Наліт білої митниці - Внутрішня політика - dt.ua

Наліт білої митниці

19 лютого, 2016, 22:01 Роздрукувати Випуск №6, 19 лютого-26 лютого

Уряд має намір залучити іноземні компанії до управління чотирма українськими митницями, щоб продемонструвати високі стандарти обслуговування без хабарів і корупції. Але що дадуть ці експерименти за відсутності системних змін у хронічно хворій і глибоко корумпованій сфері? Чи можна реформувати митницю, наводячи порядок в окремо взятих регіонах? Хіба реально без лікування всього організму побороти старі виразки, які при їх видаленні в одному місці відразу вилазять в іншому? Чи можливо взагалі наводити порядок, порушуючи закони або не змінюючи законодавчої бази?

 

Уряд має намір залучити іноземні компанії до управління чотирма українськими митницями, щоб продемонструвати високі стандарти обслуговування без хабарів і корупції. 

Але що дадуть ці експерименти за відсутності системних змін у хронічно хворій і глибоко корумпованій сфері? Чи можна реформувати митницю, наводячи порядок в окремо взятих регіонах? Хіба реально без лікування всього організму побороти старі виразки, які при їх видаленні в одному місці відразу вилазять в іншому? Чи можливо взагалі наводити порядок, порушуючи закони або не змінюючи законодавчої бази?

Частково відповіді на ці запитання вже дала Одеська митниця, керована грузинською командою реформаторів, яка у квітні збирається запустити електронну митницю. Що з цього вийде, стане зрозуміло пізніше. А поки що команда Саакашвілі вручну кермує процесами розмитнення, впровадивши свої тимчасові стандарти, досить далекі від європейських. Як жартують в Одесі, нині в порту замість старого одеського єврея сидить новий український грузин і вирішує, який вантаж як оформляти і за якою ціною. Винагороди не бере, але від цього не легше.

Лихо в тому, що бізнес як "нахиляли" раніше, так роблять це й зараз. Щоправда, у часи Януковича "вибиті" суми йшли в кишеню чиновникам, тепер — у бюджет. Але чи в камінь головою, чи каменем у голову — різниці, на жаль, немає.

Що ж до "бере чи не бере", то питання в цьому випадку риторичне. Сіль у тому, що розмитнення за списками, дзвінком, візитом до начальства, а саме такі нині важелі управління застосовуються в Одесі, не гарантує порятунку від старих корупційних схем або появи нових.

Зрозуміло, зусиль Міхеїла Саакашвілі щодо подолання контрабанди й наведення ладу на митниці не можна не вітати. Після призначення Юлії Марушевської і приходу грузинської команди зникли проблеми, які не вирішувалися роками. Скоротилися в рази безпідставні огляди. Від митної годівниці прибрали силовиків. Публічно на причалі Одеського порту й за присутності губернатора обласні начальники фіскальних і силових відомств скріпили своїми підписами спільний наказ, згідно з яким відмовилися без особливої потреби перевіряти контейнери, що проходять через Одеську митницю, і "доїти" бізнес, як це було колись.

Але разом з тим не можна незаконними методами наводити порядок, навіть якщо вони тимчасові. Це не життєздатна історія. Тим більше що застосовувані грузинською командою незаконні інструменти проблем не вирішують, а лише заганяють їх у глухий кут.

У ручному режимі, або Бонуси для чесних

Нещодавно ситуацію з оформленням вантажів на Одеській митниці розглядали на громадській раді при Головному управлінні Державної фіскальної служби в Одеській області. Жарт про "нових" грузинів виявився суворою реальністю. Ось розповідь очевидців: "Як правило, представник грузинської команди перебуває в порту і керує розмитненням. Коли його немає, процедура зупиняється, хоча митниця має працювати 24 години на добу. Пояснення інспектора такі: "Ми не знаємо ціни товару тощо". Хоча встановлених цін не може бути, це незаконно". А ось іще: "Часто питання розмитнення вирішуються за дзвінком або на підставі доручення, яке без підпису й дати. При цьому керівництву митниці надсилається СМС-ка, і воно вирішує, давати добро на оформлення вантажу чи ні. Або інспектор називає ім'я представника грузинської команди (посад у них немає) і відправляє на вулицю Гайдара, де розташоване Головне управління Одеської митниці". У результаті розмитнення виливається в нервування, кілька днів простою і влітає бізнесу в копієчку. Та не для всіх.

У цьому випадку йдеться про компанії, які працюють або хочуть працювати по-білому. Річ у тім, що грузинська команда для мінімізації ризиків у своїй роботі впровадила списки країн і компаній-імпортерів, які можуть оформляти свій вантаж зі "списочних" країн за спрощеною процедурою за наявності сертифіката походження. Тобто за ціною контракту, що заощаджує час і гроші імпортерів.

До білого списку спочатку ввійшли 30 країн — Великобританія, Канада, США, Австрія, Австралія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Данія, Греція, Чехія, Ісландія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Польща, Угорщина, Естонія, Словаччина, Словенія. Днями його поповнили Болгарія, Литва, Латвія, Сербія і Південна Корея. Зауважимо, Одеська митниця, за її даними, оформляє вантажі зі 117 країн світу.

До зазначеного списку не ввійшли Туреччина і Китай — основні постачальники ширвжитку на ринки Одеси, включаючи найбільший "Сьомий кілометр", що викликало подив не тільки в бізнесу, а й у турецької сторони. Це питання обговорювалося на зустрічі торгового аташе Туреччини і керівництва Одеської митниці. І як після неї зазначила начальник Одеської митниці Юлія Марушевська, Туреччина висловила бажання приєднатися до списку.

Втім, її бажання так і залишилося нереалізованим. Згодом Міхеїл Саакашвілі взагалі заявить про намір відмовитися від оформлення вантажів з Туреччини і Китаю, бо неможливо стовідсотково підтвердити походження й ціну товару, зазначену в декларації. "Коли запустимо електронну митницю, тоді будемо розмитнювати всі вантажі", — подав надію губернатор.

Але ж річ у тому, що керівництво митниці до цього списку прив'язало ще й список добросовісних імпортерів. Спочатку до нього включили 90 компаній. Згідно з дорученням Марушевської, формувався він з великих платників податків, у яких за плечима не менше трьох років зовнішньоекономічної діяльності й позитивний імідж. Словом, з тих компаній, з якими у митниці не було й не буде проблем при сплаті митних платежів. "Це той бізнес, який нам зручно проконтролювати", — пояснює Юлія Марушевська.

Пізніше критерії для білого списку було розширено. Право оформляти вантаж за ціною контракту отримали компанії, у яких дохід за останній рік перевищує 200 млн грн. А ще великі підприємства, що імпортують сировину для власного виробництва, дохід яких за останній рік перевищує 100 млн грн.

Двері для входження нових суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до білого списку відчинено. Але щоб до нього потрапити, імпортер має звернутися до митниці, надати документи і переконати грузинську команду, що він білий і пухнастий. У кого це вийшло — інформації немає. Оприлюднено тільки список з 90 компаній.

Хто ж серед щасливчиків? Здебільшого це великі виробники промислових і продовольчих товарів, металургійні й транспортні підприємства, дистриб'юторські компанії. Наприклад, "Укртатнафта", "Азовсталь", "Портінвест лоджистик", фабрика "Світоч", "Укрімпорт KV", "Медфарком-центр", "Хюндай мотор Україна" тощо. Серед одеських — ОПЗ, група компаній "ТІС", "Інтерхім", "Одесавинпром", Одеський коньячний завод, компанія "Шабо" і низка інших.

Кредит довіри отримали й великі торговельні мережі, такі як "Таврія В", "Таврія плюс", "Антошка", "Фоззі-Фуд" ("Сільпо"), "Сав-дистриб'юшн" (мережа "Фокстрот"), "Метро", "Епіцентр К", "Комфі Трейд" (мережа Comfy).

Усі ці компанії, за словами Марушевської, дорожать своїм іміджем, тому ризик того, що вони ухилятимуться від сплати митних зборів, мінімальний. "Для імпортерів важливо, щоб митна вартість була прогнозованою. Це дозволяє зберегти кінцеву ціну на продукцію для клієнтів. Покроково йдемо у цивілізований світ", — зазначила очільниця митниці.

Проте чи  цивілізовані всі ці кроки? Що заважає вже сьогодні дотримуватися своїх же меседжів про створення "єдиних, чітких правил гри для кожного", а не старих методів "хто і як домовився"?

Контрабанду розмитнити не можна. Але провести — запросто

Зрозуміло, що ручне управління й списки імпортерів — практика небезпечна. Невипадково після появи переліку з 90 компаній бізнес почав звіряти його зі "списком благодійників", які жертвують великі суми до фонду "На благо Одеси" (він прославився на всю країну своєю допомогою команді Саакашвілі), і знайшов у них ті самі компанії. Приміром, ПТК "Шабо", ТОВ "Інтерхім", ТОВ "Тіс-Вугілля", які внесли в фонд у 2014 р. по 2 млн грн кожен. Усього у фонд одеські бізнесмени перерахували понад 15 млн грн. Офіційно опубліковано відомості про використання трохи більше ніж 5 млн. Куди пішла решта, скільки надійшло нових пожертв і на що витрачено — питання. Після того, як у серпні 2015 р. фонд очолив екс-генконсул Грузії в Україні Теймураз Нішніанідзе, отримати інформацію про використання коштів стало проблематично. І тут уже неважливо, коли вони туди перераховували гроші — до приходу Саакашвілі чи після.

Однак річ не тільки в преференціях для наближених. Значно страшніше, коли білі компанії стають для сірих вантажопотоків тими самими "майданчиками", проти яких так завзято бореться команда Саакашвілі. Та й самі по собі деякі підприємства з так званого білого списку викликають гомеричний регіт у бізнесу.

Приміром, учасники ринку вважають "Епіцентр" тим-таки "майданчиком" для різних митних схем, бо з його асортиментом завжди є можливість "замилити" будь-яке сіре й чорне розмитнення. Про це відкрито говорили на громадській раді, де обговорювалася ситуація з імпортерами в Одесі.

Погано те, що Одеська митниця сьогодні воліє працювати за принципом: немає проблемних вантажопотоків — немає контрабанди, а отже, й корупції. Раніше, коментуючи в ЗМІ наміри Одеської митниці відмовитися від оформлення вантажів з Китаю й Туреччини, Міхеїл Саакашвілі так і заявив: "Нехай їх оформляють інші митниці, бо це потенційне джерело корупції". Хоча більша частина цього сірого добра — це внутрішні товаропотоки. За неофіційною інформацією, 60–70% вантажів, що йдуть на розмитнення до Київської, Херсонської, Львівської та інших областей, потім повертаються назад до Одеси. При цьому є великі сумніви, що частина контейнерів, які проїхали через пункти пропуску в портах, взагалі доїжджає до інших митниць. Їдуть папери, а контейнери чекають у відстійниках або відразу йдуть на склади, без огляду й зважування. Хоча в контейнерах може бути зовсім не те, що зазначено в паперах. Скажімо, у декларації — шнурки або устілки, а насправді — взуття. Або брендовий одяг, а зовсім не господарські рукавички чи нитки.

Підміна найменувань, заниження ваги й вартості товару — це звична стара практика. І вона нікуди не поділася.

На жаль, боротьба з контрабандою в Одесі перетворилася не на її викорінювання, а на вигнання на інші митниці. Хоча це все одно, що скидати своє сміття у двір до сусіда: у себе чисто, бо там ніхто не смітить. І чиєї вини тут більше — Одеси чи Києва, вже не так важливо. Важливо, що в Одесі контрабанду розмитнити не можна, зате провести через Одеську митницю — запросто, причому безперешкодно.

Законодавство дозволяє імпортерам оформляти вантаж у тій митниці, де їм зручно. Цим благом сьогодні й користуються контрабандисти. А команда Саакашвілі дає їм зелене світло. А тому очищення авгієвих стаєнь в окремо взятій митниці — це сізіфова праця. Коли в усьому організмі метастази, то лікування окремого органа не допоможе. Про результати цієї праці свідчить і статистика.

Що псує картину реформ?

За чотири місяці, а саме стільки минуло відтоді, як команда Саакашвілі взяла під свій контроль регіональну митницю, з Одеси "пішла" не тільки контрабанда, а й разом з нею грошові потоки. І тіньові, і бюджетні теж.

У січні 2016 р. Одеська митниця вперше (після отримання права витрачати на ремонт доріг половину надпланових митних надходжень) перевиконала план — у бюджет додатково надійшло 123,8 млн грн. Точніше сказати, дали перевиконати. Але Ю.Марушевська, коментуючи перевиконання, на своїй сторінці в Facebook написала, що результату досягнуто попри численні перешкоди при проведенні реформ і всупереч відмові від оформлення так званих майданчиків, ям і за нульової толерантності до будь-яких домовняків і корупційних схем. Але чи так це? Судіть самі.

План на січень — 739 млн грн, виконання — понад 863 млн. Якщо порівнювати, як це прийнято, із січнем 2015-го, то цифра пішла різко вниз. На початку минулого року Одеська митниця перерахувала в бюджет майже 1 млрд грн. Це при тому, що курс долара був значно нижчим, ніж зараз. Приблизно стільки ж Одеська митниця перераховувала щомісяця в бюджет і в другій половині 2015 р. Приміром, у листопаді — 1136 млн грн при плані 1174 млн, у грудні — 1263 млн при плані 1336 млн.

Про зниження динаміки свідчить і поквартальна звітність за 2015 р. У першому кварталі в бюджет перераховано 4,3 млрд грн, що на 2,5 млрд (або в 2,3 разу) більше порівняно з аналогічним періодом 2014-го. У другому кварталі — 3,9 млрд грн, що більше на 1,2 млрд грн (або на 44,1%). Але вже в третьому кварталі — 3,2 млрд грн, що на 60,7 млн (або 1,9%) менше, у четвертому —
3,5 млрд грн, що на 501,9 млн (або 12,5%) менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Хоча загалом за 2015 р. у держбюджет було перераховано 14,9 млрд грн митних та інших платежів. Це на 3,1 млрд грн (або на 26,2%) більше порівняно з 2014-м — тоді було сплачено 11,8 млрд.

А от Київська митниця, куди переважно й ішов вантажопотік, за 2015 р. збільшила надходження до скарбниці на 50,3% порівняно з 2014-м. Якщо подивитися помісячно, то зростання теж відчутне: приміром, у грудні — на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тобто динаміка була стабільна й позитивна. У червні в скарбницю було перераховано 2 млрд грн, у серпні — вже 2,8 млрд, у листопаді — 3,2 млрд, у грудні — 3,5 млрд. Усього за рік — 31,7 млрд грн.

Щоправда, в Одеської митниці є свої неприємні нюанси, які не мають стосунку до нової команди. Як обурювався М.Саакашвілі, в Одеської митниці після надання їй права отримувати частину грошей на ремонт доріг одразу забрали енергетичну митницю.

У 2015 р. загальний зовнішньоторговельний обіг товарів на Одеській митниці становив приблизно
13,1 млрд дол., при цьому експорт — 10,62 млрд, а імпорт — близько
2,5 млрд дол. Основними бюджетоформуючими товарами були бензин і дизпаливо (14,9%), вугілля (11,32), банани й цитрусові (5,38), легкові автомобілі (7,02) і взуття (3,87%).

У своїй офіційній відповіді DT.UA керівництво Одеської митниці заявило, що їхня служба працює виключно в рамках чинного законодавства і здійснює митні процедури без жодних обмежень, вибірковості й штучних заборон щодо вантажів, які надходять у зону її діяльності з більш ніж 100 країн світу. У тому числі й вантажів, що надходять з Китаю і Туреччини. І навело статистику.

Протягом січня 2016 р. Одеська митниця оформила в режимі "імпорт" приблизно 8 тис. т товарів з Китаю загальною вартістю 15,5 млн дол., що становить відповідно 2 і 9% від загальних обсягів оформлених імпортних товарів. Для порівняння: у січні 2015 р. — 4 і 22%, а в січні 2014 р. — 16 і 25%.

Що ж до товарів з Туреччини, то в січні 2016-го Одеська митниця оформила приблизно 27 тис. т вантажів вартістю 17,9 млн дол., що становить відповідно 5 і 10% від загальних обсягів оформленого імпорту. У січні 2015 р. — 3 і 8%, у січні 2014 р. — 25 і 14%.

На думку керівництва, такі коливання викликані низкою економічних факторів і процесами, які відбуваються у сфері міжнародної торгівлі, тобто вони мають глобальний, а не регіональний характер. І цифри тому підтвердження. У січні 2016 р. обсяги товарів, приміром, з Туреччини зросли і становили 5% (вага) і 10% (вартість) проти відповідно 3 і 8% у 2015 р.

Справді, статистика — річ уперта. Але за умови повноти картини. А її немає. Взагалі, отримати необхідну інформацію на Одеській митниці, попри її реформаторський склад, важко. Нова команда погодилася дати відповіді лише в письмовій формі. А тут чиновник — сам собі хазяїн, він повідомляє те, що вважає за потрібне.

Відтак, незважаючи на наведені митницею дані, все одно не зовсім зрозуміло, скільки, приміром, у цих китайських і турецьких тоннах і відсотках того ж таки ширвжитку, а саме його завозять в Україну за сірими й чорними схемами. І саме він іде на інші митниці, де вартість оформлення в рази нижча. Скільки сировини й обладнання або, скажімо, цитрусових, які сьогодні нова команда змушує розмитнювати не за цінами, зазначеними в декларації, а на порядок вищими.

Ось приклади, що їх навели на згаданій вище громадській раді при фіскальній службі, де була присутня автор цих рядків.

Імпортер з Полтави вирішив через Одеську митницю оформити виробничу хімічну сировину з Китаю. Незважаючи на поданий брокером повний пакет оригінальних документів, митниця вимагала збільшити вдвічі зазначену в декларації вартість вантажу. Після надання додаткових документів, що забрало два дні, брокера все одно змусили збільшити ціну на 30%. У підсумку митниця додатково вибила 10,5 тис. грн у бюджет на одному оформленні. І відбила бажання розмитнюватися в Одесі, хоча це були не останні контейнери на адресу полтавського імпортера, який повірив, що в Одесі все швидко, прозоро і чесно.

Судячи з розповідей підприємців, це не єдиний випадок, коли імпортерів, причому з білими документами, змушують змінювати заявлену в декларації вартість вантажу вдвічі-втричі у бік збільшення. Ситуація, за якої одним — преференції, а іншим — викручування рук, ненормальна, принизлива, вважає бізнес. Але ще більше при цьому втрачає кінцевий споживач, який за все заплатить зі своєї кишені.

Ось приклад із цитрусовими. Його на засіданні громадської ради озвучив одеський імпортер, який закупив апельсини в Туреччині по 450 дол. за тонну. Однак Одеська митниця вирішила підняти ціну контракту до 1000 дол. за тонну, потім опустила до 800 дол. У підсумку домовилися про 750 дол. "Часу торгуватися і доводити свою правоту не було. Короткий сезон. Тому всі видихнули й погодилися", — пояснив підприємець.

Однак, судячи з відповіді митниці, у грудні 2015-го й січні 2016-го рішення про коригування митної вартості цитрусових не ухвалювалося. Хоча протягом минулого року було 15 таких рішень, тільки в листопаді — два.

Є приклади, коли бізнес погоджується підвищувати вартість вантажу, а потім подає до суду на повернення коштів. І виграє справи. Але таке можуть дозволити собі великі імпортери, та й то не всі. Багато хто воліє не гнівити начальство, бо грузинські реформатори — люди гарячі й запальні.

Новий митний простір

У січні команда Міхеїла Саакашвілі презентувала проект електронної митниці під назвою "Новий митний простір", символом якого стане дорогий офіс на морському пасажирському вокзалі. Як завжди, губернатор подбав про зовнішній вигляд, а тому нове дітище буде сучасним і презентабельним. Будуть повністю реконструйовані не тільки два поверхи морвокзалу, а й фасад будівлі. Ця краса обійдеться майже в 30 млн грн. Гроші виділяє адміністрація Одеського порту, на балансі якого й перебуває будівля.

До слова, морвокзал давно став одним із символів туристичної Одеси, а його територія — прогулянковою набережною. Навіщо в ньому розмістили митний термінал для оформлення вантажів — питання.

Далі. Ще 17,5 млн грн мають виділити з бюджету на купівлю автоматизованої системи опрацювання митних даних ASYCUDA World, якою користуються понад 80 країн світу, зокрема Литва, Латвія, Румунія, Грузія, Молдова. Сама програма, яка дозволить удосконалити й спростити митні процедури, забезпечити їх повний контроль і прозорість, безплатна. Коштує грошей її впровадження й навчання співробітників. У скільки потім обійдеться обслуговування цієї програми, що має як свої переваги, так і недоліки (про які мало говорять), і як вона поєднуватиметься з існуючою на сьогодні програмою — теж питання.

Нову електронну митницю з якісним і швидким європейським сервісом планують відкрити у квітні. На роботу у "Відкритому митному просторі" подано близько двох тисяч заявок. Усього вакансій 132. Однак незважаючи на те, що договір з Конференцією ООН з торгівлі й розвитку на купівлю програми підписано всередині грудня, її придбання затяглося.

За словами Юлії Марушевської, процес упровадження програмного забезпечення триватиме близько року. За даними інших фахівців — два. У такому разі не зовсім зрозуміло, як уже навесні може запрацювати електронна митниця? Але ще більше запитань пов'язано з тим, як вона може запрацювати на повну силу на окремо взятій митниці?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво