Про неминуче - Внутрішня політика - dt.ua

Про неминуче

21 червня, 22:27 Роздрукувати Випуск №24, 22 червня-25 червня

Усе сталося так, як мало статися.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Конституційний суд підтвердив законність президентського указу про розпуск Ради та дострокові парламентські вибори. 

Позачергові вибори до Ради відбудуться 21 липня, шансів зупинити запущений 21 травня процес із самого початку було небагато. По суті, впливовим гравцем, серйозно зацікавленим у перенесенні виборів, був Рінат Ахметов. Олігарха бентежив невисокий рейтинг "Опозиційного блоку", і він розраховував, що зміщення дати голосування з літа на осінь дасть шанс докрутити популярність політсили. Але ще більше бентежив Ахметова високий рейтинг "Слуги народу". Власник СКМ побоювався концентрації влади в одних руках, що загрожувало відчутно вдарити по його вазі та заробітках. Найбагатша людина в країні вже проходила щось таке з Януковичем і не забула, наскільки було боляче. Ахметов вважав, що до кінця жовтня новий президент встигне наробити вдосталь дурниць і розгубити популярність. відповідно, шанси Володимира Зеленського сформувати "монобільшість" у Раді й Кабміні зменшувалися б. 

Причин, з яких Ахметов змінив свою позицію по ходу п'єси, за нашою інформацією, три:

— олігарха збентежила стабільність підтримки недосвідченого Зеленського і "Слуги народу". Запасу міцності могло вистачити й до осені. 

— кадрова політика Володимира Зеленського трохи заспокоїла олігарха. Нова владна команда старих господарів життя не вражає й не лякає. 

— з Ахметовим на Банковій почали говорити. Не про те, про що завжди, але не страшно. Тому Ахметов вирішив не заважати КС остаточно легалізувати дострокові вибори. Судді, підконтрольні йому, могли стати противниками президентського указу. Але стали його захисниками.

Іншим гравцем, здатним вплинути на розклад у КС, був Петро Порошенко. Експрезидент зберіг вплив на частину суддів, однак Петро Олексійович не зіграв проти Володимира Зеленського, а підіграв йому. По-перше, він зрозумів: без союзу з Ахметовим не збере в суді більшості, необхідної для ухвалення рішення. По-друге, танення рейтингу "Європейської солідарності" переконало його, що дострокові парламентські йому вигідні не менше, ніж Зеленському. Судді, залежні від Порошенка, за нашими даними, голосували за конституційність указу №303/2019. Посередником колишнього гаранта виступив Олександр Грановський. Досвідчений "рішала" дрейфує у бік Зеленського, але ділових відносин із Порошенком поки що не розірвав. Він зберіг статус "емісара Порошенка", що спростило його переговори з частиною суддів. При цьому не заважаючи Грановському слати на Банкову сигнали, що "корисна робота" з представниками КС — його особиста послуга новій владі. 

Була ще одна обставина, яка вплинула на рішення. За КС давно закріпилася репутація інституції, здатної обґрунтувати що-завгодно, згідно з волею верховного замовника. Як до цього поставиться населення, цей орган не турбувало. Але 63% (згідно з опитуванням "Рейтингу"), які вважають, що вибори мають відбутися 21 липня, незалежно від суті рішення КС, суддів спантеличили. І більшість вважала за благо:

— зробити послугу владі (саме на такий підхід до справи "заточена" добра половина суддів); 

— не дратувати "розгнуздане" населення; 

— зберегти якусь подобу обличчя: якби рішення КС просто проігнорували, орган, що вважає себе шанованим, мав би дурнуватий вигляд.

Розмови про правову чистоту й конституційну філософію залишимо ідеалістам. 

Рішення КС може мати наслідки не тільки для долі чинного законодавчого органу. За інформацією DT.UA, з місяць тому до Державного бюро розслідувань надійшло депутатське звернення-повідомлення, підписане депутатами Василем Німченком (до речі, суддею КС у відставці) і Нестором Шуфричем. У ньому парламентарії, пов'язані з Медведчуком, стверджують: експрезидент Порошенко, спікер Парубій та прем'єр Гройсман, "діючи спільно, у змові, з прямим наміром на захоплення неконституційним і незаконним способом державної влади (...) вдалися до зловживання службовим становищем і прямого порушення конституційних норм..." За твердженням заявників, колишній очільник держави, голова парламенту й керівник Кабміну скоїли "злочини, які полягають у захопленні державної влади, змові щодо її захоплення, зловживанні владою та службовим становищем". 

З погляду Німченка й Шуфрича, на момент призначення Гройсмана прем'єром у Раді не було коаліції, сформованої відповідно до вимог Основного закону. Депутати вважають це прямим порушенням Конституції і кримінальним правопорушенням, просять ДБР вважати їхнє звернення повідомленням про скоєння злочину та внести відповідні матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Допити вже почалися…

Документ був поданий у бюро ще до винесення рішення КС. Але тепер депутатське звернення стає для згаданих у ньому осіб небезпечнішим. Оскільки вердикт КС непрямо підтвердив відсутність у Раді коаліції. Чому непрямо? Бо прямої відповіді в рішенні немає. КС підтвердив конституційність президентського указу, але чітко сказати — була коаліція чи ні — не зміг, точніше — не захотів. Якщо перекласти черговий зразок юридичної казуїстики зрозумілою мовою, то відповідь звучала б так: немає можливості встановити, була коаліція чи не було. 

Рішення КС — остаточне й обов'язкове для виконання. А "тонкість" наведених у ньому формулювань переконує: суд остаточно дозрів для перезавантаження, що передбачає обов'язкове коригування механізму призначення та критеріїв добору суддів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво