Кейс Холодницького: звільнять, посадять чи домовляться? - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

Кейс Холодницького: звільнять, посадять чи домовляться?

20 квітня, 18:59 Роздрукувати

Чи зможемо ми зберегти єдиний незалежний орган правопорядку — Національне антикорупційне бюро України?

© Василь Артюшенко, DT.UA

Цього тижня генпрокурор Юрій Луценко знову вийшов на брифінг, де, серед інших тем, особливу увагу приділив ситуації із розслідуванням щодо очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Ця тема вже місяць хвилями підноситься і спадає у ЗМІ. 

Нагадаємо, в березні глава відповідного структурного підрозділу Генпрокуратури Холодницький знайшов у своєму кабінеті "жучки", що нібито були прикріплені до акваріуму. За іронією долі, ідентифікувавши прослуховуюче обладнання, глава САП зареєстрував провадження і віддав його розслідувати детективам НАБУ. Згодом стало зрозуміло, що ті не тільки знали про відповідний "жучок", а й перебували у складі слідчої групи ГПУ з розслідування потенційних злочинів, які міг вчинити Холодницький.

Проте не будемо вдаватися до аналізу тривалих взаємних звинувачень між Артемом Ситником та Назаром Холодницьким, а також сторонніх коментарів Юрія Луценка. Наразі важливо одне — чим для голови САП завершиться грандіозний скандал, який кілька тижнів виблискував усіма політико-правовими барвами. Зважаючи, до того ж, на стійке враження, що Холодницький зумів знайти підтримку серед так званої політичної еліти і розміняв рештки своєї відносної незалежності на кримінальну недоторканність.

Ще 20 березня, за повідомленнями ЗМІ, Холодницький був готовий піти у відставку. Проте після низки непересічних подій і виявлення "жучків на акваріумі" Назар Іванович був ніби загнаний у кут. І він, своєю чергою, поставив all-in на збереження своїх позицій у цьому політичному покері. Більше того, цьому сприяє той факт, що глава САП став надто впевненим у своїй правоті, яка збоку виглядає не зовсім переконливо, особливо коли зважати на опубліковані НАБУ аудіозаписи.

За повідомленнями різних не пов'язані між собою джерел, Холодницький таки знайшов собі союзників, у чому можна було переконатися під час його виступу в сесійній залі Верховної Ради. Склалося враження, що все було попередньо зрежисовано, в тому числі безпосередньо під час формату запитання-відповідь, коли Холодницький філігранно обігравав таких майстрів дотепної реакції як Олег Ляшко. Лідер Радикальної партії навіть зааплодував главі САП після відповіді на запитання, чого саме не вистачає Холодницькому для повного щастя, — адже миттєво отримав із боку глави САП дотепну відповідь: "Не вистачає будинку в Козині і везіння в лотерею" (недавно Ляшко отримав у власність будинок площею 357 кв. м та виграв у лотерею 571 тис. грн. До речі, скільки в ту лотерею програв Рінат Ахметов — невідомо).

Подейкують, що глава САП телефонував як гаранту, так і представнику його найближчого оточення — нардепові Олександру Грановському, пропонуючи зам'яти конфлікт. І після цього дивним чином змінилася навіть позиція Юрія Луценка, який почав страждати на своєрідну амнезію стосовно кримінального переслідування і тепер зосереджується лише на одному: усе в руках членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, куди очільники Генпрокуратури та НАБУ подали відповідні скарги на Холодницького.

Юрій Луценко на початку скандалу озвучував вимогу звільнити Холодницького, проте наразі стверджує, що вони (Луценко й Ситник) нібито не вбачають ознак кримінального правопорушення у діях Холодницького. Ми перевірили, чи відповідають слова Юрія Луценка дійсності. В оточенні Ситника запевнили: директор НАБУ жодним чином не поділяє цієї позиції. Більше того, Артем Ситник навіть телефонував і лаявся з генпрокурором через чергову маніпуляцію з боку останнього. Бо для того, аби стверджувати, що в діях Холодницького криміналу немає, треба провести розслідування: допитати свідків. А тут і поні не валявся…

Щодо статей Кримінального кодексу, то спершу йшлося про кваліфікацію складів злочинів за ч.3 ст.368-2 ("незаконне збагачення") та ч.4 ст.368 ("прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди"). Згодом додалися — ст. 387 ("розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування") та ст.384 ("введення в оману суду або іншого уповноваженого органу").

До речі, негласні слідчі дії, так зване НСРД, почали проводитися за два місяці до скандального інформвибуху. Саме в рамках цих дій і було записано кілька надто неприємних розмов, що згодом стали надбанням громадськості. Керівництво НАБУ взяло на себе відповідальність за публікацію аудіо-запису з голосом Холодницького. Зауважимо: на широкий загал винесено тільки частину розмов у кабінеті глави САП.

У рамках цих розмов ішлося про: 

—пропозицію неправомірної вигоди для виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун у вигляді нерухомого майна; 

— заподіяння збитків бюджетові міста Одеси на суму 185 млн гривень; 

— незаконне збагачення посадовців НАЗК (справа щодо е-задекларованого автомобіля члена Агентства Наталії Корчак);

— організація нардепом (ідеться про Георгія Логвинського) злочинної схеми із заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (порушення порядку виплат компаніям у вигляді компенсацій після рішень ЄСПЛ);

— істотні порушення законодавства при наданні стабілізаційного кредиту одному з комерційних банків (нібито кейс VAB-банку, яким володів бізнесмен Олег Бахматюк).

Згодом стало відомо, що процесуальне керівництво розслідуванням здійснює Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. Цей підрозділ також відомий як "департамент Кононенка—Грановського", наразі очолюваний Володимиром Гуцуляком. Проте згодом, після звернення фігуранта розслідування глави САП Назара Холодницького, процесуальне керівництво все ж таки передали до Генеральної інспекції ГПУ задля уникнення конфлікту інтересів. Річ у тому, що до складу слідчої групи, яка веде розслідування, входять як детективи НАБУ, так і співробітники вищезазначеного департаменту. Сам Гуцуляк відмовився від коментарів, оскільки для цього, згідно з вимогами закону, йому потрібно отримати дозвіл процесуального керівника.

Наразі зрозуміло тільки одне — швидкого вирішення питання звільнення чи залишення на посаді Холодницького чекати не варто. Скандал увійшов у перманентну підкилимну боротьбу з відповідними політичними договірняками, чого й слід було очікувати, зважаючи на участь у цій "правовій трагікомедії" генпрокурора Юрія Луценка. Ще на початку конфлікту у своєму блозі я передбачав, що Юрій Віталійович, як досвідчений політик, спробує витиснути для себе всі бенефіти з цієї ситуації. І саме така оцінка напрошується збоку, адже ключовою метою для найближчого оточення президента стала організація чергової публічної сварки між НАБУ і САП з подальшим бетонуванням конфлікту.

Своєю чергою, керівництво НАБУ знову пішло ва-банк, опублікувавши матеріали, здобуті в рамках негласних слідчих дій. Є різні думки, чи мають вони право діяти таким чином. Збоку здається, що це чи не єдиний спосіб не дати досвідченим політичним маніпуляторам знову домовитися поза увагою широкої публіки.

Проте всі сторони сходяться на одному — подальша доля Холодницького вирішуватиметься лише після відповідного вердикту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Правда, на відміну від позиції Луценка, Ситник продовжує стверджувати, що в діях очільника САП є ознаки складу злочину. 

При цьому в оточенні Ситника заявляють і про можливість виходу детективів зі слідчої групи у разі саботування розслідування або видимої ангажованості процесу. Цілком імовірно, що Луценко, за давньою звичкою, зіграє "чужими руками", безпосередньо не втручаючись у розгляд справ у КДКП. Річ у тому, що інтереси Юрія Віталійовича там представляє цілий ряд осіб. Наприклад, Віктор Шемчук, який у добрих стосунках із Луценком ще з часів їхнього депутатства. Та що там Шемчук?! Уся дисциплінарна комісія отримує офіційну зарплату в касі… ГПУ. Можливо, комісія прийме рішення проти Холодницького, але потім оскаржать це через суд. 

Щодо міжнародних наслідків "кейсу Холодницького" — то ситуація досить проста. Донедавна міжнародні партнери, особливо посольство США, підтримували його й намагалися помирити главу САП із очільником НАБУ. Цього не приховував і сам Холодницький. Проте тепер, після непублічних запевнень, що Назара Івановича прямо-таки "викликали" до згаданої дипломатичної установи, виникають сумніви, що його підтримуватимуть і надалі. У Брюсселі ж, навпаки, цю ситуацію розцінюють як непримиренну боротьбу між двома антикорупційними органами, а точніше — їхніми керівниками.

Найголовніше в цьому кейсі — зрозуміти, чому генеральний прокурор пішов на такий ризиковий крок, озвучуючи вимогу звільнити Холодницького, підіграючи позиції Ситника, а потім — різко змінив вектор своє позиції. Вочевидь, Юрій Луценко вирішив повноцінно й остаточно "стравити" два новостворених антикорупційних органи — НАБУ та САП — між собою, отримавши для себе політичні дивіденди, і подарувати кумові опудало незалежного прокурора на чолі САП. Владна верхівка черговий раз вплутує Бюро в ситуацію, в якій не так просто розібратися пересічному українцеві, котрий усе ще плутається в численних абревіатурах новоутворених органів. Таким чином, дискредитуються відразу дві структури. 

Тому в рамках цього постає лише одне запитання: чи зможемо ми зберегти єдиний незалежний орган правопорядку — Національне антикорупційне бюро України — до наступної зміни так званих політичних еліт?

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 14 липня-20 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво