Аеродром підскоку - Внутрішня політика - dt.ua

Аеродром підскоку

14 березня, 2014, 20:55 Роздрукувати Випуск №9, 14 березня-21 березня

Окупований Крим, схоже, за будь-якого розкладу виконуватиме для Кремля функцію аеродрому підскоку. Тут Росія "дозаправлятиметься" ресурсами всіх видів.

Перші ознаки того, що в сценарії "Другої кримської кампанії" пішли зміни на марші, з'явилися після нового перенесення терміну проведення "референдуму", що наблизив розв'язку цієї лінії дійства на два тижні. При цьому, не очікуючи результатів "прямого волевиявлення", Верховна Рада Криму цим же рішенням повідомила про входження до складу РФ як її суб'єкта. Але вже через чотири дні терміново зібрані депутати "голоснули" ще й "декларацію про незалежність" АРК. Знаючи наперед результат "референдуму", перекинувши в Крим і стягши до східних кордонів з Україною додаткові сили, Володимир Путін виглядає цілком підготовленим до наступного акту, незалежно від того, випаде "червоне" чи "чорне" — переговори "по-крупному" чи подальший наступ. 

Окупований Крим, схоже, за будь-якого розкладу виконуватиме для Кремля функцію аеродрому підскоку — "аеродрому, призначеного для короткочасної стоянки для дозаправки й ремонту повітряних суден з метою збільшення дальності дії авіації". Тут Росія "дозаправлятиметься" ресурсами всіх видів: від "проросійських активістів" для акцій у Донецьку — до диверсійних груп, від зброї для "самооборони" — до виходу кораблів ВМФ Росії в напрямку Одеси й Миколаєва. Словом, звідси гноїтиметься й витікатиме. Довго. Навіть якщо за сприяння/тиску Заходу буде знайдено якийсь компромісний вихід. 

Отже, на руках у Кремля до результату "референдуму" про статус Криму вже є купа документів, "ухвалених" кримськими депутатами на закритих від преси й зібраних потайки від неблагонадійних депутатів засіданнях. (За словами голови меджлісу кримськотатарського народу і депутата Рефата Чубарова, який уперше після захоплення будинку парламенту там побував, подвір'я Верховної Ради так само забите російською військовою технікою, на поверхах — озброєні люди, а біля кабінету спікера Константинова — варта товаришів у цивільному.) Глибоко аналізувати законність ухвалення і змісту "сепаратистських" рішень Верховної Ради Криму — означає марнувати час, оскільки все, що депутати наухвалювали під дулами автоматів, — за межами повноважень ВР Криму, закріплених у Конституціях України і АРК, не кажучи вже про норми права міжнародного. 

При цьому окремі пункти постанов викликають неабияку стурбованість із приводу здоров'я їхніх авторів. Приміром, "Декларація про незалежність АРК і Севастополя" говорить, що при її ухваленні депутати діяли, "виходячи з положень Статуту Організації Об'єднаних Націй і низки інших міжнародних документів, що закріплюють право народів на самовизначення". Який такий народ самовизначився цією декларацією? Чи депутати в такий спосіб проголосили себе народом, який має право на самовизначення?! Скоріш інше: Путін продовжує куражитися, лякаючи планету розхитуванням світоустрою, тому, позичивши в сірка очі, пред'являтиме ці нікчемні рішення ВР Криму, як і результати "референдуму", що апріорі не будуть визнані міжнародним співтовариством і Україною, як аргумент і в разі переходу анексії в стадію війни, і в разі початку переговорів. 

Увесь цей тиждень тривало перекидання російських військових та озброєння на північ Криму. Тільки у п'ятницю від Керчі в бік Джанкоя пройшов військовий ешелон із системами залпового вогню "Ураган", а в глиб півострова — ешелон із 14 комплексами С-300 і бронетехнікою. Попри ознаки підготовки до серйозної операції на півночі Криму, в кулуарах української політики до кінця тижня почав витати привид можливого початку справжніх переговорів. І навіть сценаріїв перемир'я. 

Як повідомляють київські джерела, сценарій виходу з кризи, нібито схвалений бютівською владою, полягає в тому, щоб повернутися до виконання умов угоди від 21 лютого, але — вже без Віктора Януковича. Він, судячи з четвергової заяви Медведчука, вже Путіну не потрібен: кум президента РФ вважає, що Віктор Федорович може повернутися в Україну тільки для того, щоб постати перед судом. Причому за громадянське протистояння в країні. Очевидно, що Янукович уже зіграв свою роль і має піти або за власним бажанням, або через процедуру імпічменту. Яку, в разі команди Кремля, голосами готова забезпечити Партія регіонів. Основою для імпічменту, як стверджує одне з джерел DT.UA, можуть бути не рішення в уже заведених на екс-президента кримінальних справах, розслідування яких загрожує затягтися на місяці. Усе простіше: президент порушив закон, нелегально перетинаючи кордон України. У Ростові його бачили всі, а позначки в паспорті — про перетин кордону — ніхто. 

Згідно з обговорюваним планом, восени, тобто за дві сесії ВР, має бути ухвалена нова Конституція, з гранично урізаними повноваженнями президента і досить широкими повноваженнями Криму й інших регіонів. Друга умова — створення широкої парламентської коаліції з участю Партії регіонів, але — без дострокових парламентських виборів. Буцім для порятунку країни треба, щоб цей склад Верховної Ради зберігся до 2017 р. "Ширка" формує новий уряд, а можливо, через незначність, обирає президента в Раді.

Як говорять у Криму, переговори можуть розпочатися протягом найближчих днів, тобто відразу після "референдуму" й у разі відсутності провокацій з диверсіями (про небезпеку таких уже попередила "спецслужба Криму"). Та й, крім того, як високо підніме планку своїх вимог Володимир Путін і наскільки захоче її опустити (і якою ціною) — вгадати ніхто не зможе. Але все йде до того, що як компроміс розглядатимуться ті самі "дуже широкі повноваження" Криму за видимості збереження цілісності України. Аж до статусу незалежної республіки Крим на основі договору й угод з Україною (такий собі варіант Конституції Криму 1992 р.). При цьому, зрозуміло, ЧФ РФ тут буде "гарантом безпеки", а от присутність українських військових частин стане предметом торгу. 

У цьому варіанті ключову роль кремлівські сценаристи приділяють кримським татарам. На відміну від офіційного Києва всіх часів, Москва зараз посилено демонструє, що саме від позиції меджлісу й кримських татар загалом залежить устрій Криму. Для Путіна нині важливо, щоб кримські татари не перейшли у відкритий опір. У цьому, як видно з переказів Мустафи Джемілєва півгодинної зустрічі в Москві з Володимиром Путіним, і полягав головний його сигнал. Другим було запевнення, що кримські татари отримають можливості для відновлення своїх прав. Тому напередодні дзвінка Путіна Джемілєву на світ з'явилася постанова Верховної Ради Криму, де через кому йшли всі вимоги меджлісу, які лунали протягом 20 років і не були почуті Києвом (він увесь час боявся підтримати татар, аби не скривдити росіян у Криму!). Від 20-відсоткової квоти в органах влади й фінансування програм — до статусу мови як офіційної (нарівні з російською) і повернення історичної топоніміки. 

На всі ці сигнали лідери кримських татар сказали "спасибі" і повторили: референдум — незаконний, кримські татари його бойкотують, територіальна цілісність України має бути непорушною. При цьому всі, включаючи міжнародне співтовариство, розуміють, що будь-які переговори про статус Криму між Україною і Росією неможливі без урахування думки кримських татар. І нині — неможливі як ніколи раніше. 

До речі, багато хто останніми тижнями запитує: а чи воюватимуть татари з окупантами? Мовляв, це ж їхня земля... Я відповідаю: після того, як в.о. президента і прем'єр 45-мільйонної країни заявили, що воювати з переважаючими силами агресора не будемо, бо нема чим, — типу остання наша тачанка від східного кордону до Криму не доїде, вимагати від 250-тисячного народу захистити територію країни — межа цинізму. І порівнянна з вимогою масового самогубства. Але це до слова.

Форсування подій по кримській кризі, про яку йшлося вище, цілком може бути свідченням бажання Путіна швидше перейти до фіналу сценарію. Фактів, які спонукають до цього висновку, — вже дуже багато. Солодкі обіцянки мільярдних уливань в анексований Крим цього тижня змінилися обережними, але цілком чіткими сигналами радників Путіна про те, що економіка Росії може просто не витримати наслідків цієї авантюри. Член президії Економічної ради при президентові РФ Олексій Кудрін прогнозує, що зростання економіки Росії цього року може не подолати й 1% ВВП або навіть бути нульовим — унаслідок санкцій Заходу, закриття кредитних ліній, відпливу не тільки зовнішніх, а й внутрішніх інвестицій. Утім, обвали котирувань акцій російських компаній виставляють Путіну рахунок за кожний день окупації Криму.

З іншого боку, продовжуючи переконувати кримчан у щедрій допомозі з боку Росії, кримська влада вже забезпечує Москві "компенсатори" втрат. У захоплений офіс ДАТ "Чорноморнафтогаз" готові вселятися представники "Газпрому", а спікер Константинов, заявивши про встановлення контролю над "вишками Бойка", широким жестом віддає український шельф Чорного моря: "Потрібно, щоб видобутком нафти і газу займалася Росія, "Газпром". Це не наша тема". 

Під "націоналізацію" в Аксьонова вже намітили "Укрзалізницю", низку об'єктів санаторно-курортного комплексу, які перебувають в українській держвласності. При цьому Константинов уже обережно дає зрозуміти, що "відключитися" від України Крим зможе тільки через кілька років. За його словами, підключитися до російської енергосистеми автономія зможе за два роки, а на будівництво переходу через Керченську протоку, завдяки якій "Крим отримає резервне джерело води, електроенергії, коридор для залізничного й автомобільного транспорту", підуть усі чотири. 

При цьому брехня й фейки — головні інгредієнти всіх інтриг сценарію Кремля — сиплються трухою повсюдно. Інформацію про вбивство в Сімферополі громадян Росії, що послужило підставою для згоди Ради Федерації на введення військ до Криму, спростували навіть спікер автономії та генконсул Росії. "Зелені чоловічки", асимілюючись у спокійному Криму, вже не мовчать, а самовикриваються на камери. "Гетьман Сагайдачний" повернувся до Севастополя не під андріївським, а під прапором ВМС України. Українські військові не порушують присяги, не піддаються на провокації, не купуються на хабарі й обіцяють стояти до останнього подиху, зате імена й звання офіцерів і командирів ЧФ РФ, які висувають ультиматуми, стають надбанням широкої громадськості. 

Слабка українська влада, яка переклала, за великим рахунком, відповідальність за подолання кризи на лідерів європейських країн і США, потроху приходить "до тями" і починає деколи ухвалювати потрібні, хоч і запізнілі рішення. 

Вакуум влади заповнила ініціатива простих людей. Уся країна збирає для військових частин у Криму гуманітарну допомогу: від грошей, ліків і харчів до електрогенераторів та обладнання для онлайн-трансляцій з КПП заблокованих частин. Велику й не тільки моральну підтримку виявляють журналісти, які були присутні при штурмах і створювали буферну зону між військовими в період затишшя; артисти й активісти, котрі прориваються крізь блок-пости на в'їздах у Крим і міста; бізнесмени і мери з різних регіонів, які пропонують сім'ям військовослужбовців розміщення у своїх готелях і пансіонатах. 

Ну й, нарешті, ніякі "бандерівці" і "фашисти", від яких треба було захищати кримчан, на півострів чомусь уперто не їдуть. Матеріалізації віртуальної страшилки, якою промивають мізки росіянам, а тепер уже — і кримчанам (усі українські канали вимкнено, натомість мовлять російські), не відбулося. А от гопники з "самооборони Аксьонова" займаються звичною справою — грабують серед білого дня, б'ють журналістів і переслідують незгодних. 

Кому підпорядковуються бригади "самооборони" і "дружинників" Аксьонова, люди в камуфляжі і з автоматами, люди з георгіївськими стрічечками й бітами, чи є в них єдиноначальність — запитання без відповіді, але є побоювання, що повною мірою їх ніхто не контролює. Четвер 13 березня став днем, коли млосна тиха анексія Криму закінчилася. Впродовж однієї доби постріли пролунали двічі: при захопленні "самообороною" складів із ПММ, де в заручниках опинився французький журналіст, і при викраденні трьох активістів київського Автомайдану, серед яких — координатор руху Олексій Гриценко, старший син екс-міністра оборони Анатолія Гриценка, який займає сьогодні жорстку позицію стосовно вжиття контрзаходів щодо дій російських військових у Криму. 

Зникнення активістів у Криму, нарівні з побиттями й пограбуванням журналістів, мабуть, найбільш тривожна ознака можливого сумного майбутнього "незалежного" Криму — за образом і подобою Придністров'я або Абхазії. Однотипність цих злочинів дає підстави говорити про наявність у виконавців інструкцій, а їх кількість, що зашкалює, — про кілька цілей, які переслідують самозвана влада автономії та окупаційні війська. Моніторинг Центру журналістських розслідувань, який ведеться від дня захоплення збройними людьми будівель Верховної Ради та Радміну Криму, уже зафіксував близько 60 випадків порушення прав журналістів із різних країн, при цьому кількість постраждалих журналістів набагато більша, оскільки напади "самооборони Аксьонова" здійснювалися на цілі групи представників ЗМІ. 

Злочинні дії починаються з "воріт Криму", через які журналістів, у найкращому разі, можуть просто не пустити, а як правило — пограбувати, побити, вивезти в невідомому напрямку. Напередодні журналісти "Інтеру" опублікували розшифровку радіоперехоплення розмов "груп захоплення", які били їхніх колег при штурмі військової частини в Севастополі. Сумнівів немає — це були професіонали, які виконували наказ. Мета нападів і викрадення обладнання телевізійників зрозуміла — відбити бажання їздити до Криму, особливо — з прямими трансляціями дій "самооборони" щодо українських військових. Другий момент, на якому не можна не наголосити: зникнення людей, які пізніше були названі Аксьоновим "затриманнями спецслужбами" за підривну діяльність, торкнулося тільки активістів української громади Криму Андрія Щекуна, Анатолія Ковальського, а в Севастополі — Івана Шульги та Ігоря Кірющенка. На тлі загравань із кримськими татарами, до лідерів українців Криму застосовуються, по суті, каральні заходи. Це дає ґрунт для побоювань — якщо в Криму й будуть етнічні чистки, то торкнуться вони саме українців. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво