Адвокатура: бій за право на правду - Внутрішня політика - dt.ua

Адвокатура: бій за право на правду

3 листопада, 18:43 Роздрукувати Випуск №41, 3 листопада-9 листопада

Законопроект № 9055 пропонує підвищити відповідальність адвоката перед клієнтом.

© medium.com

Янгол-охоронець соціальної свободи

Ми втомилися вимагати поваги до верховенства права від суддів і прокурорів, забуваючи про третього важливого гравця у трикутнику правосуддя — адвоката. Саме його чи її діяльність може бути або протиотрутою, або поживним ґрунтом недоброчесності прокуратури й суду. Адже основним каналом доступу до неправомірної вигоди для представників обох згаданих інституцій є насамперед адвокат.

Стан справ в адвокатурі зазвичай не є предметом суспільного інтересу — через низький рівень правосвідомості та тотальний правовий нігілізм. У нас майже немає культури вирішення повсякденних проблем у правовий спосіб — мабуть, виною цього — довгі століття бездержавного існування, чужорідність джерел права і відсутність доступу до справедливого правосуддя. У цих історичних умовах залякування й підкуп стали ближчими, зручнішими і надійнішими інструментами реалізації інтересів, ніж право, а свавілля закону підмінило собою правовладдя. А отже, нам здається, що адвоката як провідника до права ми не потребуємо. Бо шлях до права часто скидається на шлях у нікуди. Натомість етичний адвокат посилює нашу правомочність, доступ до права і правосуддя, а отже — охороняє нашу соціальну свободу. І лише він або вона може вивести нас із порочного кола безправ'я і несправедливості.

Бажане — можливе 

Рік тому у "Дзеркалі тижня" була опублікована моя стаття під назвою "Адвокатура і влада: сутичка над етичною прірвою". В ній я пропонував зробити три кроки, щоб вивести реформу адвокатури з піке, в яке її із завзяттям, вартим кращого застосування, намагаються загнати нинішні керманичі Національної асоціації адвокатів України (НААУ).

Для цього, на мою думку, потрібно було: по-перше, провести незалежне оцінювання стану справ в адвокатурі, відповідності її функціонування міжнародним стандартам і оприлюднити його результати; по-друге, провести публічне обговорення проекту Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", розробленого робочою групою Ради з питань судової реформи; по-третє, доопрацювати законопроект з урахуванням результатів обговорення, розглянути і схвалити його на засіданні Ради та запропонувати главі держави подати його до Верховної Ради України як невідкладний. 

Спробуймо проаналізувати, що із запропонованого вдалося зробити за рік.

По-перше. На запит парламентського Комітету з питань правової політики і правосуддя, громадські організації "Лабораторія законодавчих ініціатив" та "Адвокат майбутнього" підготували тіньовий звіт "Адвокатура України: уроки перших років самоврядності". 

Автори тіньового звіту дійшли висновків, з яких стає очевидно, що від реформування адвокатури як неодмінної складової системи правосуддя залежить наразі, наскільки успішною, зрештою, виявиться вся судова реформа, а отже наскільки громадяни зможуть захистити свої права.

Ось лише частина висновків:

"Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" залишається не приведеним у відповідність до Конституції України після внесення до неї змін щодо правосуддя. 

Органи адвокатського самоврядування сформовані в недемократичний спосіб, оскільки на центральному рівні та в окремих регіонах створювалися штучні перешкоди для участі адвокатів у цьому процесі, що ставить під сумнів їх легітимність. 

Регулятивна діяльність органів адвокатського самоврядування, насамперед Ради адвокатів України, включає систематичне прийняття рішень, що суперечать Конституції та законам України, порушують права людини, права адвокатів та гарантії адвокатської діяльності, зокрема спрямовані на обмеження незалежності адвокатської діяльності, отримання незаконних, необґрунтованих і несправедливих платежів з адвокатів та інших осіб, у тому числі окремих категорій соціально незахищених громадян.

Штучно ускладнений доступ до професії адвоката шляхом встановлення додаткових, не передбачених законом вимог та обмежень. Єдиний реєстр адвокатів України, який мав би бути всього лише технічним інструментом обліку адвокатів, шляхом незаконних втручань до нього та інших дій використовується РАУ як потужний інструмент тиску на адвокатів, у тому числі незаконного позбавлення їх права займатися адвокатською діяльністю поза дисциплінарною процедурою.

Етичні стандарти адвокатури України не відповідають міжнародним стандартам адвокатської діяльності. Рада адвокатів України, фактично, толерує дії адвокатів, котрі добровільно, за власним бажанням, увійшли до "Єдиного реєстру адвокатів ДНР" і здійснюють "адвокатську діяльність" на території "ДНР", визнаючи дію так званих органів, організацій, а також так званих "нормативно-правових актів" "ДНР".

По-друге. Після підтвердження експертами Ради Європи відповідності законопроекту стандартам Ради Європи
21 грудня 2017 року, 9 лютого 2018 року на Банковій провели обговорення законопроекту з участю голови НААУ та голів регіональних рад адвокатів. Останнім укотре було запропоновано надати додаткові пропозиції і зауваження до нього. Після цього робоча група опрацювала декілька сотень пропозицій і зауважень до тексту, які надійшли від органів адвокатського самоврядування. Більшість їх було враховано, за винятком тих, які нівелювали норми законопроекту, спрямовані на демократизацію, підвищення прозорості та підзвітності органів адвокатського самоврядування (це, власне, й стало каменем спотикання).

По-третє. Рада з питань судової реформи кілька днів, а саме 12, 13 і 16 лютого 2018 року, розглядала законопроект з участю двох заступників голови НААУ. Після доопрацювання згідно з рішенням Ради
15 червня 2018 року вона законопроект схвалила. 6 вересня президент вніс його до Верховної Ради України як невідкладний, зареєстрований документ під номером 9055.

Камінь спотикання

Відтоді навколо президентського законопроекту заколотилося суцільне пекло. Істерія очільників адвокатури переходить межі пристойного. 

Що ж так обурює у президентському законопроекті вищу адвокатську номенклатуру? Суща дрібниця — реальна загроза втратити владу, на моє глибоке переконання, захоплену в нелегітимний спосіб. Решта, як запевняє сама НААУ на засіданнях Ради з питань судової реформи, їх цілком влаштовує.

Отже, провідники Національної асоціації адвокатів України: 

по-перше, не готові відмовитися від незаконно привласненого права накладати не передбачені законом грошові побори на адвокатів та їхніх клієнтів;

по-друге, не бажають заздалегідь оприлюднювати порядок денний з'їздів адвокатів України та інформацію про кандидатів на посади в органах адвокатського самоврядування, а також до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

по-третє, не хочуть втрачати право давати дозвіл адвокатам у регіонах на проведення конференцій, які сьогодні на папері є вищим органом адвокатського самоврядування, а насправді — повністю підконтрольні Раді адвокатів України, що, фактично, переродилася на міністерство адвокатури;

по-четверте, категорично не погоджуються допускати на конференції всіх адвокатів відповідного регіону, а не лише обраних у непрозорий і контрольований Радою адвокатів України спосіб делегатів, як це відбувається тепер;

по-п'яте, заперечують проти того, щоби з'їзд адвокатів України справді став вищим органом, отримавши право скасовувати рішення Ради адвокатів України, яку пропонується зробити виконавчим органом;

по-шосте, намагаються блокувати децентралізацію повноважень, а саме передачу від Ради адвокатів України самим адвокатам права засновувати регіональні органи адвокатського самоврядування;

по-сьоме, вважають неприйнятним єдиний централізований анонімний іспит для доступу до професії адвоката, яким пропонується замінити нинішню фактичну співбесіду в регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях, серед яких, за свідченнями окремих адвокатів, трапляються випадки вимагання хабарів;

по-восьме, не сприймають заборону притягувати адвокатів до дисциплінарної відповідальності за критику органів адвокатського самоврядування.

Депутатський агітпроп

НААУ (швидше за все, коштом самих же адвокатів) масово продукує страшилки про законопроект № 9055, цільовою аудиторією яких автори, напевно, вважають депутатів, яким скоро належить вирішувати долю цього документа. Серед адвокатів також поширюються матеріали, що формою дуже скидаються на так звані темники. Один із таких документів має назву "Законопроект № 9055: ризики, які варто знати кожному", інший — "#STOP9055". 

У них знаходимо твердження про положення, які нібито містяться в законопроекті № 9055: "Зініціюється ревізія адвокатського середовища й буде проведена перевидача/заміна посвідчень"; "Законопроект створює перепони й перешкоди до вільного доступу до адвокатської практики"; "Під час затримання чи обшуку слідчий матиме право призначати захисника. Вільний вибір адвоката може бути скасовано"; "Проект підпорядковує адвокатуру державі"; "Змагальність процесу по суті знищується". 

Ключові повідомлення "темників" спрямовані на підживлення головних природних фобій адвоката і апелюють не до реальних фактів, а до емоцій. У "темниках" адвокатам рекомендується пояснювати "владі, депутатам і всьому суспільству", чому "законопроект
№ 9055 приймати не можна". Для цього пропонується "зробити флешмоб у Фейсбуці", йдуть докладні поради про тему особистої історії, про те, як оповідати історію, коли оприлюднювати історію. А також — "ОБОВ'ЯЗКОВО! Позначте народних депутатів від вашого округу, членів профільного комітету з правосуддя, з правоохоронної діяльності, з протидії корупції та євроінтеграції, громадських активістів. Поставте хештег #STOP99055"; "Зв'язок з координатором. Текст вашої історії попередньо надішліть за адресою people.vs.9055@gmail.com. У разі потреби ми порадимо, як його покращити. Номер телефону координатора +380984711287". Також є посилання на відеоінструкцію. 

Жодне з наведених вище тверджень не відповідає дійсності, а є брехнею і маніпуляцією думкою: законопроект
№ 9055 не містить таких норм або ж містить норми протилежного змісту.

Ніхто не має наміру ревізувати адвокатське середовище, — в перехідних положеннях законопроекту зазначено: "особи, які набули статусу адвоката і право на заняття (здійснення) адвокатською діяльністю до набрання чинності цим Законом, зберігають статус адвоката і право на здійснення адвокатської діяльності". Під час затримання чи обшуку слідчий не лише не отримає право призначати захисника, як стверджують агітки, а й матиме менше підстав для залучення захисника у виняткових випадках через центр безоплатної правової допомоги, — це додаткові гарантії захисту підозрюваних і обвинувачуваних. Тощо. 

Постправда і мета справедливого правосуддя

Завжди з повагою ставився до Марини Ставнійчук, яку вважаю однією з найкращих фахівчинь у галузі права в Україні. Мені важко повірити в те, що, перш ніж оприлюднити свою статтю в попередньому числі "Дзеркала тижня" під назвою "Адвокатура: без права на захист", Марина Іванівна могла виходити на "зв'язок з координатором". Або попередньо надсилала текст за адресою people.vs.9055@gmail.com, щоб їй звідтіля порадили, "як його покращити". Але як інакше пояснити, що ключові повідомлення в текстових темниках, відеоінструкції та в статті дублюються — місцями майже дослівно? 

Як член робочої групи з питань реформування адвокатури, прокуратури та системи безоплатної правової допомоги Ради з питань судової реформи вважаю своїм обов'язком спростувати неправду, викладену у статті пані Ставнійчук.

Перше. Доступ до професії адвоката. Авторка статті зазначає: "Перегляд чинної норми ставить у вкрай невигідне становище осіб, які мають десятки років юридичного стажу". Це неправда. По-перше, законопроект № 9055 підвищує статус адвоката, а отже, цілком логічно, і вимоги до набуття цього статусу. У цьому насамперед зацікавлені звичайні люди — потенційні клієнти адвокатів. По-друге, концепція законопроекту № 9055 містить вектор поступового руху у бік уніфікації правничої професії, що суголосно із закріпленням на рівні Конституції України природного трикутника суд — адвокатура — прокуратура в розділі "Правосуддя" та виключного права адвокатів на представництво в суді. Ця ідея покликана покласти край обвинувальному ухилу суду і всевладдю прокуратури й забезпечити реальну змагальність процесу, виходячи з інтересів захисту прав конкретної людини, цілей справедливого правосуддя та суспільного інтересу. Тому природно, що колишні судді та прокурори мають перевагу в доступі до адвокатської професії, бо вони, безперечно, більш кваліфіковані для провадження адвокатської діяльності, ніж юристи без досвіду роботи в суді та прокуратурі. По-третє, у перехідних положеннях законопроекту № 9055 пропонується надати чотири роки (!) всім, хто має юридичний стаж у сьогоднішньому — якнайширшому — розумінні, для того, аби вони могли за спрощеною процедурою отримати право на адвокатську діяльність. Отже, правам юристів без адвокатського свідоцтва теж ніщо не загрожує.

Друге. Адвокатське самоврядування. Твердження пані Ставнійчук "Фактично нинішню загальнонаціональну систему пропонується ліквідувати, а нову сформувати (вдумайтеся) в унітарній державі за федеративним принципом, створивши 27 регіональних адвокатур" — не відповідає дійсності. По-перше, законопроект № 9055 не передбачає ліквідації загальнонаціональної системи: вищим органом залишається з'їзд адвокатів України, органами національного рівня залишаться Рада адвокатів України, крім того, є Вища кваліфікаційна, Вища дисциплінарна та Вища ревізійна комісії. (До речі, інституційне розділення кваліфікаційної та дисциплінарної функцій відповідає європейським стандартам, поради щодо цього містяться в численних рекомендаціях європейських експертів Україні). По-друге, законопроект не передбачає утворення 27 регіональних адвокатур: в Україні залишається, як і тепер, одна-єдина Національна асоціація адвокатів України, членами якої є всі адвокати. По-третє, рішення органів адвокатського самоврядування національного рівня залишаються обов'язковими для виконання всіма адвокатами України.

Третє, найголовніше. Статус і місія адвоката. Авторка висновує, що "ідеологія адвокатської професії" нібито "підміняється ідеологією самої судової влади". Таке дописувачці ввижається у пропозиції в законопроекті № 9055 доповнити присягу адвоката зобов'язаннями "сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя" та "підтримувати повагу до суду". Це хибний висновок.

Адже Основні положення про роль адвокатів ООН, на які, до речі, Марина Іванівна посилається в іншому місці своєї статті, визнають, що "адвокати як основні агенти здійснення правосуддя зобов'язані разом із суддями та прокурорами забезпечувати і підтримувати верховенство права для досягнення цілей правосуддя та інтересів суспільства". 

Згідно з Кодексом поведінки європейських адвокатів, "Обов'язки адвоката не починаються й не закінчуються сумлінним виконанням своїх повноважень, покладених на нього/неї відповідно до закону. Адвокат повинен служити інтересам правосуддя, а також тих, чиї права та свободи він уповноважений відстоювати й захищати, і до обов'язків адвоката входить не лише відстоювати інтереси клієнта, а й бути радником клієнта". 

Таким чином, роль адвокатури в демократичному суспільстві полягає не лише в наданні професійної правничої допомоги для забезпечення прав людини та основних свобод, а й у забезпеченні досягнення цілей правосуддя та суспільного інтересу спільно з державними інституціями. 

Ця нова місія, яку в результаті судової реформи, як і адвокатські спільноти в усьому демократичному світі, має нарешті взяти на себе й українська адвокатура, вимагає від неї зрілості та відповідальності.

Реформа в інтересах людини

Збереження status quo в українській адвокатурі, поза сумнівами, загрожує кожному українцеві, оскільки нинішня адвокатура дизайну ідеологів режиму Януковича є справжнім троянським конем. Адже під благородними гаслами органи її самоврядування, фактично захоплені апологетами згаданого втікача, ведуть послідовний наступ на права людини в Україні — хоч би як парадоксально це звучало, коли йдеться про адвокатуру.

Ось приклади лише кількох із численних рішень вищих органів адвокатського самоврядування, які обмежують наші з вами конституційні права.

Перше. Якщо ваш адвокат представляв ваші інтереси колись, а тепер представляє інтереси вашого опонента чи супротивника й використав інформацію про вас, отриману під час роботи на вас, проти ваших інтересів, — то ви не зможете притягнути такого адвоката до відповідальності, оскільки чинити так адвокатові не заборонено (Правила адвокатської етики, затверджені З'їздом адвокатів України 9 червня 2017 року). До речі, і сам чинний Закон "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" не забороняє адвокатові чинити так, як у наведеному вище прикладі. 

Друге. Якщо вас, наприклад, затримали за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, ви скористалися наданим вам законом правом на адвоката коштом держави у перші години після затримання (не маючи на той момент власного адвоката), ви задоволені якістю його роботи і бажаєте, аби саме цей адвокат захищав вас надалі вже вашим власним коштом, — то ви не зможете його найняти, бо ваше конституційне право на вільний вибір захисника "скасоване" тим самим рішенням З'їзду адвокатів України. Якщо такий адвокат погодиться укласти з вами договір про надання правової допомоги, то до нього може бути застосоване дисциплінарне покарання.

Третє. Якщо вам трапився недоброчесний адвокат, який, приміром, узяв із вас істотний аванс і зник, або ж просто якістю роботи якого ви не задоволені, — ви не можете просто так навіть поскаржитися на нього до дисциплінарних органів адвокатури, аби захистити своє конституційне право на професійну правничу допомогу. Щоб це зробити, вам доведеться викласти чималеньку суму за так зване "організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката" (рішення РАУ від 23 вересня 2017 року № 203), хоча, за законом, ці витрати мають покриватися самими адвокатами — за рахунок щорічних внесків на реалізацію адвокатського самоврядування.

Описані тривожні симптоми є ознаками серйозної хвороби української адвокатури. Ця хвороба, так само, як рак, загрожує здоровим клітинам організму, загрожує правам людини і їх шансові на справедливість.

Як проект нового Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (№ 9055) може допомогти подолати загрози і як покращить життя звичайній людині?

Насамперед, законопроект встановлює заборону на провадження адвокатської діяльності в умовах конфлікту інтересів різних клієнтів одного адвоката. Безперечно, в інтересах клієнтів буде і запровадження в майбутньому новому Законі стандартів якості правничої допомоги та обов'язку адвоката дотримуватися таких стандартів. Сьогодні недостатньо сумлінний адвокат, скориставшись правовою безграмотністю клієнта, може попросту водити його за ніс. За наявності ж простих, зрозумілих для всіх стандартів якості правничої допомоги будь-якому клієнтові буде набагато простіше запитати адвоката про план і результати роботи.

Поскаржитися на неякісну роботу адвоката клієнтові теж буде простіше: органам адвокатського самоврядування Закон прямо заборонить, приймаючи скаргу, встановлювати будь-які побори — як із клієнтів, так і з самих адвокатів.

Законопроект № 9055, паралельно з підвищенням статуту адвоката, розширенням його професійних прав та гарантій адвокатської діяльності задля кращого захисту клієнтів, пропонує підвищити й відповідальність адвоката перед клієнтом. Наприклад, пропонується заборонити адвокатам вчиняти будь-які дії, які становлять небезпеку для клієнта або його інтересів, здійснювати представництво від імені іншої особи без повноважень або з порушенням обмежень повноважень. Також пропонується ввести юридичну відповідальність за надання адвокатом завідомо неправдивих відомостей про обсяг його повноважень. Усі ці заходи дозволять істотно знизити ризик відомого явища, так званих "чорних" адвокатів, які, у змові з "чорними" нотаріусами та ріелторами, можуть незаконно позбавляти соціально уразливих людей житла та іншої власності.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво