Лермонтовські володіння, або Навіщо Мін'юсту санаторій? - Внутрішня політика - dt.ua

Лермонтовські володіння, або Навіщо Мін'юсту санаторій?

6 липня, 18:28 Роздрукувати Випуск №26, 7 липня-13 липня

Війна за санаторій "Лермонтовський" триває вже четвертий рік.

© Санаторій Лермонтовський / Facebook

Скільки взагалі потрібно в Україні відомчих оздоровниць для чиновників? Для силовиків? Для військових? Скільки — для учасників АТО, якими прикривається влада, передаючи профспілкові санаторії в управління окремим непрофільним міністерствам? Чому держава реалізує соціальні функції таким совковим способом? Хіба збільшення відомчих санаторіїв уписується в нову систему реабілітації громадян, у реформу санаторно-курортної сфери України? 

Якою взагалі вона має бути нині, влада не сказала досі. Зате відразу взялася за переділ найпривабливіших санаторних володінь біля моря. 

Війна за найстарішу оздоровницю Одеси — санаторій "Лермонтовський", розташований на десяти гектарах в історичній частині міста, триває вже четвертий рік між Міністерством юстиції, якому уряд Яценюка передав в управління "Лермонтовку", і керівництвом санаторію, який перебуває в руках "Укрпрофоздоровниці". При цьому кожна зі сторін звинувачує одна одну в прихованих цілях, спрямованих на знищення санаторію. 

Його шикарна територія над морем давно привертає увагу захланних чиновників і нечистих на руку ділків. А тому всякі порухи тіла навколо оздоровниці сприймаються не інакше, як чиїсь наміри й спроби "віджати" територію і забудувати її житловими висотками, віллами, котеджами. З десяток, якщо не більше, санаторіїв "Укрпрофоздоровниці" було в такий спосіб знищено. Тому нинішнє протистояння і взаємні звинувачення двох протиборчих сторін мають під собою ґрунт, просочений гіркою правдою. Однак це не привід перетворювати клінічний санаторій на відомчу оздоровницю. 

Кожному відомству — по санаторію? 

Ще в часи Януковича влада вирішили забрати в профспілок санаторії, що перебували в руках ПАТ "Укрпрофоздоровниця", і повернути їх у державну власність. Що й зробили за допомогою судів. Але багато з них, такі як "Лермонтовський", ім. Пирогова (Куяльник), "Зелений мис" (Чорноморка), і далі працювали як дочірні підприємства "Укрпрофоздоровниці", яка продовжувала оспорювати в судах право профспілок на ці заклади. І суди стосовно деяких санаторіїв тривають досі. Але нинішні чиновники, прийшовши до влади, вирішили не гаяти часу. До того ж втрата Криму, війна в Донбасі й безліч переселенців підказали новій владі вирішення відкладеного в довгу шухляду питання про профспілкові оздоровниці. 

У січні 2015 року секретар РНБО О.Турчинов заявив, що ініціюватиме передачу санаторіїв Федерації профспілок України Міністерству оборони для оздоровлення та лікування поранених військовослужбовців. Тоді ж і з'явилося скандальне розпорядження А.Яценюка щодо "Лермонтовського", продиктоване нібито турботою про учасників АТО. Але слів з урядового циркуляра не викинеш. А там сказано, що будівлі й споруди санаторію у провулку Лермонтовському, 2, передаються в управління Мін'юсту з метою "реалізації соціальної функції держави в частині створення умов для реабілітаційного лікування та оздоровлення працівників системи органів юстиції, Державної пенітенціарної служби, Державної архівної служби, зокрема тих працівників і членів їхніх родин, які переміщаються з тимчасово окупованих територій… і районів проведення антитерористичної операції… а також учасників АТО". 

санаторий лермонтовский
odessitua.com

Більш ніж спірне рішення передати для оздоровлення насамперед чиновників клінічний санаторій, у якому лікуються і проходять реабілітацію хворі після інфарктів, інсультів, операцій на серці, серйозних травм і переломів, а також жінки з важким перебігом вагітності, відразу ж викликало здивування. І забезпечило керівництву оздоровниці й медперсоналу, який не бажав переходити під юрисдикцію Мін'юсту, підтримку з боку громадськості. При цьому запевнення Мін'юсту в тому, що урядове рішення гарантує повноцінне функціонування санаторію, забезпечить його розвиток, у повному обсязі задовольнить потребу в лікуванні й оздоровленні тисяч українців, а головне — не допустить приватизації оздоровниці, не було почуте. 

Колектив чимало натерпівся в часи Януковича, коли оздоровницю трясло й лихоманило від зміни керівництва й чуток про забудову її території житловими висотками. DT.UA про це докладно писало в публікації "Попандопуло відпочиває, або Як влада рятувала "Лермонтовку" (№24, 6.07.2012 р.). Але коли пішов з посади тодішній керівник оздоровниці (виходець з Донецька), пристрасті вгамувалися. Робота стабілізувалася з приходом нового директора — одесита Дмитра Антипова, який очолює заклад і сьогодні. Тож колектив, після появи нової загрози зміни директора, виступив проти мін'юстівської опіки. 

На президентському сайті електронних петицій було розміщено звернення з проханням зупинити рейдерське захоплення санаторію. "У зв'язку з курсом на приватизацію збиткових держпідприємств Міністерство юстиції, очевидно, має намір поставити санаторій собі на баланс, показати його збитковість і приватизувати 10 га землі в історичному центрі міста на березі моря", — йшлося у повідомленні. Було також організовано збір підписів переселенців, які тоді там проживали. До оборони оздоровниці потім долучилися й учасники АТО, які проходили там реабілітацію.

Річ у тому, що Мін'юст, а точніше — створене ним для управління оздоровницею держпідприємство під назвою "Санаторій "Лермонтовський", спочатку намагався взяти владне кермо у свої руки мирним шляхом, потім за допомогою судових виконавців, потім — за участі "тітушок". Таких спроб було кілька. Останнє захоплення було взимку цього року. Рано-вранці юрба молодиків у чорному з закритими обличчями ввірвалася на територію "Лермонтовського", зв'язала охорону, зламала замки і намагалася зайняти адміністративний корпус. Але після того як прибули міліція, громадськість і преса, загарбникам довелося покинути територію. 

Адміністрація санаторію для захисту від міністерських набігів, крім оголошення загальної тривоги, мобілізації своїх прихильників і залучення ЗМІ, найняла приватну охорону, поставила броньовані двері при вході на другий поверх адмінбудинку, і в такий спосіб тримає оборону, очікуючи нових атак. Не дивує, що міністерських чиновників в Одесі називають рейдерами, а їхні методи — рейдерськими атаками.

"А що я маю робити? — пояснював авторові цих рядків в.о. директора новоспеченого ДП "Санаторій "Лермонтовський" Ілля Лубашев. — Я як директор держпідприємства заходжу на територію державного санаторію, і до мене застосовують фізичну силу. Поліція при цьому нічого не робить. Як я можу в такій ситуації провести інвентаризацію майна, від якого на даний момент незрозуміло що залишилося". 

За словами Лубашева, свердловина мінеральної води — вже у приватних руках. На території будують приватний готель. "А ви підіть, подивіться, на що перетворилася грязелікарня! — обурювався він. — А в якому стані сама оздоровниця? Навіть санаторій ім. Горького (він теж у підпорядкуванні "Укрпрофоздоровниці". — Н.П.) має набагато кращий вигляд. А відділення для вагітних на Лідерсівському бульварі, 13? Воно взагалі давно не працює. Поруч відкрили ресторан-садибу. Це на території оздоровниці. І це роблять ті, хто найбільше виступає в ролі "захисників" санаторію і розповідає, що колектив категорично проти Мін'юсту. Але це не так. Сьогодні персонал працює на 0,25 ставки і місяцями не отримує зарплати. Зі старих кадрів там залишилося чотири-п'ять осіб". 

санаторий лермонтовский дача маразли
forshmag.me

Колишня дача Маразлі — навстіж 

Санаторію понад сто років. І, звичайно, він потребує оновлення. Його головні корпуси, розташовані в Лермонтовському провулку на восьми з гаком гектарах паркової зони, працюють, як і колись. А от інша частина оздоровниці, що на Лідерсівському бульварі, біля входу в парк ім. Шевченка, неподалік від пляжу "Ланжерон" (це приблизно за два квартали від основних корпусів), являє собою жалюгідне видовище. Ще два-три роки тому на цю територію (понад 1,6 га) не можна було не тільки потрапити, а й навіть сфотографувати розташовані тут будівлі. Охоронець забороняв. Тепер усе — навстіж. І в повному запустінні. Територія заросла травою, а колишня дача Маразлі (пам'ятка архітектури), де колись було відділення для вагітних, стоїть тепер буквально на вулиці. Обабіч ігрові майданчики: з одного боку — спортивний, з іншого — дитячий. Поруч кафе з розставленими повсюди столиками, ярмаркові павільйони. На другому поверсі, кажуть, живе начальник охорони з сім'єю. А на першому — можна винайняти старезний двомісний номер із триразовим харчуванням, яке можна отримати в їдальні у Лермонтовському провулку. Хто зараз використовує цю територію, скільки й кому за неї платить, яка доля розташованих тут будівель і споруд, адміністрація санаторію пояснити відмовилася. 

Слід думати, за цю територію і точиться боротьба. Що ж до основної ділянки, то там є чимало занедбаних вільних місць, які теж запросто можна відрізати від оздоровниці. Для цього треба відхопити лише розташовані тут будинки й споруди або якісь їхні частини. 

Зрозуміло, в такій ситуації потрібен пильний нагляд як за землею, так і за всім нерухомим майном "Лермонтовки". З обличчя одеської землі стерто багато санаторіїв. З різних причин. Але всі їх забудували за допомогою тих самих злочинних схем, в основі яких лежать маніпуляції з майном і землею. Тому нині потрібна не тільки інвентаризація всіх будинків і споруд санаторію, а й земельних ділянок, а не взаємні звинувачення в можливій їх крадіжці. 

Щоб убезпечити санаторну територію від знищення і забудови, в минулі роки обласна й міська ради ухвалювали рішення про надання території в провулку Лермонтовський, 2, статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Але справу так і не довели до кінця. 

Що ж до будинків і споруд, то на сьогодні є наказ Мін'юсту про проведення інвентаризації майна санаторію. Його видали ще на початку 2015 року, відразу після створення ДП "Санаторій "Лермонтовський", до статутного капіталу якого Мін'юст передав майно оздоровниці. Однак цей наказ було оскаржено в суді. Оскаржено й реєстрацію права власності на нежитлові будинки санаторію за державою в особі Мін'юсту, а також видачу свідоцтва на право власності та реєстрацію права господарського відання на ці будинки за ДП "Санаторій "Лермонтовський". 

ПАТ "Укрпрофоздоровниця" вважає, що майно санаторію — його приватна власність, і держреєстратор, який перебуває в підпорядкуванні Мін'юсту, використовуючи своє службове становище, незаконно вніс новий запис до Держреєстру майнових прав на нерухоме майно. Судові розгляди з цього приводу тривають четвертий рік, і крапки в суперечці поки що не поставлено. 

Та крім дочірнього підприємства "Укрпрофоздоровниці", оспорює реєстрацію санаторного майна за Мін'юстом і такий собі В.Павленко. За допомогою суду він намагається визнати за собою право власності на приміщення, яке ще 2011-го взяв у санаторію на два роки в оренду і нібито відремонтував за 450 тисяч гривень. Про яке приміщення йдеться, адміністрація санаторію пояснити не схотіла. 

санаторий лермонтовский_4
Санаторій Лермонтовський / Facebook

Так ось оці позовні вимоги приватної особи згодом цілком можуть стати початком кінця для "Лермонтовки". Власне, це одна зі схем, за якою корпуси колишніх санаторіїв "Укрпрофоздоровниці" переходили в приватні руки, а слідом за ними — санаторні території, які потім забудовувалися житловими будинками. 

Одеська обласна рада на своєму засіданні 12 червня цього року ухвалила звернення до Верховної Ради й Кабміну з проханням передати у власність територіальних громад області пам'ятки архітектури, розташовані на території "Лермонтовки", щоб таким чином убезпечити оздоровницю від знищення. Треба сказати, що під час правління Януковича облрада вже зверталася до державної влади з проханням передати області всі санаторії "Укрпрофоздоровниці". Але тоді це було взагалі нереально. 

Чи готовий Київ вирішувати долю "Лермонтовки" 

Міністр юстиції П.Петренко 18 травня цього року в парламенті (під час години запитань до уряду) заявив, що готовий передати санаторій Міністерству оборони або Нацгвардії, щоб там проходили реабілітацію учасники бойових дій, жителі Одеси і пенсіонери. Саме таку ідею нібито було закладено на самому початку. Перебуваючи 21 травня в Одесі, він підтвердив свою позицію. "Там повинні проходити лікування воїни Збройних сил України, але якась частина буде доступна і для лікування одеситів", — уточнив міністр. 

Треба сказати, заява Петренка пролунала після того, як комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення двома днями раніше розглянув ситуацію навколо "Лермонтовки" за участі місцевих депутатів з Одеси. І рекомендував Кабміну скасувати розпорядження А.Яценюка від 21.01.2015 р. А для вироблення пропозицій щодо управління санаторієм створити робочу групу за участі народних депутатів, представників Мінсоцполітики, Мінздоров'я, Мін'юсту, Фонду держмайна, Одеської облдержадміністрації, Одеської міськради, Федерації профспілок України, ПАТ "Укрпрофоздоровниця" і керівництва санаторію. А також провести із цих питань виїзне засідання в Одесі. 

Та вже сьогодні ясно, що не всі поділяють позицію Мін'юсту щодо передачі спеціалізованого клінічного санаторію "Лермонтовський" Міноборони або Нацгвардії. 

По-перше, долю оздоровниці повинні вирішувати міністерства, відповідальні за лікування та реабілітацію громадян. По-друге, за розпорядженням Кабміну від 11.01.2018 р. Нацгвардії для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців, які брали участь в АТО, і для членів їхніх родин уже передано колишній клінічний санаторій матері і дитини "Зелений мис", що перебував в управлінні "Укрпрофоздоровниці". Він розташований на п'яти гектарах на проспекті Свободи. Це в Чорноморці, поруч із морем. За інформацією прес-служби Нацгвардії, санаторій нині закритий, оскільки потребує серйозної реконструкції. На його базі планується створити сучасний реабілітаційний центр, але коли це буде, невідомо. 

По-третє, треба враховувати й те, що учасники АТО, згідно з постановою Кабміну від 1.03.2017 р., мають право самостійно вибирати собі оздоровницю. Правда, фактично вони отримують безоплатні путівки на санаторно-курортне лікування відповідно до медичних рекомендацій, тобто в той санаторій, який підходить їм найбільше за профілем захворювання та стану здоров'я і який може надати їм потрібний обсяг послуг. 

Так ось, за даними місцевих управлінь з питань соціального захисту населення, 2017 року загалом по Україні безоплатне санаторно-курортне лікування отримали 7898 учасників АТО з розрахунку виділених бюджетних асигнувань на ці цілі 49614700 гривень. Усього ж по Україні потребують санаторно-курортного лікування 15108 учасників. В Одеській області таких 269 осіб, але коштів виділили тільки на 141 учасника АТО, а скористалися путівками 138 осіб, із них 22 з Одеси. При цьому в санаторії "Лермонтовський" торік було лише два учасники АТО. Цього року — жодного. 

За інформацією Держслужби України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, в Одеській області є дев'ять санаторіїв, що забезпечують воїнів АТО послугами санаторно-курортного лікування. З них п'ять в Одесі. Це три санаторії в підпорядкуванні "Укрпрофоздоровниці": "Лермонтовський", ім. Горького, ім. Пирогова (Куяльник). І два відомчі: санаторій "Одеський" Держслужби України з надзвичайних ситуацій (16-та станція Великого Фонтану) і "Аркадія" Держприкордонслужби України (Гагарінське плато). 

За даними місцевих соціальних служб, цього року два учасники АТО отримали направлення в санаторій ім. Пирогова. І подано вісім заявок одеситів на отримання путівок у різні санаторії України. За інформацією відомчих оздоровниць, у них проходять реабілітацію та оздоровлення учасники АТО з військовослужбовців і співробітників їхніх відомств. Санаторій "Одеський" планує прийняти цього року понад 500 осіб. У клінічному санаторії "Аркадія" з понад 200 ліжко-місць у червні учасникам АТО було відведено 60. 

В Одесі свою оздоровницю має також СБУ. Це санаторій "Одеса" (Французький бульвар). Путівки в цю оздоровницю вільно продаються, але місць на літній сезон уже немає. Скільки учасників АТО планує оздоровити "Одеса", заклад назвати відмовився. 

Зрозуміло, наведені дані не відображають справжньої картини з оздоровленням учасників АТО в одеських санаторіях, але викликають запитання стосовно доцільності передавати клінічний санаторій "Лермонтовський" (що призведе до зміни його профілю) Міноборони або Нацгвардії. І ось чому. Якщо сьогодні є потреба в лікуванні й реабілітації учасників АТО в "Лермонтовці", то чому їх там немає? Вони туди самі не хочуть, їх туди не направляють, їм не підходить профіль закладу чи тому, що там немає вільних місць? До речі, всі згадані вище санаторії, розташовані вздовж центральних пляжів Одеси, на цей час повністю заповнені. 

Нині справедливо ставиться питання про передачу "Лермонтовки" профільним міністерствам — МОЗ (що більш логічно) або Мінсоцполітики. Хоча тут теж є свої складнощі. Згадаймо 2017 рік. Тоді в проекті держбюджету уряд не заклав фінансування державних санаторіїв. І муніципальна влада була в шоці від того, що місцева скарбниця мала взяти на своє опікування санаторії МОЗ. В Одесі таких сім. Але в підсумку, щоб уникнути ризику закриття оздоровниць і неконтрольованої їх приватизації, а також у результаті громадського резонансу санаторіям МОЗ повернули державне фінансування. Де гарантія, що таке не повториться?

Сьогодні важливо, щоб до вирішення питання про клінічний санаторій "Лермонтовський" був зважений комплексний державний підхід. На жаль, його ми не бачимо. 

Словом, у нинішній ситуації, враховуючи риторику двох протиборчих сторін, які називають одна одну не інакше як "шахраями", ухвалення тверезого рішення про подальшу долю одеської оздоровниці — під великим питанням. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42-43, 10 листопада-16 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво