Дострокові парламентські вибори — міфи та реалії - Внутрішня політика - dt.ua

Дострокові парламентські вибори — міфи та реалії

13 квітня, 12:04 Роздрукувати Випуск №14, 13 квітня-19 квітня

Чи можливі позачергові вибори парламенту?

© Василь Артюшенко, DT.UA

Цього тижня політики й експерти активно обговорювали ймовірність дострокового припинення повноважень Верховної Ради. Але, на мій погляд, не завжди були точні у датах і визначеннях. 

Перемога Зеленського на президентських виборах сьогодні видається більш ніж імовірною. Таким самим очевидним є його бажання отримати велику фракцію в Раді. Якби парламентські вибори відбувалися одразу після президентських, так би воно напевно й сталося. Але їх призначено на 27 жовтня. За цей час можна розгубити неабияку кількість прибічників. Чи є спосіб перетворити чергові вибори на позачергові? 

Дострокове припинення повноважень ВР, згідно зі статтею 90 Конституції, можливе у трьох випадках: 

по-перше, у випадку нездатності депутатського корпусу впродовж місяця сформувати парламентську коаліцію; 

по-друге, у випадку неможливості впродовж 30 днів однієї сесії відкрити пленарні засідання; 

по-третє, якщо після відставки Кабінету міністрів упродовж 60 днів не сформовано новий уряд. 

Був ще четвертий — так звана неповноважність Ради. Цей спосіб розпуску ВР не передбачений Основним Законом, що, однак, не завадило застосувати його у 2007-му Тоді третина депутатів добровільно відмовилася від мандатів, що дозволило тодішньому президентові Ющенку видати указ про дострокові парламентські вибори. Але тепер цей механізм не працює: чинне законодавство забороняє партіям "обнуляти" передвиборні списки. А тому місця нардепів, які достроково складуть повноваження, автоматично посядуть ті, хто перебував на непрохідних місцях у партійних "табелях".

Із трьох конституційних способів дострокового припинення повноважень Ради більш-менш реалістичним видається тільки перший. Як мінімум, із двох причин: 

— сам факт реального існування парламентської коаліції давно викликає сумніви; 

— свого часу із Закону "Про Регламент Верховної Ради України" було вилучено статті, що стосуються процедури формування і розпуску коаліції. 

Не вдаватимемося в подробиці, чому так сталося, просто констатуємо: старі правила створення і функціонування коаліції скасовані, нові — не написані. А, згідно з українськими реаліями, все, що не відрегульоване, — уразливе.

У лютому 2016-го, після виходу фракцій "Батьківщина", "Самопоміч" і РПЛ, припинила своє існування парламентська коаліція "Європейська Україна". Два найбільших партійних осередки Ради — БПП і НФ — нібито заручилися підтримкою позафракційних депутатів і запевнили, що коаліція продовжила своє існування. 

Нібито — оскільки поіменного списку членів ніхто не бачив. Спікер Парубій спочатку обіцяв оприлюднити персональний склад коаліції, потім (у лютому 2017-го) оголосив, що це не входить до його компетенції. Тобто про те, що коаліція справді існує, відомо зі слів спікера та її координаторів Герасимова і Бурбака. Юридичних підтверджень досі надано не було. 

Важливий момент: згідно зі статтею 90 Конституції, повноваження парламенту не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців терміну повноважень ВР і президента. Тобто Раду (навіть є правові підстави) не можна розпустити: 

— до вступу на посаду нового президента; 

— після 27 травня поточного року. 

Термін повноважень Ради відлічується не з дня виборів (як багато хто помилково вважає), а з моменту приведення депутатів до присяги — з 27 листопада 2014-го. Тобто останні півроку повноважень чинної ВР — 27 травня — 27 листопада 2019-го.

Другий тур президентських виборів відбудеться 21 квітня. Центрвиборчком упродовж 10 днів з моменту отримання всіх протоколів окружкомів має встановити результати волевиявлення шляхом прийняття відповідного протоколу. Не менш ніж через 3 дні після підписання протоколу ЦВК "Голос України" та "Урядовий кур'єр" мають оприлюднити результати виборів. Не пізніше ніж через 30 днів після оприлюднення підсумків волевиявлення переможець виборів має скласти присягу, після чого набуде повноважень президента.

Підсумуємо: теоретично можливо, що новообраний очільник держави вступить на посаду в перших числах травня. Таким чином (за наявності бажання й відповідних юридичних підстав) у нього буде два-три тижні на те, щоб достроково припинити повноваження Ради. 

Перейдімо до юридичних підстав. Відсутність парламентської коаліції — припущення хай і обгрунтоване, але юридично не доведене. 

По-перше, як встановити факт наявності/відсутності коаліції? По-друге, навіть доведений факт відсутності коаліції не означає автоматичного розпуску чинної ВР і оголошення нових парламентських виборів. Пояснимо: припустімо, якимось чином встановлено, що, наприклад, станом на
4 травня у Раді немає коаліції, яка б об'єднувала 226 депутатів (вимога ст. 83 Конституції). У такому разі депутатський корпус упродовж 30 днів має сформувати нову (припис тієї ж статті 83). Навіть якщо Рада нової коаліції не сформує, достроково припиняти її повноваження не можна. Кінець відведеного Основним Законом терміну припаде на початок червня, до завершення каденції ВР залишиться менш ніж півроку, а в такому разі дострокові парламентські вибори заборонені (ст. 90 Конституції). 

Як це планують обійти? З допомогою суду. І не Конституційного (як хтось може подумати), а київського Окружного адміністративного. 

6 березня ц.р. цей орган офіційно затребував від Верховної Ради підтвердити інформацію про наявність коаліції. Як випливає з офіційної заяви прес-служби Окружного адміністративного суду міста Києва, — "Суд ухвалив витребувати у Верховної Ради, Апарату Верховної Ради, коаліції депутатських фракцій у парламенті відомості, станом на 28 лютого 2019 р., із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді". 

На якій підставі? У рамках розгляду позову депутата Андрія Деркача. Зазначений нардеп звернувся в ОАС столиці з приводу бездіяльності координаторів коаліції, яка не забезпечила внесення кандидатури міністра охорони здоров'я. Перш ніж встановити міру відповідальності кураторів більшості, суд визнав за необхідне встановити сам факт існування коаліції. 

Як випливає з наведеної вище заяви прес-служби київського ОАС, суд зобов'язав надати необхідні документи (або письмові пояснення неможливості надання суду затребуваних доказів) до 12 березня. Тобто ще місяць тому. За нашою інформацією, документи надані не були, пояснення — також. 

Підсумуємо. Якщо відповідні документи не будуть надані, у суду буде привід встановити, що коаліції немає, як мінімум, із 28 лютого 2019 р. 30 днів, відведені на формування нової, спливли наприкінці березня. Отже, у переможця президентських виборів, якщо він зіпреться на рішення ОАС, з'являться формальні підстави припинити повноваження ВР одразу після складання присяги. 

Припустімо, не того самого дня (Конституція вимагає в такому разі провести консультації з керівництвом ВР та лідерами фракцій), а наступного або через кілька діб. Хай там як — часу до 27 травня вдосталь.

Чи можна припиняти повноваження конституційного органу на підставі можливого рішення адміністративного суду? Слід гадати, ефективність такої схеми була б вищою, якби надворі стояв не квітень 2019-го, а хоча б травень 2016-го. Згідно з попередньою редакцією статті 124 Конституції, юрисдикція судів поширювалася на всі правовідносини в державі. Саме спираючись на цю норму, Верховний суд у 2004-му прийняв рішення про так званий "третій тур" президентських виборів. 

Але в червні 16-го до КУ внесли зміни. Тепер судоустрій будується за принципом спеціалізації. А юрисдикція судів поширюється на юридичні спори та кримінальні обвинувачення. 

Експрес-опитування правознавців з приводу життєздатності описаної нами схеми ясності не внесло, їхні думки розділилися. Немає в них згоди і з приводу можливої позиції Конституційного суду. Те, що гіпотетичний президентський указ про дострокове припинення повноважень ВР може бути предметом розгляду в КС, — більш ніж імовірно. Втім, "гнучкість" монопольного органу конституційної юрисдикції загальновідома. До того ж у нашій державі можливо практично все.

Конструктором оригінальної "пастки для Ради" наші джерела називають Андрія Богдана, що здійснює юридичний супровід кандидата Зеленського і водночас є особистим адвокатом Коломойського. Стверджують, що Богдан (один із можливих кандидатів на посаду глави АП у разі перемоги Зеленського) має міцні зв'язки з київським ОАС. За тими ж даними, позов Деркача не був частиною схеми з самого початку, просто в суді (гадаю, за рекомендацією ззовні) вирішили використати придатну наявну справу для "підкопу" під парламент. 

Чи означає це, що, на випадок можливої перемоги Зеленського, схему буде задіяно? Не факт, як не є поки що фактом і сама його перемога.

Більше того — сам факт використання цієї схеми абсолютно не обов'язково означає розпуск ВР. Норми статті 90 — дискреція, а не імператив. Очільник держави не зобов'язаний, а може достроково припинити повноваження Ради у разі невиконання нею певних конституційних приписів. 

Що з цього випливає? У планах, нарівні з розпуском чинного парламенту, може значитися і його шантаж. Примус до співпраці через погрозу дострокових виборів. 10 квітня ресурс "liga.net", із посиланням на інформацію, отриману від членів команди Зеленського, оприлюднив план його дій у випадку перемоги. Там, зокрема, значиться (цитуємо) — "Секретний план" для Ради. Оскільки більшість рішень неможлива без Верховної Ради, Зеленський хоче налагодити співпрацю з депутатами. А якщо співпраці не вийде, обіцяє скористатися іншими варіантами, "які багатьох здивують". 

Можливо, у цьому й полягає "секретний план"? 

Чи може бути зацікавленим у дострокових парламентських виборах Порошенко? На мій погляд, швидше, так. Причому і у випадку перемоги, і у випадку поразки. У випадку перемоги — може сам ініціювати такий крок, у випадку поразки — дати фракції команду "не заважати". 

Якщо Порошенко переможе (шанси мінімальні, але вони є), йому треба буде конвертувати свою перемогу у підтримку на виборах. Так, його партія, в кожному разі, набере менше, ніж є (на сьогодні у фракції — 135 депутатів). Але майже напевно в липні 2019-го підтримка після "іменних виборів" й консолідації електорату, "Солідарності" буде вищою, ніж у жовтні. 

Якщо Порошенко програє, то в липні йому ще буде на кого й на що спиратися. А в жовтні більшість виборців може прохолонути, а більшість соратників — розбігтися. 

Що ще додати? Поки що дострокова парламентська кампанія — теоретичний сценарій. Є багато нюансів, складнощів та припущень. Але якщо цей сценарій буде втілений у життя, позачергові вибори до Ради мають відбутися впродовж шістдесяти днів з часу прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ВР VIII скликання. Тобто (найімовірніше) — 27 липня. 

Тож про всяк випадок коригуйте терміни відпусток.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 6
  • Василь Барвінок Василь Барвінок 14 квітня, 17:00 Не знаю як щодо виграшу, а у випадку поразки Порошенку, як на мене, дострокові вибори не будуть вигідні. Якраз до чергових парламентських виборів буде час для виборців розчаруватися у своєму новому ідолі — Зеленському. Та й зрештою, не може бути одне й те саме (дострокові парламентські вибори) вигідне обом кандидатам одночасно. згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №15, 20 квітня-25 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво