Відбудова собору чи консервація фундаментів? - Історія - dt.ua

Відбудова собору чи консервація фундаментів?

14 вересня, 16:40 Роздрукувати Випуск №34, 15 вересня-21 вересня

Чотиристовпний триапсидний храм із галереями з трьох сторін вражав монументальністю. 

Такий вигляд нині мають фундаменти Успенського собору і каплиця святого Василія в селі Крилос поблизу Галича. © Роман Якель, DT.UA

На Прикарпатті в кабінетах влади, серед наукової громадськості досі тривають суперечки, чи потрібно відбудовувати знаменитий Успенський собор у селі Крилос, на території княжого Галича. 

І якщо чиновники, за підтримки народних депутатів, не відмовилися від ідеї будівництва по суті нової пам'ятки архітектури, то науковці-історики й археологи рішуче протестують проти такої ініціативи. 

Будівництво Успенського собору в давньому Галичі розпочалося за князювання Володимира Володаровича (1104–1153), а завершив його спорудження славний князь Ярослав Осмомисл (1135–1187). Чотиристовпний триапсидний храм із галереями з трьох сторін вражав монументальністю. Успенський собор (32,5х37,5 м) був одним з найвеличніших у середньовічній Європі. Архітектори і мистецтвознавці вважають його неперевершеним творінням галицької архітектурної школи, в якому поєднано риси візантійського Сходу і романського Заходу. Та коли Данило Галицький 1237 року переніс столицю до міста Холм, Галич втратив значення адміністративного центру Галицько-Волинського князівства. Собор занепадав, а довершила його руйнування монголо-татарська навала після 1241 року.

У 1930-х роках під час розкопок дитинця (центральна укріплена частина княжого Галича) археологи виявили залишки фундаментів і стін Успенського собору. Ба більше, 1936 року відомий львівський археолог та історик Ярослав Пастернак під мозаїчною підлогою собору знайшов останки князя Ярослава Осмомисла в саркофагу. Їх поховали у крипті Собору святого Юра у Львові, а сам саркофаг пізніше передали Івано-Франківському обласному краєзнавчому музею.

Виконавча влада і народні депутати від Івано-Франківщини неодноразово плекали-оживляли ідею відбудувати Успенський собор, щоб відродити славу княжого Галича для нащадків. Навіть оголосили конкурс на розробку проектних пропозицій і створили Міжнародний благодійний фонд відновлення собору. Голова Галицької райдержадміністрації Микола Попович у розмові зі мною так окреслив цю ідею: "Відновлення Успенського собору — це багатоетапний і далекоглядний проект, який має великий державницький смисл. Бо собор був символом могутності українського держави XII століття, яка була широко відома в Європі. Початкова мета — зберегти і музеєфікувати фундаменти собору. А кінцева — відновити собор у тому чи іншому місці. Громадські організації, науковці, які бажають цього, мають визначитися з процедурою і технікою відбудови…" 

Однак на сполох ударили науковці — історики й археологи, які у відновленні-відбудові Успенського собору побачили серйозну небезпеку. Вони не забули про спробу відбудувати храм 1999 року, внаслідок чого підмурки собору були частково зруйновані й залиті бетоном. Ба більше, будівництво храму на його колишньому місці загрожує зруйнуванням автентичних фундаментів. Наприкінці 2017 року категоричне "ні" відбудові пам'ятки в черговий раз сказали учасники Міжнародної науково-практичної конференції "Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє", що відбулася в Національному заповіднику "Давній Галич".

Доцільною і науково обґрунтованою нині є інша ініціатива — законсервувати фундаменти Успенського собору, щоб запобігти їх подальшому руйнуванню. Консерваційні роботи вже розпочиналися 2004 року, але через відсутність державного фінансування були припинені 2009-го.

— Одне із завдань археологічних розкопок (в яких беруть участь відомі археологи Юрій Лукомський, Василь Петрик і Тарас Ткачук), — перевірити, в якому стані нижня частина фундаментів, буде проведено консервацію, музеєфікацію і трасування фундаментів, щоб зберегти їхню автентичність і не порушити контурів Успенського собору, збудованого ще в XII столітті, — розповідає генеральний директор Національного заповідника "Давній Галич" Володимир Костишин. — Буде також розширено прилеглу територію, щоб зробити огляд цих пам'яток доступнішим і комфортнішим для туристів.

Крім того, передбачено зовнішню і внутрішню реставрацію каплиці святого Василія, збудованої 1500 року в південно-західному куті фундаментів собору. Вона являє собою проміжний етап будівництва між Успенським собором і Успенською церквою, яка була споруджена в 1584–1586 роках із залишків собору як кафедральна церква і стала резиденцію відомого єпископа Гедеона Балабана. Чому ж потрібна реставрація каплиці святого Василія? Бо якраз у її внутрішній частині добре видно автентичні фундаменти Успенського собору, і їх треба відкрити для туристів.

собор_2
Роман Якель, DT.UA
Успенська церква в селі Крилос.

собор_3
Роман Якель, DT.UA
Успенська церква в селі Крилос.

Ще на початку 2000-х Національний університет "Львівська політехніка" став розробником наукової проектно-кошторисної документації на консервацію, музеєфікацію фундаментів Успенського собору і реставрацію каплиці святого Василія. Нині, поза сумнівом, ця документація потребує корегування.

— У Міністерстві культури нас запевнили, що буде профінансовано необхідну суму — як на корегування документації, так і на початок робіт, — переконує пан Володимир Костишин. — Хоча потрібна постанова Кабінету Міністрів, де було б передбачено комплексне фінансування археологічних і реставраційних робіт у Галичі. Бо ми бачимо розвиток Галича не тільки в консервації фундаментів Успенського собору. Нині потребує виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення реставрації храм Святого Пантелеймона (1194 р.). Завершуємо виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію внутрішньої частини Замкової гори, а також проекту регенерації Галицького замку (XIV ст.). Усі ці реставраційні роботи обходяться в мільйони гривень…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво