Експертизу під контроль - Внутрішня політика - dt.ua

Експертизу під контроль

7 жовтня, 10:10 Роздрукувати Випуск №37, 6 жовтня-12 жовтня

Як нардепи хочуть отримати вплив на справи НАБУ.

© Василь Артюшенко, DT.UA

18 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №8336 авторства Антона Геращенка і Дмитра Білоцерковця, що начебто покликаний усунути частину проблем, спричинених скандальними "правками Лозового". 

Як завжди, є дві новини: хороша і погана. Хороша — законопроект передбачає, що в разі смерті родича особи чи нападу на неї саму більше не доведеться тижнями чекати судового дозволу на проведення експертизи. Погана — в обмін на зняття штучних ускладнень нашого життя автори законопроекту дають кілька серйозних козирів корупціонерам, які крадуть наші ж податки. 

Пропонується скасувати обов'язкове призначення через суд усіх експертиз, крім економічних і тих, які проводять для розслідування топ-корупції. Ба більше, інформацію про всі експертизи пропонують вносити до єдиного державного реєстру. 

Фактично в такий спосіб фігуранти корупційних справ розраховують отримати інформацію про деталі слідства та експертиз щодо їхніх оборудок, а також імена експертів для подальших "дружніх бесід" з ними. Лояльність експертів має додатково гарантувати бетонування монополії державних установ на всі експертизи в кримінальних справах та "ручних" кваліфікаційних комісій при таких державних експертних установах. 

Торік у жовтні, голосуючи за зміни до процесуальних кодексів, Рада ухвалила так звану правку Лозового. Скандальні норми набрали сили в березні цього року і вже встигли створити серйозні проблеми не тільки для правоохоронців, а й для пересічних українців. 

Відповідно до цих змін у кримінальному процесі запровадили поміж іншого "повсюдний судовий контроль при призначенні експертиз у кримінальному провадженні".

На практиці це означає, що без суду не можна призначити жодної експертизи — від експертизи тіла померлого до економічної оцінки шкоди, завданої державі корупційними оборудками. 

Раніше, якщо вас побили чи пограбували, вже за годину слідчий у справі міг призначити експертизу. 

Тепер же слідчий готує клопотання і матеріали, потім іде з ними до суду і чекає щонайменше три дні (подекуди — тижні) на призначення засідання. Лише після цього суддя вирішує питання. 

Так на рівному місці парламентарі створили серйозну проблему, змусивши слідчих за кожним пчихом іти до й так завантажених судів. У результаті люди в розпачі чекають, коли зможуть поховати померлих. 

Кримінальні розслідування — від убивств до корупції — тижнями чекають лише на призначення інших необхідних експертиз, не кажучи вже про тривалість їх проведення через перевантаженість держустанов. Тим часом строки для розслідування спливають.

Через рік після ухвалення абсурдних норм нардепи нібито вирішили виправити помилку законопроектом №8336. Проте проаналізувавши запропоновані депутатами норми, ми з'ясували, що проблема буде розв'язана лише частково. У гучних кримінальних справах, зокрема щодо самих депутатів та інших небожителів, експертизи доведеться проводити тільки через суд

Автори законопроекту пропонують фактично повернути можливість слідчим, а також стороні захисту залучати експертів самостійно. Проте призначення певних видів експертизи залишається виключно в компетенції суду. 

Це економічна, почеркознавча та лінгвістична експертизи, експертизи відео- та звукозапису, а також товарознавча (якщо вартість об'єкта експертизи в 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто становить на сьогодні 368 тисяч гривень). 

За дивним збігом обставин це саме ті експертизи, які систематично проводяться в справах щодо корупційних злочинів. 

Очевидно, народні депутати хочуть, аби так званий судовий контроль мав місце лише під час розслідувань корупційних та економічних злочинів. 

За допомогою судів та реєстру судових рішень фігуранти справ зможуть розуміти плани детективів щодо експертиз, знати про конкретні запитання експерту, ідентифікувати установу, в якій буде проведено експертизу, і навіть "сприяти" призначенню лояльних експертів.

При цьому економічні експертизи в корупційних злочинах відіграють колосальне значення, оскільки від них, а саме встановленого розміру збитків, залежить і тяжкість злочину, і взагалі можливість притягнення до кримінальної відповідальності. 

Візьмемо за приклад злочин, передбачений статтею 191 Кримінального кодексу, — привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Саме це найчастіше інкримінується учасникам корупційних схем. 

Якщо групове заволодіння державним майном вчинено в розмірі від 220 до 528 тисяч гривень, покарання за нього буде від п'яти до восьми років позбавлення волі. 

Якщо ж експерт встановить розмір розкрадання понад 528 тисяч — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. 

Експерт може також встановити відсутність будь-яких збитків, що взагалі унеможливить притягнення винних до відповідальності.

Справа "рюкзаків Авакова" чудово ілюструє маніпуляцію з розміром збитків. З самого початку експерт визначив розмір збитків 14 мільйонів гривень, що дорівнювало всій сумі тендера. Логічно — неякісні рюкзаки не можна використовувати за призначенням, тому збитки державі завдано на всю суму. 

Однак після того, як зі справи вилучили сина міністра та його заступника, розмір збитків зменшився до майже 5 мільйонів гривень. Нові експерти дуже швидко порахували собівартість рюкзака з ціною майже 2 тисячі гривень, тоді як попередні експертизи встановили його вартість 555 гривень.

Експерта, що здійснював попередню оцінку, притягнули до дисциплінарної відповідальності і порушили кримінальну справу. 

Схоже, що автора законопроекту №8336 Антона Геращенка надихнула справа рюкзаків, у якій фігурують син та екс-заступник його колишнього шефа Арсена Авакова. 

Це пояснює, чому в законі залишили той самий перелік експертиз (окрім лінгвістичної), який використовували у справі рюкзаків.

Цікаво, що обидва автори законопроекту — фігуранти проваджень щодо незаконного збагачення. Очевидно, нардепам дуже цікаво, які експертизи в їхніх справах проводитиме НАБУ. 

Автори законопроекту придумали ще один інструмент контролю експертиз у корупційних злочинах.  Вони хочуть створити фактично єдину базу, за допомогою якої можна буде знайти інформацію про будь-яку експертизу в будь-якій кримінальній справі. Яка користь від такої бази — сказати складно. Адже експертизи і так є невід'ємною частиною кожної кримінальної справи. На думку народних обранців, реєстром має володіти Мін'юст, і саме цей орган отримує повноваження вирішувати, які дані туди вносити. Така база дозволить фактично безконтрольно зливати матеріали й деталі кримінальних справ невизначеному колу осіб та аналогічно контролювати експертні установи й експертів у кримінальних провадженнях. 

Складається враження, що до створення антикорупційного суду нардепи вирішили перестрахуватися судовим контролем над експертизами, а після запуску суду планують через реєстр контролювати розслідування проти себе.

Однак і це ще не все. Нардепи пропонують заборонити допитувати експертів як свідків щодо підготовлених ними висновків у справі, натомість пропонують запровадити інститут письмових роз'яснень висновку. 

Буцімто в разі наявності запитань слідчий або прокурор повинні письмово звернутися до експерта й отримати письмові відповіді на поставлені запитання, які долучатимуться до справи. 

Важливо, що по суті такі письмові роз'яснення можуть стати фактично повторною експертизою і створити корупційне поле для експерта, щоб "передумати" або "уточнити" власні висновки. 

Ба більше, заборона допитувати експерта щодо змісту висновку фактично створюватиме можливості для ухилення від відповідальності за його підробку. Адже ніхто не заборонить експерту надавати неналежні пояснення і в подальшому уникати явки до суду. 

Нардепи подбали також і про додатковий інструмент впливу на експертів — експертно-кваліфікаційні комісії, які покликані присвоювати і позбавляти кваліфікації та кваліфікаційних класів судового експерта. Нардепи пропонують, щоб такі комісії створювалися не лише при профільних міністерствах та профільних центральних органах влади, а й при самих державних експертних установах. Таким чином експертні установи отримають можливість тиснути і впливати на власних експертів — покаранням неслухняних і просуванням лояльних.

Крім того, автори передбачили, щоб до кримінальних розслідувань не залучали жодних "сторонніх" експертів. Для цього законопроект закріплює державну монополію на здійснення експертиз, прямо вказуючи на державні експертні установи в Кримінальному процесуальному кодексі. 

Щоб наочно проілюструвати наслідки державної монополії на експертизи, наведемо кілька прикладів. Державний дослідний інститут імені Бокаріуса зменшив майже втричі розмір завданих державі збитків з 14 до 5 мільйонів гривень у справі "рюкзаків Авакова". 

Крім того, саме державні експерти посприяли процвітанню забороненого в Україні грального бізнесу під крилом міністра внутрішніх справ. Журналісти знайшли в реєстрі судових рішень до десятка експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за допомогою яких гральний бізнес отримав реальні поступки в суді. 

Щоправда, проблема не лише в гральному бізнесі, адже експертизу проводять і в топ-справах. І знову славнозвісний КНДІСЕ. Зокрема, його очільник Олександр Рувін спробував відкликати експертизу свого підлеглого у справі екс-керівника ДФС Романа Насірова, якого підозрюють в ухваленні незаконних рішень про розстрочення платежів з рентної плати за користування надрами компаніям, підконтрольним нардепу-втікачу Олександрові Онищенку. 

Після того як експертний висновок "пішов" у НАБУ, Насіров направив у КНДІСЕ листа, в якому запевняв, що під час обшуків детективам НАБУ "було видано не весь перелік документів", тому "просив не видавати висновок експертизи, оскільки він буде необ'єктивним". При цьому він не вказав причини, чому документи, які є в детективів, — не всі. Рувін не мав повноважень відкликати експертизу або визнавати висновок експерта недійсним. Однак він підіграв Насірову і одразу написав у НАБУ листа "Про повернення експертного висновку на доопрацювання". Якби експертизу відкликали — це надало б додаткові аргументи захисту Насірова. 

Сам Рувін, очевидно, фахівець досвідчений, але непростий. У травні 2016 року журналісти помітили його в столичному ресторані зі скандальним головою Окружного адмінсуду Павлом Вовком і нардепом з БПП Олександром Грановським, "уповноваженим президента" по судах та близьким до тодішнього бізнес-партнера Порошенка Ігоря Кононенка.

У судовому реєстрі майже немає вироків за останні кілька років щодо державних експертів. Утім, навряд чи це свідчить про те, що підстав для їх появи немає.

Отже, при підготовці законопроекту №8336 до другого читання критично необхідно вилучити норми щодо судового контролю експертиз для справ про топ-корупцію та щодо створення єдиного реєстру експертиз.

Крім того, доцільно нарешті ліквідувати нелогічну й шкідливу державну монополію на експертизи. Відповідні правки до законопроекту зареєстрував народний депутат Мустафа Найєм. Голосування за них покаже, чи парламентарі справді хочуть виправити помилку, яка блокує експертизи і для поховання, і в справах про зґвалтування, чи цинічно обмінюють спрощення нашого життя на свою безкарність.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 15 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво