Рефат Чубаров: Ласкаво просимо до кримського гетто! - Внутрішня політика - dt.ua

Рефат Чубаров: "Ласкаво просимо до кримського гетто!"

21 березня, 2014, 20:50 Роздрукувати Випуск №10, 21 березня-28 березня

Крим швидко й упевнено перетворюється на вкрай небезпечний регіон, де масово порушуються основоположні права і свободи людини.

"Та ні, він на це не піде — це ж буде справжня окупація". "Світ цього не допустить!" "Він не приєднуватиме Крим — це буде просто ще одне Придністров'я". Так керівництво України і ми, мільйони її громадян, заспокоювали себе день від дня навіть коли нашу попередню оману боляче перекреслювала дійсність. Путін пішов, світ допустив, Держдума й РадФед "приєднали" — маємо другу в історії анексію Криму Росією. 

Що далі? Не в плані територій — їх оперативно позначають, а в плані нового світоустрою, що бачиться президентові Росії замість того, який він трощить. Зверніть увагу на зміну риторики російських політиків: головним приводом для втручання у внутрішні справи іншої країни вони дедалі частіше називають необхідність захищати "русских". Так-так, не громадян Російської Федерації, не росіян — це вже в минулому, а саме "русских". І якщо хтось за межами Криму ще не зрозумів, то придивіться уважно до того, що відбувається останніми місяцями на півострові: ми маємо справу з агресивним сплеском російського націоналізму. 

Голосніше за всіх "тримай злодія!", як стверджує російська приказка, кричить сам злодій. Лякаючи увесь світ брехнею про "нацистський" уряд України, Володимир Путін публічно дарує ідею, гідну справжніх нацистів, — попереду російських військових під час штурму українських частин ставити жінок і дітей. Мовляв, нехай спробують стріляти...

Нині, коли лідер кримських татар Мустафа Джемілєв заявляє про загрозу етнічних чисток, багато хто теж каже: "Ну, це вже перебір. Вони не посміють". А чому? Хто завадить?! Хто перешкодить Суркову з Кисельовим вигадати й змонтувати якесь залізобетонне "обґрунтування", щоб витиснути з території півострова незгодних, а тому — небезпечних? Хоча, якщо з ідеями в Москві буде напружено, нової дурості когось зі "Свободи" буде достатньо для нового витка "антифашистської" кампанії. Як тепер "самооборонцям Аксьонова" достатньо для штурму військових частин із криками "бендерівці, здавайтеся!" розповіді в ефірі "112" представника Правого сектора про те, що серед українських військових у Криму багато їхніх прихильників. 

Цього четверга політичного притулку в Польщі попросила перша група кримських татар: 32 особи, 17 із них — діти. Українці й кримські татари масово вивозять дітей, дружин, старих; активісти йдуть у підпілля. Факти про те, як катували й знущалися з "заручників Путіна", — активістів української громади Криму й Автомайдану, не залишають жодних ілюзій щодо того, як поводитимуться з незгодними на окупованій території. Факти того, як напризволяще Київ кинув українських військових і флот загалом, не залишають жодних ілюзій із приводу профпридатності нинішнього керівництва країни. Там, де треба поспішати (директиви військовим), уряд злочинно зволікає. Там, де треба ретельно попрацювати (закон про окуповані території), — безвідповідально голосує сирі проекти. Тим часом Крим швидко й упевнено перетворюється на вкрай небезпечний регіон, де масово порушуються основоположні права і свободи людини. На черзі, як вважає глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, — загроза громадянських конфліктів та етнічних чисток. 

— Рефат-ага, як саме Україна повинна захистити права своїх громадян на окупованих територіях, особливо тих, хто не прийматиме другого громадянства (що в Росії дозволено), хто не визнаватиме законності приєднання Криму до Росії? Уже зрозуміло, що це будуть здебільшого кримські татари й етнічні українці.

— Думаю, ще ніхто собі не уявляє, як ми житимемо в нових правових реаліях. Можна провести якусь паралель з 1991-м, коли ми всі жили в одній правовій системі — і в один день, умовно кажучи, почали жити в різних державах. При цьому всі розуміли, що в нових державах життя визначатиметься новим законодавством, однак, поки його не було, працювали старі закони й нормативні акти. Деякі, до слова, працюють і нині. Але тепер такого плавного переходу не буде — людей з одного світу кидають в іншій. Це не просто дискомфорт. Людей кришать, ламають, рвуть на частині. Як бути: родичі — в Україні, діти — в українських вишах, власність і так далі?.. 

Тому, я думаю, багато чого залежить від того, наскільки всі сторони, які втягнуті в цю насильницьку зміну системи, чітко позначать свої позиції. Грубо кажучи: міжнародне співтовариство не тільки говорить про те, що воно ніколи не визнає анексії, не змириться з таким способом зміни статусу території, а й каже, як саме має бути врегульовано гуманітарні питання. Або питання переходу з однієї системи правової на іншу. І Україна, і Росія повинні досить чітко визначитися стосовно людей, які опинилися на цій території. 

— Тобто спочатку ми переклали відповідальність за врегулювання кризи, а прямо кажучи — за зупинку анексії Криму, на міжнародне співтовариство, тепер воно ж має відповідати й за дотримання прав наших громадян в окупованому Криму? Може, керівництву ВР України вже настав час перестати оголошувати перерви на тиждень і як слід попрацювати над законопроектом про окуповані території, окремі положення якого вже викликають ступор? Наприклад, заборона переказувати гроші або займатися підприємницькою діяльністю — під загрозою кримінальної відповідальності. А на що жити?

— Так, безперечно, цей закон має бути опрацьований таким чином, щоб люди, які не зі своєї волі опинилися на окупованій території, і в Криму, і за його межами, могли вирішувати всі аспекти свого життя за підтримки української правової системи. Не можна до людей, що живуть на окупованих територіях, ставитися як до пособників окупантів! Не можна, щоб до людей, які опинилися в новій правовій системі, застосовували попереджувально-каральні заходи! Для цього при підготовці законодавства слід ураховувати і кримські реалії, і думку людей різних груп, чого нині немає. 

Я не хочу зараз довго й глибоко розмірковувати на тему адекватності дій влади України загалом, хоча нам є що сказати. Але ми можемо усвідомити це, зважаючи на становище військових України, що залишилися вірними присязі й перебувають зараз у Криму. Їхнє становище й дає оцінку адекватності політичного й військового керівництва України. І не тільки щодо військових, а й щодо всіх, хто нині залишився покинутим в окупованому Криму. 

— У четвер ВР України ухвалила заяву про гарантії прав кримськотатарського народу в складі Української держави. Народний депутат Мустафа Джемілєв зауважив, що це рішення запізніле, і висловив сподівання на приєднання України до Декларації ООН про права корінних народів, що відкриває кримськотатарському народу двері для реалізації права на самовизначення. Чому парламент уже тиждень зволікає з розглядом звернення Меджлісу з приводу Декларації ООН, навіщо гаяти час на політичні заяви?

— По-перше, справді, тут був присутній великий елемент такого якщо не покаяння, то віддавання боргу кримським татарам. Багато політиків останніми тижнями, як мені здається, прозріли і зрозуміли: їхня головна помилка в тому, що за всі попередні
23 роки вони не зробили істотних кроків для відновлення прав кримськотатарського народу. Думаю, що у вівторок Україна приєднається до Декларації прав корінних народів. 

Це дозволить кримським татарам істотно впливати на подальший розвиток ситуації в Криму. Кримськотатарська проблема завдяки цьому ще більше увиразниться для світу й стане більш опуклою. Незалежно від того, хто і як до неї ставиться. Щодо самого "референдуму" мушу сказати, що, починаючи від чистоти його підготовки до гри на праві народів на самовизначення, це був просто дуже великий інструмент нечесної, брудної і тупої гри. Кримські татари принаймні залишаться на своїй землі, вони самі визначатимуть свою долю, свій розвиток у реальності, що настала, виходячи з природного права корінного народу на самовизначення на своїй землі. Інша річ — форми реалізації права на самовизначення, його механізм і можливості залежать від наявних умов. 

— А відтворення національної автономії, втраченої у 1944-му?

— Ми ніколи не відмовлялися від свого права на самовизначення. У якій формі ми його реалізуємо, яким чином — скоро вирішимо. Ми незабаром зберемо Курултай. 

— У четвер Меджліс ухвалив звернення "Про дотримання прав і свобод людини в Криму". Наскільки висока ймовірність етнічних чисток? 

— У результаті різних маніпуляцій, включаючи й т.зв. референдум, кримське суспільство сьогодні дуже розколоте. По лінії референдуму — "за" чи "проти", по лінії питання — з Росією чи Україною. І далі ми спостерігатимемо розкол по лінії, яка визначиться залежно від того, що отримають люди, які голосували за поліпшення свого становища в складі Росії. Якщо змін на краще не буде — вони зриватимуть свою злість не на тих, хто їх ошукав, а на тих, хто дотримується іншої позиції. Це один момент, який може викликати конфронтацію. Другий пов'язаний з тим, що розкол з питання референдуму проходив і по етнічній лінії — кримські татари і багато українців його бойкотували. Цей самий елемент протистояння може бути створений штучно: якщо у влади з'явиться необхідність у цій маніпуляції, ці настрої підживлюватимуться.

— У принципі, це класичний сценарій, коли конфлікт привноситься ззовні, а потім переростає у внутрішній. Аж до громадянської війни. Про це всі відразу заговорили, бачачи, як поперед російських військових при штурмі військово-морської бази на Донузлаві йшли жінки і діти — так їх навчив без пострілів воювати з українцями Путін. Причому майже всі вони — місцеві мешканці, які десятиліттями живуть у мирі й злагоді в Новоозерному і Мирному…

—Так, це інспірування навіть не просто міжетнічного протистояння — між росіянами й українцями, наприклад. А маніпуляція за схемою "кримчани проти українських військових". Це дуже небезпечно. Якщо такі методи використовуватимуться й надалі, ми прийдемо до серйозного конфлікту. Але ж подібні методи можуть поширюватися і на сферу освіти, і просто на побутові стосунки. Уже сьогодні ми спостерігаємо побутовий шовінізм, коли люди, почуваючись переможцями, висловлюють невдоволення іншими і, проходячи повз кримського татарина, уже кидають або образливі репліки, або навіть погрози. Завтра ці самі люди вже можуть вдатися до якихось протиправних дій. 

— Рефат-ага, чи погодитеся ви з тим, що сьогодні в Криму ми маємо справу з керованим сплеском російського націоналізму? Старт хвилі було дано ще на початку зими, коли в Криму, як гриби після дощу, почали проростати різноманітні проросійські проекти, у тому числі правої та ультраправої орієнтації. Були й клони сурковських "нашистів", і НОД, потім заїзд казаків з Кубані ...

— Думаю, що ми собі навіть не уявляємо того рівня російського націоналізму, який прийде в Крим разом із російськими партіями, з їхньою діяльністю. А от коли вони відкриють тут свої відділення, тоді, думаю, ми повною мірою відчуємо всі "принади" того, що називають російським націоналізмом. Уже сьогодні ми бачимо, що Крим перетворюється на якесь гетто, вхід і пересування по якому можливі тільки з наглядачами. Згадайте, до чого ці наглядачі вдавалися стосовно представників ОБСЄ та ООН, видворяючи їх із Криму, під конвоєм доправляючи в аеропорт. Тут грабують і б'ють іноземних та українських журналістів. Небо тут відкрите тільки для рейсів з Москви. Останнє кричуще рішення президії Держради Криму — заборона на в'їзд до республіки 200 українським політикам. Їх названо "особами, які здійснюють антикримську діяльність. До списку включено "народних депутатів України, які голосували за дострокове припинення повноважень Верховної Ради Республіки Крим та оголошення республіки демілітаризованою зоною". І серед них — Мустафа Джемілєв, який поклав усе своє життя на те, щоб наш народ повернувся в Крим. Це йому сьогодні заборонять приїжджати на Батьківщину?! Отже, панове, ласкаво просимо до кримського гетто!

— Тепер про тему Чечні, яка сьогодні — і у фактах, і на слуху. Кажуть, що президента Ічкерії Рамзана Кадирова Путін призначив негласним куратором Криму. Бійців чеченських підрозділів бачили і на Чонгарі, і у військкоматі, де утримували заручників-активістів, і біля КПП морських піхотинців у Феодосії. Водночас Кадиров повідомляє Аксьонову, що оздоровленням курортів Криму займеться чеченський мільярдер Байсаров. Співробітникам "міліції Криму" дають п'ять днів на зміну паспортів і велять готуватися до піврічного відрядження до Чечні. Що все це означає?

— Вважаю, що треба виходити, насамперед, з конкретної інформації, яка є і яку повідомляють очевидці. Якщо ми говоримо про військкомат і про те, що там незаконно утримують незаконно затриманих людей, які розповідають про конкретних військовослужбовців з певних регіонів Росії, про те, як із ними поводилися, то це — інформація достовірна. Якщо ми говоримо, що на Крим призначено якихось кураторів, і називають їхні прізвища, то треба розуміти, що ця тема обговорюється. І, найшвидше, з боку Росії буде задіяно безліч механізмів для того, щоб виконати поставлене завдання. 

У нас не було якихось контактів на території Криму з чеченською стороною або з конкретними людьми в Чечні. Знаю, що були телефонні розмови муфтія мусульман Криму з муфтіями різних регіонів Росії, у тому числі й Чечні з їхньої ініціативи. 

Тому ще раз скажу: це все означає, що буде використано безліч різних важелів — прихованих і явних, офіційних і неофіційних — для того, щоб виконати завдання, щоб повністю інкорпорувати кримське суспільство. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво