Аналіз кандидатів — версія Заходу - Внутрішня політика - dt.ua

Аналіз кандидатів — версія Заходу

6 квітня, 18:18 Роздрукувати Випуск №13, 6 квітня-12 квітня

Захід, що злегка напружився, чекаючи результатів першого туру президентських виборів в Україні, може трохи видихнути.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Звісно, не станемо стверджувати, що увага всіх західних столиць була прямо-таки прикута до наших виборів чи що там ночей не досипали, переживаючи, хто ж вийде в другий тур, — своїх проблем усім вистачає. Проте певні побоювання в наших західних партнерів були. Але вони, судячи з оцінок та коментарів, не справдилися.

Головне, чого боялися в демократичному світі, — масштабних фальсифікацій, сумнівних результатів, недостатньої легітимності переможця і, як наслідок, масових протестів та чергової дестабілізації ситуації в Україні, якою, цілком імовірно, міг би скористатися Путін. Тому команди основних гравців — Порошенка та Тимошенко, помічені у масовому вилові виборців "сітками" та приманюванні "пірамідками", за інформацією DT.UA, були неодноразово й різними вустами попереджені: "Жодних фальсифікацій! Вибори мають бути чесними. Інакше буде боляче".

Після обґрунтованих серйозних побоювань стосовно можливих грубих і системних порушень Захід із неприхованим задоволенням визнав вибори президента України в першому турі конкурентними та вільними, а їх проведення — прозорим і ефективним, про що заявили практично всі спостережні місії. 

Даріуш Росаті, голова делегації спостерігачів від Європарламенту, похвалив українців за їхню "міцну відданість демократії та свободі", нагадавши, що вибори проходили у складному контексті — "Україна перебуває у стані війни з Росією": "Сьогодні прямі наслідки цього — 13 тисяч жертв, сотні тисяч поранених, мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб, масові порушення прав людини, гуманітарна катастрофа, спустошення та руйнування. Це — контекст, у якому проходили ці вибори. І ми мусимо це враховувати". 

Міхал Щерба, представник місії Парламентської асамблеї (ПА) НАТО, підкреслив: "Те, що я бачив, — це був вільний вибір вільних людей. Українці продемонстрували свою відданість демократичним і євроатлантичним цінностям". 

Місія Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами ENEMO визнала, що вибори проходили "переважно відповідно до законів України та міжнародних стандартів", а "незначні загальні порушення та порушення в день виборів не вплинули на їх результат". 

Канадська місія спостереження CANADEM вустами свого голови Л.Аксуорті оголосила, що вибори президента в Україні "проведені чесно і вільно", "виборче середовище було конкурентним, і явка 63% — такий показник, якого хотіли б досягти багато розвинених демократій у світі". До речі, високу явку як значний позитив і свідчення політичної відповідальності українських громадян відзначали багато спостерігачів та коментатори. Правда, більшість їх визнавали Україну "відмінницею" демократизації, дивлячись на Росію й Білорусь, а хотілося б, щоб нас уже порівнювали бодай із Центральною Європою та Балтією. 

"Ці вибори демонструють крок уперед до демократизації України", — резюмувала Сінді Маккейн, співголова американської місії Міжнародного республіканського інституту (МРІ) і вдова особливого для України американця — сенатора Джона Маккейна. Її підтримав президент МРІ Деніель Твайнінг: "Це були чесні і вільні вибори, результатам яких можна довіряти. Незважаючи на тиск Росії, незважаючи на окупацію, незважаючи на дезінформацію. На мою думку, це — перемога демократії". 

Що ж стосується столиць, то коментарів було небагато — переважно від друзів та сусідів, і переважно — не так похвала, як висловлення надій на достойне проведення другого туру. Так, міністр закордонних справ Латвії Е.Рінкевичс, привітавши Україну з позитивною загалом оцінкою місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, підкреслив важливість другого туру, а зовнішньополітичне відомство Естонії сподівається на його вільне й чесне проведення. Очільниця МЗС Швеції М.Валльстрем позитивно відзначила попередній звіт БДІПЛ ОБСЄ і сказала, що це "важливе свідчення демократичного розвитку України". Керівник канцелярії президента Польщі К.Щерський зазначив, що на підставі результатів першого туру важко передбачити результати другого, але при цьому підкреслив: якщо вибори відбудуться згідно з демократичними стандартами, то, незалежно від їх результатів, це свідчитиме про збереження прозахідного курсу України, що вкрай важливо для Варшави. Глава МЗС Чехії Т.Петршічек залишився дуже задоволеним тим, що перший тур виборів у нашій країні відбувся без серйозних ексцесів, і вважає, що другий тур пройде у спокійній атмосфері, а новообраний президент разом із новим парламентом, що його українці оберуть восени, продовжить політичні й економічні реформи та збереже курс на зближення країни з ЄС. 

У заяві представника зовнішньополітичної служби самого Євросоюзу сказано: "Європейський Союз сподівається на вільний, чесний і прозорий другий тур виборів 21 квітня, який відбудеться відповідно до міжнародних стандартів. Важливо, щоб усі сторони дотримувалися демократичних принципів, поважаючи волю українського народу та уникаючи неналежної напруги". 

А ось столиці-важковаговики поки що мовчать. На час підготовки цього матеріалу з офісу німецького канцлера, Єлисейського палацу, Білого дому та Держдепу жодних офіційних коментарів не надійшло. Правда, в дусі часу — у Твіттері — було оприлюднено коротку заяву послів країн "Великої сімки", які привітали попередні висновки БДІПЛ ОБСЄ і відзначили, що перший тур президентських виборів "мав конкурентний характер та відбувся загалом у мирній і безпечній атмосфері". Також, "ґрунтуючись на зауваженнях ОБСЄ/БДІПЛ, посли Групи Семи закликають кандидатів і їхні команди сумлінно дотримуватися відповідних норм закону під час підготовки та проведення другого туру президентських виборів". 

На зауваженнях БДІПЛ ОБСЄ, висновки якого лягли в основу доповіді спільної Міжнародної спостережної місії на президентських виборах в Україні (до неї ввійшли представники Європарламенту, БДІПЛ ОБСЄ, ПА ОБСЄ, ПА Ради Європи, ПА НАТО) варто також зупинитися, оскільки саме вони і є мірилом чистоти проведення виборів у будь-якій країні — члені ОБСЄ. Саме на висновки цієї структури зазвичай орієнтуються й інші міжнародні організації та світові столиці. 

18 сторінок густого тексту — витверезливий душ на голови тих, хто, наслухавшись і начитавшись похвал, уже було вирішив, що Україна раптом і справді стала світочем демократії. Аж ніяк. Спостерігачі спостерігають не лише в день виборів. Вони скрупульозно вивчають і оцінюють усю виборчу кампанію, весь процес — і законодавство, і фінансування, і реєстрацію, і висвітлення в медіа, і роботу ЦВК, і багато інших аспектів. 

І по кожному з цих пунктів у спостерігачів було чимало претензій до українських виборів. Незважаючи на рекомендації Венеційської комісії, попередні зауваження ОБСЄ та давні зобов'язання Києва, так і не було прийнято Виборчого кодексу. Зафіксовані численні випадки підкупу виборців, особливо масово — командами П.Порошенка та Ю.Тимошенко. Місія БДІПЛ також отримала кілька повідомлень про широко використовуваний різними кандидатами інструмент виборчої кампанії — розгорнуту по всій країні "благодійну діяльність", у якій брали участь політичні партії, фонди, організації та особи, афілійовані з кандидатами.

Чинний президент не робив чіткого розмежування між діяльністю очільника держави та своєю виборчою кампанією, використовуючи поїздки по країні для агітації і проводячи її, у тому числі, й на державних майданчиках, з активним використанням адмінресурсу. Зокрема, зазначається в документі, засідання Ради регіонального розвитку були використані як платформи для кампанії Порошенка в різних областях України. Такі дії глави держави суперечать положенням Копенгагенського документа ОБСЄ 1990 року. Пряма участь генпрокурора Ю.Луценка у підтримці чинного президента (його поява на форумі з висування Порошенка, заяви в соцмережах) дуже тривожить міжнародних спостерігачів, оскільки "ставить під сумнів незалежність його відомства". У нецільовому використанні адмінресурсу також були викриті й інші кандидати. 

Одна з ключових проблем — висвітлення кампанії українськими ЗМІ, чимало яких сконцентровано в руках олігархів. Доступ кандидатів до ЗМІ, йдеться в заяві міжнародних спостерігачів, був "явно незбалансований і нерівний", "підкріплений упередженим висвітленням певних кандидатів та кампаній", а між кандидатами "не було справжньої дискусії". 

Підбиваючи на прес-конференції підсумки спостереження за першим туром виборів, спеціальний координатор ОБСЄ, почесний президент ПА ОБСЄ Ілкка Канерва підкреслив, що теледебати кандидатів на посаду глави держави мають стати традицією в Україні: "Проведення дебатів на телебаченні — це дуже важливий інструмент, оскільки це дає можливість порівняти завдання, бачення кандидатів. Дуже важливо, щоби проведення дебатів стало традицією". 

Однак, незважаючи на відзначені в доповіді Міжнародної спостережної місії численні недоліки, всі її учасники визнали, що ці порушення не мали серйозного впливу на результати волевиявлення. 

Західні партнери переконалися, що масові вуличні протести в Україні поки що не передбачаються, країна, схоже, залишається на західному треку, а основний промосковський кандидат набрав усього 10% голосів, і українське суспільство вже навряд чи можна назвати серйозно розколотим на проросійську та прозахідну частини. Зітхнули з полегшенням, і тепер уся увага — другому туру. 

На чиєму ж боці західні симпатії? Офіційно — ні на чиєму. І неофіційно, найчастіше, теж. Варшава, наприклад, навіть спеціально підкреслила вустами голови президентської канцелярії К.Щерського: "Ми, польські політики, особливо тут, у президентському палаці, не маємо свого фаворита". У більшості європейських столиць така сама позиція. Десь не люблять і не поважають Порошенка, десь дивує можливість побачити коміка у кріслі президента воюючої країни, десь просто з цікавістю спостерігають за подіями в Україні, а десь — і взагалі зрідка байдуже поглядають. Але загалом для Європи, за свідченнями багатьох наших співрозмовників, головне — не прізвища кандидатів, а демократичний процес, реальні реформи та ефективна боротьба з корупцією, а не їх імітація. 

Проте, схоже, є й окремі винятки — Брюссель і Берлін. Привернули до себе увагу два схожих повідомлення прес-служби президента Порошенка про дві телефонні розмови — з президентом Європейської Ради Дональдом Туском і канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Обидва метри європейської політики, як свідчить президентський сайт, привітали Петра Порошенка з виходом у другий тур. Ми, звісно, дуже здивувалися, оскільки у світовій дипломатичній практиці не заведено вітати "з виходом у другий тур", вітають — із перемогою. Ось, наприклад, на сайті Європейської Ради розміщене привітання Дональда Туска на адресу переможниці виборів президента Словаччини Зузани Чапутової. А привітання з виходом П.Порошенка у другий тур там немає. Що цілком зрозуміло із зазначеної вище причини. Але не було із Брюсселя і спростування інформації, поширеної АПУ. Наші європейські джерела підтвердили, що розмова між Порошенком та Туском справді відбулася. І натякнули, що, на відміну від інших столиць, Брюссель, точніше — вище керівництво Євросоюзу, воліло б бачити на посаді президента України добре знайомого їм, хай і не безгрішного Порошенка, а не екстравагантного, непередбачуваного й досі нікому на міжнародній арені не відомого коміка Зеленського. Доказом того може слугувати несподіваний міні-саміт у Брюсселі за 10 днів до виборів, у якому з європейського боку взяли участь очільники всіх трьох інституцій Євросоюзу — президент Європейської Ради Д.Туск, президент Єврокомісії Ж.-К. Юнкер і президент Європарламенту А.Таяні. Очевидно, в очікуванні масового заїзду в Брюссель своїх коміків після травневих виборів до Європарламенту, керівництво ЄС перед відставкою вирішило, що комедіант ще й у президентському кріслі в Києві — це вже надмірні "веселощі" для бідної Європи. 

Схожа історія і з "привітанням" Меркель, яке так само з'явилося лише на сайті президента України і щодо якого так само не надійшло спростування німецької сторони. Однак того ж дня Берлін надіслав Україні значно чіткіший сигнал. І, хоча це були слова не канцлера, а заступника голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Й.Вадефула, з великою дозою впевненості можна припустити, що це "маячок" від самої А.Меркель. 

"Парламентська фракція ХДС/ХСС очікує, що обидва учасники другого туру виборів президента України продовжать курс на взаємодію із Заходом. Вони мають озвучити чітке зобов'язання щодо активізації зусиль, спрямованих на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією, а також продовжувати курс на економічну консолідацію, — ідеться в заяві фракції політсили канцлера Німеччини. — Високий відсоток голосів за актора Володимира Зеленського свідчить про зниження довіри до політичних еліт і розчарування в ефективності реформ часів президентства Петра Порошенка. Велика частина населення пов'язує з Володимиром Зеленським надію на рішучішу боротьбу з корупцією та протидію впливові олігархів. 

Зеленський має упродовж наступних трьох тижнів представити конкретне бачення змісту своєї політики, а також команду політиків, яка буде його підтримувати. Україна не може дозволити собі покластися на недосвідчене керівництво, маючи конфлікт із Росією, а також перебуваючи у тяжкій соціально-економічній ситуації. Така ситуація буде тільки на користь Росії й заохочуватиме її інтенсифікувати дестабілізаційну політику стосовно України. Крім того, Зеленський повинен уточнити, як досягатиметься задекларована ним мета позбавлення впливу олігархів, особливо з урахуванням того, що його передвиборна кампанія значною мірою була відзначена підтримкою олігарха Ігоря Коломойського.

Чергова поразка Юлії Тимошенко свідчить, що виборці не довіряють її незрозумілій внутрішній і зовнішній політиці. Насамперед, вона не змогла пояснити виборцям свої витратні передвиборні обіцянки, реалізацію яких навряд чи можна було б профінансувати і які своїми наслідками лише зашкодили б розвиткові України".

Звичайно, кожен може прочитати цю заяву по-своєму. Однак, здається, системна Меркель, яка ще й володіє колосальним управлінським досвідом і вклала в Україну чимало душевних сил і коштів німецьких платників податків, яка відчуває за нашу країну особисту відповідальність, як і відповідальність за всю Європу, навряд чи в захваті від перспективи "недосвідченого керування" коміком воюючою країною. Та й з коміками, до речі, в неї стосунки складаються не дуже. 16 квітня в Берліні адміністративний суд розглядатиме справу проти А.Меркель, позивачем у якій виступає німецький сатирик Я.Бемерман, чий гострий вірш, що висміяв президента Туреччини Ердогана, три роки тому призвів до дипломатичної кризи між Німеччиною і Туреччиною. Коміку не припали до душі коментарі канцлерки з приводу цього його твору. 

Чи відчує споріднену душу в Зеленському Трамп? Цілком можливо. У Порошенкові він її точно не бачить. Наразі ж Вашингтон переважно мовчить. Лише спецпредставник держдепу з питань України Курт Волкер мовив сакраментальну фразу, яка звучить перед кожними виборами, — про те, що Сполучені Штати "співпрацюватимуть з будь-яким президентом України, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах". За свідченням дипломата, Штати не підтримують жодного з кандидатів, а "підтримують принципи". 

Судячи з усього, це відповідає дійсності. Щоправда, як свідчать наші джерела, поки на авансцену не ввірвався В.Зеленський, вибираючи між Порошенком і Тимошенко, Вашингтон непублічно надавав перевагу Порошенкові. Мати справу з Юлією Володимирівною не палали бажанням ні в Європі, ні в Америці. Її терновий вінець так і не перетворився на корону, злетівши з білявої голови під вагою багатошарового павутиння вчорашнього популізму. 

Порошенко неприємний, але зрозумілий. Позасистемний Зеленський викликає настороженість і суцільні запитання. Хоча й його президентство, як стверджують наші співрозмовники, Штати аж ніяк не лякає. Вони не в захваті від такої перспективи, але чудово знають, як і якими "прапорцями" його обставити. І не тільки його. Тінь Коломойського зрима й відчутна. Вона явно й істотно потьмарює образ молодої і веселої команди реформаторів, яку намагаються продати на експорт талановиті креативники Зеленського, виставляючи фронтменами "зеленої" команди знайомі й приємні Заходу обличчя Данилюка і Абромавичуса.

Оцінки західних експертів і преси з приводу Зеленського часом діаметральні. Але всі одностайні в одному: його перемога в першому турі — результат п'яти років президентства Порошенка, найнижчий у світі рівень довіри українського народу до влади — теж "заслуга" чинного президента. "Голосування було референдумом щодо Порошенка", — написала Мелінда Гарінг на сторінках авторитетного американського журналу Foreign affairs. 

Що ж до "містера Зе", то хтось, як, наприклад, автор Bloomberg Леонід Бершидський, бачить у Зеленському "надію для реформаторів", ґрунтуючись на словах "фронтменів" про те, що актор може стати "тією надією, тією платформою, де люди з необхідною політичною волею могли б отримати повноваження", повіривши їхнім обіцянкам, "і поруч не стояти" із Зеленським, якщо з'явиться ризик впливу на нього Коломойського. 

Хтось порівнює "містера Зе" не тільки з італійським коміком Беппе Грілло, який став зіркою італійської політики, а й із Трампом, і навіть із зовсім не коміком Макроном. Багато хто констатує, що світовий тренд приходу до влади комедіантів і нових популістів докотився й до України. Щоправда, незвичайність і ефективність кампанії українського комедіанта привернула до себе увагу практично всіх сторонніх спостерігачів. 

А хтось просто упевнений, що "Зе" — це катастрофа для України. Відомий американський професор політології Олександр Мотиль вважає, що обрання Зеленського главою держави матиме як мінімум кілька негайних руйнівних наслідків, тому українці мають усвідомити, що очолювати Україну в умовах небезпечного сучасного світу — це не жарт. Ще в лютому вчений так аргументував свою переконаність у статті для Atlantic Council: "Олігархи скористаються недосвідченістю Зеленського і його неспроможністю управляти складними урядовими структурами України, щоб повернутися до влади, і те саме зроблять корупціонери всіх рівнів. ВВП України впаде, зростуть тіньова економіка й безробіття, торгівля з Європою скоротиться, а "відплив мізків" — насамперед за рахунок тієї ж таки молоді, яка голосує за Зеленського, — прискориться". Як вважає політолог, "реформи в цілому зупиняться — Зеленський і поняття не має про те, як змінюються суспільство, економіка і політика, — він вивчатиме це ще протягом року чи двох". "Російський президент Владімір Путін і його поплічники на не підконтрольних уряду територіях України будуть дуже задоволені прогресивним занепадом України через погане керівництво Зеленського. Путіна сильно спокушатиме напад, наприклад, на Маріуполь, ледь не відразу після інавгурації коміка, — прогнозує О.Мотиль. Або ж Росія влаштує пропагандистський наступ, щоб спіймати наївного Зеленського в пастку зобов'язань, рівнозначних відмові України від власного суверенітету". Так само цілком можливо, припускає американський експерт, "що результатом парламентських виборів восени стане такий склад Верховної Ради, за якого домовитися з будь-яких питань буде просто неможливо. А комбінація слабкого президента зі слабким парламентом лише посилить зовнішні й внутрішні виклики, які постануть перед Україною"…

"Навіть в українській політиці, якій не бракує неймовірних історій, такої неймовірної історії ще не було", — резюмує заочну дискусію західних ЗМІ автор німецької Die Zeit Сімоне Бруннер.

Україна ж наразі розважається і веселиться, обговорюючи аналізи фіналістів президентських перегонів. А на Заході — хто з тривогою, хто з відвертим здивуванням — спостерігають за цим сюрреалістичним шоу у воюючій з Росією і до того ж найбіднішій країні Європи, пригадуючи давню мудрість — добре сміється той, хто сміється останнім. Головне, щоб ним не виявився Путін. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво