Діра в тилу - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

Діра в тилу

11 жовтня, 2017, 15:34 Роздрукувати

DT.UA повторно публікує статтю Сергія Куюна від 17 вересня 2016 року. Саме з неї почалося розслідування НАБУ, за підсумками якого сьогодні затримали заступника міністра оборони Ігоря Павловського.

Тема закупівель нафтопродуктів державними споживачами не залишає порядку денного. Попри дворічний досвід ходіння по граблях, який уже обійшовся бюджету країни в мільярди гривень, скандали на тему завищених цін на паливо спалахують один за одним. 

Квітневий тендер Міністерства оборони України на поставку 70 тис. т нафтопродуктів може стати хрестоматійним. Тут гримуча суміш недосконалості законодавства, непрофесіоналізму, недбалості з дуже неприємним присмаком корупції. Упевнено можна казати про те, що чиновники Міноборони неодноразово порушили закон, результатом чого стала переплата постачальнику понад 100 млн грн і менший обсяг палива порівняно з початковим.

Квітневий тендер Міноборони був знаковим із багатьох причин. Він став першим успішним серед трьох або чотирьох спроб купити паливо. Тендери зривалися, що створило досить напружену ситуацію з паливом у військах і змусило, за деякими даними, навіть відкрити НЗ. Причина проблем "на рівному місці" одна — небажання комітету з конкурсних торгів Міноборони врахувати досвід попередніх невдач. Тендери почали атакувати невідомі фірми із "статутниками" по 1000 грн, пропонуючи нереальні ціни та згодом прогнозовано відмовляючись від своїх зобов'язань. Тільки після запровадження норми про внесення конкурсного забезпечення лави претендентів набули нормальних обрисів.

Тендер 19 квітня 2016 р. відбувся з допомогою системи ProZorro й у частині визначення переможця за найменшою ціною питань не викликав. Насторожило інше — перемогу практично за всіма лотами одержала маловідома компанія "Трейд Коммодіті" з Дніпродзержинська. До цього на ринку її знали в основному завдяки наявності міні-НПЗ, оточеного щільною завісою чуток у частині якості палива, яке він випускав, і повноти податків, сплачуваних з нього. Проте компанія зголосилася поставити Міноборони реактивне паливо, бензин А-80 і А-92, арктичну й літню марки дизельного палива загальним обсягом 70 тис. т на астрономічну суму 1,24 млрд грн. Зазначимо, що цей обсяг у кілька разів перевищує її річні обороти (принаймні ті, які встановлювалися за офіційними даними).

тен
* Ринкова ціна на реактивне паливо визначена розрахунковим шляхом виходячи з вартості імпортних контрактів та нормативної норми прибутку при оптовій торгівлі в розмірі 1000 грн/т. Показник переплати розрахований виходячи із обсяг 3,8 тис. т, решта 6,2 тис. т "Трейд Коммодити" згідно з договором повинна поставити до 31.10.2016. ** Нова ціна А-80 після підвищення отримана отримана розрахунковим шляхом, так як у своїй відповіді Міноборони не вказує її нову ціну після перегляду

Також привернули до себе увагу фактично однакові тендерні ціни з найближчим претендентом — компанією WOG. Як з'ясується пізніше, головним чином луцька компанія візьме на себе більшу частину поставок, забезпечивши "Трейд Коммодіті".

Чому найбільший український трейдер демонстративно звільнив дорогу невідомому новачку? "У них ("Трейд Коммодіті") там (у Міноборони) хтось є", — ця лаконічна версія одного з учасників ринку є єдиною, але вона, втім, досить правдоподібна, судячи з подальшого розвитку подій.

Старий прийом із підвищеним цинізмом

Уже на момент підписання договорів, а це сталося з 13 по 18 травня, було зрозуміло, що "Трейд Коммодіті" ініціюватиме підвищення цін. На тендері у квітні переможець справді заявив ринкові ціни, але до середини травня вони істотно зросли та продовжували йти вгору аж до початку червня. Зазначимо, що перегляд ціни передбачено законом про держзакупівлі, і його використання є нормальною практикою, але... Такою самою буденною практикою став перегляд цін тільки на етапі зростання, але не зниження. Саме цей хрестоматійний прийом було розіграно між Міноборони та "Трейд Коммодіті". За даними з різних джерел удалося відновити основну частину картини.

Аналіз виконання 15 договорів у рамках розглянутого тендера на Офіційному порталі публічних фінансів показує, що ціну було підвищено мінімум двічі — 6 і 15 червня. У ці дні було переглянуто 13 договорів із 15. Чому переглядалися двічі? Закон не дозволяє підвищувати більш як на 10%, а як стане зрозуміло пізніше, підсумкове зростання було набагато відчутнішим, тож довелося підвищувати у два підходи.

Якими були нові ціни? А от про це доводиться тільки гадати. Міноборони, звичайно, відомство режимне, але навіть воно зобов'язане публікувати в "Віснику держзакупівель" кожну зміну до початкових контрактів. Так велить закон! При цьому мають публікуватися протоколи та інші документи, які розкривають суть змін. Однак за фактом із 33 (стільки слідів удалося відшукати) змін у договори з "Трейд Коммодіті" у "Віснику..." не був засвічений жоден!

Крім перегляду цін, сайт публічних фінансів фіксує зміни в найменуванні поставленої продукції. І якщо у випадку з авіапаливом можна здогадатися, про що йдеться (найшвидше, постачальник домігся дозволу поставляти марку Джет А-1 замість ТС і РТ), то які зміни внесли в назвах літньої та арктичної марок дизпалива, залишається тільки гадати.

Отже, ціни. З відповіді міністра оборони Степана Полторака на запит нардепа Ігоря Луценка виходить, що ціна зросла на 12,3–17,2% порівняно з тендерною. З переконливістю можна сказати, що вже на 15 червня, коли відбувся другий перегляд ціни, закупівельні вже були набагато вищими за ринкові (див. рис.). У результаті початкові обсяги закупівлі знизилися на 11–17% залежно від марки палива. (Оскільки за законом загальний грошовий обсяг закупівлі переглядати не можна, переглядають обсяг поставки, у нашому випадку у зв'язку зі зростанням ціни обсяг пропорційно зменшився.)

Виникає перше запитання: на основі яких даних і хто санкціонував таке підвищення цін? Є підстави вважати, що в цьому разі було використано знову-таки перевірений прийом — надання довідки від ДП "Держзовнішінформ", підконтрольної Мінекономрозвитку "лавки", яка штампує довідки про ринковий рівень цін. При цьому при визначенні ринкового рівня цін найчастіше враховуються побажання замовника такої інформації...

Судячи з усього, досить переконливе підвищення цін ще не повністю влаштувало постачальника. "ТОВ "Трейд Коммодіті" вимагало пролонгації строків виконання договірних зобов'язань, але пропозиції підприємства не були прийняті..." — йдеться в листі Полторака. За тими самими даними, за порушення умов договору на постачальника було накладено штрафні санкції в розмірі 15,9 млн грн. Як стане зрозуміло пізніше, дніпродзержинська компанія в накладі не залишилася.

Забудькуватість на 100 мільйонів

Як каже згаданий офіційний сайт, актирувати поставки палива від "Трейд Коммодіті" Міноборони почало вже після перегляду цін, переважна маса актів стала з'являтися тільки з 1 липня. Словом, несприятливий період, коли тендерні ціни були нижчими за ринкові, минув для постачальника майже непомітно — згідно з відкритими даними, 1 червня актирували літнє ДП на суму 7,8 млн грн, або близько дев'яти вагоноцистерн.

Оштрафували компанію, найшвидше, за те, що вона провалила перший дедлайн: більш як половину обсягу мали поставити до 18 липня, але, за наявними даними, не встигли цього зробити, у зв'язку з чим виконання цих договорів було пролонговано. Знову ж, доводиться про це тільки гадати, оскільки офіційно це опубліковано не було.

Проте є впевненість, що цих неприємностей постачальник не помітив на тлі наступної благодаті. Свого піку оптові ціни на ринку досягнули 9 червня. Наприклад, за літньою маркою дизпалива вони зросли до 18750 грн/т, але через тиждень у кишені в "Трейд Коммодіті" був контракт на поставку за ціною близько 19600 грн/т. А потім ціни почали буквально обвалюватися, і так тривало аж до початку серпня, коли ціни на ДП упали до 16590 грн/т. Зазначимо, що саме в ці серпневі дні міністр оборони написав, що його відомство закуповує дизпаливо по 16,38 грн/л (близько 19600 грн/т), або на 18% вище ринку. Щоправда, у своєму листі глава оборонного відомства чомусь окремо зазначає, що закупівельні ціни на паливо в Міноборони "значно нижчі за оптові".

Угадайте з одного разу, чи було переглянуто ціни у зв'язку з падінням, як це було зроблено під верещання "Трейд Коммодіті" на етапі зростання? І нехай "онімів" постачальник, це в комерсантів професійне, чому осліпло Міноборони з його армією клерків? Відповідь нижче.

Як показує зіставлення закупівельних і ринкових цін, Міністерство оборони переплатило "Трейд Коммодіті" понад 100 млн грн.

* * *

Настільки відчутні масштаби втрат за умов постійних закликів армії про збільшення фінансування бентежить. Особливо, якщо врахувати, що паливо — це найпростіша для цінового відстеження категорія у величезній номенклатурі товарів, які закуповуються військовими. Складно моніторити ціни на рюкзаки, берці, аптечки, продукти, але ціни на паливо щодня відстежують як міжнародні, так і українські агентства.

Звісно, передумови для підвищення цін на початку червня були, як незабаром з'явилися й усі підстави вимагати в постачальника зниження цін. Цього зниження могла б вимагати громадськість, якби дані про перегляд цін було опубліковано відповідно до закону. Публікація інформації про неринковий перегляд цін напевно спричинила б галас і, швидше за все, зрив контракту, отже, причини замовчування очевидні. Але не будемо огульно все списувати на корупцію. Найшвидше, мала місце напружена ситуація з поставками та запасами палива, тому що закупівлі не вдавалося провести кілька місяців. Скандал і зрив контракту могли б погіршити ситуацію та призвести до непередбачуваних наслідків...

Навіть якщо це так, виникає запитання: скільки Міноборони потрібно часу, щоб навести лад із закупівлями? У 2015 р. система почала подавати виразні сигнали прогресу, але 2016-го знову скотилася в сумне минуле. Спочатку були старі військові, потім волонтери, тепер узагалі незрозуміло хто... Ці експерименти досить дорого обходяться бюджету. До речі, улітку свою посаду без зайвого галасу залишив голова комісії з конкурсних торгів Олег Свірко на хвилі загострення протистояння з командою волонтерів, які раніше залишили міністерство.

Розглянутий випадок дає й оцінку системі ProZorro. Вона в найкращому разі дає змогу вибрати найменшу ціну, але за підсумком усе залежить від чиновників, які можуть згодом переглянути як ціни, так і якість продукції.

Ще один висновок — дива не сталося. Невідомий постачальник із низькою початковою ціною в результаті яскраво "наколобродив". Вивчення перебігу виконання контракту свідчить про те, що він гарячково шукав ресурси де тільки міг, не маючи власних напрацьованих каналів поставок. А такі закупівлі дешевими бути не можуть апріорі. І вийшло в нього тільки тому, що був величезний запас за ціною, тобто фактично завдяки платникам податків. До речі, ще невідомо, чи було виконано всі поставки в строк і в повному обсязі.

Сказане не означає, що відомі великі трейдери є панацеєю для держспоживачів, і приклад "Укрзалізниці", яка стабільно переплачує десятки мільйонів гривень на дизпаливі, про це яскраво свідчить. Користь буде тільки в тому разі, коли чиновники та їхнє керівництво покажуть, що готові загризти кожного за кожну гривню в ціні закуповуваного товару, а будь-які спроби домовитися не мають перспектив.

Поки ж описаний тендер сильно підірвав довіру до Міноборони, багато хто вважав, що процес реформ системи закупівель у відомстві незворотний. Якщо над відомством, як і раніше, витатимуть примари домовняків і корупції, то низьких цін і повних обсягів очікувати не доводиться.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво