Про Конституцію, НАТО і воєнний стан - Внутрішня політика - dt.ua

Про Конституцію, НАТО і воєнний стан

7 грудня, 19:17 Роздрукувати Випуск №47, 8 грудня-14 грудня

Що дають конституційні зміни стосовно євроатлантичного курсу України?

22 листопада Конституційний Суд ухвалив позитивний Висновок щодо законопроекту № 9037, котрий закріплює в текст Основного закону стратегічний курс держави на набуття її повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. 

Це дало "зелене світло" розглядові та ухваленню парламентом конституційних змін у вигляді, запропонованому главою держави. Того ж дня парламент попередньо схвалив зазначений законопроект. 

На жаль, Конституційний Суд обмежився формальною констатацією відповідності президентського законопроекту положенням ст. 157 і 158 Конституції, лишивши поза увагою змістовні недоліки й можливі ризики реалізації потенційних нових положень Конституції. Це примушує застерегти парламент від ухвалення законопроекту в нинішній редакції, без доопрацювання. А також звернути увагу, що введення з 28 листопада воєнного стану на окремих територіях унеможливлює конституційні зміни до часу його завершення. Постає запитання: чи можлива зміна Конституції, якщо було введено воєнний стан між попереднім схваленням конституційних змін та їх остаточним прийняттям? Якби Конституційний Суд давав висновок після 28 листопада, то, очевидно, він був би негативний.

Що ж пропонують конституційні зміни стосовно євроатлантичного курсу України?

Перше. На рівні преамбули задекларувати європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.

Друге. У повноваженнях як парламенту, так і президента й уряду закріпити євроатлантичний державний курс. А саме: парламент буде уповноважений визначати реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС та в Організації Північноатлантичного договору, уряд буде забезпечувати реалізацію цього курсу, а президент виступатиме гарантом його реалізації.

Третє. Пропонується вилучити з Конституції України положення, що передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

У цілому підтримуючи доцільність декларування європейського курсу України на рівні преамбули Конституції, ми б хотіли висловити низку застережень щодо пропонованої ініціативи.

Конституційні зміни вкотре підготовлені главою держави в закритому режимі. Як експертна спільнота, так і суспільство загалом побачили версію конституційних змін уже на сайті парламенту у вигляді внесеного законопроекту. Нагадаємо, що при президентові створено консультативно-дорадчий орган Конституційна комісія для напрацювання конституційних змін. Проте цей законопроект пройшов повз неї — нею як не напрацьовувався, так і не обговорювався. Референдум щодо євроатлантичного курсу України — не проводився, та його й неможливо провести без закону про врегулювання процедури проведення національних референдумів. Саме така закрита процедура підготовки конституційних змін стала причиною низки помилкових і сумнівних пропозицій. Не відбулося жодного експертного обговорення, не було можливості висловити зауваження.

Звертаємо увагу на такі вади та загрози законопроекту:

Перше. У тексті законопроекту тричі вживається термін "повноправне членство", коли йдеться про інтеграцію України до Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору. Статутні документи цих організацій не містять поняття "повноправне членство", що наштовхує на сумнів з приводу коректності вживання запропонованого терміна в тексті Конституції України.

Друге. Законопроект пропонує викласти пункт 5 частини першої статті 85 Конституції України в такій редакції: "До повноважень Верховної Ради України належить … визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". Пропонована редакція пункту 5 частини першої статті 85 Конституції України, на наш погляд, породжує проблему неоднозначного тлумачення зазначених повноважень парламенту , а отже не відповідає принципу правової визначеності. Так, незрозуміло, як читати повноваження парламенту: "До повноважень ВРУ належить визначення …реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору" чи "До повноважень ВРУ належить визначення засад …реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". 

При цьому незрозумілість виконання запропонованих повноважень парламенту поглиблюється нинішньою парламентською практикою реалізації пункту 5 частини першої статті 85 Конституції України через розробку й ухвалення окремого Закону "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики", у якому, до речі, і закріплено євроатлантичний курс України. Отже, постає запитання, чи повинен парламент ухвалювати ще окремий закон про засади реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, чи в кожному законі враховувати необхідність реалізації стратегічного курсу держави.

Третє. Законопроект пропонує доповнити статтю 102 частиною третьою такого змісту: "Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". В українському конституційному механізмі розподілу влади постає питання, якими інструментами президент буде гарантувати реалізацію зазначеного державного курсу. Це може породжувати конфлікти між парламентом і президентом, президентом та урядом і навіть призводити до конституційних криз. Нагадаємо, що проект закону пропонує доповнити повноваження парламенту визначенням засад реалізації євроатлантичного курсу, а повноваження уряду — забезпеченням реалізації вказаної політики.

Четверте. Закріплення в тексті Конституції назв міжнародних організацій, а саме Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору (за умови ухвалення пропонованих конституційних змін), може спричинити невизначеність стратегічного курсу держави, якщо назви однієї з цих або відразу обох організацій будуть змінені, що не залежить від України. 

Для досягнення цілей законопроекту, на наш погляд, цілком можна обмежитися декларуванням євроатлантичного курсу в преамбулі Конституції та вилученням із неї положення, яке передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. Немає потреби доповнювати повноваження парламенту, президента й уряду програмними положеннями щодо євроатлантичного курсу України, вони й тепер мають ці повноваження.

Отже, закликаємо парламент не ухвалювати остаточно президентський законопроект у запропонованій редакції без урахування висловлених зауважень. Пропонуємо внести до законопроекту зміни, повторно направити його до Конституційного Суду, після чого повернутися до попереднього схвалення та остаточного прийняття. Запропонована процедура зніме й питання щодо неможливості зміни Конституції під час воєнного стану.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 15 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво