Гірко… - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

Гірко…

22 серпня, 15:18 Роздрукувати Випуск №31, 23 серпня-31 серпня

Весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль і підприємця Вольфганга Майлінгера "прогриміла" на весь світ через присутність Путіна.

© kremlin.ru

"Ах, эта свадьба, свадьба, свадьба пела и плясала…". Що ж, весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль і підприємця Вольфганга Майлінгера прогриміло на весь світ. Для того щоб "крылья эту свадьбу вдаль несли", усього-то й потрібно було — запросити на приватний захід президента РФ Владіміра Путіна. 

Для розважання гостей російський візитер привіз із собою Кубанський козачий хор (з репертуаром, який включає українські народні пісні), а як презент молодятам запропонував дивний набір подарунків — картину з сільськими мотивами, стародавню олієчавилку і тульський самовар. Іще Путін потанцював із нареченою. І хоча симпатики російського президента стверджують, що після закінчення танцю пані Кнайсль присіла перед ним у глибокому кніксені, все ж таки виглядало це як колінопреклоніння перед монархом.

Як оцінити присутність Путіна на весіллі очільниці австрійського МЗС? В українців, яких щодня вбивають на Сході країни в результаті розпочатої Росією війни, запрошення російського президента на весілля європейського політика, який є міністром закордонних справ країни — члена Євросоюзу, викликає обурення та бридливість. 

А що означає присутність Путіна для очільниці зовнішньополітичного відомства Карін Кнайсль і австрійського уряду, праворадикальної Партії свободи та австрійців? Данина традиції запрошувати весільного генерала? Задоволення марнославства та амбіцій австрійського міністра? Повернення до прийомів дипломатії Середньовіччя і Нового часу в спробах домогтися преференцій австрійському бізнесу та посилення ролі Відня як міжнародного посередника? 

Та тільки хіба можна назвати Путіна "весільним президентом"? Подібні запрошення хазяїн Кремля приймає нечасто. І якщо присутність Путіна на майбутньому весіллі його друга Герхарда Шредера цілком природна, то участь у шлюбній церемонії Кнайсль і Майлінгера виглядає досить штучно. Адже якщо навесні, коли Кнайсль була в Москві, їй відмовили в зустрічі з Путіним, то за кілька місяців "дядя Вова" уже гість на "приватному" заході й сидить по праву руку від нареченої, тоді як канцлер, лідер Народної партії Себастіан Курц — у глибині застільної зали.

Та не дивуймося: для Кремля весілля — лише інструмент для досягнення конкретних внутрішньо- і зовнішньополітичних цілей, яким російська дипломатія ефективно скористалася. 

По-перше, оскільки Путін в останні чотири роки нечастий гість у Європі, Кремль отримав чергову можливість показати росіянам, що спроби ізолювати Росію та її президента не вдалися. По-друге, Москва демонстративно підтримала європейських популістів, оскільки Кнайсль — креатура праворадикальної Партії свободи, яка входить до урядової коаліції. По-третє, російська дипломатія вбила черговий клин у табір Євросоюзу: Кремль прагне різноголосся в європейських столицях, намагаючись змінити політику санкцій ЄС стосовно РФ. 

Тож зупинка в Австрії на шляху до Німеччини, де пізніше відбулися переговори з Ангелою Меркель, була для Путіна небезкорисною.

З мотивами австрійської сторони складніше. 

В Австрії сильні проросійські та антиамериканські настрої. В урядовій коаліції — Партія свободи, яка ратує за перегляд відносин із Росією. Відень постійно говорить про роль РФ у розв'язанні регіональних і глобальних проблем, а місцевий бізнес активно виступає за скасування санкцій, запроваджених щодо Росії через агресію проти України. (Утім, ці обмеження не заважають зростанню російсько-австрійського товарообігу.)

Фетишуючи нейтралітет і дотримуючись загальноєвропейської єдності в питанні антиросійських санкцій, Австрія хоче стати посередником, "мостом" у налагодженні контакту між Сходом і Заходом: амбіції австрійської еліти нікуди не поділися. При цьому австрійський обиватель у масі своїй вважає, що Кнайсль вчинила правильно, запросивши на весілля Путіна, оскільки це підвищує акції Австрії на міжнародній арені.

Лідер Партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе назвав візит президента Росії "рекламою" країни та виявленням поваги до неї. Але хоч скільки б це весілля подавали австрійській та міжнародній спільноті як приватний захід, ідилічна присутність на ньому Путіна різко контрастує з політикою м'якої міжнародної ізоляції, що її провадить Захід стосовно російського керівництва. 

Це тим паче неприйнятно для країни, яка в другому півріччі 2018 року головує в Раді ЄС. Тому хоч як переконує пані Кнайсль, що весілля є її "приватним" заходом, запрошення президента держави, яка ігнорує міжнародне право і воює проти сусідньої країни, переслідує інакодумців і вбиває опонентів влади, яка обмежує свободу слова й зрощує шовінізм, сприймається як наруга над тими цінностями, дотримуватися яких так полюбляють закликати представники Євросоюзу. 

В Австрії це добре розуміють. І хоча австрійське МЗС заявляє, що участь Путіна у весільній церемонії не означає зміни зовнішньополітичного курсу, його запрошення викликало критику з боку інтелектуалів та опозиційних політиків: на їхню думку, візит російського президента завдає шкоди Австрії. Зокрема, посилює підозру в тому, що країна є "троянським конем" Росії в Євросоюзі. 

Утім, для критиків у вчинку Кнайсль важливо навіть не так те, що своїм рішенням вона розтоптує європейські цінності, як те, що страждає репутація Австрії як нейтральної країни, що неодноразово ставала майданчиком для переговорів різних конфліктуючих сторін. Адже нейтралітет — сакральна цінність для австрійського суспільства. А курс "наведення мостів" між Заходом і Росією — основа зовнішньополітичних амбіцій Відня.

То заради чого Кнайсль наривалася на критику всередині Австрії та за її межами? Причини цього криються і в особистих мотивах австрійського міністра, і в розкладах керівництва Партії свободи.

Марнославство Карін Кнайсль уже призвело в 1990-ті роки до того, що її багатообіцяюча кар'єра в апараті австрійського зовнішньополітичного відомства була перервана, — надмірні амбіції завадили їй спрацюватися з керівництвом. Марнославство зіграло злий жарт із Кнайсль і цього разу, боляче вдаривши по її репутації: запросивши Путіна, вона стала об'єктом глузувань для австрійських інтелектуалів. В остаточному підсумку весілля виявилося не стільки святом для Кнайсль та її чоловіка, скільки, як зауважило видання Der Kurier, "шоу Путіна".

Та й присутність Путіна на весіллі зовсім не означає, що Австрія отримає зовнішньополітичні та економічні преференції. У квітні Кнайсль висунула ініціативу, щоб Австрія виступила посередником у сирійській кризі. Однак у Москві вона почула жорстку відмову. Малоймовірно, що Кремль змінить свою позицію. А тепер уже й Україна не потребує посередницьких послуг Відня в урегулюванні збройного російсько-українського конфлікту на Сході нашої країни.

Хоча в Австрії лунають заклики до Кнайсль піти у відставку, малоймовірно, що це станеться. Адже зближення з Путіним відповідає курсу популістської Партії свободи: у розумінні прибічників цієї політичної сили саме хазяїн Кремля вирішує долю Європи. Не випадково 2016 року, під час російсько-української війни, Партія свободи підписала угоду про співробітництво з путінською "Єдиною Росією". І тепер наступники радянських антифашистів ручкаються з наступниками колишніх австрійських нацистів. 

Очевидно, що не всі в австрійському уряді поділяють подібне зближення Відня з Москвою. В австрійському істеблішменті трапляються й друзі України. Але імідж "троянського коня" Росії в Європейському Союзі ще довго тяжітиме над Австрією, перешкоджаючи здійсненню її зовнішньополітичної мрії стати "мостом".

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 22 вересня-28 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво