Оборонка: хто першим дістанеться фінішу? - Внутрішня політика - dt.ua

Оборонка: хто першим дістанеться "фінішу"?

15 березня, 22:42 Роздрукувати Випуск №10, 16 березня-22 березня

Слова президента про "постійну планомірну боротьбу з корупцією" впродовж п'яти років його каденції, м'яко кажучи, є всього лише словами. 

© Іван Богдан

Генеральний прокурор Ю.Луценко, який заявив 6 березня цього року на засіданні РНБО про фінішну пряму в розслідуванні розкрадань в оборонній промисловості, схоже, рухався у протилежному напрямку від слідчих інших правоохоронних органів і зосередив усі свої зусилля на вивченні дій журналістів-розслідувачів. 

Очевидно, Юрій Віталійович усерйоз вважає, що журналісти, нібито "зливши" у ЗМІ дані слідства щодо корупціонерів, скористалися "глядацьким допінгом" і фінішували в цьому багаторічному кросі правоохоронців першими, достроково назвавши імена головних фігурантів корупційних схем в оборонці та їхніх високопоставлених спільників.

Найімовірніше, мотив у журналістів був зовсім інший — не дозволити слідчим та їхнім керівникам "злити" резонансні кримінальні провадження. Хоча після останнього засідання парламентської слідчої комісії упевненості в тому, що покарають не пішаків, а керівників організованих злочинних груп в оборонці, не додалося.

Оборонне замовлення, або Оборона "в замовленні"…

Нагадаю, що в заголовок цього розділу винесено назву моєї статті, опублікованої тижневиком у березні 2015 року, з докладним описом "нюансів" формування урядом оборонного замовлення країни, що пов'язані із закупівлею танків Т-72 російського виробництва, знятих раніше з озброєння української армії. Нагадаю, що в Україні була відсутня інфраструктура для обслуговування та ремонту цих виробів, а їх експлуатація потребувала закупівлі більшості комплектуючих у північного сусіда, котрий з нами воює.

На сьогодні військові пожинають плоди цього управлінського рішення, а тіньові ділки гріють руки на постачанні запасних частин з країни-агресора. До відома Генеральної прокуратури, у цій статті названо прізвище високопоставленого керівника з Міноборони, який "проштовхував" через Кабмін це сміливе управлінське рішення.

Відкрию генеральному прокуророві державну таємницю про генезис скандалу в оборонці. Саме із цілком таємної постанови уряду, яка затвердила оборонне замовлення 2015 року, в Україні почали рости, як гриби, фірми й фірмочки, які "тягають" через дірявий українсько-російський кордон дефіцитні запчастини із ціновими накрутками в рази; нишпорять по складах Міноборони й ремонтних заводах у пошуку комплектуючих, які можна втридорога всучити бронетанковим підприємствам.

Пов'язана із президентським оточенням "Оптимаспецдеталь" — лише одна із сотень подібних структур, які паразитують на аналогічних схемах постачання контрабандних і контрафактних комплектуючих, наживаються за рахунок коштів платників податків. Практично в кожній публікації, присвяченій буйноквітній корупції в оборонці й злочинним схемам розкрадання та виведення в тінь колосальних сум коштів державного бюджету, я вказував, що в цих темах немає випадкових осіб. Проведений днями обшук за місцем проживання заступника генерального директора "Укроборонпрому" В.Гадіона, швидше за все, теж не випадковий. Адже саме він відповідав у державному концерні за так звану кваліфікацію постачальників комплектуючих, вивченням процедурних моментів якої, наскільки мені відомо, займаються нині слідчі НАБУ. 

Про те, що в механізмі відбору "кваліфікованого" постачальника продукції оборонного призначення підприємствам ДК "Укроборонпром" є цікаві нюанси, Ю.Луценко вказував у своєму листі на ім'я прем'єр-міністра ще в червні 2017 року. У той період я не став, щоб не завдати шкоди безпеці країни, публікувати цей документ, хоча на ньому не було грифу таємності. Враховуючи, що більшість зі згаданих генеральним прокурором епізодів з кримінальних справ і злочинних схем розкрадання бюджетних коштів завдяки журналістам-розслідувачам стали надбанням громадськості, вважаю за можливе опублікувати цей прокурорський восьмисторінковий опус. Матеріалів для майбутніх журналістських розслідувань там цілком достатньо. Вистачить на всіх!

 

Юрій Віталійович, найімовірніше, забув про надіслану 2017 року В.Гройсману інформацію про те, що "відсутність належного контролю з боку розпорядників бюджетних коштів і ДК "Укроборонпром" створює сприятливий ґрунт для зловживання посадовими особами суб'єктів господарювання службовим становищем під час виконання договорів щодо ремонту й поставок ОВТ". Мовою правоохоронців викладене означає, що генеральний прокурор і разом з ним голова уряду два роки нічого не робили, очікуючи виходу слідчих на "фінішну пряму", не доклавши жодних зусиль для встановлення контролю за ефективним використанням бюджетних коштів у цій сфері. У скільки нам обійшлася їхня дворічна бездіяльність, окрім зарплат армії чиновників і прокурорів, в обов'язки яких якраз і входить контролювати бюджет, і припиняти протиправну діяльність ділків тіньового бізнесу?

У цій ситуації украдені гроші платників податків — не найголовніший злочин. Найбільшим злочином є постачання армії неякісної техніки та зброї, що створює реальну загрозу життю й здоров'ю українських військовослужбовців. Невже Генеральна прокуратура "забула" про зловживання посадових осіб Київського бронетанкового заводу, які використовували для виробництва БТР сталь з низькою кулестійкістю? А що сталося з дефектними БТР, виготовленими на ХКБМ імені Морозова? Нагадаю, що ці два епізоди виходять на чергову прокурорську "фінішну пряму" з 2016 року.

"Укробналпром". All inclusive…

Саме так називалася стаття, опублікована тижневиком у жовтні 2016 року, в якій докладно описано практично всі схеми тіньових заробітків в оборонній промисловості. Треба зазначити, що цей матеріал не викликав істотного резонансу в правоохоронних органах і на оборонних підприємствах, окрім деяких зусиль з боку "Укроборонпрому" для пошуку всередині концерну джерела витоку інформації.

На час виходу цієї публікації постачальники запчастин до бронетехніки вже без гальм "штовхали" свій товар Київському, Львівському, Харківському бронетанковим заводам і Заводу імені Малишева й "мутили" схеми з переведенням у готівку через конвертаційні центри й фіктивні підприємства солідних сум бюджетних коштів. Хотілося б у цій ситуації звернути увагу слідчих на один істотний нюанс: 2015 року бронетанкові підприємства взагалі не мали потреби в постачанні цілого ряду таких комплектуючих для танків типу Т-72. Про це свідчать листи керівників трьох підприємств "Укроборонпрому" до ДП "Укроборонсервіс", датовані кінцем серпня 2015 року, в яких зазначено, що їхні виробничі потужності дозволяють самостійно забезпечити постачання цілого ряду запчастин у необхідній кількості.

 

Чому ж у 2016-му і наступних роках виявилося, що без "контрабанди" з країни-агресора ремонтувати бронетехніку на цих підприємствах неможливо без посередництва фігурантів кримінальних проваджень — Рогози, Жукова і Гладковського? І найголовніше питання для слідчих НАБУ — чи здійснювалися ці контрабандні поставки взагалі, чи все це розкрадалося на складах Міноборони й на самих підприємствах "Укроборонпрому", де багато років розтягується безгосподарне й невраховане зайве військове майно, яке досі ще належить військовому відомству?

Першу боязку спробу з'ясувати "Що ж сталося з військовим майном, яке дісталося концерну разом з державними підприємствами, переданими зі сфери управління Міноборони?" зробила Генеральна прокуратура. Із цього приводу в червні 2014 року прокурори народили подання Міноборони з вимогою встановити істину і покарати винних за всією суворістю закону. У свою чергу військові чиновники, помучившись майже місяць над цим документом, перевели стрілки на керівництво "Укроборонпрому", якому запропонували самому себе "висікти". Цей висновок напрошується з тексту листа керівника Військової служби правопорядку ЗСУ І.Криштуна на ім'я тодішнього гендиректора "Укроборонпрому" Р.Романова, де концерну пропонується пошукати в себе акти приймання-передавання та інвентаризації військового майна в період його створення в 2011–2012 роках. Треба так розуміти це звернення військового чиновника до "Укроборонпрому", що ніяких документів щодо передачі військового майна на зберігання суб'єктам господарювання в самому Міноборони немає?

 

Навіть поверховий аналіз згаданого документа свідчить про те, що Військова служба правопорядку збирається "шити" кримінальну справу колишньому й наступному керівництву концерну і його підприємств за розбазарювання військового майна. А як може відповісти генеральний директор "Укроборонпрому" на запитання ВСП щодо порядку ведення бухгалтерського обліку військового майна інакше, як заявити, що ніхто такого обліку на підприємствах не веде, ніхто з посадових осіб концерну не несе відповідальності за контроль над інвентаризацією військового майна, а тим більше за забезпечення його зберігання!

Для того щоб зрозуміти, що відбувається з військовим майном на оборонних підприємствах, ВСП достатньо подивитися через паркан власної військової частини, де вона розташовується, на територію Київського автомобільно-ремонтного заводу. Іржаві кістяки військової техніки і є те саме військове майно, цілісністю якого затурбувалася ВСП ЗСУ.

Якщо ж говорити по суті, то треба сказати спасибі ВСП за те, що вони виклали матрицю дій слідчих у рамках майбутнього кримінального провадження для вивчення й оцінки дій посадових осіб зі створення умов для розкрадання військового майна, тобто тих самих нібито контрабандних комплектуючих і запчастин, які насправді нізвідки не поставлялися, а знімалися з бойової техніки та озброєнь, що перебувають на підприємствах і дотепер належать Міноборони.

Корупціонери розслідують корупцію...

Коментувати все, що "наговорив" генпрокурор у своїх останніх виступах на РНБО, ТСК Верховної Ради і телебаченні,  немає  смислу, бо смислу там шукати марно. А ось мета...

Зрозуміло, що очікувати від Ю.Луценка правової оцінки скандалу, який стався, не доводилося, оскільки, найімовірніше, перед ним стоїть інше завдання — знизити вирування  пристрастей навколо резонансного журналістського розслідування. Тому немає  нічого дивного в тому,  що Юрій Віталійович із ходу заявив про участь у схемах "Оптимумспецдеталі" з розкраданнями в оборонці працівників  фіскальної служби, СБУ та НАБУ, значно розширивши організовану злочинну групу, додавши до неї ще дві важливі структури, якими керують президентові призначенці. Відповідно, і корупцію розслідуватимуть ті, хто до неї теж причетний. Юрій Віталійович забув додати сюди прикордонників та  митників, а також працівників ФСБ, без чийого  сприяння  купити щось, пов'язане з оборонкою, в країні-агресорі просто неможливо. До речі, хотілося б попросити генерального прокурора не маніпулювати проблемою закриття ФСБ каналів поставок комплектуючих із РФ в Україну. Звісно ж, слід  віддати належне нашим младоконтрабандистам, які майже три роки водили за ніс усі правоохоронні органи України і ФСБ РФ на додачу. А може, всі ці поставки здійснювалися під контролем ФСБ? Може, саме тому відремонтована техніка з російськими запчастинами і виходить  з ладу? Дивна поінформованість головного законника країни в цій чутливій темі дуже  насторожує й викликає ще більше запитань: а чи не забув Ю.Луценко згадати ще деяких учасників цієї схеми? У темі — чи на паях?  Інколи  все-таки краще мовчати, ніж говорити!

За словами генпрокурора, на сьогодні вся Генеральна прокуратура зосередила зусилля на розслідуванні злочинів у фінансовій сфері, переважно  пов'язаних із несплатою податків, відбираючи тим самим хліб у фіскалів. А тому,  вважає Юрій Віталійович, за системну корупцію в оборонці відповідати мають ті, хто розслідує службові злочини. У цьому місці на очі навернулася сльоза. Спішу нагадати Ю.Луценку,   що фігуранти кримінального провадження щодо  "Оптимумспецдеталі" "покористалися" афілійованою з президентом "Кузнею на Рибальському" як звичайною фінансовою прокладкою у своїх схемах. Чи цей факт теж не входить до сфери інтересів Генпрокуратури? Розслідування несплати податків самою "Оптимумспецдеталлю" звучить якось непереконливо. Може, не треба цю компанію примушувати платити податки з украдених із бюджету коштів?

У вересні 2017 року колишній гендиректор "Укроборонпрому" Р.Романов надіслав  до Генпрокуратури копію свого листа на ім'я прем'єр-міністра, в якому зазначив, що в період 2015–2017 рр. Концерн подав  у правоохоронні органи 162 інформації, у тому числі 73 — в прокуратуру, щодо виявлених фактів зловживань та  розкрадання на загальну суму 657 млн гривень, 10 млн. дол. США, 373 тис. євро. Якось ці цифри не корелюють із сумою підтверджених правоохоронними органами збитків  на 65 млн гривень, яку  оприлюднив Ю.Луценко  під час  останнього засідання РНБО.

 

Ще один абзац зі згаданого документа потребує  особливої уваги. Р.Романов заявляє, що "не відповідає дійсності твердження ГПУ про неналежний  контроль із боку розпорядників бюджетних коштів і ДК "Укроборонпром", що створює сприятливий ґрунт для зловживань посадовими особами суб'єктів господарювання під час  виконання договорів із ремонту та поставок ОВТ". А далі Р.Романов переводить стрілки на Міноборони, яке, на його думку, відповідає   як розпорядник бюджетних коштів за все. Можна, звісно,  з цим твердженням менеджера від Петра Олексійовича погодитися, але, як нині  з'ясувалося, насправді схеми злодійства і розкрадань організовувалися саме на рівні посадових осіб підприємств "Укроборонпрому", не без відома центрального офісу концерну та чиновників Міноборони.

Перемога корупції над борцями з корупцією...

Спасибі  народним депутатам, які до чотирьох серій найочікуванішого серіалу року журналістського розслідування  щодо  фактів  корупції в оборонці додали ще дві чудові серії прямих трансляцій засідань старої-нової тимчасової слідчої комісії парламенту на цю саму  тему.

Після двох засідань комісії Верховної Ради складається враження, що анонсований генеральним прокурором вихід на "фінішну пряму" у розслідуванні розкрадань та корупції в оборонпромі, найімовірніше, відкладається на певний час, а саме — до завершення кампанії з виборів президента. Тільки після цього стане зрозуміло, чи будуть хоч якось притягнуті до відповідальності фігуранти скандалу.

Судячи з того, що раніше заарештовані НАБУ колишні та чинні керівники "Спецтехноекспорту" вже вийшли на волю під незрівнянні  із завданою шкодою  суми застави, нівелювання наслідків антикорупційного розслідування рухається набагато швидше, ніж розслідування правоохоронних органів.

Депутату І.Віннику, який солірує на парламентській ТСК, якщо він забув, нагадаємо про досить цікавий документ, а саме — про його звернення від 7 серпня 2017 року на ім'я першого віце-прем'єр-міністра С.Кубіва з переліком питань у сфері національної безпеки та оборони, котрі  підлягають негайному вирішенню.

 

Не аналізуватиму всього тексту листа, але щодо  п'ятого  пункту до народного депутата вже виникли деякі запитання. Йдеться про те, що І.Вінник наполягає на підготовці та прийнятті "акта Кабінету міністрів України про узгодження підписання додаткової угоди до кредитного договору під державні гарантії, укладеного між ТОВ "Українська бронетехніка", код ЄДРПОУ 31410901, і ПАТ "Державний ощадний банк України", щодо напрямів фінансування". Треба, природно, запитати  народного обранця: кому належить підприємство ТОВ "Українська бронетехніка" і чому народний депутат вимагає від урядового чиновника видати акт Кабінету міністрів для вирішення питання фінансування діяльності цього ТОВ? Чи Віннику теж у ногу стрельнули, примушуючи поставити підпис під листом?

Зважаючи  на те, що генпрокурор у своєму виступі на засіданні ТСК Верховної Ради ґрунтовно всіх заплутав із приводу підслідності справ із розслідування корупції, редакція люб'язно надасть копію цього листа і НАБУ, і ДБР для вивчення.

А ще — спеціально для народних депутатів С.Пашинського та І.Вінника повідомляю, що, незважаючи на  секретність оборонного замовлення, ми уважно стежимо  за розвитком подій навколо підприємства ТОВ "Рубін-2017" з виробництва боєприпасів за кошти державного бюджету...

Усе вищевикладене свідчить лише про те, що слова президента про "постійну планомірну боротьбу з корупцією" впродовж п'яти  років його каденції, м'яко кажучи, є всього лише словами. Мало  того, правоохоронні органи, до чиєї компетенції  належить  боротьба з корупцією, кидають  колосальні зусилля на пошук джерел "зливу" журналістам інформації про корупцію високопоставлених функціонерів від оборонки. Невже так нині трактуються висловлювання президента країни про нульову толерантність до корупції?

Знаючи  відповідь  на це запитання, сподіваюся, що хоч хтось уже  на "фінішній прямій"...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Anatolii Sokolovsky Anatolii Sokolovsky 16 березня, 08:59 Не країна, а якесь зазеркальє. Пашинський урочисто відкривав засідання ТСК по коррупції в оборонці... Це що, вже відкрито насміхаються над нами??? Судячи з всього, що коеться у владі, ми вже стоїмо над прірвою. А не продуманий вибір Президента зробить останній крок... згоден 7 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво