Новий рік — нова антикорупційна битва - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

Новий рік — нова антикорупційна битва

15 січня, 09:52 Роздрукувати

Ніхто не обіцяв українцям легкого поступу в антикорупційній боротьбі.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Минав четвертий рік після зміни керівництва держави, протягом якого відбувалися чергові спроби реформувати країну. 

З-поміж усіх сфер вирізнялася боротьба з корупцією. Восени 2017-го соцопитування показало, що це явище непокоїть українців навіть більше, ніж війна в Донбасі. Хоч це й непорівнювані речі, проте тенденція досить показова. Громадян справді непокоїть повальна корумпованість усіх гілок влади, а отже — вони очікують створення дієвих механізмів боротьби з проблемою глобального характеру. 

І не можна сказати, що в Україні немає для цього законодавчої бази. Річ скоріше в застосуванні законів, ніж у їх недолугості. Міжнародні експерти визнають поступ в ухваленні передових нормативно-правових актів, якими запроваджено прогресивні перетворення. До слова, під завісу роботи парламенту попереднього скликання було ухвалено кілька законодавчих актів, що вибудували нову антикорупційну архітектуру. У жовтні 2014 року народні депутати проголосували за Закон "Про запобігання корупції", який заклав відповідний фундамент для подальших змін — створення Національного агентства з питань запобігання корупції, запровадив е-декларування і дав можливість урегулювати створення інституту викривачів.

Окрім цього, того ж дня — 14 жовтня 2014 року — депутати проголосували за Закон "Про Національне антикорупційне бюро України" і Закон "Про прокуратуру". Коли нині згадуємо ті події трирічної давності, то складається враження, що парламентарі не зовсім розуміли, які проблеми собі своїми ж руками створюють. Після ухвалення згаданих законів неочікувано для можновладців дуетом запрацювали НАБУ і САП, результатом чого стали резонансні розслідування щодо голови ДФС Романа Насірова, нардепів Максима Полякова і Борислава Розенблата, заступниці міністра юстиції Наталії Бернацької (Севостьянової), посадовців Державної міграційної служби.

Цьогоріч нас очікує продовження епопеї спроб зруйнувати інституційну спроможність детективів НАБУ розслідувати високопосадову корупцію. Вищому політичному керівництву держави вже недостатньо важелів впливу на САП, через яку подеколи процесуально гальмувалися розслідування підлеглих Артема Ситника. Як мовиться, апетит прибуває з їдою. Ця мудрість підтверджується, коли йдеться про корупційні годівнички, що розставлені в усіх сферах економіки — від розподілу коштів у галузі енергетики і до закупівель для потреб Збройних сил України. 

Під завісу 2017-го максимально пришвидшилась конкурсна комісія з обрання керівництва Державного бюро розслідувань. Півтора року підкилимних торгів винесли на хвилі успіху нікому не відомого екс-прокурора Романа Трубу. Нізвідки — й відразу на посаду голови ДБР. Нагадаємо, саме цей орган має процесуальні повноваження розпочинати кримінальні провадження щодо злочинів керівників НАБУ і САП. Але цю "можливість" можна відкласти на період не раніше ніж на кінець 2018 року або навіть початок 2019-го. Швидше за все, цей правоохоронний орган просто не встигнуть сформувати.

Ігри довкола створення антикорупційного суду набридли не тільки громадянам, а й міжнародним партнерам. "Наперсточники" з Банкової що тільки не вигадували для затягування процесу запуску цієї інституції. Спочатку проігнорували пропозицій громадськості. Потім, у відповідь на законопроект №6011 (автори — Соболєв, Сироїд, Найєм, Лещенко, Заліщук, Крулько), народний депутат від БПП Сергій Алексєєв подав законопроект щодо створення антикорупційних палат у діючих судах. Згодом, на форумі Yalta European Strategy в середині вересня 2017-го, президент Порошенко заявив, що антикорупційні суди існують хіба що в Уганді й Кенії. Після цього обидва законопроекти — №6011 і №6529 — відправили до Венеційської комісії. Експерти цієї інституції оперативно розглянули і рекомендували взяти за основу документ, підготовлений групою депутатів-єврооптимістів. 

Відтак у президента не було іншого виходу, як перебрати ініціативу щодо створення антикорупційного суду на себе. Тим більше що це прямо передбачено Конституцією України. Обидва депутатські законопроекти були відкликані, Порошенко подав свій. Але й тут не обійшлося без маніпуляцій з боку Банкової. 

По-перше, до робочої групи з розробки документа запросили непрофільних експертів. По-друге, проігнорували вимоги громадськості й рекомендації Венеційської комісії. У результаті документ відповідає виключно баченню команди Порошенка, а не об'єктивним обставинам, які допоможуть побороти корупцію. 

Останнім передноворічним акордом стала реорганізація низки судів. Порошенко ліквідував відразу 117 районних судів, створивши натомість
50 окружних. До цього переліку потрапили й столичні інституції, серед яких Солом'янський районний суд Києва, де розглядалися справи, що їх розслідували детективи НАБУ. 

Усі перелічені вище кроки були сплановані на Банковій і спрямовувались лише на одне — затягування процесу створення відповідної судової інституції. Ми вже пояснювали, в якому антикорупційному цугцвангу опинився Петро Порошенко. І можна сміливо стверджувати, що він уникатиме можливості зробити "хід конем", який істотно погіршить його становище. 

Зволікання — ідеальний вибір для гаранта Конституції, адже ніхто з його команди не бажає стати реальним об'єктом розслідувань з боку НАБУ. Тим більше в разі створення незалежного антикорупційного суду, в якому розслідування може завершитися реальним вироком. Бо тоді рейтинг Порошенка полетить під укіс точнісінько перед наступними президентськими перегонами. Це надто небезпечно, коли за останніми соцопитуваннями Петра Олексійовича від конкурентів відділяють дві статистичні похибки.

Спрогнозуємо, які події цьогоріч стануть центральними і що в результаті отримають українці від антикорупційного поступу.

Очікування 2018 року

Немає сумнівів, що головною подією стане боротьба за ухвалення Закону "Про антикорупційний суд". На яких умовах, у які строки, яка підсудність, хто буде в конкурсній комісії з відбору суддів — усі ці питання остаточно не врегульовані. Громадськість уже висловила своє невдоволення поданим президентом законопроектом. Консенсусу між провладними чинами й експертним середовищем немає, тому нас очікує не один інтелектуальний батл у телеефірах і на шпальтах ЗМІ.

Тим часом громадяни вже зачекались на вироки у справах топ-корупціонерів. І, вочевидь, команда Порошенка й надалі зволікатиме зі створенням відповідного суду, сподіваючись на свій смак реалізувати ці плани вже після наступних президентських виборів.

Другою важливою подією стане запуск Державного бюро розслідувань — надпотужного правоохоронного органу, який після набрання співробітників перебере на себе слідчі функції від Генеральної прокуратури України. Станом на січень було обрано керівництво ДБР (директора і двох заступників), а також визначено структуру органу. Під кінець 2017 року народний депутат Мустафа Найєм подав розроблений з експертами законопроект, який після ухвалення оптимізує роботу бюро.

Третє, на чому зосередяться — кожен по-своєму — як представники влади, так і представники громадянського суспільства, — це незалежність Національного антикорупційного бюро України. Протягом 2017 року провладна верхівка докладала всіх зусиль, щоб зупинити антикорупційний поступ НАБУ в резонансних розслідуваннях: наполегливо намагалася делегувати до складу комісії з аудиту НАБУ "уповноважених" представників для винесення негативного висновку, що стало б підставою для звільнення директора Бюро Артема Ситника; робила спроби законодавчо "вгамувати" НАБУ, створивши потенційні перепони для його діяльності.

Четвертою подією, на думку багатьох експертів, мало би стати бажане переформатування єдиного органу превенції корупції — Національного агентства з питань запобігання корупції. Проте навіть за умови повної підтримки громадськості та міжнародних партнерів цей процес малоймовірний. Можна з упевненістю констатувати, що куратори від адміністрації президента повністю взяли агентство під контроль. А отже, добровільно ніхто не піде на переформатування НАЗК. Тим більше, коли агентство вже в повному складі (обрано 5 членів) і може розпочати перевірки е-декларацій представників антикорупційних громадських організацій, що з 1 січня зобов'язані подавати дані до реєстру на рівні з чиновниками. 

При цьому мало кого хвилює той факт, що з понад мільйона поданих річних е-декларацій перевірено лише близько сотні. Вся антикорупційна артилерія команди Корчак буде націлена на критиків команди Порошенка, який мріє про другий президентський строк. І тут ключовими цілями, вочевидь, стануть представники громадянського суспільства, що найбільше критикують Банкову за відсутність антикорупційного поступу.

І останнє у списку того, що хотілося б побачити в поточному році, — це створення Служби фінансових розслідувань. СФР перебере під своє крило низку економічних злочинів, які наразі розслідуються іншими органами. Служба фінансових розслідувань у своїй діяльності покладатиметься більше на аналітичний складник, ніж на силові методи. Це надважливий елемент у загальній структурі формування чіткої антикорупційної політики та вільних від зловживань правоохоронних органів.

Contra spem spero

Безумовно, важливо сподіватися на позитивний розвиток подій, навіть коли надія вже фактично згасла. Хоча, можливо, варто об'єднати зусилля і спробувати зрушити цей нефілософський камінь. На жаль, спільне бачення та злагоджені дії громадськість демонструє лише щодо створення антикорупційного суду та захисту НАБУ від нападок з боку репрезентантів волі вищого політичного керівництва держави. 

Що ж до потенційного запуску ДБР, то події навколо нього не були настільки цікавими, понад те — окремі громадські активісти відкрито сумнівались у створенні цього правоохоронного органу. Лише поодинокі публікації підсвічували непрозорий процес відбору керівництва ДБР. Як наслідок, громадськість опинилась у ролі наздоганяючих, що фіксує поточний стан справ, а не створює свою адженду. 

Хоча конкурсна комісія з обрання керівництва ДБР складалася фактично з представників БПП і Народного фронту, під завісу цього процесу спільними зусиллями таки вдалося сплутати карти команді президента. Йдеться про скандал, який виник після публікації екс-співробітницею НАЗК Ганною Соломатіною інформації про "куратора з Банкової" Олексія Горащенкова, який від імені Петра Олексійовича контролював агентство. У результаті Горащенков пролетів повз керівні посади в бюро, що дало змогу його очолити персоні з більш-менш нейтральним репутаційним шлейфом.

Ситуація з НАЗК — чудова ілюстрація того, як з більш-менш паритетного стану провладні сили зуміли витиснути максимум. Конкурсну комісію з обрання членів агентства переформатовано, незалежні члени НАЗК покинули свої посади, Банкова завела замість них нікому не відомих, але лояльних до себе людей. Це було схоже на футбольний матч, у якому за основні дев'яносто хвилин не було забито жодного м'яча, а в додатковий час пропущено відразу кілька голів. Незрозуміло, як громадськість збирається відігруватися в матчі-відповіді, що відбудеться вже цьогоріч.

Питання створення Служби фінансових розслідувань цікавить таку мізерну кількість представників громадськості, що немає сумнівів у реалізації задумок Банкової. Це навіть не повторення сценарію славнозвісного матчу Аргентина—Ямайка на чемпіонаті світу 1998 року, де команда Габріеля Батістути перемогла з рахунком 5:0. Це стане розгромом в односторонньому порядку, ніби іспанська "Барселона" приїхала на показовий матч з білоцерківською командою "Рось".

Зрештою, ніхто, крім брехливих політиків, не обіцяв українцям легкого поступу в антикорупційній боротьбі. Все залежить як від актуалізації проблем представниками експертного середовища, так і від загальної підтримки населенням розслідувань НАБУ та вимог створити антикорупційний суд. Досвід Румунії показав, що лише великі мітинги здатні продемонструвати владі, хто є справжнім джерелом влади в країні. І ми, українці, на те здатні. Треба лише відійти від постноворічного синдрому і взятися за справу.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №28, 21 липня-10 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво