15 мільярдів

Поки що про умови надання обіцяних 15 російських мільярдів відомо дуже мало. Зокрема, Росія збирається кредитувати Україну, вкладаючи кошти в суверенні єврооблігації, а не шляхом надання міждержавних кредитів. Основний масив фінансування - на 12 млрд дол. - має бути виділений упродовж наступного року кількома траншами, "з виникненням потреби". Нинішнього року (до кінця грудня) заплановано продаж росіянам дворічних євробондів на 3 млрд дол. через Ірландську фондову біржу. Причому випуск євробондів, як заявлялося, міг відбутися вже до кінця поточного тижня (однак на момент підготовки цього матеріалу ще не був здійснений).

18 грудня ц.р. Кабмін прийняв постанову №904 про випуск облігацій зовнішньої держпозики 2013 р. на 3 млрд дол. У документі визначено, що купон має становити 5% річних (як і анонсувалося в Москві), а погашення паперів припадає на 20 грудня 2015 р.

Купувати євробонди України у 2013 р. має "Фонд національного добробуту" (ФНД), що є "подушкою безпеки" для Пенсійної системи Росії й наповнювався свого часу за рахунок нафтогазових доходів. У 2014 р. свій внесок можуть зробити й інші російські фінансові агенти, хоча ФНД домінуватиме. Як зазначав, наприклад, глава російського "Внешэкономбанка" В.Дмитрієв, "ВЭБ" не планує купувати євробонди України, але додав, що може збільшити капітал української "дочки" - Промінвестбанку.

Переваги

5% річних - це нижча ставка, ніж ті, за якими Україна розміщувала на зовнішніх ринках свої останні боргові зобов'язання (під 7,5% у квітні та 7,625% у лютому поточного року). І вже тим більше нижча за їх дохідність на вторинному ринку, особливо до оголошення про виділення російського фінансування, коли вона іноді перевищувала 20% річних.

Тим часом ця дохідність вища за вартість ресурсу по кредитах МВФ, яка за останньою програмою співробітництва становила близько 3,5% річних.

Як підкреслював В.Янукович, під виділені Росією кредити не доведеться надавати заставу у вигляді майна або виконувати якісь додаткові умови. А міністр фінансів РФ А.Сілуанов, обґрунтовуючи вибір саме євробондів як інвестиційного інструмента, вказував на те, що він "більш захищений, ніж міждержавний кредит".

Звідки ця різниця в оцінках? Як пояснюють експерти можливий контекст слів російського чиновника, цінні папери, випущені через біржу, є ліквідним інструментом, - їх завжди можна продати, вони завжди мають свою ціну. Крім того, такий інструмент у принципі досить захищений з погляду міжнародних правових відносин.

Кредити на 15 млрд дол. можуть істотно поповнити схудлі резерви НБУ (на даний момент вони покривають лише трохи більше двох місяців імпорту) і полегшити виконання валютних зобов'язань уряду у 2014 р. (за різними оцінками, йдеться про 7-10 млрд дол.). Як підрахували експерти Fitch, на кінець наступного року золотовалютні резерви України можуть становити 25 млрд дол. (ефект не тільки кредиту, а й зниження ціни на газ).

Зниження на фінансових ринках дефолтних очікувань не тільки спростить доступ Мінфіну на зовнішні ринки, а й сприятиме зменшенню вартості гривневого ресурсу на внутрішньому ринку.

Недоліки та ризики

Серед найбільш значущих економічних ризиків російського фінансування необхідно відзначити непрозорість досягнутих домовленостей між В.Путіним і В.Януковичем, внаслідок чого виникають підозри в наявності у їхньому "пакеті" "таємних протоколів", які передбачають, зокрема, права на дострокове погашення чи штрафні санкції при невиконанні тих або інших умов, невідомих "широкому загалу". Ця закритість (на відміну, наприклад, від умов угод із МФО, які стають загальнодоступними) є тихим болотом, у якому можна сховати будь-якого чорта.

Дуже насторожує й короткостроковість позик (як мінімум першої тримільярдної ін'єкції). Це - додатковий важіль тиску Москви, причому вже не тільки на Януковича, а й на його можливого наступника. Адже наївно очікувати, що за передвиборний рік стан українських держфінансів кардинально поліпшиться (особливо судячи з того, як відразу ж після укладання московських угод українська влада кинулася роздувати бюджет і підвищувати соцстандарти). Швидше, ситуація розвиватиметься з точністю до навпаки. Отже, зобов'язання бере Янукович, а розплачуватися буде вся країна, причому не тільки грішми.

Тим часом Росія може сконцентрувати як мінімум 50% загального держборгу України - з усіма супутніми політичними наслідками для Києва. Причому значну його частину, не виключено, Кремль контролює вже сьогодні через афілійовані структури. Варто нагадати і недавню заяву Путіна, що українські позичальники вже заборгували кільком великим російським банкам 30 млрд дол. Заборгували, очевидно, в основному великі бізнеси, власники яких можуть впливати на політику Банкової та Грушевського.

Виділення ж кредитів порціями означає, що Кремль зможе постійно накладати вето на некомфортні для себе рішення України. Не кажучи вже про те, що у разі загострення макроекономічних викликів, які стоять сьогодні й перед самою Росією (на тлі сповільнення економіки, проблем у пенсійній системі, через які були "конфісковані" накопичувальні заощадження громадян, тощо), обіцянки можуть виявитися невиконаними.

Крім того, можливість покладатися на фінансову підтримку Росії дестимулює українську владу від проведення давно "перезрілих" непопулярних структурних реформ в економіці. Підкреслена Путіним "перевага" - що надання фінансування не пов'язане з умовами на кшталт заморожування пенсій чи зарплат, із явним натяком на жорсткість рекомендацій/вимог МВФ до України - насправді обертається для України "тортом для діабетика".

Поява значного валютного ресурсу у влади перед президентськими виборами робить гіпермалоймовірними як перехід до політики гнучкішого курсоутворення (що багатократно збільшує подальші девальваційні ризики), так і спроби розгребти завали в енергосекторі та комунальній сфері. Безвідповідальність у бюджетній політиці може тільки посилитися, особливо через необхідність загравання з електоратом.

Ці гроші, напевно спрямовані на консервацію статус-кво економічних відносин у країні, проїдання та підкуп виборців перед виборами, закладають дуже потужну девальваційно-дефолтну бомбу на 2015 р. і далі.

За підрахунками експертів, у разі випуску дворічних євробондів під Росію наприкінці 2015-го Україні доведеться виплачувати 5,4 млрд дол., - це рекордна сума для такого короткого відтинку часу.

Подальші коментарі, як мовиться, зайві.