"Енергоатом" vs Оцінки впливу на довкілля

16 лютого 2017 року НАЕК "Енергоатом" (підприємство державної форми власності) висловила низку пропозицій до проекту Закону "Про оцінку впливу на довкілля", що був прийнятий Верховною Радою 4 жовтня 2016 року і пізніше ветований Президентом.

Подання цих зауважень - наслідок направлення парламентом 7 лютого 2017 року документу на доопрацювання в профільний комітет. 29 березня відбудеться засідання профільного комітету, на якому має бути остаточно ухвалено доопрацьовану редакцію законопроекту для повторного винесення на розгляд парламенту.

Експерти, які десятками років працюють над впровадженням в Україні прогресивних інструментів охорони довкілля, не змогли залишити без уваги зауваження "Енергоатома". І справа навіть не в тому, що державне підприємство, згідно з регламентом парламенту, не має компетенції щодо подання пропозицій до законопроекту на цьому етапі, а в самій суті цих зауважень. Адже вони повність вихолощують документ і нівелюють процедуру оцінки впливу на довкілля як ефективний інструмент захисту довкілля.

Для чого Україні оцінка впливу на довкілля

Попри всі євроінтеграційні прагнення, в Україні досі діє стара радянська система ухвалення рішень, які можуть мати суттєвий вплив на довкілля (будівництво АЕС, аеропортів, автомагістралей, заводів тощо). Беручи до уваги сучасний стан навколишнього природного середовища та здоров'я населення, кожному зрозуміло, що система є неефективною і потребує якнайшвидшого реформування.

Законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" запроваджує сучасну прогресивну та ефективну процедуру оцінки впливу на довкілля (надалі - ОВД) на заміну старим інструментам, які неодноразово критикувалися міжнародними органами, а на національному рівні асоціюються з корупцією.

Головна ідея ОВД полягає у тому, що в процесі ухвалення рішення щодо погодження певної діяльності, яка може справити негативний вплив на довкілля, відповідальний орган отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд із економічними та соціальним, а відтак ухвалити поінформоване, збалансоване і відповідальне рішення. Така система, по-перше, зобов'язує державні структури оцінювати екологічні наслідки поряд із економічними та соціальними вигодами від реалізації проекту, і, по-друге, зосереджена на попередженні (уникненні, зменшенні чи компенсації) негативного впливу на довкілля ще на стадії розгляду проекту дозвільним органом.

Всесвітня практика визнає визначальною рисою процедури екологічної оцінки широкі можливості для екологічної демократії. Це означає, що процедура ОВД передбачає участь у процесі не лише розробників, проектантів та чиновників, а й громадськості. Законопроектом передбачено, що в ході процедури ОВД зацікавлена громадськість отримує право і достатні практичні можливості ознайомитися із усією інформацією по проекту і висловити щодо нього будь-які зауваження та пропозиції. У свою чергу, орган, що ухвалює рішення, зобов'язаний їх належним чином врахувати, а остаточне рішення невідкладно після ухвалення опублікувати.

Механізм оцінки впливу на довкілля, запропонований законопроектом, діє в усіх розвинених демократичних країнах (у всіх без винятку країнах Європейського Союзу, США, Канаді, Японії тощо). Сфера збереження та охорони довкілля завжди була і буде сферою розумного державного регулювання, оскільки вона потребує додаткових фінансових затрат з боку бізнесу, а, отже, не здійснюється добровільно, без втручання регулятора. Разом з тим прозорий демократичний механізм оцінки впливу на довкілля унеможливлює зловживання з боку чиновників і таким чином усуває корупційні ризики.

Запровадження в Україні інституту екологічної оцінки європейського зразка було на порядку денному екологічних реформ щонайменше останнє десятиліття. Два міжнародні квазісудові органи - Комітет з дотримання Оргуської конвенції та Комітет з впровадження Конвенції Еспо - визнали Україну порушницею міжнародних зобов'язань саме у зв'язку з незапровадженням механізмів залучення громадськості в процесі оцінки впливу на довкілля.

Необхідність ухвалення закону про ОВД диктується і взятими державою євроінтеграційними зобов'язаннями в рамках Європейського енергетичного співтовариства та Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. І ці зобов'язання вже давно прострочені. Більше того, Європейське енергетичне співтовариство нещодавно порушило процедуру визнання України порушницею зобов'язань за угодою, саме в контексті тривалого неприйняття національного законодавства у цій сфері.

А тепер повернемося до зауважень НАЕК "Енергоатом".

Кому як не "Енергоатому" варто б стати на чолі євроінтеграційних процесів та прозорого ефективного застосування інструменту оцінки впливу на довкілля. Адже Україна донині спокутує наслідки аварії на ЧАЕС. Утім, замість того, щоб бути в авангарді запровадження екологічної оцінки, "Енергоатом" намагається закрити інформацію та уникати будь-яких можливостей проведення ОВД. Левова частка його пропозицій стосується механізмів залучення громадськості. На думку НАЕК, запропоновані авторами законопроекту норми можуть призвести до збільшення корупційних ризиків. Зокрема, корупціогенним "Енергоатом" вважає:

1) оприлюднення уповноваженим органом на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет рішення про проведення планованої діяльності - зобов'язання щодо такого опприлюдення пропонується вилучити з тексту документу;

2) оприлюднення інформації про ухвалення рішення та залучення громадськості в не менш як двох друкованих ЗМІ - пропонується вилучити публікацію в друкованих ЗМІ, а також вимогу про публікаці. У щонайменше двох ЗМІ;

3) надання громадськості доступу до всієї проектної документації у процесі громадського обговорення - пропонується обмежити громадськість виключно звітом щодо оцінки впливу на довкілля;

4) інформування громадськості про вид рішення щодо провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та орган, до повноважень якого належить ухвалення цього рішення - пропонується це залишити в таємниці від громадськості;

5) обов'язковість проведення громадських слухань та збору письмових зауважень від громадськості під час обговорення планованої діяльності - пропонується віддати питання проведення слухань та збору зауважень на розсуд органу, що ухвалює рішення.

Слід зауважити, що перелічені вище положення законопроекту є відображенням вимог Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), а також Директиви ЄС про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище (Директива ЄС про ОВД), тому пропозиції "Енергоатома" вилучити їх із тексту проекту закону свідчать про необізнаність державного підприємства з міжнародними документами, що впроваджуються цим законопроектом.

Крім того, пропозиції президента, які стали підставою для накладення на закон вето, говорили про недостатній рівень виписування в законі механізмів для участі громадськості та необхідність їх підсилення. Натомість пропозиції "Енергоатома" пропонують протилежне - значно зменшити обсяг інформації, що надається громадськості для ознайомлення та скасувати обов'язкові ефективні форми громадського обговорення. Крім того, в усьому світі корупцію долають саме відкритістю і прозорістю, тоді як "Енергоатом" вбачає корупційні ризики в ефективному залученні всіх зацікавлених сторін.

Інша група зауважень стосується питань дерегуляції. "Енергоатом" вважає, що такі положення підвищують рівень державного регулювання господарської діяльності, а саме:

1) правило про втрату чинності рішення щодо оцінки впливу на довкілля протягом 5 років, якщо не було ухвалено рішення про провадження планованої діяльності - пропонується вилучити з документу встановлення граничного строку чинності такого рішення;

2) правило про обов'язковість подання звіту щодо оцінки впливу на довкілля, звіту про громадське обговорення та рішення щодо оцінки впливу на довкілля суб'єктом господарювання для отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Натомість, згідно з вимогами Директиви ЄС про ОВД, рішення щодо ОВД не може бути безстроковим і має бути актуальним на момент ухвалення рішення про провадження планованої діяльності. Якщо розрив між ОВД та рішенням про провадження планованої діяльності є значним, можуть змінитися різні фактори довкілля та екологічні умови.

Попри сучасний тренд українських реформ, спрямований на зменшення адміністративного тиску на бізнес, певні сфери все ж повинні регулюватися. Охорона довкілля та попередження негативного впливу на його складові і через них на здоров'я населення - є однією із таких сфер. Усі цивілізовані країни вже понад тридцять років ефективно використовують інструмент ОВД для регулювання впливу планованої діяльності на довкілля, і обов'язковість цієї процедури для ухвалення рішення про провадження планованої діяльності є його визначальною рисою. Впровадження цього інструменту в Україні є прямим обов'язком держави у відповідності з цілою низкою міжнародних документів. У світлі цього, пропозиції "Енергоатома"про необов'язковий характер ОВД видаються відверто антиєвропейськими та недержавницькими.

Дозволю собі нагадати "Енергоатому", що Комітет із впровадження Конвенції про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) у справі проти України щодо продовження строків експлуатації атомних реакторів дійшов висновку про порушення Україною вимог конвенції у частині забезпечення участі громадськості. У зв'язку з цим, "Енергоатом" мав би працювати для підсилення процедур участі громадськості в ухваленні рішень у сфері атомної енергетики, а не висловлювати відверто протилежні коментарі щодо законопроекту про ОВД. Інакше виникає запитання: що ж це за державне підприємство, яке переслідує очевидно недержавні інтереси та шкодить міжнародному іміджу України?