Практична конспірологія брюссельських терактів - Внутрішня політика - dt.ua

Практична конспірологія брюссельських терактів

25 березня, 2016, 20:00 Роздрукувати Випуск №11, 25 березня-1 квітня

Росія наполегливо лякає Європу у формі попереджень про нові теракти, пропонуючи свої послуги для вирішення проблеми. Навряд чи слід Росії у паризьких і брюссельських терактах можна довести. Ба більше, ніщо прямо не вказує на наявність такого сліду. Але Росія досить відверто, нехай і завуальовано, заявляє, що їй було відомо про попередні теракти, і вона впевнено вказує на майбутні вибухи, яким можна запобігти, якщо Росію про це попросити. 

 

Відповідальність за теракти у Брюсселі 22 березня взяла на себе "Ісламська держава". Мало хто цікавиться, як, коли і в якій формі це було зроблено. Простежити автентичність визнання провини складно далі повідомлень на інтернет-ресурсах, що мають стосунок до "Ісламської держави". У кожному разі можливі автори нових убивств і руйнувань у Європі ніяк не позначають своїх цілей. 

Основна версія, якої дотримуються європейські й американські ЗМІ, така. Група молодих громадян європейських країн арабського походження, батьки яких раніше емігрували з Близького Сходу й Північної Африки, захопилися ідеями джихадизму. Деякі з них їздили в Сирію воювати на боці "Ісламської держави", пройшли там спеціальну підготовку і створили терористичні мережі в Європі для проведення серії масштабних терактів. Вони встигли провести перший з них чотири місяці тому в Парижі. Минулого тижня ключового організатора паризьких терактів Салаха Абдеслама заарештували у Брюсселі. Це, ймовірно, спонукало його спільників, що залишилися на волі й побоюються швидкого викриття, прискорити вчинення наступного терористичного нападу, який стався за чотири дні у Брюсселі. Він виявився значно менш кривавим, ніж паризький, можливо, тому, що на фінальному етапі готувався поспіхом.

Теракти у Парижі й Брюсселі не пов'язані з міграційною кризою в Європі. Теракти вчинили люди, які вже довго живуть у Європі і мають європейське громадянство. Але ці теракти пов'язані з подіями в Сирії. Терористи надихнулися ідеологією "Ісламської держави", проходили підготовку і воювали в її лавах.

У європейській політиці ці три, у принципі, різні питання — тероризм, міграційна криза, сирійський конфлікт — об'єднані спільними політичними рамками. Перші обмеження на пересування в шенгенській зоні було запроваджено у вересні минулого року у зв'язку зі зростанням напливу нелегальних мігрантів. У листопаді запровадили нові обмеження на внутрішніх кордонах ЄС — через паризькі теракти. Потім заходи внутрішньої безпеки додатково посилили внаслідок новорічних заворушень за участі мігрантів у Кельні. Напередодні терактів у Брюсселі ЄС напружено шукав разом із Туреччиною вирішення проблеми мігрантів, які все прибувають і прибувають. Якби минулого тижня на саміті ЄС це рішення не було знайдено, деградація шенгенської зони могла б стати незворотною. 

Так сталося, що відразу після саміту ЄС, що розв'язав багато міграційних проблем, відбулися нові теракти. Міністри внутрішніх справ, ті, що зібралися в четвер для обговорення подальших заходів безпеки, вирішили прискорити ухвалення позитивних рішень про моніторинг телекомунікацій, створення єдиної бази особистих даних авіаційних пасажирів, що прибувають до ЄС, інтеграції прикордонних і поліцейських служб, об'єднання розвідувальної інформації. Шенгенську зону буде збережено, це підтвердили і саміт до брюссельських терактів, і міністерська зустріч після них. Але нав'язливих заходів безпеки й уваги до особистого життя з боку влади побільшає. 

Не встигли європейці усвідомити те, що відбулося, а "Ісламська держава" ще навіть не заявила про свою причетність, у Росії вже пролунали голоси, які пояснюють Європі, чому це з нею відбувається і що вона мусить робити. Зрозуміло, причина в європейських санкціях проти Росії, а рецепт у тому, щоб санкції зняти. 

Лідер однієї з фракцій у Державній думі Володимир Жириновський у притаманному йому стилі заявив на каналі Росія 24: "Теракти зараз ідуть у Європі… І нам це вигідно. Нехай вони там подихають і гинуть". Звичний для нього епатаж. Але слідом за цим було сказано фразу, яка в багатьох повідомленнях залишилася за кадром: "Нехай вони до нас ідуть і просять нас". Просять про що? Якщо пропозиція робиться відразу після терактів, то, мабуть, мають просити про те, щоб терактів більше не було. Ще один звернений назовні російський голос, що належить голові комітету з міжнародних справ російської Державної думи Олексію Пушкову, прозоро натякнув НАТО, що слід, а що не слід робити у зв'язку з терактами у Брюсселі: "Поки Столтенберг, себе не тямлячи, бореться з уявною "рос. загрозою" і розміщує війська у Латвії, в нього під носом, у Брюсселі, підривають людей". Те, що пролунало з нижніх поверхів російської інформаційної піраміди в день терактів, узагалі вражає відвертістю. Усе ще впізнаваний російський політичний коментатор Сергій Марков сказав буквально таке: "Франція ніяк серйозно не поміняла своєї політики після серії терактів у Парижі. І Бельгія ніяк не поміняє. Гадаю, вже цього року ІДІЛ проведе ще серію терактів у якійсь європейській столиці. Найімовірніше, на жаль, у Берліні. Росія і Німеччина повинні терміново налагодити співробітництво для запобігання терактам у Берліні, щоб не допустити їх". Ну хто його тягнув за язик? Усі пам'ятають, як Франція після терактів у Парижі майже кинулася в російські обійми, але якось не зрослося. Санкції залишилися в силі до повного виконання Мінських угод. Тепер черга Бельгії, і приготуватися слід Німеччині. Питається, який зв'язок між війною з "Ісламською державою", яку, як стверджує Росія, веде тільки вона, і можливими терактами у Бельгії й Німеччині, які в Сирії не воювали і не воюють? Що так не подобається "Ісламській державі" у бельгійській і німецькій політиці, що змушує планувати теракти саме у Брюсселі й Берліні? Який зв'язок між намірами "Ісламської держави" і ступенем лояльності цих країн до Росії? Мабуть, немає іншої країни у світі, де європейські теракти викликали б стільки радості, як у Росії. Мимоволі переймаєшся запитанням: чи не про паризьких і брюссельських бомбистів було сказано, що їм на людях і смерть не страшна? Звичайно, прес-секретар російського президента повідомив про співчуття з боку першої особи країни з приводу того, що сталося. Але російський ефір був наповнений іншим звучанням. 

Утім, із цього ще мало що випливає. При терористичних нападах, коли є мінімум інформації про мотиви й цілі нападників, основним методом відкритого аналізу стають міркування "кому вигідно?". Не можна сказати, що цей метод поганий, але при вузькому застосуванні ("подивімося, де найбільше радіють") можливі помилки.

Уявлення про російський слід європейського терору, популярне в Україні, навряд чи може отримати звучання в Європі, якщо не буде прямих і переконливих доказів. З того, що відомо про теракти в Парижі й Брюсселі, появи таких доказів не передбачається. Але, з іншого боку, навряд чи Європа здатна усвідомити глибину агресивності російської політики, не переживши такого ж підступного нападу, як Україна. Досвід гібридної війни підказує, що не можна залишати без уваги навіть найабсурдніші заяви, що лунають у російському інформаційному полі. Вони можуть відображати цілком конкретне бажання діяти. Особливо, якщо заяви лунають у формі "якщо ви не дружитимете з Росією, на вас упадуть... " — і далі вибирайте зі списку свої вразливі точки. Теракти у Брюсселі змусять ЄС значно посилити заходи безпеки, можливо, навіть кардинально переглянути співвідношення між вимогами безпеки і особистою свободою. Це вигідно "Ісламській державі" і країнам, ідеологія яких відкидає ефективність відкритих політичних систем. Із цього погляду теракти вигідні й Росії. Але, з іншого боку, стираються з європейської пам'яті викриття Едварда Сноудена про електронне стеження США за союзниками. Американські методи стають для Європи прийнятними. А це не в інтересах Росії. Теракти в Європі, якщо поглянути на суспільні реакції, ллють воду на млин brexit, тобто тих, хто виступає за вихід Великої Британії з ЄС. Але на рівні силового апарату Великої Британії більшає тих, хто вважає за потрібне співпрацювати з ЄС у сфері внутрішньої безпеки. Росія зацікавлена в дезінтеграції Європи, але ефект терактів може виявитися протилежним. Вибухи бомб роблять сяючі вежі європейської цивілізації не такими привабливими. У цьому світі можна знайти тих, хто хотів би, щоб ці вежі було геть зруйновано. І це не тільки "Ісламська держава". Але далеко не всі охочі можуть зважитися досягати своїх цілей терором. Припустимо, Росія зважилася. Але, руйнуючи Європу, вона отримає уповільнення світового економічного зростання з неминучим негативним ефектом для сировинних ресурсів, на експорті яких продовжує триматися російська економіка. Є ще один негативний для Росії ефект. Однією з цілей терору одного разу можуть стати об'єкти атомної енергетики. Поширення німецької політики відмови від атомної енергетики на ЄС ударить по й без того вузькій сфері високотехнологічного російського експорту. Пошук відповіді на запитання "кому вигідно?" не дає однозначної відповіді. Поки що доводиться прийняти те, що приносить основна течія європейських обговорень. Але цю картину треба доповнити тим, що добре видно в Україні й не завжди помітно з європейських столиць. Росія наполегливо лякає Європу у формі попереджень про нові теракти, пропонуючи свої послуги для вирішення проблеми. Навряд чи слід Росії у паризьких і брюссельських терактах можна довести. Ба більше, ніщо прямо не вказує на наявність такого сліду. Але Росія досить відверто, нехай і завуальовано, заявляє, що їй було відомо про попередні теракти, і вона впевнено вказує на майбутні вибухи, яким можна запобігти, якщо Росію про це попросити. У російському бізнес-середовищі недавнього минулого це називалося "постановкою даху". Втім, нерідко виявлялося, що "дах" намагалися "ставити" особи геть сторонні й нездатні дати жодних гарантій… 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво