрапили вони й на українську землю.

Інформація про створення так званої Бессарабської народної республіки вкидалася протягом усього минулого року. А в листопаді в ЗМІ навіть назвали час її можливого проголошення — весна 2015-го. За відправну точку брали вибори очільника Гагаузької автономії Молдови. Вибори, як відомо, відбулися 22 березня. Перемогла проросійський політик Ірина Влах, котра виступає за зміцнення відносин з Російською Федерацією. А за ними, як, очевидно, і планувалося, не забарилося те, що наробило галасу в масмедійному просторі. 

Нагадаємо, 6 квітня "збирачі" бессарабських земель повідомили про створення "Народної ради Бессарабії" з офісом в Ізмаїлі. За даними Служби безпеки України, за цією адресою значиться житловий будинок, у якому мешкає старенька жінка. Але це дрібниці. Свою місію, крім захисту інтересів національних громад і вирішення пекучих питань, організатори "народної ради" бачать у тому, щоб Бессарабія отримала статус національно-культурної автономії. У програмі "ради" записано: "у разі вступу України до НАТО ми залишаємо за собою право на самовизначення Бессарабії". Ми — це хто?

Інформацію про створення народної ради Бессарабії було розміщено на її сайті, зареєстрованому в Москві. За даними цього сайта, у конференції взяли участь представники всіх основних громад Бессарабії — болгарської, гагаузької, російської, української, циганської, молдовської, польської. Усього сто делегатів. Серед них — місцеві депутати, громадські діячі, журналісти. Було оприлюднено й деякі імена присутніх. 

Лідером "Народної ради Бессарабії" став голова Союзу придністровців України такий собі Дмитро Затуливітер. До слова, сам союз, створений придністровським політиком проросійської орієнтації Дмитром Соїним, презентували в Одесі ще 2013 року. І відтоді про його діяльність нічого не було чутно. Названо й імена іноземних гостей — лідер молодіжного крила партії "Атака" Святослав Пройнов (Болгарія), лідер партії "Патріоти Молдови" Михайло Гарбуз, екс-депутат парламенту Республіки Молдова Григорій Петренко.

Пізніше на одному з одеських сайтів з посиланням на російську "Независимую газету" з'явилося повідомлення, що делегація Гагаузії теж планувала відвідати установчий з'їзд НРБ, але "через арешт голови Чадир-Лунзького району Сергія Бузаджі поїздку скасували". Про це російському виданню нібито повідомив екс-башкан (очільник) Гагаузії Михайло Формузал, який підтримав створення "Народної ради Бессарабії". І навіть сам був готовий приїхати до Одеси, але йому заборонили в'їзд в Україну. 

Присутність делегатів з сусідніх країн, очевидно, мала додати ваги заходу і, можливо, показати, що ідея створення "Народної ради Бессарабії" не обмежується рамками України.

Нагадаємо, установча конференція, за повідомленням самих організаторів, відбулася в Одесі. За інформацією СБУ, в одному з ресторанів міста. Спочатку організатори планували провести свій захід у самій Бессарабії, на території Тарутинського району Одеської області, у туристичному комплексі "Фрумушика-Нова". Але завдяки пильності СБУ він не відбувся. За інформацією організаторів "народної ради", "членів оргкомітету НРБ, громадських діячів Аліка Вєтрова, Сергія Загорюка, депутата Ренійської міськради Михайла Льовкіна і журналістку Олену Глищинську" напередодні конференції затримали українські спецслужби для давання показань. Пізніше в ЗМІ з'явилося повідомлення, що було затримано 20 осіб. Однак цю інформацію в управлінні СБУ в Одеської області коментувати відмовилися. 

Згодом радник голови СБУ Маркіян Лубківський на своїй сторінці у Facebook назвав установчий з'їзд і неіснуючу "Народну раду Бессарабії" ще однією московською брехнею. І повідомив, що іноземні делегати в ресторанних посиденьках участі не брали, башкан гагаузів делегатів не вітав, і лідери національних меншин Одещини в цій авантюрі теж участі не брали.

Зі свого боку відомі національно-культурні громадські організації країни також заявили, що не мають жодного стосунку до створення "Народної ради Бессарабії". І взагалі довідалися про неї з повідомлень у ЗМІ. Цю інформацію DT.UA підтвердив голова Всеукраїнської національно-культурної молдовської асоціації Анатолій Фетеску. Гагаузьке національно-культурне товариство "Бирлик" і Асоціація болгар України назвуть створення "народної ради" фейком і провокацією. Дії організаторів "НРБ", на їхню думку, спрямовані не на захист інтересів жителів Бессарабії, а на дестабілізацію ситуації в історично спокійному регіоні, де протягом двох століть живуть у злагоді й спокої представники різних національностей.

Відкладені настрої? 

Спроби прихильників Кремля розхитати ситуацію в найбільш непростому з точки зору настроїв регіоні Одещини цілком зрозумілі. Незрозуміла лише відсутність реакції з боку української влади. СБУ, яка ловить сепаратистів, не береться до уваги.

Російська "Независимая газета" вже встигла розмістити на своєму сайті статтю під заголовком "В Україні може з'явитися Бессарабська автономія". Навряд чи сьогодні таке можливе, скаже багато хто. І матиме рацію. Разом з тим нещодавні затримання співробітниками СБУ невідомих осіб, які розклеювали в Одесі листівки й банери за "Новоросію" і "Народну раду Бессарабії" — це не так загроза сепаратизму, як нагадування про присутність проросійських настроїв у місті й особливо в регіоні. 

У Бессарабії, як і в самій Одесі, різко поменшало прихильників "російської весни" (що, як показав Донбас, несе війну, руйнування й смерть), але аж ніяк не прибічників Росії. В Ізмаїлі за поширення сепаратистських матеріалів отримав чотири роки умовно не хто-небудь, а священик. Що вже казати про парафіян. У місті Арцизі, приміром, пам'ятник Леніну пофарбували в кольори українського прапора. Але не знесли. Місцеві проросійські політики, які нині твердять, що Бессарабія — це Україна, більшими патріотами від цього не стали.

У Бессарабії проживає майже 500 тисяч людей. І нині цей величезний регіон перебуває в інформаційному вакуумі. Тут майже не дивляться українських телеканалів, надаючи перевагу російським завдяки супутниковому телебаченню. 

Експерти запевняють, що настрої змінюються. Донедавна в активістів могли бути проблеми з носінням української символіки, але тепер немає. Багато хто вже не протиставляє національність громадянству. Нібито приходить розуміння, що всі вони: і гагаузи, і молдавани, і болгари — громадяни України. Проте тут немає такого патріотизму, як в інших регіонах. Слабко розвинене волонтерство. Війна в Донбасі для більшості — це чужа війна. Тому тут були заворушення, пов'язані з останньою мобілізацією.

Жителі сіл не розуміють, чому вони мають воювати. Або хоча б чому хлібороби, трактористи й комбайнери, не навчені військовому ремеслу, повинні брати участь в АТО? Хто тоді годуватиме країну? Чому не призивають тільки добровольців? Звичайно, їхні протести можна якоюсь мірою списати на непродуману й незграбну роботу військкомів, на чутки (мовляв, забиратимуть у Донбас силою), але факт залишається фактом. 

Багатонаціональна Бессарабія живе відокремлено. Віддаленість від центру, внутрішньополітичних проблем країни, конфлікту в Донбасі диктує свій порядок денний. Місцеве населення почувається відірваним від світу, навіть від Одеси, не кажучи вже про Київ. До нього немає інтересу з боку влади, всеукраїнських громадських організацій, республіканських медіа, на нього не націлений громадський сектор, зазначають експерти. Навіть патріоти визнають, що їх покинула держава. Скрута, безробіття — на що розраховувати населенню Бессарабії? На кого?

За роки своєї незалежності Україна нічого не зробила, щоб позбавити Бессарабію ярлика депресивної території. Морегосподарський комплекс, туризм, сільське господарство так і не дістали нового імпульсу для розвитку. І коли його матимуть, невідомо. Влада не змогла за весь цей час провести навіть реконструкцію міжнародної траси Одеса—Рені. Єдина магістраль, що пов'язує південь Одещини з обласним центром, розбита геть-чисто. Хоча від неї залежить розвиток усього краю. 

Економічна криза — це головний дестабілізуючий чинник, здатний, напевно, викликати соціальний вибух у Бессарабії. Якщо буде кому підштовхнути. А ми бачимо, що сили такі є. Бессарабію можуть просто грубо використати як майданчик для розгойдування ситуації на Півдні України і як плацдарм для удару по Одесі. Описаних варіантів щодо цього у ЗМІ достатньо. 

У створенні "Народної ради Бессарабії" багато хто якраз і побачив нові загрози для стабільності в цьому регіоні. Хоча головна загроза насправді походить не з фейкових структур, а від офіційної влади, її бездіяльності, неспроможності до швидких, реальних, дієвих реформ, здатних підняти околиці країни. Але поки що кроки офіційного Києва лише лякають і без того залякані, прибиті депресією території.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво