Роздоріжжя змін у кримінальному блоці ЗеКоманди - Внутрішня політика - dt.ua

Роздоріжжя змін у кримінальному блоці ЗеКоманди

31 серпня, 10:29 Роздрукувати Випуск №32, 31 серпня-6 вересня

Цей день настав, — Зеленський і його команда несуть повну політичну відповідальність за перебіг реформ у країні.

Вчора почала роботу Верховна Рада 9 скликання, більше половини місць у якій дісталося партії "Слуга народу". Як попередньо стало відомо, президент мав внести і таки вніс законопроект про імпічмент, депутати проголосували за нового прем'єр-міністра Олексія Гончарука та сформували наступний Кабінет міністрів, звільнили старого і призначили нового голову Служби безпеки України та Генерального прокурора. Жодних несподіванок не сталось, усе йшло за добре зрежисованим планом, розробленим членами ЗеКоманди, частина яких, до речі, і є професійними сценаристами.

Проте нас стандартно цікавлять органи кримінальної юстиції як силовий блок, що відповідає за розслідування та притягнення до відповідальності винних у злочинах осіб. Серед них — Генеральна прокуратура і Спеціалізована антикорупційна прокуратура як підрозділ ГПУ, органи досудового розслідування — Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, Нацполіція. Окремо згадаємо про орган розслідування злочинів, вчинених у господарській діяльності, що заподіюють шкоду публічному інтересу у сфері фінансів. Раніше його планували назвати Служба фінансових розслідувань, нині ж фігурує назва — Фінансове бюро розслідувань. Цього органу не можуть створити вже три роки поспіль. Але про все по черзі, адже текст побудований за принципом — кого призначили і що планують робити.

Роздоріжжя змін у кримінальному блоці ЗеКоманди
wikimedia.org

Новим Генеральним прокурором став Руслан Рябошапка, який під час передвиборної кампанії Зеленського відповідав за антикорупційний блок. Після перемоги Зеленського на виборах Рябошапка опинився на посаді заступника глави Офісу президента України, де курирував зразу три напрями: антикорупцію, реформу органів правопорядку та зміни в системі правосуддя. Він має чималий досвід роботи в державному секторі й наразі цілісно розуміє проблематику, з якою зіштовхнеться, керуючи "ставкою на Різницькій". Його підхід досить радикальний — максимальна кадрова чистка лав Генеральної прокуратури від людей, котрі заплямували себе. Недоброчесні й непрофесійні мають бути звільнені задля того, щоб натомість через конкурсний відбір набрати нових прокурорів. Безумовно, зважаючи на суспільний запит (рейтинг довіри до органів прокуратури чи не найнижчий з-поміж усіх органів публічної влади), Рябошапка обрав логічний шлях. Зауважимо, що вже традиційно Генеральна прокуратура перетвориться на Офіс генерального прокурора. І саме навколо цієї інституції вибудовуватиметься вся система органів кримінальної юстиції.

Наскільки відомо, реорганізація прокуратури включатиме атестацію всіх прокурорів, які хочуть залишитися в органі правосуддя (після конституційних змін прокуратура є частиною судової системи). Цей процес складатиметься з тестування, співбесіди щодо доброчесності та професійної етики. Окрім цього, передбачається практичне завдання. Загалом, такий підхід спрацює в контексті відсіювання професійно слабких та потенційно корумпованих прокурорів. Вищезгадана процедура нагадує атестацію в поліції, але тут візьмуть до уваги проблеми, з якими зіштовхувалися кілька років тому поліцейські комісії. Паралельно вестиметься добір для всіх бажаючих на посади в нові органи прокуратури. Його проводитимуть на вакантні посади після переведення тих прокурорів, які успішно пройшли атестацію. Так органи прокуратури наповняться новими професіоналами, які попередньо "пройдуть сито" тестів і співбесід, як і чинні прокурори.

Орган прокурорського самоврядування — Рада прокурорів — та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) також стануть "учасниками" змін. Раду прокурорів буде переобрано в новому складі після завершення атестації та початку роботи всіх нових прокуратур. Період реалізації становитиме 6—8 місяців. Тим часом зазначимо, що роботу Ради прокурорів не призупиняють, на відміну від КДКП, а лише відбирають кадрову функцію. Своєю чергою, КДКП на час перехідного періоду зупиняє свою роботу, проте не зникає взагалі, а буде сформована на нових засадах у межах повноцінної інтеграції прокуратури до органів правосуддя як частини реформи Вищої ради правосуддя. А доти дисциплінарну функцію щодо прокурорів виконуватимуть кадрові комісії як тимчасовий орган. 

Чисельність штату органів прокуратури зменшиться приблизно на третину, з 15 тисяч співробітників до 10 тисяч. Військові прокуратури ліквідовуються, як і форма з класними чинами по всій структурі. Що стосується Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ситуація така: наразі підлеглі Назара Холодницького демонструють позитивний результат співпраці з детективами НАБУ, якими керує Артем Ситник. Вочевидь, це результат бесіди з президентом Зеленським та главою його Офісу Андрієм Богданом. Тому в цьому законопроекті, що готується, немає норм, які б перезапускали САП. Якщо це й станеться в майбутньому, то у вигляді окремого документа, внесеного до парламентської зали. Однак змін потребує не лише процедура обрання нового керівника САП, зміни мають лежати і в структурному підпорядкуванні.

Весь перехідний період має тривати близько двох років, саме на такий час деякі кадрові повноваження від КДКП і Ради прокурорів перейдуть до Генерального прокурора. Це, на думку авторів, має забезпечити швидкий та ефективний процес "перезавантаження" прокуратури в цілому.

Новий голова Служби безпеки України — Іван Баканов.

Роздоріжжя змін у кримінальному блоці ЗеКоманди
cdn1.img.ukraina.ru

Останні три місяці він перебував у статусі виконувача обов'язків очільника спецслужби. Наразі існують два підходи до змін в СБУ: зберегти status quo (поточний стан справ) або кардинально реформувати методу роботи СБУ. В попередніх текстах ми деталізували підходи і принципи, яким має відповідати класична спецслужба сучасного зразка. Наразі зауважимо, що законопроект завис десь у кулуарах, не до кінця зрозуміло, коли вийдуть на фінальний результат. Варіант протягнення документа, який підготували "чекісти" в грудні, щоб себе "від реформувати", не піддається жодній критиці. Їхнє бачення полягає в консервації радянського "органу державної безпеки" з фасадними змінами.

Останнім часом міжнародні партнери знову почали приділяти увагу реформуванню Служби. Проведено низку зустрічей на високому рівні. Західні союзники справді готові підтримувати процес, розуміючи, що він триватиме не один рік. У команді президента України багато хто готовий працювати над фундаментальними змінами. Іван Баканов, своєю чергою, схоже, дослухається до позиції "старих кадрів". Відтак, стверджує, що демілітаризацію не варто проводити до закінчення війни на Донбасі, або говорить про несвоєчасність окремих кроків. Цілком можливо, що для зміни позицій Баканову потрібен час. З іншого боку, секретар РНБО та новий очільник Генеральної прокуратури підтримують глобальні пропозиції щодо реформування Служби безпеки. Загалом, логічно було б побачити поетапні зміни, які б розпочалися найближчим часом. Перший етап — ліквідація двох підрозділів, а саме ГУ БКОЗ і ГУ КЗЕ, паралельно зі створенням президентського контролю, в рамках дії Закону України "Про національну безпеку", за спецслужбою у складі комісії, до якої б увійшли відомі правники з великим досвідом та високою репутацією (до початку 2020 року). Другий етап — передача частини підслідності Державному бюро розслідувань, Національній поліції та органові правопорядку, що буде створений для розслідувань "фінансових злочинів", а також повна демілітаризація всіх підрозділів, які не задіяні в силових спецопераціях (до кінця 2020 року). Третій етап — повна ліквідація функцій органу досудового розслідування, фінальна оптимізація кадрового складу (зменшення з 33 тисяч до 10–12 тисяч співробітників), створення парламентського контролю за спецслужбою. Останній етап фіналізував би реформу до 2022 року включно, давши можливість СБУ називатися класичною спецслужбою західного зразка, а не пострадянським "органом державної безпеки" з величезною армією співробітників та мізерними зарплатами.

Ще одним "силовим" органом, який учора здобув керівника, стало Міністерство внутрішніх справ.

До останнього моменту не було зрозуміло — Арсен Аваков залишиться на посту, чи команда Зеленського віддасть перевагу іншому претендентові? В середу ввечері активісти навіть провели акцію під стінами Офісу президента, демонструючи свій протест проти його призначення до уряду. Це була одна з наймасовіших акцій за 100 днів правління Володимира Зеленського. Проте в день голосування поступово ставало зрозуміло, що Арсен Борисович усе ж таки лишається на посаді. В чому ж суть такої невизначеності? Все досить прозаїчно. З одного боку, його хотіли залишити, бо під час президентських і парламентських перегонів поліція, що перебуває в підпорядкуванні міністра, нарешті зайняла нейтральну позицію: не підігравала жодному з кандидатів. Своєю чергою, в умовах фантастичного рейтингу ЗеКоманди це відіграло далеко не ту роль, на яку сподівався ключовий опонент нинішнього президента Петро Порошенко. До того ж, наскільки відомо, Авакова підтримує олігарх Ігор Коломойський, — вони вже навіть хотіли створити на двох невелику депутатську групу. Крім цього — два політичних мастодонти точно мають союзників у складі фракції "Слуги народу", котрі вочевидь і обстоюють позицію збереження Авакова на посаді. Тим часом Володимиру Зеленському ще доведеться зіштовхнутися з двома досвідченими "політичними шеф-кухарями", які завжди приправляють свої страви соусом табаско. В чому-в чому, а в створенні проблем вони майстри найвищого ґатунку. Тому базова частина ЗеКоманди розуміє ризики, які становить собою Аваков як самостійно, так і в дуеті з іншими впливовими людьми з вітчизняного політикуму. Проте переважила позиція збереження Арсена Борисовича на посаді "під особисту відповідальність Зеленського".

Ще один орган, який планують вивести на політичну арену, називатиметься Фінансове бюро розслідувань (ФБР). Наразі в законопроекті фігурує статус центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано заподіюють шкоду публічному інтересу у сфері фінансів. Діяльність ФБР спрямовуватиметься й координуватиметься Кабміном через міністра фінансів. У своїй діяльності вони керуватимуться типовими принципами взаємодії з іншими органами публічної влади, а також отримають доступ до переважної більшості державних баз даних та реєстрів, що прямо закріплюється в законопроекті. Гранична чисельність ФБР у законопроекті не зазначена. І це ризик нескінченного розростання центрального апарату Бюро та його територіальних управлінь. Очільник цього органу повинен мати вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи не менше 15 років, досвід роботи на керівник посадах не менше 5 років, вільно володіти українською та двома іноземними мовами (не одна мова, оскільки російська також є офіційною мовою Ради Європи). Тим часом законопроект досі перебуває на етапі розробки. Ключовий момент — статус цього органу. Існує варіант, щоб вивести його зі структури Кабміну і створити повноцінний інститут "державних правоохоронних органів", із правом призначення голови ФБР президентом України.

Підсумовуючи вищезгадані перипетії, всі сторони все ж таки сходяться на одному: персонально Зеленський не прийшов "заробляти на посаді" і бажає справжніх змін. Одне з джерел навіть зазначило, що "познавший славу в деньгах не нуждается". Справді, народної любові Зеленському не позичати. Тим часом він вибудовує дуже монолітну вертикаль влади, де все зав'язується на його репрезентантах. Важливо тільки розуміти, що з усією повнотою влади отримується і повна політична відповідальність. Ілюстративним моментом може стати законопроект стосовно змін до статті 106 Конституції, які наділяють президента України повноваженнями створювати незалежні регуляторні органи, а також призначати-звільняти керівників НАБУ і ДБР. Але тексту законопроекту наразі ще на парламентському сайті немає.

Однак наскільки Зеленському вдасться створити плацдарм для змін — покаже тільки час. Головне — не потонути в рутинній боротьбі з олігархатом і дріб'язковістю, з позиції якої Петро Порошенко намагався "керувати всім персонально". На додачу зауважимо, що у разі наявності в Зеленського політичної волі до змін — проти нього об'єднаються "всі гроші світу" (вітчизняний олігархат), можливо навіть епізодично долучаючи керівництво країни-агресора. У кожному разі, новообраному президентові України потрібні справно функціонуючі органи правопорядку (ДБР, НАБУ—САП, Фінбюро розслідувань), як і ключовий орган у системі кримінальної юстиції (Офіс Генерального прокурора). Це вже не згадуючи про "орган державної безпеки" під назвою СБУ, який мав би трансформуватися у класичну спецслужбу. На кожній із керівних посад відповідних інституцій мають бути довірені люди, що покажуть результат. Інакше нас чекає чи не найбільше розчарування за останні 30 років, адже такої довіри як до президента, так і до його власної фракції українці ще ніколи не демонстрували.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво