Розпорядження на 45 мільярдів, або екстрена медична допомога по-реформаторськи - Внутрішня політика - dt.ua

Розпорядження на 45 мільярдів, або екстрена медична допомога "по-реформаторськи"

24 квітня, 2015, 21:56 Роздрукувати Випуск №15, 24 квітня-15 травня

Зміст вивченого нами документа Кабміну з переліком лікарських засобів на "особливий період" говорить про те, що його готували, схвалювали і проштовхували або закоренілі корупціонери, або непрофесіонали. Що страшніше для медичної галузі в момент її реформування - навіть не візьмуся стверджувати.

 

 

Ніщо так не надихає інколи, як читання державних документів. І не спантеличує, як читання уважне. 

Цього разу йдеться про розпорядження Кабінету міністрів № 300-р від 31.03.2015 р. під довгою й важливою назвою: "Про затвердження переліку та норм накопичення у системі екстреної медичної допомоги лікарських засобів і медичних виробів першої необхідності для організації медико-санітарного забезпечення цивільного населення під час особливого періоду", яке несправедливо загубилося в коридорах влади. 

 

"Ну нарешті, — зітхне наївний читач, — додумалися створити хоч якийсь державний резерв ліків, — війна надворі". Більше скажу: масштаб несподіваної державної відповідальності за порятунок людей на випадок "особливого періоду" справді вражає. У переліку понад 300 лікарських препаратів. Понад сотню виробів медичного призначення, включно з інструментами і обладнанням. Що їх прямо в якихось неймовірних кількостях повинні закупити регіони для формування державного резерву ліків. Притому — за кошти державної субвенції на екстрену медичну допомогу. Десятки тисяч упаковок "Спазмалгону", "Ібупрофену", "Но-шпи", "Новокаїну"… Тисячі дефібриляторів, бактеріологічних лабораторій, мікроскопів і т.п. мають гарантувати нам екстрену медичну допомогу, якщо прийде лихо. І ось коли всю цю державну турботу й любов скласти і оцінити (в чому допомогли експерти від медичного менеджменту та фармринку) — близько 45 млрд грн виходить. Ого! Бюджет усієї охорони здоров'я на 2015-й трохи не дотягує до 9 млрд грн. 

Уряд на чолі з прем'єром натрапили на золоту жилу? Поламали схеми видобутку бурштину та лівої нафти на користь держави, і нікому не сказали? Чи це вже медична реформа в дії? 

Однак із вивченням самовідданої новели кабінету Арсенія Яценюка наш оптимізм зменшився, а перелік запитань розширився. Якось раптом захотілося швидше дізнатися: 

— чому медичні препарати зазначені в переліку не у формі непатентованих міжнародних найменувань, а як торгові назви? Щоб відмовитися від тендерів на користь уже обраних конкретних компаній — виробників ліків, чи як; 

— чому вагома частина препаратів, які потрапили до переліку, не входять у державний лікарської формуляр екстреної допомоги? Незрозуміло, навіщо державі витрачати на них гроші, коли ними гострих станів не лікують; 

— чому ліки та медичні вироби розподілено по різновеликих областях не тільки в неймовірно великих кількостях, а й за принципом зрівнялівки?..

 

Отже, запит із цими та іншими запитаннями міністрові надіслано. Доки ж у міністерстві готували свою відповідь, ми звернулися по коментар до збуреної медичної спільноти. І недарма, як з'ясувалося. 

Валентин ПАРІЙ, завідувач кафедри менеджменту охорони здоров'я НМУ ім. Богомольця

—Бази та склади мобілізаційного резерву на випадок різних надзвичайних і непередбачених ситуацій існували ще в часи Союзу. І це було правильно. В Україні ж ніяких таких резервів давно немає. Тому сама ідея документа досить важлива. Тим більше в період, який наразі переживаємо. Стосовно ж якісної складової документа є запитання. 

В Україні заведено в таких документах зазначати міжнародну непатентовану назву, в жодному разі — не торгову. Щоб виключити конфлікт інтересів. Але частина найменувань у переліку вказана саме у формі торгових назв, що чітко свідчить про наявність такого конфлікту. 

Більше того, я багато років займаюся стандартизацією медичних технологій. Є такі поняття, як державний медичний стандарт, клінічний протокол, табель оснащеності та лікарський формуляр. Останнє — це перелік життєво необхідних ефективних, фінансово доступних лікарських препаратів, які можуть бути використані при наданні екстреної медичної допомоги. Однак у переліку розпорядження є аж 84(!) препарати, котрі не включені до цього формуляру й належать до умовної групи другорядних медичних препаратів. Ці препарати не входять і в клінічні протоколи. Питання в тому, чому, коли ми говоримо про екстрені стани, про що, власне, і йдеться в розпорядженні, ми раптом (чи не раптом?) включаємо в список препарати, котрі до лікування таких не мають жодного стосунку?

Цікаво також, що до списку включено ще й ліки, яких зараз — із різних причин: перереєстрація, ліцензування, припинення випуску — немає на ринку. Тоді як на тому ж таки ринку ліків легко придбати аналоги, виготовлені іншими компаніями. Ось тут мені взагалі важко щось пояснити. 

Корисно було б також зрозуміти, як визначалася норма препаратів на регіони. Хіба можна порівнювати ту ж таки Дніпропетровську область, де живуть 3,2 млн чоловік, і, наприклад, Тернопільську — з 1 млн жителів? При цьому їм однаково належить по 1514 бактеріологічних лабораторій і по 302 тис. одиниць, приміром, тієї ж таки неформулярної настойки валеріани. 

Відтак, складається враження, що професійні експерти взагалі в очі не бачили цього документа. Як, утім, і спеціалісти на місцях, які могли б прорахувати місцеві потреби й запропонувати якісь свої варіанти розрахунків. Однак час давно засвоїти, що ми не та країна, яка може дозволити собі зараз просто так розкидатися грішми й ресурсами. Тим більше привласнювати їх або розподіляти не на користь потребуючим. 

Володимир ЗАГОРОДНІЙ, президент Української Федерації громадських організацій сприяння охороні здоров'я громадянського суспільства, голова Української Федерації роботодавців охорони здоров'я:

—Ми обговорюємо документ, за яким насправді стоять великі гроші. Ця непрозора тенденція централізовано закуповувати для екстреної медицини вату, бинти тощо започаткувалася набагато раніше. Однак якщо спробувати прочитати між рядками розпорядження Кабінету міністрів № 300-р, то й тут корупційна складова очевидна. Та віддайте ви нарешті ці повноваження регіонам! Їм там, на місцях, видніше, скільки й чого потрібно на випадок екстрених ситуацій. 

Однак, крім запитань до переліку препаратів, постає ще одне логічне запитання: де зберігати все це багатство, навіть коли його придбати? Ліки мають свій термін придатності. При створенні будь-якого такого резерву мають фіксуватися принципи як його використання, так і оновлення. Але механізму виконання розпорядження, по суті, немає. За моєю ж інформацією, міністерство вже звернулося до спеціалістів Центру екстреної медичної допомоги з проханням допомогти відкоригувати розпорядження. Така оперативна реакція чиновників, звісно, заслуговує уваги. Але не виключає питання, як взагалі такий непрофесійний і непрозорий документ міг не тільки з'явитися, а ще й пройти ухвалення на найвищому державному рівні. Ба більше, в мене була розмова з представниками міністерства щодо авторства розпорядження. То вони заявили, що самі не знають, звідки, взагалі, взявся цей перелік і хто його формував. 

Проблема насправді досить серйозна. Бо ми говоримо не просто про перспективу і створення якихось віртуальних резервів та запасів на якийсь там віртуальний випадок. У нас уже особливий період — війна. За моєю інформацією, деякі мобілізаційні резерви вже створено. Однак за півроку держава так і не змогла забезпечити потреб людей, котрі постраждали у зоні АТО. Весь цей час триває метушня, чиновники перебувають у перманентному процесі бюрократичного листування і все ніяк не з'ясують, що можна брати з баз спеціального призначення, а чого — не можна… Тим часом медикаменти лежать на складах, термін придатності спливає, а люди страждають без ліків. Ось про що слід думати уряду, перш ніж винаходити такі велосипеди. Треба просто взяти й подивитися, як було, що маємо сьогодні і як зробити, аби реально допомогти людям тут і тепер, а також застрахувати їх від лиха завтра, — підбив підсумок В.Загородній. 

Як ми вже уточнили вище, окрему увагу слід звернути на фінансовий бік питання. Так, у розпорядженні пропонується "взяти до відома, що зазначене накопичення медикаментів здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам". О якими ж ми виявилися наївними… Потрапивши в групу оптимістів, котрі вирішили, що йдеться про таку собі додаткову субвенцію регіонам, обсяг якої залежить від кількості необхідних для резерву медикаментів, хоч і розрахованої незрозуміло як. Адже 45 млрд, закладених Кабміном під забезпечення резерву, на дорозі не валяються. Однак ситуацію швидко прояснив наш наступний співрозмовник. 

Володимир МОХНАЧОВ, начальник відділу мобілізаційної роботи і медицини катастроф департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА: 

— Кошти державної субвенції нинішнього року вже були виділені областям виключно на забезпечення медикаментами оперативного процесу служби екстреної допомоги. А зовсім не на створення резерву, який би лежав і чекав воєнного часу. Ба більше, цю державну субвенцію виділили пропорційно кількості населення в областях. І якщо у 2102-му наша область, наприклад, разом із майже 10 млн грн отримала можливість досить якісно забезпечити поточну екстрену медичну допомогу, то у 2015-му грошей нам дали вдвічі менше — 5 млн. (Тим часом зовсім неважко порахувати: для виконання волі Кабміну й створення резерву кожна область має одержати по 1 млрд 800 млн грн додаткової державної субвенції. І.В.).

Таким чином, очевидно, що якихось значних коштів на резерв у нас немає. Тим більше що в резерв включено не тільки ліки, а й медичну апаратуру. А це зовсім інші обсяги. Та на прописаний 121 "дефібрилятор-монітор вищого класу з термовідеопринтером" ніякої нинішньої субвенції не вистачить! При цьому про якусь додаткову державну допомогу в розпорядженні не йдеться. 

Як ми плануємо виконувати це розпорядження? Безперечно, спочатку забезпечимо службу всім необхідним для поточної роботи. Ну і, звісно, не збираємося сидіти склавши руки. Безумовно, в нас є якісь інші джерела, зокрема і європейські проекти, які можуть допомогти закрити певну частину потреб, позначених у резерві. Ба більше, у нас є комунальне підприємство "Полтавафарм", з яким укладено договір про те, що на випадок якоїсь екстреної ситуації нашим лікувальним установам відпустять усі необхідні препарати. Хоча момент із торговими назвами може тут зіграти лихий жарт. Але наша область тут, швидше, виняток, ніж правило. 

Що стосується наявності в переліку препаратів не екстреної допомоги — то ми, безумовно, помітили це, але все-таки дозволю вам нагадати, що ми йдемо шляхом реформування медичної допомоги. А на Заході, приміром, так звані прийомні відділення, де потерпілих можуть наглядати й лікувати до двох-трьох діб, входять у систему саме екстреної допомоги. Тому там потрібні різнопланові препарати. Інше питання, чи має стосунок згаданий документ до цього елемента реформи. 

Сьогодні була нарада в міністерстві з участю керівництва державного Центру медицини катастроф, де ми ставили схожі запитання й поки що отримали деякі усні роз'яснення. Про першочерговість витрат субвенції на поточну екстрену допомогу. А також про те, що в графі, де зазначено кількість препаратів і медичних виробів, ідеться все-таки про розрахунок на 1 млн населення, а не на область загалом. Чого справді не відзначено в самому документі. Як, утім, не пояснено й наявності в ньому торгових назв ліків. 

Насправді, скажу вам чесно, після спілкування з представниками міністерства в мене склалося чітке враження, що цей документ готували не цього року, і навіть не торік. Знаєте, є такі багаторічні висячі історії… Тому міністерству слід попрацювати над його коректністю. Вичистити звідти всі комерційні назви. Хоча б для того, аби не було зловживань та різночитань із тендерним законодавством.

Безумовно, треба налагоджувати чіткішу організаційну систему. Тим більше на рівні вищої виконавчої влади, яка встановлює правила в галузі. Будь-яка дія чиновника має бути мотивованою. Але одна людина може скласти такий документ вдумливо й старанно, а інша — зробити абияк, бо на неї тиснуть згори . Тобто, можливо, ще зіграв свою роль і людський чинник. Коли вирішили "зробити по-швидкому, а потім, коли що, — виправити". На жаль, такі історії не новина ні в нашій системі, ні в ментальності. 

Коментар міністра? На жаль, замість п. Квіташвілі, який був презентований нам колись як європейський реформатор, на запит відповіла його прес-служба — "у межах своєї компетенції". Це на 45 мільярдів, чи як?...

 

Та навіть такий надзвичайно високий рівень відповідальності піарників міністра не забезпечив розкриття суспільно-значущої інформації про підходи при розробці переліку препаратів, мотивацію використання торгових назв, лобізм компаній-виробників, фінансові обґрунтування документа, а також про відповідальних за виконання цього розпорядження. 

Показово також, що про методику розрахунків на 1 млн населення, а не на область, про що заявив чиновник із Полтави, прес-служба нічого не уточнила. Ба більше, вказала на правильність підходу, який урівнює потреби областей. Так, згідно з присланим папером, з'ясувалося, що "норма накопичення визначається за показниками наслідків сучасних бойових дій, при цьому, за світовою методологією, неоднорідність складу населення не враховується". І спробуй тепер розберися, кому вірити… 

Насправді досить сумно спостерігати за тим, що відбувається. Бо зміст вивченого нами документа свідчить: його готували, схвалювали й проштовхували або закоренілі корупціонери, або непрофесіонали. Що страшніше для медичної галузі в момент її реформування — навіть не візьмуся стверджувати. Кому що до смаку, як кажуть. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво