Бюджет розбудови дитячих майданчиків - Внутрішня політика - dt.ua

Бюджет "розбудови" дитячих майданчиків

24 листопада, 10:58 Роздрукувати Випуск №45, 24 листопада-30 листопада

Головне та єдине достоїнство держбюджету наступного року — його прийняття відкриває для нас можливість підписати нову програму з МВФ.

Враховуючи, що Фонд ще вивчатиме ухвалений депутатами держкошторис, його справді намагалися зробити збалансованим. Звичайно, без окремих перекосів не обійшлося, але експерти МВФ точно не вникатимуть у деталі кожної бюджетної програми та обсяги фінансування "президентських" фондів, для них головне, щоб дефіцит бюджету залишався в межах допустимого. Для країни важливо, щоб під час аналізу держбюджету, який приймався традиційно вночі, не виявилися пункти, які можуть збентежити нашого основного кредитора. Без підтримки МВФ Україні наступний рік без дефолту не прожити. Залишається сподіватися, що всі в сесійній залі це усвідомлювали.

Враховуючи кількість поданих до проекту бюджету поправок, розгляд яких затягнувся на всю ніч, підсумковий, проголосований депутатами, документ з'явиться не відразу. Від сюрпризів ми не застраховані, поручитися за підсумковий варіант, після розгляду в парламенті, не зможе ніхто.

"Золотий" стандарт

Доходи бюджету передбачено в розмірі 1310 млрд грн. Видатки порядку 1400 млрд грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету визначено в сумі 89,9 млрд грн. Утім, ми пам'ятаємо, як цього року при дефіциті доходів рівень бюджетного дефіциту "тримали", банально заморожуючи видатки. Наступного року ми також не застраховані від подібного сценарію.

Номінальний ВВП визначено на рівні 3947 млрд грн. Це відповідає прогнозам як НБУ, так і Світового банку. Чи відповідає це прогнозам українського бізнесу, довідаємося наступного року.

Прожитковий мінімум становитиме з 1 січня 2019-го 1853 грн, з 1 липня — 1936, з 1 грудня — 2027 грн.

Розмір допомоги при народженні дитини становитиме 41280 грн. Як і раніше, батьки одноразово отримають 10320 грн, а решту суми виплачуватимуть протягом наступних 36 місяців рівними частинами по 860 грн.

Мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах зросте з 2017 до 2207 грн, та й то лише в грудні 2019-го. Розмір допомоги дітям, над якими встановлено опіку або піклування, підвищується з 3252 і 4054 грн (залежно від віку дитини) у грудні 2018-го до 3558 і 4436 грн у грудні 2019 р. Максимальний розмір допомоги самотнім матерям збільшено з 1626 грн (для дітей до шести років) до 1779 грн і з 2027 грн (від 6 до 18 років) до 2218 грн.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям зросте наступного року на кожну дитину віком від 0 до 13 років на 250 грн, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 грн.

Тобто закладене в бюджеті підвищення соцстандартів — це індексація на поточний рівень інфляції, і жити краще люди точно не стануть, а якщо інфляція збільшиться, то зубожіють іще більше.

Основні доходи

Якщо говорити про податкові надходження, то, за очікуваннями Мінфіну, надходження від податку на доходи фізичних осіб становитимуть 267,4 млрд грн, з яких до місцевих бюджетів має надійти 161,2 млрд, а до державного бюджету — 106,1 млрд грн. Тут основний фактор зростання — це підвищення мінімальної заробітної плати з 3723 до 4170 грн і прожиткового мінімуму.

Надходження від податку на додану вартість мають бути в районі 434 млрд грн. З них так званий імпортний ПДВ повинен принести бюджету близько 340 млрд грн, а внутрішній — 96,4 млрд. Порівняно з поточним роком закладається 11-відсоткове зростання надходжень. Це бентежить хоча б тому, що валютний курс, закладений у проект бюджету, дорівнює 29,4 грн/дол. під кінець року. Курс прямо впливає на надходження від "імпортного" ПДВ, і цього року зміцнення гривні стало головною причиною невиконання держбюджету. Чи не наступить Мінфін на ті ж граблі в році майбутньому, заодно проваливши план по митних зборах у 31,2 млрд грн?

Між першим і другим читаннями доходи зведеного держбюджету запропонували збільшити на 18,1 млрд грн, затвердивши на рівні 1,3 трлн, у тому числі загальний фонд бюджету було підвищено на 12,9 млрд грн, а спеціальний — на 5,2 млрд.

Джерел для збільшення дохідної частини кілька, і далеко не всі вони є надійними. По-перше, Мінфін прислухався до пропозиції бюджетного комітету парламенту, який пропонував нашкрябати 8,7 млрд грн з допомогою перерозподілу видатків і збільшення на 2 млрд грн коштів НБУ, які перераховуються до держбюджету. Згаданий перерозподіл видатків, як правило, означає, що якісь видатки просто "заморозять" до кращих часів. Претензії на гроші НБУ теж навряд чи виправдані, тому що Нацбанк перераховує до бюджету не стільки, скільки хоче парламент, а цілком конкретну суму, обумовлену на базі його фінансової звітності, затвердженої Радою НБУ. Лізти в кишеню регулятора фінсектора — практика минулих років, від якої давно настав час відмовитися.

Крім цього, Мінфін очікує збільшення надходжень ще на 15,3 млрд грн за рахунок податків. Зокрема, надходження від податку на прибуток було збільшено на 2,9 млрд грн, тобто, за очікуваннями, наступного року підприємства заплатять державі понад 105 млрд грн цього податку. Враховуючи, що стрімкого економічного зростання ми не спостерігаємо, не виключено, що обернеться це збільшення класичними переплатами по податку на прибуток, тобто прямим тиском на бізнес, якому до цього обіцяли взагалі цей податок замінити податком на виведений капітал.

Також у бюджеті вже врахували підвищення ціни на газ, збільшивши свої очікування по рентних надходженнях на 9 млрд грн. Індексувати на рівень інфляції ренту за спеціальне використання лісових ресурсів, води та радіочастотного ресурсу, а також акцизи й екологічний податок депутати відмовилися, не прийнявши "ресурсного" законопроекту №9085. Мінфін знайшов альтернативу — підвищити самі ставки по ренті, проіндексувавши на рівень інфляції (+9%) тільки акциз на тютюн, та й то з другого півріччя 2019-го, і на 300 млн грн збільшивши очікування по імпортному ПДВ. У сумі ці пропозиції мають дати дохідній частини держбюджету ще 5,2 млрд грн. Досить скромно, якщо врахувати, що пропозицій зі збільшення видаткової частини набагато більше, а кількість поправок і правок поправок, прийнята парламентом до "ресурсних" законопроектів, перевалила за п'ять сотень, і до кінця зрозуміти, хто та за що проголосував, у результаті неможливо.

Найбільші видатки

До першого читання проекту держбюджету народні депутати подали поправок на загальну суму 2,2 трлн грн. Для реалізації численних побажань парламенту знадобилося б два держбюджети на 2019 р., і лише катастрофічна відсутність грошей нас частково рятує. Хоча до другого читання кількість пунктів, які передбачають збільшення видатків держбюджету, все одно значно перевищувала межі розумного.

Для розуміння рівня обговорення в парламенті достатньо простого прикладу: Фонд президента України з підтримки освітніх і наукових програм для молоді без проблем отримав від парламенту мільярд гривень, а додаткових 200 млн грн для Національної академії наук у державній скарбниці не знайшлося. Люди, які не перший рік цікавляться питаннями держфінансів, напевно звернули увагу на незначність у масштабах країни сум, про які сперечаються парламентарії. Так, отак ми збідніли.

Більша частина статей видатків торкнулася медицини та освіти. Звичайно, усіх під одну гребінку не розчесати, але якщо збільшення видатків на лікування хворих на цукровий діабет і лікування наших громадян за кордоном — це блага мета, то додаткові 500 млн на відновлення матеріально-технічної бази у вузах — досить суперечлива, адже здебільшого вищі навчальні заклади мають контрактні форми навчання, а відповідно, власні ресурси для відновлення матеріально-технічної бази.

Не обділили й силовиків. Істотне збільшення видатків передбачається на Міністерство внутрішніх справ (на 20%, до 82,3 млрд грн), Міноборони (на 14%, до 101 млрд), СБУ (до 9,4 млрд) і Міненерговугільпром (на 40%, до 7,3 млрд грн). Після другого читання фінансування СБУ збільшили ще на 150 млн грн, Міноборони — на мільярд гривень, МВС — на 250 млн.

Крім того, після другого читання виділили 200 млн грн на будівництво мультифункціональних гральних майданчиків, 200 млн — обласним центрам на будівництво нових і реконструкцію наявних басейнів, ще 90 млн — на розвиток спорту та 20 млн грн — на проведення спортивних змагань серед молоді. Здебільшого це додаткові кошти, що виділяються областям, які мають власний фінансовий ресурс і навряд чи без підтримки держбюджету не можуть побудувати мультифункціонального дитячого майданчика. Але напередодні виборів пріоритетність майданчиків і басейнів для депутатів очевидна.

Ресурс місцевих бюджетів наступного року становитиме 573 млрд грн. З них власні доходи — це 288 млрд грн, трансферти з держбюджету — 291,5 млрд, а реверсна дотація — ще 6,8 млрд грн.

На держпідтримку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку виділено 12,8 млрд грн. У тому числі 5,8 млрд грн буде спрямовано до Фонду регіонального розвитку, 2,1 млрд — на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад. І природно в держбюджеті до другого читання з'явилася легендарна "депутатська" субвенція на розвиток регіонів в обсязі 4,5 млрд грн, яка абсолютно непрозоро розподіляється по округах депутатів-мажоритарників, дозволяючи їм від свого імені, але за державні гроші облагороджувати сквери та встановлювати дитячі майданчики.

І все-таки головними статтями в бюджеті майбутнього року буде фінансування пенсій і субсидій. Для покриття дефіциту ПФУ з держбюджету передбачено 166,5 млрд грн, майже на 30 млрд більше, ніж 2018-го Це найбільша стаття видатків держбюджету після виплат за зовнішніми позиками. На субсидії наступного року виділяють 55 млрд грн, сподіваючись, що верифікація та посилення правил призначення державної допомоги допоможуть утриматися в межах цієї суми. Враховуючи, що адекватного обліку споживання в країні й досі немає, складно сказати, наскільки обґрунтовані ці надії. У попередні роки, наприклад, витрати на субсидії навпаки зростали, причому суттєво, у поточному, наприклад, і 70 млрд грн може не вистачити. То чому ж після підвищення тарифів сума зменшується до 55 млрд грн, якщо верифікація дала змогу заощадити не більш як 6 млрд?

Головні виклики

І все-таки головний ризик майбутнього року — державний борг України. Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становитиме 62% від ВВП України.

Загальні виплати по держборгу у 2019 р. становитимуть близько 417 млрд грн, 57,3% — по внутрішніх боргах і 42,7% — по зовнішніх.

Обслуговування державного боргу у 2019 р. потребує понад 145 млрд грн. Для виплат по внутрішніх зобов'язаннях знадобиться 89 млрд грн і ще 56,4 млрд — по зовнішніх. Порівняйте ці суми з двома сотнями мільйонів на Академію наук, щоб оцінити масштаб проблеми.

Звичайно, ми будемо змушені позичати, щоб віддати борг. Наступного року Мінфін планує залучити 324,7 млрд грн нових держпозик. Сума на 110 млрд грн перевищує так і не виконаний план цього року та, мабуть, є рекордною для України. Причому більшу частину (62%) цих коштів Мінфін планує одержати на внутрішньому ринку, а не в зовнішніх кредиторів. Це не зробить гроші дешевшими, — вартість боргових інструментів для нас висока та зростає як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, лише поглиблюючи наші проблеми: середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів, за оцінками Мінфіну, становитиме 15,7 % річних, а для зовнішніх — 9% річних.

Однак бажання запозичити в таких обсягах на внутрішньому ринку може суттєво вплинути на курсову стабільність. Згадайте, як улітку цього року Мінфін затято збирав валюту із внутрішнього ринку, створюючи дефіцит і девальвуючи гривню. Згадайте, скільки НБУ довелося витратити валюти з резервів, щоб погасити ці курсові коливання. Наступного року долара на внутрішньому ринку більше не буде, ситуація на зовнішніх ринках не на нашу користь, у резервах НБУ валюти теж об'єктивний мінімум, тобто будь-яка спроба Мінфіну вийти та скупити валюту на внутрішньому ринку знижуватиме курс гривні. Звичайно, це допоможе виконати план з "імпортного" ПДВ, та й інфляція почне зростати, ризикуючи по новій запустити інфляційно-девальваційний маховик.

Попит на боргові папери Мінфіну тримається непоганий, завдяки дисконтній ставці НБУ у 18%, але чи буде на внутрішньому ринку потрібний Мінфіну обсяг коштів, враховуючи стагнацію економіки?

Бюджет майбутнього року точно не "бюджет розбудови", як, утім, і бюджет року нинішнього не став "бюджетом розвитку". Наступний рік буде дуже складним: в умовах зниження темпів зростання ВВП, охолодження глобальної економіки, погіршення цінової кон'юнктури на світових сировинних ринках і жорсткої монетарної політики країна повинна повернути зовнішнім кредиторам астрономічні суми та провести президентські й парламентські вибори. Тут не до "розбудови", тут титанічні зусилля знадобляться лише для того, щоб утримати дефіцит держбюджету у визначених Бюджетною резолюцією межах і без ризиків профінансувати зовнішні зобов'язання країни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Liza_UA Liza_UA 25 листопада, 07:47 Нам би день простояти і ніч протриматися. А далі що? Чи не пора визнати, що цей довгоочікуваний транщ МВФ і вся співпраця з МВФ - дорога в нікуди. Дефолт, за повної руйнації економіки і фінансів України, який здійснив Порошенко з Гонтарєвою, Яресько і Ко під гаслом програми з МВФ за 5 останніх років, неминучий і, схоже спільники і змовники просто відтягують його для іншого президента. Свиню наступнику і країну у прірву, це так по-українськи... згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №47, 8 грудня-14 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво