Болісна конфіскація. Як забрати мільярди Януковича? - Внутрішня політика - dt.ua

Болісна конфіскація. Як забрати мільярди Януковича?

15 грудня, 2017, 18:02 Роздрукувати Випуск №48, 16 грудня-27 грудня

Як чинна влада займається конфіскацією награбованого та поверненням цих грошей у бюджет.

© politeka.net

У попередній публікації "Де шукати мільярди Януковича?" ми розбирались, як виводилися з України і де зберігалися награбовані гроші Сім'ї.

Тепер же я хочу поговорити про те, як чинна влада займається конфіскацією награбованого та поверненням цих грошей у бюджет.

Питання повернення мільярдів Януковича регулярно порушувалося українською владою всі останні чотири роки. Як відомо, частину вивезених грошей справді заарештували, а потім і повернули в український бюджет. Однак це далеко не кінець історії. По-перше, очевидно, що конфіскували й повернули далеко не все. А по-друге, є ймовірність, що навіть конфісковане в майбутньому доведеться повернути.

Цікаво простежити долю заарештованих мільярдів Януковича, а також поспостерігати, як змінювалися розміри вкрадених капіталів, виявлених українськими чиновниками на рахунках людей, пов'язаних із президентом-втікачем.

18 червня 2014 р. тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив, що службі фінансового моніторингу вдалося виявити 42 компанії, пов'язані з сім'єю екс-президента Віктора Януковича. На рахунках цих компаній було зосереджено 1 млрд 340 млн дол. Ці кошти заарештували.

"Окремо хочу зазначити, що значна частина цих засобів через офшорні компанії спрямовувалася на придбання облігацій внутрішньої держпозики України, і ще — Україна на вкрадені ними гроші платила до 19% річних доходу", — підкреслив Яценюк.

Через півроку генеральний прокурор Віталій Ярема потішив українців ще оптимістичнішими новинами. 5 січня 2015 р. на брифінгу в Краматорську він заявив, що Україна зможе повернути 3,3 млрд дол., які вдалося виявити на рахунках соратників Януковича.

"На банківських рахунках в Україні розміщуються 1,8 млрд дол. і 6 млрд грн. За кордоном — у країнах Балтії та Швейцарської конфедерації — близько 1,5 млрд дол. Ці кошти, вивезені з України, заарештовані на наше клопотання", — заявив Ярема.

14 січня про гроші Януковича заговорив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Цього разу сума збільшилася вже до 4 млрд дол. 

"Без урахування активів у нерухомості та часток у компаніях, арештовані українськими силовиками грошові активи (гроші на розрахункових рахунках та високоліквідні цінні папери) становлять 2 млрд дол. за кордоном плюс 1,8 млрд дол. і 6 млрд грн усередині країни", — рапортував міністр.

У березні 2015 р. сума заарештованих коштів Януковича чомусь знову загадковим чином схудла. 12 березня, під час звіту про діяльність Кабінету міністрів за 100 днів, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк попросив прокуратуру почати процедуру конфіскації арештованих раніше 1,4 млрд дол., вкрадених оточенням Януковича.

"Уряд через державну службу фінансового моніторингу заарештував 1,4 млрд дол., які належали оточенню Віктора Януковича. Ці кошти арештовані впродовж півроку. Ми публічно звернулися в органи прокуратури, щоб негайно перейти від стадії арешту до стадії конфіскації цих активів", — казав Яценюк.

Чому йшлося саме про суму 1,4 млрд, якщо раніше генеральний прокурор Ярема заявляв, що на рахунках заарештовано близько 3,3 млрд, — так і залишилося загадкою.

У липні 2015 р. Яценюк знову нагадав про арештовані гроші Януковича й попросив правоохоронців прискорити процедуру конфіскації.

"Ми скоро будемо відзначати рік, як кошти заарештовано, але не конфісковано й не передано в бюджет", — скаржився прем'єр-міністр, але й цього разу його прохання не почули. Потім Яценюк згадував про заарештовані гроші Януковича вже у січні 2016-го. І цього разу сума чомусь зросла на 100 млн дол. — до 1,5 млрд. Звідки взялися ці 100 млн, прем'єр так і не пояснив.

"Ідеться про майже 40 млрд грн, які можна спрямувати в державний бюджет, збільшити соціальні стандарти, підвищити пенсії та зарплати. І нам необхідно спільно поставити ключове завдання — це доведення до суду та конфіскація 1,5 млрд дол., які вже заарештовані", — заявив Яценюк 21.01.2016 р. на нараді з керівниками силових відомств.

19 лютого 2016 р. Яценюк знову згадав про гроші Януковича і знову назвав суму 1,5 млрд. Цього разу він звернувся не тільки до правоохоронців, а й до депутатів, попросивши їх прийняти закон, який міг би прискорити конфіскацію.

"Реальне джерело, за рахунок якого ми можемо збільшити соціальні стандарти і профінансувати армію, почати фінансування програм зайнятості населення, — це 1,5 млрд дол., які заарештовані, перебувають в Ощадбанку, але щодо яких упродовж двох років немає судового рішення про конфіскацію. Я прошу органи прокуратури і всю українську правоохоронну систему довести цю справу до кінця, конфіскувати активи. Ми відразу їх зарахуємо в держбюджет країни. І прошу в парламенту підтримки у прийнятті окремого закону, щоб спростити органам прокуратури виконання їхніх функцій із конфіскації цих коштів", — казав Яценюк.

У період його прем'єрства гроші Януковича так і не повернулися в українську скарбницю, і надалі долею заарештованих мільярдів займалися вже інші люди. Восени 2016 р. до справи підключився новий генпрокурор Юрій Луценко. 13 вересня в ефірі телеканалу 24 він пояснив, чому заарештовані гроші досі не були конфісковані в бюджет. При цьому Луценко назвав заарештовані 1,5 млрд грішми Арбузова, — цю деталь слід відзначити окремо. Пізніше ми ще повернемося до неї.

"Півтора мільярда доларів Арбузова знаходяться в Україні, однак ми не можемо їх забрати до бюджету, доки не дізнаємось, що офшори, на яких числяться гроші, не пов'язані з ним особисто",— пояснював генпрокурор.

Нарешті, у квітні 2017 р. епопея з конфіскованими грішми наблизилася до якогось логічного фіналу. 28 квітня Юрій Луценко під час свого брифінгу відзвітував про конфіскацію 1,4 млрд дол. із рахунків Януковича.

"Вступила в дію ухвала суду про конфіскацію до державного бюджету величезної суми майже у 40 млрд грн, або близько 1,5 млрд дол. коштів т.з. "общака" Януковича… В цей момент відбувається виконання рішення суду шляхом перерахування цих коштів із заблокованних рахунків Ощадбанку до казначейського рахунку", — доповідав Луценко.

Але куди при цьому поділися ще 1,8 млрд раніше заарештованих коштів — так і залишилося таємницею. Луценко не сказав про це жодного слова, хоча, як ми пам'ятаємо, раніше його попередник Віталій Ярема заявляв, що правоохоронцям удалося знайти й заарештувати
3,3 млрд дол. Януковича.

Утім, на цьому дивовижі не скінчилися.

У квітні 2017 р. до спецфонду справді надійшли 29,668 млрд грн від конфіскації активів Януковича, але, як бачимо, ця сума виявилася істотно меншою за ту, яку раніше називав генпрокурор.

Сам Луценко прокоментував ситуацію досить дивно: "Усіх, хто не може без зрад, спішу розчарувати: всі 1,5 млрд дол., які були спецконфісковані у членів ОЗУ Януковича, нікуди не зникали і давно знаходяться на рахунках Держказначейства. Більше того, ці кошти вже працюють на армію та інфраструктурні проекти", — написав генпрокурор у себе у Фейсбуку 8 листопада, коли в мережі з'явилася інформація, що гроші Януковича насправді так і не були конфісковані.

До свого поста Юрій Луценко додав документи, які свідчили, що спецконфіскація справді відбулася. Ось тільки сума в них, знову-таки, істотно відрізнялася від заявленої Луценком. Замість 1,5 млрд на рахунок казначейства надійшов лише 1 млрд 117 млн. Отже, сума конфіскованих коштів магічним чином зменшилася приблизно на 380 млн дол.

По ходу справи з'ясувалося, що 200 млн із конфіскованих доларів залишилися у стані невиплачених облігацій, але куди зникли ще 180 млн із вилучених 1,5 млрд — неясно досі.

Утім, головна проблема — не в кількості грошей, а в тому, як їх було конфісковано. Матеріали, які сьогодні є в моєму розпорядженні, підтверджують, що конфіскація пройшла з дуже грубими порушеннями. А це означає, що в майбутньому номінальні власники цих 1,5 млрд, з високою ймовірністю, зможуть через суди домогтися скасування конфіскації й отримати свої гроші назад. Приблизно так само, як Іванющенко та інші поплічники Януковича вже домоглися зняття з cебе санкцій.

Якщо це станеться, то розплачуватися за незграбні й непрофесійні дії прокурорів доведеться всім українським громадянам. І всі ми муситимемо повернути людям Януковича вкрадені в України
1,5 млрд дол.

Давайте розберемося, чому це може статися.

Рішення про конфіскацію грошей Януковича прийняв Краматорський міський суд Донецької області 28 березня
2017 р. Юрій Луценко оголосив про нього 28 квітня, оскільки вичікував місяць, передбачений законом на оскарження рішення суду. До цієї дати рішення оскаржене не було й тому набрало чинності.

Майже зразу ж рішення суду потрапило в Мережу, — його розмістили журналісти ресурсу "Страна". Із цього документа стало зрозуміло, що конфісковані 1,5 млрд Віктора Януковича насправді були вилучені в результаті угоди зі слідством соратника олігарха-втікача Сергія Курченка — Аркадія Кашкіна. Раніше Кашкін очолював одну з компаній Курченка і був заарештований СБУ ще в березні 2014 р.

У рішенні суду йдеться про те, що суд визнав Кашкіна винним за трьома статтями КК — 255 ч. 1 (створення злочинної організації), 28 ч. 2 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою), 209 ч. 3 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). 

Але тут і криється головна проблема. Річ у тому, що Аркадій Кашкін насправді не має жодного стосунку до компаній, які свого часу знайшла служба фінансового моніторингу і про які говорив у 2014 р. Арсеній Яценюк. Як ми пам'ятаємо, у вересні 2016 р. Юрій Луценко сам підкреслював, що заарештовано саме гроші Арбузова. А у 2017-му ці кошти якимось магічним чином перетворилися на гроші Курченка. Можливо, для більшості громадян жодної різниці між Курченком і Арбузовим немає, проте з погляду права — різниця принципова.

Висновки служби фінмоніторингу є в моєму розпорядженні. Комісії у 2014 р. справді вдалося знайти безліч компаній, пов'язаних із оточенням Януковича, але вони не мають жодного зв'язку зі справою Кашкіна та Курченка. Краматорський суд "змішав бульдога з носорогом" і конфіскував кошти в компаній, котрі жодним чином не були пов'язані з Кашкіним. У цьому полягає головна небезпека. Таке рішення суду легко можна оскаржити в будь-якому нормальному суді, тому за показуху генпрокурора нам усім, імовірно, ще доведеться відповідати.

Саме з цієї причини Юрій Луценко вирішив засекретити рішення Краматорського суду. Таке засекречування — єдиний спосіб не дати його оскаржити. Але чи довго ця секретність зберігатиметься — велике питання. Можна на якийсь період таким чином відтермінувати оскарження вироку, проте рано чи пізно проблема знову спливе. Можливо, Юрій Луценко тоді вже не буде генеральним прокурором, але розплачуватися за його помилки нам однак доведеться.

Чому ГПУ вирішила так вчинити? Чому не можна було конфіскувати гроші в компаній Арбузова законним шляхом, замість того, щоб приплітати сюди Кашкіна та займатися відвертими підтасовками? Однозначно відповісти на це запитання зможе тільки сам генпрокурор Луценко. А ми можемо лише припускати.

Очевидно, прокуратура керувалася в цьому випадку міркуваннями революційної доцільності. Розслідування фінмоніторингу виявило наявність масштабних корупційних схем, сплетених в один великий клубок. На розплутування цього клубка знадобилося б дуже багато часу й зусиль, адже в розслідуванні фінмоніторингу фігурують десятки різних компаній. Знайти кінці багатьох із них дуже важко. У суд довелося б викликати сотні свідків, перелопатити тонни документів. Тому в ГПУ вирішили не морочити собі голову і склепали очевидну липу.

Можливо, це робилося з найкращих міркувань, і Юрій Луценко хотів просто швидше повернути вкрадені гроші в бюджет, тому й конфіскував мільярди Арбузова в Курченка. Але, з погляду права, це не має значення. У суді потрібно чинити за законом.

Окремо слід зазначити, що займався всією цією незграбною конфіскацією військовий прокурор Костянтин Кулик, який засвітився в гучному корупційному скандалі і мав проблеми з НАБУ.

Біда в тому, що непрофесіоналізм прокурорів може коштувати Україні дуже дорого. Не дотримуючись процедур, передбачених законами, ми самі підставляємося під удар. Популізм — це, звісно, весело, але віддавати 1,5 млрд Арбузову потім назад дуже не хочеться.

Крім того, як і раніше, актуальним залишається питання — а де ж решта мільярдів Януковича? Півтора ми хоча б змогли знайти, але як бути з іншими? Адже оточення Януковича вкрало набагато більше. Називалася цифра навіть у 30 млрд дол. Де ці гроші?

Але не все зразу. Про них ми поговоримо в наступних публікаціях.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво