Про кучугури і бугри - Внутрішня політика - dt.ua

Про кучугури і "бугри"

29 березня, 2013, 22:00 Роздрукувати Випуск №12, 29 березня-5 квітня

А де в цей момент була держава? Яку люди, котрі взяли до рук лопати, ще й додатково утримують на свої кошти? Ці запитання важливо поставити зараз, щоб уникнути такого ж несистемного підходу і до ліквідації паводків.

Сніжний колапс, який уразив столицю України в березні, примушує замислитися над запитанням — а чи не спіткає Київ потоп у квітні? І чи готова країна відбити загрозу затоплення після небувало сніжної весни? Біла криза, яка паралізувала столицю, — це об'єктивний привід проаналізувати ефективність і компетентність не тільки місцевої, а й центральної влади у боротьбі з реальними НП. Це привід поговорити не так про кількість техніки, яку браві комунальники щорічно закуповують нібито в неймовірних кількостях, як про системні проблеми — чому багатомільйонний мегаполіс, напхом напханий десятками тисяч людей у погонах, оточений кільцем із грізних — на папері — частин та з'єднань МО та МВС, раптом не зміг відбити підступну, та аж ніяк не катастрофічну атаку циклона. 

Стисло про емоції. Порада прем'єра Азарова співвітчизникам — "не скігліти, а брати лопату" — здається досить безвідповідальною з боку чоловіка, який не зволив узяти в руки лопату і прибрати бодай один замет. Якщо по-чесному, то панам Азарову, його синові й наближеним слід було б для початку розчистити в Києві всі дороги та мости, які збагатили близькі до них фірми на гроші "скіглячих" платників податків, а потім уже виховувати народ, який утримує їхні схеми. Також упало в око, що ніхто з керівників центральних органів влади не побажав мобілізувати своїх підлеглих у столиці для боротьби зі снігом. А жаль — не виключено, що від самого вигляду Клименка та Захарченка з лопатами навпереваги сніг утік би і втопився в Дніпрі сам, без жодних самоскидів. 

На жаль, оскільки стійкість та дохідність нашої влади не залежать від сприйняття платників податків, то ні про мобілізацію всіх державних структур столиці, ні навіть про символічну участь у прибиранні рідного міста, яке годує й одягає бундючну чиновницьку "аристократію", не йшлося. 

Снігопад продемонстрував проблеми організації роботи влади, характерні для всієї системи управління Віктора Януковича. У вирішальний момент, коли всі державні інститути мусили об'єднатися і внести лепту в приборкання стихії, що паралізувала столицю, ККД держави виявився вкрай невеликим. Рота БТРів, два полки солдатів, кілька вертольотів. І все це для розчищання кількох сотень кілометрів забитих намертво доріг, із тисячами застряглих у них людей. І дуже яскравий показник — без жодної участі держави люди почали організовувати взаємодопомогу. Техніка, яку надали комерційні структури, джипи волонтерів — усе це, звісно ж, має бути у будь-якому нормальному суспільстві, але питання в іншому: а де в цей момент була держава? Яку люди, котрі взяли до рук лопати, ще й додатково утримують на свої кошти? Ці запитання важливо поставити зараз, щоб уникнути такого ж несистемного підходу і до ліквідації паводків.

Снігопад виявив низку системних проблем влади.

1. Відсутність самостійного мислення. Скрізь призначені "наглядаючі", але як виявилося, немає "вирішуючих" і "відповідаючих". Практика призначення на посади "наглядаючих" — за адміністративною частиною, іміджем, фінансами, землею — привела до інфантилізації і розмивання влади формальної. Регламенти і правила не діють, оскільки важливі тільки внутрішньовідомчі інтереси. Тому влада не здатна працювати на випередження. Прийняти рішення про мобілізацію всіх ресурсів міський штаб насправді не в змозі. Хто його слухатиме? Хто може взяти на себе відповідальність примусити працювати в одній команді всіх рівновеликих міністрів? Снігопад — не може. А столична влада? Не смішіть. Без ручного управління Віктора Федоровича координація влади в надзвичайних ситуаціях не працює. 

2. Безвідповідальність. Усі силові структури, казначейство, Держрезерв давно перетворилися на самостійні феодальні князівства в Києві, для яких міська влада — не указ. Чесно сказати, дуже дивно, що, звільняючи О.Мазурчака за нерозпорядливість, Кабмін чомусь не потурбувався заодно звільнити і чиновників казначейства, які не дають грошей на бензин для снігоприбиральної техніки. А також глав МВС і МО, яких багатократно місто благало дати додаткові сили — військовослужбовців, курсантів, військову техніку, і які ці заклики під різними приводами проігнорували. 

3. Розвал технічної бази держави. У небажання військових давати техніку місту є й цілком конкретна прозаїчна причина. Мобілізаційний ресурс влади незначний. У постійній готовності до руху на тривогу в частинах "швидкого реагування" перебувають одиниці бойової техніки, хоча на папері значаться сотні бойових машин. Соромно сказати, у Києві та області розміщується безліч військових частин, а для допомоги місту не змогли послати жодного армійського тягача або КАМаЗа! Ніхто жодного разу не згадав, що в країні спеціально на випадок такої НП є спеціальна структура — Держрезерв. Не чекаючи ніяких команд, він мав дати Києву пальне й машини, одяг, продукти і медикаменти, щоб місто забезпечувалося безперебійно. Причому дати ще ДО наступу циклона на столицю, бо масштаб проблеми був очевидний із європейської та західноукраїнської ситуації. Але Держрезерв може щось дати, знову ж таки, якщо хтось туди щось поклав, а не роздерибанив...

* * *

Чи не призведе паводок до нового стихійного лиха? Ми поставили це запитання відповідальним фахівцям. І насамперед — віце-прем'єр-міністру Олександру Вілкулу, начальнику міжвідомчого оперативного штабу для боротьбі з паводками. 

— Олександре Юрійовичу, чи готова Україна до боротьби з паводками?

— Три тижні тому з усіма регіонами було проведено "селектор" щодо підготовки до паводків. Окрему нараду провів особисто президент України Віктор Янукович. У суботу, як ми знаємо, прийде плюсова температура. Було поставлене завдання прочистити зливнівки, лотки й каналізацію. Щогодини мені надходить інформація про рівень води в річках. Контролюється також ємність водосховищ. У масштабі всієї України створено карту ризиків, на якій у режимі реального часу наноситься обстановка на кожній ділянці, де існує загроза підтоплення. Ризик підтоплення зберігається в Центральній і Західній Україні, у басейні річки Дніпро. У п'ятницю я вилітаю на Волинь з метою перевірки протипаводкових заходів. У кожному регіоні, де є загроза паводку, створено спеціальні мобільні групи МНС, оснащені дренажними насосами та переносними дамбами, — це сучасні європейські технології. 

Є точкові об'єкти, на яких здійснюються спецзаходи, — наприклад, під особистим контролем я тримаю ситуацію в Києво-Печерській лаврі. Через її розміщення на схилах, знамениті печери та високий рівень ґрунтових вод стан лаври викликає серйозні побоювання. Уже кілька діб над її розчищенням від снігу працює підрозділ президентського полку чисельністю 400 чоловік. Загони альпіністів очистили від снігу дахи і бані лаври. 

— Чи забезпечена координація дій усіх установ і відомств? Яка техніка залучається? Чи є бензин? Під час боротьби зі снігом виявилося, що немає ні першого, ні другого, ні третього. 

— Не згоден. Якби координації між відомствами не було, ситуація в Києві не була б виправлена в такий стислий термін — за дві доби. Проблема лише в тому, що влада Києва вчасно не прийняла рішення щодо мобілізації — це треба було зробити на сім-вісім годин раніше. 

— Хто мав дати команду ДАІ перекрити в'їзди для хур, заборонити рух особистого автотранспорту, залучити силовиків для боротьби зі снігопадом у Києві? 

— За функціоналом це мав зробити міський штаб.

— Але чому силовики у випадку екстремальної ситуації не діють самостійно? Чому не виконуються чинні інструкції цивільного захисту? Чому ДАІ потрібна команда на перекриття в'їздів, вони що, самі у вікно не дивляться? Коли їм треба когось трясти, вони все самі роблять, а коли прийшло лихо, соромляться, бачте, виявити ініціативу. Чому в Києві, де в теплі сидять десятки тисяч здорових мужиків у погонах — армія, МВС, СБУ, податкова міліція, митниця, внутрішні війська, — на розчищення снігу було кинуто всього близько двох тисяч силовиків? Таке відчуття, що форма їм потрібна тільки для парадів, а погони для надбавок, але у тяжкий момент на розчищенні вулиць ми бачили тільки купку салаг-"строковиків". Чому ви бачите відповідальність міста і не бачите відповідальності, точніше безвідповідальності, керівників наших численних і нібито силових органів влади? Чому покарали тільки столичних начальників?

— Є формалізований план ліквідації аварії, розподіл обов'язків, анархії тут бути не може. Команду повинен був дати міський штаб. Локальні проблеми взаємодії мали місце, але ж треба враховувати і безпрецедентні погодні умови. Вважаю, що на вулиці Києва було мобілізовано достатню кількість людей і техніки — якби вони почали діяти трохи раніше, проблеми б не виникло. У суботу я проведу загальнонаціональний селектор, метою якого якраз і є забезпечення координації між усіма органами влади у всіх регіонах країни. Безумовно, ми не збираємося перекладати всю відповідальність за ситуацію тільки на міську владу. Після подолання наслідків паводків серйозна робота над помилками і кадровими рішеннями відбудеться і щодо інших органів виконавчої влади. Цілком очевидно, що нам необхідно адаптувати до нових умов інструкції цивільного захисту часів СРСР. Сучасні методики будемо впроваджувати відразу після паводків. 

— Дайте відповідь, якщо можна, однозначну на просте запитання — під час водопілля Київ затопить?

— Ні. Однозначно ні. Можливі локальні проблеми, і їх необхідно вирішувати.

* * *

Готовність держави до НП прокоментував для DT.UA голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських

— Михайле Васильовичу, які основні проблеми в системі цивільного захисту виявили березневі снігопади в Україні, зокрема ситуація в Києві? 

— З практичної точки зору, очевидно, що у випадку стихійних лих необхідно зберегти пропускну спроможність транспортних шляхів столиці, обмежити рух усіх видів транспорту, крім спеціальної техніки, машин надзвичайних служб і тих, які перевозять товари першої необхідності. Для цього потрібно не тільки поміняти алгоритм роботи ДАІ та "Автодору", а й побудувати стоянки для розміщення транспорту на основних в'їздах до Києва. Через те, що об'єктивно транзитному транспорту ніде було паркуватися на в'їздах, весь рух навколо Києва, доставка вантажів у столицю були паралізовані. У разі повідомлення про несприятливий прогноз погоди треба не тільки зупиняти в'їзд у Київ, а й зберегти відкритими магістралі.

— Хотілося б у вас, як фахівця, все-таки запитати про системні проблеми. Чому в екстремальній ситуації не були виконані службові інструкції на випадок надзвичайних ситуацій? Чому начальники всіх рівнів не розпочали самостійних дій відповідно до своїх функціональних обов'язків, а чекали команди згори? Чи не в цьому й полягає основна проблема із затримкою вживання належних заходів, недостатньою координацією?

— Маєте рацію, така проблема існує. Безумовно, дії посадових осіб у надзвичайних ситуаціях повинні бути регламентовані, а в даній ситуації цей алгоритм не скрізь спрацював. І треба розібратися, чому. Однак керівник повинен покладатися не тільки на інструкції, а й на себе. Керівництво країни не кидало ситуацію зі снігопадом на самоплив. 12 березня президент В.Янукович провів спеціальне засідання керівників усіх компетентних органів і служб усіх регіонів із відпрацювання дій у надзвичайних умовах. Я особисто надав доповідь про стан готовності регіонів до протидії стихії. Було вказано на недоліки в організації роботи, визначено слабкі місця, які вимагалося негайно усунути. Це завдання поставив глава держави. Однак виконали його, як виявилося, не всі. З 15-го по 18 березня ми вже усували наслідки снігопаду на території Західної України і з завданням упоралися. У Києві стався збій, пов'язаний із безпрецедентними за масштабами аномальними погодними умовами. 

— А коли востаннє в Україні проходили навчання з цивільного захисту?

— У 2010 р. перший віце-прем'єр А.Клюєв проводив навчання на рівні керівництва органів влади та регіонів у Конча-Заспі. Відтоді такі командно-штабні навчання проходять щорічно. 

— А чи проводяться практичні навчання з цивільного захисту в містах, щоб відпрацьовувати взаємодію влади, бізнесу, громадян у надзвичайних умовах?

— Це компетенція місцевих органів влади. Такі заняття мають проводитися. На нараді в президента В.Януковича я доповідав, що питання навчань із цивільного захисту на командному рівні краще вирішуються в Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Львівській, Івано-Франківській областях. Показово, що ці регіони мали найменшу кількість зауважень із боку нашої служби з підготовки до снігопадів і паводків. 

— Вам не здається, що боротьбу з надзвичайними ситуаціями нині віддано на відкуп місцевій владі, яка цю статтю витрат просто скорочує? Вам не здається, що саме центральна влада повинна жорстко контролювати питання підготовки до режиму НС?

— Думаю, посилення координації та контролю центральної влади в цьому питанні необхідне. 

— Створюється враження, що влада в умовах НП показала свою безпорадність не стільки на міському, скільки на державному рівні. У Києві розташовані центральні апарати десятків державних органів, служб, у тому числі спецслужби, які контролюють і правоохоронні органи. Десятки тисяч людей у погонах, сотні одиниць техніки, а на ліквідації наслідків стихії працювало кілька бронетранспортерів...

— Не можу з вами погодитися. На розчищенні вулиць працювало 12 бронетранспортерів президентського полку, 1500 військовослужбовців Міноборони та 600 співробітників МВС. 

— Та це ж мізерні цифри. Коли треба розганяти мітинг, у нас враз прилітають у центр Києва "Барс", "Беркут", "Гепард", "Грифон", міліція з райвідділів. На День незалежності весь особовий склад центрального апарату СБУ та МВС стає кордоном. Автобуси з тисячами силовиків займають усі вільні місця в центрі. Чому ці натовпи государевих людей не одержали в руки лопати? Чому виїхало тільки 12 БТРів — за них билися комунальні служби на смерть, це ж крапля в морі — лише по одному БТР на кожен київський район? Чому не були висунуті тягачі "Урал"? Чому Міноборони не відрядило в Київ жодного армійського бульдозера БАТ, а єдиний БАТ надала комерційна структура? 

— Ви ставите багато в чому справедливі запитання. Але важка армійська техніка працювала на основних виїздах з Києва. Присутність її в місті була неможливою, оскільки всі магістралі виявилися заблокованими. Наші співробітники, які здійснювали моніторинг, пересувалися Києвом пішки: всі дороги були забиті. 

— Проте ви краще за мене як фахівець знаєте, що від часів СРСР і донині в країні на такий випадок існує реєстрація автотранспорту в МРЕВ за місцем прописки. В комп'ютері ДАІ міститься повна база даних автотранспорту в кожному районі. Там указано всі автомобілі підвищеної прохідності, квадроцикли — все те, що могло б проїхати снігом. Чому ж чиновники не згадали про ці можливості? До речі, Федерація автоспорту Віктора Януковича взяла найактивнішу участь у боротьбі зі стихією в Києві, активно використовувала свої джипи та квадроцикли, ці машини застосовували й багато інших волонтерів. Чому ж не звернулися до власників машин підвищеної прохідності, щоб оснастити ними на час НП всі держслужби? 

— Так, це справді можна й необхідно робити. Тому зараз ми в службі організовуємо нараду з участю всіх волонтерських організацій, для того щоб налагодити й скоординувати взаємодію саме на випадок таких НП.

* * *

А тепер глава антипаводкового штабу Києва — директор департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Сергій САДОВОЙ.

— Сергію Миколайовичу, скажіть прямо, щоб у нас не було неприємних сюрпризів: Києву сильно дістанеться, коли сонце припече?

— Потоп Києву не загрожує. Я постійно на зв'язку з директором Гідрометцентру Миколою Кульбідою — нам дають обнадійливі прогнози. Однак не виключаю, що окремі об'єкти можуть опинитися під загрозою підтоплення. Наші зусилля спрямовані на те, щоб територія самого міста не була підтоплена, а обмежилася незначним традиційним весняним підтопленням островів і частини заплав річки Дніпро.

— Чи вдалося київській владі налагодити нормальну скоординовану роботу, чи не доведеться знову в ручному режимі закріплювати міських керівників за окремими вулицями?

— Думаю, досвід боротьби із безпрецедентною за масштабом сніжною стихією серйозно підвищив рівень взаємодії органів влади. У кожному районі міста створено спеціальні штаби, які активно проводять роботи із запобігання наслідкам паводків. Особлива увага приділяється очищенню зливових стоків. Дані роботи в більшості районів виконано на 80—85%.

— Вас не бентежить, що голову штабу по боротьбі зі снігопадом О.Мазурчака звільнили через три дні після того, як розпочався снігопад, і після цього жоден інший заступник голови КМДА не захотів очолити штаб по боротьбі з паводком, а відводити загрозу місту поставили вас, директора департаменту?

— Для мене це велика честь і довіра, які я постараюся виправдати. Залишатися осторонь не в моєму стилі.

— Чи забезпечені ви технікою, бензином? Чи є помпи, гумові човни, генератори, машини підвищеної прохідності й необхідне оснащення?

— У нас є все необхідне для ефективної роботи та забезпечення нормального функціонування міста в умовах весняного танення снігу навіть у таких обсягах. Бензин є, підтвердження готовності військових частин надати підтримку — теж. У випадку екстремального підвищення рівня води є звідки залучити додаткові резерви.

* * *

Завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України Марк ЖЕЛЕЗНЯК у коментарі DT.UA підтвердив, що загроза затоплення Києва нині відсутня:

— В УГМЦ проводять розрахунки за цією програмою для Києва залежно від прогнозів стоку Прип'яті, Дніпра (приток до київського водосховища) та Десни, які в УГМЦ готують за даними про снігозапас у басейнах цих річок в основному на території Росії та Білорусі. Пік паводка на Дніпрі біля Києва, що припадає на кінець квітня, формується на всій цій території, де сніжний покрив утворюється з кінця листопада. Тому навіть дуже сильний, але один снігопад не може істотно змінити цей снігозапас на всьому водозборі, який близький до середньобагаторічного. Тому й максимальний приплив води до Києва (Прип'ять + Верхній Дніпро + Десна) прогнозується тільки трохи вище за середній: 5500—6000 куб.м/с, що близько до того, що спостерігалося у 2010 р., коли в місті ніяких істотних затоплень не було. Для порівняння: у багатоводні паводки останніх 40 років максимальні витрати води були в рази більші: у 1970 р. — 18 500 куб. м/с (при рівні 9,8 м над умовним нулем Гідропосту Київ біля мосту Метро), у 1979 р. — 10 500 куб.м/с при рівні води 8,39 м.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво