Дайте модель фінансування науки, і я… - Внутрішня політика України - аналітика, статті, ексклюзиви - dt.ua

"Дайте модель фінансування науки, і я…"

19 січня, 18:45 Роздрукувати

Національна рада України з питань розвитку науки і технологій під головуванням прем'єр-міністра В. Гройсмана провела перше засідання.

Довгоочікувана подія нарешті відбулася. 16 січня розпочала роботу Національна рада України з питань розвитку науки і технологій (НРРНТ). 

Це новий постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів України, створений на початку квітня минулого року. Його основне завдання — формування й реалізація єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності за "ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектора економіки". Голова НРРНТ — прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Перше засідання НРРНТ було присвячене переважно обговоренню змін у фінансуванні наукової сфери та створенню Національного фонду досліджень. У вступній частині прозвучало, що старт роботи Нацради на початку Нового року є доброю прикметою і що 2018-й може стати Роком науки в Україні.

Про дату засідання його учасникам та запрошеним було відомо заздалегідь. Проте напередодні події мені зателефонували з Міністерства освіти і науки й повідомили, що засідання проходитиме в закритому режимі, без преси, і що так вирішили у Кабміні. 

Згідно з Положенням про Національну раду з питань розвитку науки і технологій, "Спільні засідання Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій проходять відкрито, на них можуть бути присутні суб'єкти наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, представники засобів масової інформації та бізнесу, крім випадків, коли розглядаються питання, що містять інформацію з обмеженим доступом". За наявною інформацією, про жодні обмеження не йшлося, запрошених було багато, в тому числі й представники ЗМІ.

Зрештою, журналіста нашого тижневика таки поновили в списку запрошених на засідання НРРНТ. Чиї то були "жарти", ми, звісно, здогадуємося. Дивує інше: невже незрозуміло, що це завдає репутаційних втрат організаторам, а матеріал про засідання однак з'явиться у пресі? 

Загалом, про першу робочу зустріч Нацради не скажеш, що це був млинець нанівець. 

Прем'єр продемонстрував зацікавленість проблемами наукової сфери. "Давайте разом здійснимо прорив! Покажіть мені якісно нову модель управління та фінансування науки, і я стану ефективним інструментом у ваших руках", "Дайте модель фінансування науки, і я готовий забезпечити потреби української науки" — такий меседж неодноразово звучав упродовж 2,5-годинного засідання. 

Міністр фінансів Олександр Данилюк пообіцяв, що гроші на науку "будуть обов'язково". Але на всю не вистачить. Головний фінансист країни наголосив , що нинішня система фінансування науки — неефективна, науковці мають заробляти кошти, комерціалізувати свої розробки також за кордоном. 

Доповідь міністра освіти і науки Лілії Гриневич була присвячена зміні підходів до фінансування наукової сфери. 

"Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро — по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука вже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібне обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним із головних завдань базового фінансування", — зазначила Л. Гриневич.

У 2018 р. буде започатковано атестацію українських вишів у частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності. За результатами цієї атестації вони отримають базове фінансування.

Нацрада схвалила Положення про утворення Національного фонду досліджень (НФД). Передбачається перехід до базово-конкурсного фінансування науки: 60% — базове та 40% — конкурсне.

"Це новий інструмент фінансування науки, — каже член НК, доктор біологічних наук Алла Ємець. — Створення НФД дасть можливість на конкурсній основі прозоро, чесно і об'єктивно відбирати й фінансувати фундаментальні дослідження, а також прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Основними напрямами грантової підтримки НФД мають стати: розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень; розвиток розробок високого рівня (excellent research); міжнародна наукова співпраця, у тому числі програми наукової мобільності; наукове стажування вчених, і, зокрема, молоді, перш за все за кордоном; трансфер знань та їх поширення в суспільстві; підтримка проектів молодих вчених, що дозволить зупинити відтік наукових кадрів з України, адже на сьогодні це стало вкрай катастрофічною тенденцією".

Голова Наукового комітету, відомий учений-хімік Анатолій Білоус навів вражаючі дані. У 1991 р. у вітчизняній науці працювало майже 450 тис. осіб, із них — 295 тис. дослідників. Цей людський капітал розподілявся так: 17,1 % — академічна наука, 66, 8 % — галузева, 16,1 % — університетська і заводська наука. 

На 2015 рік кількість науковців в Україні зменшилася в 4,6 разу, а фахівців, які працювали на підприємствах дослідно-виробничої бази, — у 23 (!) рази. Повністю розірвано ланцюжок, який поєднував науку і виробництво. 

До всього — останніми роками в нас намітилася деформація наукової сфери. "Торік докторських і кандидатських дисертацій, захищених із фізики, хімії, математики, біології та технічних наук, налічувалося менше 20% (!) від загальної кількості. Це ті напрями науки, від яких чекають науково-технічного прогресу. І саме з цих наукових напрямів спостерігається масовий від'їзд молоді. І це найстрашніше — масовий відплив творчої молоді з України, небажання молодих людей іти в науку", — підкреслив А.Білоус.

Учений звернув увагу на особливість наукової еміграції останнього часу. Китайці, відвідуючи українські інститути, пропонують науковцям сім'ями виїжджати до Піднебесної. "Перебуваючи в Китаї, я бачив побудовані академмістечка, де приїжджим науковцям одразу дають нову квартиру, достатню зарплату і "підйомні". Причому запрошують навіть пенсіонерів (до 70 років). Якщо ми принципово не змінимо ситуацію в країні, два-три роки — і протяг між Європою та Китаєм змете геть усіх, хто здатен працювати в науці.

Що робити? Ніякої зрівнялівки! Базове фінансування повинно бути, а наукові дослідження — на конкурсних засадах. Потрібно збільшувати фінансування, але лише вливанням коштів нічого не змінимо. Якщо й додамо гроші, то це, може, трохи затримає наукову молодь, але ненадовго. Потрібно вкладати в кращих, розумніших і берегти їх як золотий фонд. І потрібна окрема житлова програма для молоді. 

Науково-технічний прогрес — це танець двох: науки і промисловості. Мусимо знайти спосіб, як поєднати інтереси бізнесу і науки.

Є різні історичні приклади. Свого часу президент Південної Кореї Пак Чон Хі очолив країну в набагато гіршому стані, ніж нині Україна. Він примусив олігархів вкладати капітали в певні галузі, хоча це й викликало спротив. А через певний час Південна Корея опинилася серед економічно розвинених країн, — її бренди знає весь світ".

Заступник голови Наукового комітету, доктор фізико-математичних наук Олексій Колежук переконаний, що, незважаючи на всю складність завдання створення нової моделі функціонування науки, НК все ж таки зможе у стислі терміни запропонувати урядові низку "реанімаційних" заходів, спрямованих на відвернення тенденції відпливу умів, створення стимулів для інвестицій у науку та підвищення ефективності використання коштів, що виділяються на наукові дослідження.

Член НК, доктор біологічних наук Нана Войтенко висловила думку, що створення нової моделі функціонування науки потребує насамперед повного аудиту наукових інституцій. Причому кожна з трьох складових української науки — фундаментальної, прикладної та гуманітарної — потребує специфічного підходу в оцінюванні.

"Профанація науки завдає руйнівної шкоди інтелектуальному рівню суспільства, — заявила член НК, доктор медичних наук Світлана Арбузова. — На кожній атестаційній колегії МОН присуджується більше тисячі наукових ступенів. За період з вересня 2016р. по грудень 2017-го видано близько 9 тис. дипломів докторів та кандидатів наук. І це без урахування багатого дисертаційного врожаю останніх двох місяців минулого року. "Стаханівці" — педагоги, економісти, медики, юристи. Аналогічна ситуація з присвоєнням вчених звань, кількість яких драматично зростає. Цінність наукових ступенів та звань нівельована. Тому невипадковою видається кореляція дедалі більшого числа т. зв. професорів — із кількістю перспективної молоді, що залишає країну".

Наприкінці засідання Л. Гриневич запропонувала призначити заступником голови Нацради віце-прем'єра Вячеслава Кириленка. Ця несподівана пропозиція викликала подив присутніх. У вже згаданому "Положенні про Національну раду…" чітко сказано: "Національну раду очолює Голова, яким за посадою є Прем'єр-міністр України. Голова Національної ради має двох заступників, якими є голова Наукового комітету та голова Адміністративного комітету. Головою Адміністративного комітету за посадою є Міністр освіти і науки". В.о. голови комітету ВР з питань науки і освіти О.Співаковський висловив думку, що такий крок призвів би до невиправданого ослаблення впливу Національної ради, а також зазначив, що це потребує внесення змін до законодавства. На прохання представників НК, вирішення зазначеного питання було перенесене на наступне засідання Національної ради. 

Підбиваючи підсумки першого засідання НРРНТ, В. Гройсман підкреслив, що час зараз має критичне значення і потрібно спішити працювати на результат. "Запропонуйте мені, як треба організувати державну підтримку науки, щоб це запрацювало… — вкотре звернувся до учасників обговорення прем'єр. — Давайте зберемо бізнес і поговоримо з ним про можливі вливання. Я переконаний, що є люди, які розуміють важливість розвитку і науки, і освіти". 

Можливо, це стане кроком до реалізації ключової рекомендації експертів ЄС — щодо розробки крос-урядової стратегії?

"Яке ваше враження від засідання Нацради? Що сподівалися почути, але так і не почули?" — звернулася після засідання до доктора фізико-математичних наук Сергія Рябченка. (Сергій Михайлович був головою Ідентифікаційного комітету з обрання Наукового комітету, свого часу очолював Державний комітет з питань науки і техніки).

— Щодо враження — нечітке. Чому? Подивімося, що відбулося в нашій країні: змінився соціально-економічний устрій, економіка роздержавлена. Зв'язок науки з державною економікою в нас був, і чимало людей, котрі зараз вважають себе відповідальними за організацію науки, ще мислять категоріями зв'язку науки з державною економікою, а не категоріями зв'язку і ролі науки в економіці недержавній, ринковій. Взагалі, коли різні люди говорять про державну підтримку науки, то не всі розуміють, що ж саме підтримувати. Дехто називає "наукою" лише науку фундаментальну, інші —лише прикладну. Хоча тут підходи й оцінки результатів мають бути не однакові. 

В описі інноваційного процесу є такий термін "мертва зона". Наприклад, науковець щось винайшов. У лабораторії можна показати зразок і розповісти, як це працюватиме. Але… Ось, наприклад, мобільний телефон. Щоб його виготовити, потрібно багато дрібних деталей, кнопочки, світлодіоди, дисплей тощо, якісно виготовлених і припасованих, зручних і надійних. Це вже не належить до ідеї стільникового зв'язку, хоча без цього конкурентноздатного приладу не буде. Це вже інженерія високого класу, і без неї наукова розробка на ринок не вийде. І гроші в неї вкладати треба значні, хоча ризик, що не вийде, — великий. Зараз у нашій країні немає механізму — ні з боку бізнесу, ні з боку науки, — для проходження цієї так званої "мертвої зони" між ідеєю та її досконалою реалізацією. І це питання, практично, не було порушене. 

На засіданні згадували аудит сфери науки в Україні, проведений експертами ЄС. Наголошували на першому пункті ключових рекомендацій, у якому йшлося про необхідність збільшення фінансування, на останньому — про конкурсне фінансування. А ось другий пункт, головний у висновках експертів, — про те, що в Україні має бути розроблена крос-урядова стратегія єднання зусиль бізнесу і науки , — випав із канви обговорень. І, схоже, його значення не зовсім усвідомлене в Україні. Як на мене, без цього успіху не буде.

Стосовно Національного фонду досліджень (НФД). Нині більше половини всіх коштів на науку виділяються для НАН України і розподіляються через апарат її президії. У кожному з відділень НАНУ є компетентні фахівці, які ці кошти розподіляють за напрямами і між науковими установами. Хто цим займатиметься у НФД? Якщо чиновники — то це неминуче призведе до корупції. 

Свого часу Державний комітет з науки і техніки, який я очолював, близько 30% грошей, що були в країні "на науку", виділяв на так звані конкурсні державні науково-технічні програми і, врешті-решт, на їх проекти. Для кожного напряму було створено наукову раду, що займалася як аналізом і експертизою поданих проектів, так і їх виконанням, тобто, фактично, розподілом коштів і контролем їх використання. Загалом, у цих радах із наукових напрямів брали участь понад півтисячі науковців. Це були проекти, які передбачали впровадження наукової розробки у виробництво, і для прийняття проекту було потрібно, щоб конкретне підприємство підтвердило свою зацікавленість у його результатах. 

Є й інші нагальні питання, які не прозвучали на цьому засіданні. А загалом, напрям — правильний, проте це ще дуже слабенький початок. Втім, доповідь голови Наукового комітету (А.Білоус), позиція і наміри голови Нацради (В.Гройсман) справили добре враження. Побачимо, як буде далі. 

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 9
  • Олег Смірнов Олег Смірнов 21 січня, 17:01 Цікаво, що на першому ж засіданні всупереч Положенню про Нацраду з питань розвитку науки і технологій "Л. Гриневич запропонувала призначити заступником голови Нацради віце-прем'єра Вячеслава Кириленка". -- Дивно, що його, а не пані Катерину Кириленко. згоден 4 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №27, 14 липня-20 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво