У генералів немає трагедій. Чому блокуються суди щодо Іл-76 та Іловайська? - Внутрішня політика - dt.ua

У генералів немає трагедій. Чому блокуються суди щодо Іл-76 та Іловайська?

29 травня, 2015, 21:50 Роздрукувати Випуск №19, 29 травня-5 червня

Ізварине, Іловайськ, Дебальцеве, Донецький аеропорт — усе це стало можливим, бо держава не вжила заходів для встановлення відповідальності за загиблий Іл-76. Потім усі ці помилки повторювалися і повторюються.

"У військовому мистецтві слова "трагедія" немає. У нас є інші поняття — перемога, поразка, бойовий порядок, оперативне шикування, удар, маневр… Краще б у нас не було втрат, проте вони усе ж не такі страшні. Це приблизно 1250 убитими і 4000 пораненими. Це не найвищий середньостатистичний показник в арміях світу за останні 30 років".

Генерал-майор Віктор Назаров, підозрюваний у службовій недбалості у справі про загибель літака Іл-76, збитого терористами в аеропорту Луганська.
Грудень 2014-го

Хоч би які закони і статути ухвалювали, хоч би які грізні накази лунали, хоч яку гарну форму і нову техніку закуповували, але армія, як і будь-яка державна система, неможлива без ключового фактора — відповідальності за ухвалені рішення. І не так страшно, коли генерал зробить помилку, адже помилки — це неминуча частина процесу управління. Страшно, коли помилки намагаються приховати, а відповідальності уникнути.

14 червня виповниться рік з дня загибелі в аеропорту Луганська літака Іл-76 — російські диверсанти збили машину переносними зенітно-ракетними комплексами "Игла". Загинули 49 українських військовослужбовців.

Уже рік триває розслідування — і в листопаді начальникові штабу АТО, генерал-майору Віктору Назарову у цій справі було повідомлено про підозру у службовому недбальстві, що спричинило важкі наслідки. 

Наказ про виліт літаків до Луганська дав саме Назаров. При цьому він проігнорував дані радіоелектронної розвідки СБУ, яка попередила про засідку на наші літаки за радіоперехопленнями; проігнорував рапорти підрозділів з аеропорту, які попереджали про загрозу й неможливість забезпечити безпеку польотів; проігнорував звернення командування оперативного командування "Південь", якому підпорядковувалися десантники й льотчики, не посилати літаки в аеропорт — адже російські диверсанти вже збили на той час кілька українських вертольотів, а 6 червня над Слов'янськом було збито літак-розвідник Ан-30.

Під час слідства Головна військова прокуратура встановила всі обставини злочину — було виявлено місце засідки, труби ракетних комплексів, з яких збили літак, і захоплено ще не використані ПЗРК. Опитано всіх офіцерів і вперше в Україні проведено військово-тактичну експертизу дій військового командування для оцінки відповідності рішень вимогам військових статутів, тактиці бойового застосування і настановам щодо оперативного управління військами.

Експерти — діючі військові льотчики, військовослужбовці ЗСУ — визначили, що за будь-яких курсових кутів заходження на посадку літак потрапляв у зону дії ракетних комплексів диверсантів, і що в цих умовах посадка мала прикриватися з повітря додатковими силами літаків і вертольотів. Без уживання ППО заходів придушення жодної можливості врятувати літак і людей у пілотів не було. Екіпаж зробив усе можливе. Стрілець-радист Іл-76 виявив пуск першої ракети і зумів відвести загрозу, миттєво випустивши теплові пастки. Але друга ракета вразила літак з мертвої зони, її пуску екіпаж помітити не міг.

Ці матеріали були достатніми, щоб генеральний прокурор Віталій Ярема підтримав вимогу заарештувати генерала Назарова і оголосити йому про підозру. Треба віддати належне Яремі — у цьому випадку він пішов проти волі президента. Занадто вже очевидні факти й висновки.

Назаров сховався від арешту, ганебно отримавши довідку про хворобу у військовому госпіталі і сховавшись в окремій комфортабельній палаті.

Однак під прямим тиском влади суд змінив Назарову запобіжний захід на період слідства. Його випустили під заставу в 90 тисяч гривень.

Після цього Назаров ужив заходів, щоб зірвати слідство. Він досі не знайшов можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. 

А потім командування ЗСУ стало співучасником ще одного злочину. 6 березня начальник Генерального штабу Віктор Муженко викликав нібито на нараду в Генштаб трьох військових льотчиків — експертів у справі про загибель Іл-76, які дали однозначний висновок про грубі порушення при плануванні операції. Але замість наради з цього питання на охоронюваному військовому об'єкті льотчиків зустріли… адвокати Назарова.

Відразу після наради в Генштабі з адвокатами Назарова військовий льотчик — старший льотчик-випробувач Державного науково-дослідного центру Повітряних сил полковник Віктор Лук'янчук звернувся у прокуратуру із заявою, що експерти зазнали з боку адвокатів Назарова незаконного тиску й погрози звільнення зі служби у разі відмови змінити експертні висновки на користь Назарова.

Полковник Лук'янчук, який залишив будинок і побут у Криму й переїхав в Україну, щоб не зрадити присяги, зробив значно більше. Він виступив публічно, заявивши про злочинні дії адвокатів на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. 

Такого відвертого і демонстративного незаконного тиску на експертів не дозволяли собі навіть бандити Януковича. Але ж експерти дали оцінку тому, що, як вважає Назаров, можна і треба оцінити — рівень військового мистецтва Генштабу.

Незважаючи на всі скандали, кримінальні справи, Назаров продовжує служити і навіть, за даними наших джерел, підвищений на посаді — ухвалено рішення про його призначення першим заступником начальника Генерального штабу.

На чому ж будується захист Назарова? Чому вони так зухвало діють і настільки впевнені у своїй безкарності? Тому що така воля президента. Петрові Олексійовичу подобається Муженко. Так сильно подобається, що він готовий заплющити очі на все. Адже йде війна, і, як каже Назаров, втрати на війні неминучі, це не трагедія, це всього лише "середньостатистичні дані".

Перед вильотом Іл-76 до Луганська Назаров запитав підтвердження вильоту в... адміністрації президента. Порошенко взагалі не був зобов'язаний розглядати таке погодження — це виключно компетенція військового командування. Але з незрозумілих причин папір Назарова в АП підписали. Навіщо? Чому генерали настільки безвідповідальні, що в суто тактичних питаннях вимагають перекласти відповідальність на цивільну владу? Та тому що плювати їм на життя людей, на "середньостатистичні втрати", їм важливо пов'язати керівництво країни чорнилом і кров'ю.

До речі, дозвіл на виліт Іл-76 адміністрація президента досі до матеріалів справи не долучила.

За рік повністю розслідувана справа щодо Іл-76 не може дійти до суду. 

Минулого тижня родичі загиблих у літаку воїнів провели попереджувальну акцію на Майдані в Києві, де вимагали розпочати суд і притягти до відповідальності генерала Назарова. 

Попри широкий резонанс у ЗМІ, влада на людей ніяк не відреагувала. Вважали за краще не помітити. Вочевидь, точно такий сценарій замовчування трагедії обрано й щодо суду над винними в трагедії в Іловайську. 

Військове командування вважає, що жодної відповідальності за свої дії нести не повинне. Прямо кажуть — іде війна, винен противник, а також льотчики, які не туди полетіли, солдати, які не схотіли, техніка, яка не завелася. Невинуваті тільки генерали, їм немає за що відповідати. У суди ходять офіцери, солдати, а генералам у суди ходити не можна — вони вищі за закон, вони недоторканні.

А хто із цим не згоден — той "агент Кремля". У начальника Генштабу з'явилася штатна група піарників, політконсультантів, які виступають в Інтернеті і на телеканалах, розповідаючи, що критикувати генералів — означає підігрувати ворогу. В армії, де не вистачає командирських кадрів на передовій, де найжорстокіший дефіцит усього й уся, знаходять чималі кошти для того, щоб винаймати цілі піар-агентства та адвокатські контори. Захист генералів від кримінальної відповідальності та справедливого суду прирівняний владою до захисту Батьківщини. У кабінетах "Повітрофлотського військового округу" тривають запеклі бої за генеральські шкури, а в цей час недоліки військового планування продовжують збирати криваві жертви на фронті.

Закон? Відповідальність? Бодай честь офіцера? Ні, екс-депутат від Партії регіонів Муженко і його підручний Назаров про це не чули.

Муженко спокійно ігнорує всі запрошення на засідання комітетів Верховної Ради — він же "президентська людина", йому чхати на законодавчу владу, на парламент, на слідчі комісії ВР. Вельможа.

Порошенко багато говорить про боротьбу з олігархами. А хіба блокування суду щодо Іл-76 та Іловайська — це не яскравий приклад олігархічної поведінки влади?

На День незалежності 24 серпня 2014-го, маючи інформацію про російське вторгнення, Муженко спокійно полетів до Києва отримувати погони генерал-полковника, і приймав почесті, поки російські танкові колони завершували оточення українських військ під Іловайськом.

Ізварине, Іловайськ, Дебальцеве, Донецький аеропорт — усе це стало можливим, бо держава не вжила заходів для встановлення відповідальності за загиблий Іл-76. Потім усі ці помилки повторювалися і повторюються.

Насправді уникнути суду не вдасться ні Муженкові, ні Назарову. 

Тому що з правового погляду не війна нині в Україні, а мир. І прокуратура зобов'язана по кожному випадку загибелі наших громадян, військових і цивільних осіб порушити кримінальну справу і дати оцінку причинам цього. Слова "війна" до кримінальної справи не підшиєш, і якщо цю справу не доведуть до кінця чинний генеральний прокурор Віктор Шокін і головний військовий прокурор Анатолій Матіос, то потім, після зміни влади, вони самі можуть стати фігурантами цієї кримінальної справи. Тому або влада сама сприяє справедливому суду, або нехай потім не нарікає на наслідки. Родичі загиблих і бойові товариші боротимуться за справедливість, і вони вже це продемонстрували.

І якщо чинна влада і далі блокуватиме судові процеси, то проводитиме їх уже в інший час якась інша влада. Але на лаві підсудних опиниться набагато ширше коло осіб.

Ізраїль вів нескінченні війни за своє існування понад 30 років. Ізраїль не мав ні танків, ні гармат, ні важкого озброєння, ні військових училищ, ні військової промисловості, бракувало всього і вся. Але Ізраїль переміг не завдяки кількості та якості техніки. А завдяки якості людей. В ізраїльській армії найвищі втрати — серед командирів, бо командир завжди йде в атаку першим, і першим розплачується за помилки, і першим несе відповідальність.

Ізраїльська армія стала непереможною, тому що її командири не посилають у бій, а ведуть у бій. І саме тому там найвищою довірою серед політиків користуються колишні військові лідери. Вони ведуть до перемоги, а не розплачуються смертями підлеглих за свою безвідповідальність і боягузтво.

Суд щодо Іл-76 та Іловайська — це не просто встановлення винних. Це розслідування і вирок усій системі державного управління, вирок феодальним кланам, які затишно сплелися в державних структурах, які переконані, що можна правити своїми феодальними вотчинами безконтрольно й безвідповідально. 

Це суд над рабовласницькою психологією вихованих радянською владою командирів, де підлеглі — це витратний матеріал, де солдати й офіцери мусять терпіти будь-яке брутальне й зневажливе ставлення. 

Муженко і Назаров повинні відповідати перед судом і отримати свої вироки.

Щоб ніколи більше жоден генерал, жоден державний діяч не посмів назвати загибель патріотів України "середньостатистичними втратами". Щоб жоден командир не посмів сказати, що смерть громадянина — "це не трагедія".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво