Фейкрайтери і гризуни - Внутрішня політика - dt.ua

Фейкрайтери і "гризуни"

20 червня, 2014, 20:45 Роздрукувати Випуск №22, 20 червня-27 червня

Закон про вимушених мігрантів президент повинен ветувати як ухвалений з порушенням регламенту і через його нездатність усунути проблеми, які був покликаний вирішити.

У вівторок на Оболонській набережній у Києві з'явився намет, оформлений яскравими постерами зі знайомими всім краєвидами курортного Криму. Так кримські підприємці, що стали вимушеними переселенцями з окупованого півострова, вирішили стимулювати владу до ухвалення невідкладних рішень: визначити їхній правовий статус, зняти бюрократичні перепони при перереєстрації людей і бізнесу, дати можливість нормально облаштуватися, працювати й заробляти. Поки що акція мирна, підприємливі жителі півдня приторговують сувенірами, але обіцяють: якщо влада буде глуха й сліпа — готові організувати "кримський майдан". 

Днем раніше Європейська бізнес асоціація опублікувала відкритий лист президентові, голові ВР і прем'єру України, в якому виклала 69 проблем, що виникають у підприємців у зв'язку з анексією Криму, і звернулася з вимогою "усунути перешкоди". 

І треба ж — уже в четвер ВР України швидко внесла до порядку денного й проголосувала відразу два законопроекти щодо Криму. Один тут-таки ухвалили за основу й у цілому (про правовий статус вимушених переселенців з Криму і зони АТО); другий — про особливості економічної діяльності на тимчасово окупованій території — за скороченою процедурою прийняли за основу і в скорочений термін ухвалюватимуть у другому читанні.

Однак ані кримчанам, ані жителям Донбасу, ані тим, хто має справу з окупованими територіями, особливо радіти не варто — їхнього життя й добробуту ці документи не поліпшать. Ба більше, є підстави вважати, що вони доволі шкідливі для держави та її громадян. На жаль, об'єктивні причини (запланований обсяг цього матеріалу й брак часу) не дають можливості детально викласти аналіз документів. Але, повірте, це навіть краще — збережемо час наших читачів на щось корисніше. Жорсткість висновків пояснюється просто: обидва законопроекти виконані халтурно й ухвалювалися — а-ля 16 січня — з дуже грубими порушеннями закону про регламент. Крім того, і автора, і експертів ці норми стосуються прямо, тобто їх можна було приміряти на себе, — тож вони точно знають, де ці черевики тиснуть.

Висновки кримських експертів такі: закон про вимушених мігрантів президент повинен ветувати як ухвалений з порушенням регламенту і через його нездатність усунути проблеми, які був покликаний вирішити. Законопроект про ВЕЗ у Криму слід відкликати й розробити заново, без жодних фейків у вигляді вільної зони й відповідно до рішення ВР України, яке зобов'язувало Кабінет міністрів розробити проект закону про режим економічної діяльності в окупованому Криму. 

Почнемо зі шкідливого виробництва — процедури ухвалення. 

Проект закону "Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, та обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України" (автори — народні депутати В.Пацкан і С.Соболєв) зареєстровано у ВР
19 червня. Не пройшовши розгляду в жодному комітеті, не отримавши висновків Головного науково-експертного управління, проект відразу внесли до порядку денного. І ухвалили за 52 секунди! Що, звичайно, у традиціях цього парламенту, та тільки навіщо тоді був Майдан?!

Олександра Дворецька, керівник Кримської правозахисної мережі "Дія", з березня вимушено проживає в Києві і допомагає вирішувати проблеми таким самим переселенцям. Закон про їхній статус — не просто довгоочікуваний, він вистражданий тисячами людей, яких щодня більшає. Однак закон неробочий. 

Відразу можна помітити, наскільки поспішно, майже на коліні, писалася й пояснювальна записка до законопроекту, що не відповідає суті закону, — говорить Олександра. — У ній автори зазначають, що ухвалення законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з бюджету. Але в статті 5 ми бачимо інше: витрати на заходи, передбачені законом, здійснюються з Держбюджету й місцевих бюджетів у порядку, визначеному Кабміном. У пояснювальній записці також написано, що реалізація законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законів, однак у Прикінцевих положеннях сказано, що в місячний термін слід підготувати й подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо приведення законів України у відповідність до цього закону. Які закони і в якій частині? 

Автори також запевняють, що проект не містить корупційних ризиків, але вони є. Ухвалений закон містить процедуру отримання й позбавлення статусу "вимушеного мігранта" тим самим органом влади — Державною міграційною службою України, яка до того ж визначає отримання соціальної допомоги й тимчасового житла. Тому значний ризик корупційних правопорушень при маніпуляціях з житлом є. Але депутати цього не помітили.

Закон передбачає надання статусу "вимушеного мігранта", якщо є низка чинників — загроза життю, здоров'ю, втрата житла, загроза застосування насильства, переслідування за переконаннями тощо, однак незрозуміло, хто і як оцінюватиме, наскільки реальною була загроза життю людини і як їй доводити загрозу застосування насильства? 

Стаття 6 закону каже, що отримання або поновлення втрачених документів, які підтверджують громадянство України, засвідчують особу, а також реалізація прав на зайнятість, пенсію, освіту тощо здійснюються в порядку, визначеному законом "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України". Однак цей закон стосується тільки території АР Крим і міста Севастополя! Виходить, що жителі Донеччини або Луганщини не зможуть відновити документи або отримати соціальні послуги?

І це тільки побіжний аналіз тексту. Цей закон не розв'язує і 10% проблем, що виникають у людей, які опинилися на окупованій території або в зонах АТО. Не вирішує він і найбільш пекучих питань, таких як розблокування банківських рахунків "вимушених мігрантів", котрі залишилися без власних коштів. 

І останнє — в законі використано термін "вимушені мігранти". Однак він не відповідає міжнародним документам, у яких таких осіб прийнято називати internally displaced persons (IDPs) — "внутрішньо переміщені особи".

Переходимо до законопроекту авторства С.Терьохіна, К.Ляпіної, В.Немилостивого — "Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Нагадаю, що 9 травня, при ухваленні в цілому вже згаданого закону "про окуповані території" з нього було вилучено статтю про особливості здійснення економічної діяльності й доручено Кабміну підготувати відповідний законопроект. Що було дуже мудро: потрібний закон набрав чинності без зволікання через найскладніший момент — відповіді на запитання, як будувати економічні відносини держави з анексованою територією, на якій продовжують жити й господарювати громадяни України. Ідея про те, щоб оголосити Крим своєрідною вільною економічною зоною, у пресу з Кабміну просочувалася. У відкритому листі ЄБА також згадується цей проект: "Представники Міністерства фінансів України та Міністерства доходів і зборів України запевнили бізнес-спільноту в тому, що доклали максимум зусиль для пошуку швидкого й найбільш ефективного механізму розв'язання напруженої економічної ситуації в АРК підготовкою проекту Закону України "Про особливості оподаткування на тимчасово окупованій території України", який, за словами представників державних органів, було затверджено на одному з засідань Кабінету міністрів України". Однак куди подівся цей проект і чому в парламент подано, як ми розуміємо, зовсім інший — невідомо. Зв'язатися з Сергієм Терьохіним на момент здачі номера нам, на жаль, не вдалося. Але раніше він повідомляв, що проект "писався протягом місяця, як кажуть, "з коліна" на підставі семи тривалих тематичних нарад з бізнесом і представниками переміщених осіб. Ми обговорювали проблеми репатріантів, евакуації бізнесу, митних відносин, валютних розрахунків тощо", — цитувала С.Терьохіна "Економічна правда". 

Щоб зрозуміти, що ж "з колін" вийшло, достатньо почитати висновки Головного науково-експертного управління, якщо терпіння вистачить — перелік зауважень з приводу невідповідності проекту чинному законодавству й просто неможливості реалізувати більшість його положень в умовах окупації півострова. Однак ці зауваження проігнорували комітети й парламент, багато членів якого, впевнена, навіть не гортали законопроекту. Прокоментувати його ми попросили Андрія Клименка, заслуженого економіста АРК, автора програм розвитку Криму й Севастополя, а ще раніше — розробника концепції ВЕЗ "Сиваш". 

— Відразу скажемо, що законопроект викликає, м'яко кажучи, змішані почуття навіть у фахівців. Що ж до аудиторії, яка чекала його — підприємців і просто платників податків на території Криму, то в них, без сумніву, його прочитання викличе "вибух мозку". 

Аби пощадити творче самолюбство авторів проекту, зазначимо, що в другій його частині, там, де йдеться про практичні речі, наприклад про евакуацію бізнесу або вивезення товарів з території Криму, безумовно, є, що обговорювати. Однак усе це (вже не знаю — спеціально чи невмисне) талановито заплутується й позбавляється сенсу грою розуму, названою авторами "вільною економічною зоною Криму". Отже. Законопроект оголошує весь Кримський півострів, включаючи Севастополь, вільною економічною зоною. Прямо зараз. На десять років. На окупованій території, на яку автори проекту навіть не ризикнуть поткнутися. При цьому вони пропонують: 

а) створити на всій території Криму, крім ділянок, зайнятих іноземними військовими базами (скільки їх і де вони розташовані, не зазначено), комбіновану ВЕЗ усіх відомих у світовій економічній літературі типів одночасно, за винятком фінансового офшору; 

б) передати всі функції уряду й парламенту АР Крим, адміністрації Севастополя з його міськрадою (?), а також доходів і витрат (?) усіх бюджетів якійсь керуючій компанії; 

в) скасувати всі податки, крім податку з доходів громадян і відрахувань до соціальних фондів. 

А поки Крим окупований, ця керуюча компанія, судячи з тексту проекту, практично займатиметься переважно вивезенням з Криму невикористаних акцизних марок на сигарети й алкоголь. Сліди інших її, наголошу, практично можливих функцій у цей період проглядаються слабко, а використання акцизних марок, навпаки, хтось і чомусь прописав ретельно. (Хоча як їх вивозити — буде це кінний партизанський загін чи диверсійно-штурмова група на підводному човні або дирижаблях — законопроект умовчує.) 

Загалом, інші норми про механізми функціонування абсолютно фейкової ВЕЗ в окупованому Криму можна сміливо пропускати, аби не підвередити здоров'я читача. А тепер про те, що треба було зробити, на нашу думку, в такому законопроекті. У ньому мають бути відповіді на основні питання державної політики України щодо економічної діяльності на окупованій території Кримського півострова. Так, власне, і ставилося завдання ВР України Кабміну, коли з закону про окуповані території вилучали статтю 13. 

А питання такі: 

а) як Україна ставиться до співробітництва вітчизняного й іноземного бізнесу з окупантами на території Криму (у вигляді сплати податків), у яких випадках вона це допускає, а в яких — запроваджує санкції; 

б) які різновиди підприємницької діяльності на окупованій території Україна вважає допустимими для своїх громадян (наприклад, у критичних сферах життєдіяльності населення Криму), а які неприйнятними й такими, що потрапляють під санкції; 

в) які санкції застосовуються до іноземних компаній, що реалізують свої проекти на півострові; 

г) як координується робота щодо позовів і судових процесів стосовно захопленого окупантами майна тощо.

У ньому також мають бути прописані економічні стимули для тих українських (і зокрема кримських) підприємців, які вже зараз виводять свій бізнес з території Криму в інші регіони України. Тому що державі потрібні їхній підприємницький хист, знання й досвід. Повірте: для багатьох середніх і дрібних кримських підприємців небажання сплачувати окупантам податки — один з головних мотивів, які виштовхнули їх з обжитого та облаштованого місця.

Та є й інші приклади — коли великий бізнес докладає віртуозних зусиль для того, щоб залишитися заробляти на окупованому півострові, пройшовши між крапельок українського закону. На початку травня російський міністр у справах Криму Олег Савельєв повідомив дивовижну річ — у представників українського бізнесу є величезний інтерес інвестувати в Крим. Тобто на тлі кола осіб і компаній (що повільно, але розширюється), до яких США, ЄС і низка країн застосували санкції за анексію Криму Росією, і вимог України ці санкції посилити й розширити; на тлі дедалі відвертішої підтримки Росією сепаратистів і зростання з кожним днем кількості жертв бойовиків на Сході українські бізнесмени, якщо вірити Савельєву, мало не в чергу стояли, щоб інвестувати в окупований Крим. 

"Зрозуміло, що зараз безліч політичних проблем — є серйозний тиск як з боку української влади, так і міжнародного співтовариства, що перешкоджає нормальній активній діяльності інвесторів України, — скаржився О.Савельєв. — Але як анонімно говорять українські бізнесмени: "Тільки не ставте паркана самі — ми зі свого боку дірку прогриземо!".

Хто ці "гризуни", Савельєв не уточнив, назвавши інформацію "інтимними подробицями", але здогадатися можна — майже щодня на противагу інформації про те, як із Криму "линяють" російські компанії, боячись втратити бізнес в Україні, йдуть повідомлення про реєстрацію за російськими законами "дочок" і ТМ-структур українських бізнесменів, будуються нові схемки, йдуть кулуарні домовленості щодо електроенергії, свою частку з перевізників і ритейлерів справно беруть прикордонники по обидва боки...

То що ж робити з законом "про фейковий ВЕЗ"? З огляду на висновки Головного науково-експертного управління і кримських експертів, правильним було б викинути з нього всі фантазії про вільну зону (росіяни, до слова, відклали свої мрії про ВЕЗ на осінь), розробити і внести зміни до Податкового, Бюджетного і Митного кодексів (чого немає в цьому проекті), які б регулювали особливий режим економічної діяльності в Криму. Жорсткий режим. 

Годі вже Батьківщину продавати, панове...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №19, 25 травня-31 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво