Дембельські акорди

Останнім часом було прийнято ряд кадрових рішень щодо суддів. Досі діючий президент 7 травня призначив 75 суддів Верховного суду і озвучив сподівання, що його правонаступник та його команда не будуть втручатися в роботу судових істанций. Зокрема було призначено 25 суддів у Касаційний адміністративний суд,15 у Касаційний господарський, 13 уКасаційний кримінальний та 22 уКасаційний громадянський суд.

При цьому, на думку фахівців, 16 рекомендованих суддів не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики. Громадська рада доброчесності в партнерстві з Фундацією DEJURE висловила їм недовіру. Це, зокрема, два родичі С.Ківалова та колишній російський суддя І.Бенедисюк, суддя Т.Малашенкова, яка надавала юридичні послуги бізнес-структурам афілійованим з Порошенком.

У результаті такого "оновлення" загальна кількість недоброчесних суддів у Верховному Суді зросла до 44 осіб. Тепер очиститись від них буде не так просто. Це можливо лише шляхом ухвалення спеціального закону, який дозволив би провести повторне оцінювання цих суддів.Крім того потрібно оновити склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, до яких мають входити не самі судді, а й авторитетні представники громадськості та міжнародні експерти.

Цей склад Верховного Суду переглядатиме, зокрема, рішення Вищого антикорупційного суду у касаційній інстанції, буде ухвалювати остаточне рішення в усіх інших справах, а також формуватиме обов'язкову судову практику для інших судів.

Крім впливу на Верховний Суд для поки що діючого президента важливо, щоб якомога пізніше було проведено інавгурацію його конкурента. Тут кожен день на вагу золота, бо слід встигнути підчистити ті проблеми, які потім можуть привести його до суду. А якщо вдасться, то підправити закони, завдяки яким він здійснював повноваження, не передбачені Конституцією.

На допомогу може прийти ситуація, яка склалася у Конституційному суді України. З'явилася інформація, що 14 травня голова КСУ С.Шевчук може бути звільнений через системні порушення. А саме він мав приводити президента до присяги. Правда самі судді запевнили, що це не буде перешкодою інавгурації, оскільки в законі не вказана конкретна людина, а лише визначена посадова особа, яка має виконати цю процедуру. Однак, якщо С.Шевчука таки звільнять. То на призначення нового голови ще буде потрібен певний час.

Не зайвим, також буде відзначити, що на днях, нарешті, був створений Вищий Антикоррупційний суд (ВАС). На вимогу МВФ Україна 21 грудня 2018 р. пообіцяла створити цей суд у складі 35 суддів, які будуть мати хорошу репутацію та необхідні професійні навички. Було заплановано, що до червня 2019 р. з інших судів до ВАС будуть передані всі корупційні справи, які підпадають під його юрисдикцію.

Судді ВАС та його апеляційної палати 11 квітня прийняли присягу. Але, як заявили у "Центрі протидії корупції", серед них є 7 кандидатів, яких громадські організації вважають недоброчесними і такими, хто не має бути антикорупційним суддею. Між тим на зборах суддів ВАС 7 травня вже було обрано і його голову. Суд очолила О.Танасевич, яка, володіючи майномна сотні тисяч гривень та 24 земельними ділянками, на думку громадськості,теж не має бездоганної репутації для такої роботи.

На жаль, терміново змінюються не тільки судді, 7 травня Порошенко звільнив з посади командувача Нацгвардії Ю. Аллерова та призначив виконуючим обов'язки командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта М.Балана, який у 2010-2014 роках обіймав посаду начальника Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України.

Одіозним є також призначення члена Нацради з телебачення і радіомовлення Ю.Артеменка (повноваження якого мали б завершитися в липні) на посаду члена Нацкомісії регулювання зв'язку та інформатизації. Водночас на його місце тут же був призначений В.Горковенко, який до цього обіймав посаду заввідділом Головного департаменту інформполітики адміністрації президента. Тобто Порошенко, задля створення сприятливих інформаційних умов для агітації під час наступних виборів у парламент, наостанок призначив своїх вірних чиновників у дві найважливіші медійні державні структури.

Крім судової системи та медіапростору, на думку політологів, П.Порошенко у найближчий час може зайнятися і кадровими питаннями у обласних та районних адміністраціях, які здійснюють неабиякий вплив на виборчі кампанії в регіонах. Зрозуміло також, що перестановки можуть бути, і частково вже відбуваються, у економічному секторі.

Кадрові рокіровки, які наостанок масово приймаються органами влади, мають зберегти статки не тільки йому, але й його спільникам. Так, неабиякий розголос у суспільстві мали нещодавні рішення Антимонопольного комітету, який надав дозвіл компанії ДТЕК Ріната Ахметова на придбання акцій "Київобленерго" і "Одесаобленерго", що, перетворило звичайну монополію олігарха на гіпермонополію.

Великим і доволі небезпечним є вплив колишнього президента на рішення Верховної Ради. Так, для всіх зрозумілою є задумка відволікти на тривалий час увагу законотворців прийняттям закону "Про мову", який з популістських міркувань дуже хотілося затвердити до завершення другого туру виборів Президента. Не вийшло. Тепер всі зусилля спрямовуються на завершення процедури підписання цього закону.

Поки апарат ВРУ, навіть у святкові дні, напружено готував до підписання зазначений закон (щоб Порошенко та Парубій встигли його підписати), багато хто з депутатів відпочивали в теплих країнах. Підписати закон спікер поки не може, бо ряд депутатів подали 4 варіанти постанови про його неправомірність. Тому у найближчий пленарний вівторок, коли в залі ВРУ таки з'являться декілька нардепів (а голова, як завжди оголосить, що їх там 325), почнеться голосування за прийняття такої постанови. При відсутності реального кворуму, голосів "за" не буде, але час потягнуть. Поспішати не будуть, бо по закону відлік часу до інавгурації президента з моменту публікації результатів виборів становить 30 днів. А тепер згадайте як у нас призначався Генеральний прокурор. Все тоді відбулося дуже швидко. Навіть газети наперед надрукували.

Таке знущання над здоровим глуздом надзвичайно обурює громадськість, однак команду чинного президента очевидно це влаштовує. Їм потрібен час для підчищення темних плям діяльності нинішньої влади, факти про які незабаром можуть попасти до суду.

Розставляння своїх людей на ключові позиції та вищеописаний "дембельський" потік різноманітних заходів вже колишнього президента та вірних йому чиновників, крім вигод для самого П.Порошенка, може створювати перешкоди відповідним рішенням новообраного президента В.Зеленського. Він змушений буде їх оскаржувати або таки дотримуватися раніше встановлених складних процедурних вимог при оновленні кадрового складу багатьох державних органів та провадженні дійсних реформ в системі державного управління. Ознакою дійсного вболівання за долю країни є цивілізована передача влади, а не створення мінного поля для правонаступника, не вставляння палок в колеса його команді у намаганнях змінити Україну.