Захисник серця. Через два-три роки до аптек надійде спільна розробка українських учених — ліки, здатні захистити людину від інфаркту

Робота над новим, воістину революційним, засобом боротьби з головним ворогом людства — серцево-судинними захворюваннями розпочалася ще в 80-ті роки минулого століття. Тоді в лабораторії завідуючої відділом біохімії ліпідів Інституту біохімії НАНУ ім. О.Палладіна професора Надії ГУЛОЇ в тканинах пухлини (нейробластоми) було знайдено біологічно активні речовини — N-ацилетаноламіни, які відносяться до нового класу сигнальних ліпідів і згодом отримали назву ендоканабіноїди. Трохи раніше за київських учених їх виявив американець Гарольд Шмідт в інфарктній зоні міокарда. Сьогодні відомо, що це складовий компонент практично кожної клітини нашого організму.

Найцікавіша властивість цих сполук — і саме її використано в новому препараті на основі
N-ацилетаноламінів — здатність активно впливати на відновні процеси в тканинах. Щойно в організмі виникає «аварія» — запальний процес, стрес, розвивається пухлина або стається інфаркт — одразу на допомогу поспішають «ремонтні бригади» ендоканабіноїдів. Не дивно, що під час вивчення цих сполук у науковців виникла ідея спробувати посилити процеси відновлення тканин, створивши ефективні лікарські препарати. Дослідження проводили у співпраці з ученими багатьох інститутів, у тому числі в лабораторії, якою керував відомий український учений-геронтолог Володимир Фролькіс. У результаті цієї кропіткої роботи в однієї з розробок на основі N-ацилетаноламінів з’явилися реальні шанси потрапити на полиці аптек і стати хворим надійним помічником.

Ризик упровадження принципово нового лікарського засобу на основі N-ацилетаноламінів узяв на себе вітчизняний виробник — ВАТ «Фармак». Ця подія справді визначна для нашої країни, особливо якщо врахувати обсяг витрат і терміни їх окупності: від моменту створення молекули до її перетворення на ліки минає в середньому 10—15 років, а на розробку та проведення клінічних випробувань транснаціональні фармацевтичні корпорації інвестують сотні мільйонів доларів. Як правило, українські компанії (і фармацевтичні тут не виняток) вважають за краще вкладати кошти в прибуткові короткострокові проекти, і не поспішають працювати на перспективу.

— Зрозуміло, що Україні виділити такі великі кошти на створення оригінальних лікарських засобів дуже важко, а часом і неможливо, — каже генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя ЖЕБРОВСЬКА. — Тому українські фармацевтичні компанії, так само як і фармацевтичні компанії близького зарубіжжя, Східної Європи і навіть розвинених країн світу, фокусуються саме на розробці відтворених препаратів — генериків. Але по-справжньому здійснити прорив можна завдяки фундаментальним розробкам академічної науки, трансформуючи їх в умовах лабораторії фармацевтичної компанії в оригінальний препарат, що здатен істотно поліпшити здоров’я пацієнтів. Звісно, якщо фармкомпанія має оригінальний препарат, захищений патентом, вона може отримувати додаткові кошти від його реалізації і інвестувати їх у нові розробки.

— Наскільки розумію, найважливіше тут — не помилитися з вибором?

— Певна річ, спершу треба добре розібратися, чого потребує практична охорона здоров’я, бо можна розвивати що завгодно, але важливо, щоб воно користувалося попитом у лікарів і пацієнтів. Щоб зробити правильний вибір, необхідно добре знати про досягнення фундаментальної науки, навчитися прокладати міст між фундаментальною та індустріальною наукою. Якщо це вдається зробити, тоді результатом є ефективний і безпечний препарат, який матиме попит, а від цього виграє і фармацевтична компанія, і суспільство в цілому. На нашому підприємстві активно функціонує інноваційна рада. Нещодавно утворено вчену раду, вона допомагає ще більше сфокусувати зусилля науковців заводу на створення високотехнологічних, наукоємних препаратів.

— Справжній науковий комплекс — навіщо він заводу? Тільки для того, щоб не помилитися з вибором? До речі, скільки оригінальних препаратів на рахунку компанії?

— За останні роки «Фармак» запровадив у виробництво п’ять (разом із новим кардіопротектором на основі N-ацилетаноламінів) оригінальних препаратів.

А такий потужний науковий комплекс конче необхідний, тому що з відкриттям ученими академічних інститутів біологічно активної сполуки її шлях до хворого не закінчується, а лише починається. І відбувається це саме в стінах науково-дослідних лабораторій фармацевтичних компаній. Після того як в академічній лабораторії створено нову молекулу, продемонстровано її властивості, починається процес глибокого вивчення фізико-хімічних властивостей препарату, молекулярної структури субстанції, здійснюється формуляція — тобто створення лікарського препарату із заданими фармакокінетичними та фармакодинамічними властивостями тощо.

Крім того, препарат за участі науковців фармацевтичної компанії, а також зовнішніх лабораторій та клінічних центрів проходить різні фази складних досліджень. Спочатку вивчаються фармакологічні властивості, токсикологічні, проводиться цілий спектр інших досліджень. Це дає змогу оцінити профіль безпечності препарату, без чого неможливо запропонувати його до клінічних досліджень. І якщо доведено, що даний лікарський засіб не заподіє людині шкоди, лише тоді він може бути допущений до клінічних випробувань. Головне завдання — гарантувати безпеку здоровим добровольцям і пацієнтам, яких залучено до проведення клінічних досліджень.

Клінічні дослідження — найвитратніша стадія розвитку препарату. Спочатку вивчають профіль його безпеки та фармакокінетику на здорових добровольцях. Далі переходять до наступних етапів — вивчення профілю безпеки та клінічної ефективності вже на пацієнтах із певним захворюванням. І тільки після цих досліджень регуляторні органи розглядають питання реєстрації даного препарату та його допуску до клінічної практики. Тобто це дуже тривалий процес, який займає в середньому 10—15 років. Але при належному плануванні, ефективному проектному менеджменті терміни можуть бути скорочені, хоча в цілому це дуже тривала робота, яка вимагає чималих коштів.

Зараз на «Фармаку» інтенсивно розвивається індустріальна наука, спрямована на створення «ліків без кордонів», тобто лікарських препаратів, які можуть застосовуватися не тільки в Україні, а й в економічно розвинених країнах із добре регульованим фармацевтичним ринком. У нас до роботи залучають висококваліфікованих науковців, спроможних вирішувати питання світового рівня. Наприклад, у лабораторіях «Фармака» розроблено високотехнологічний контрастний засіб для проведення магнітно-резонансної томографії — гадопентетату димеглюмін, який з 2007 року окрім України був зареєстрований у 25 країнах Європейського Союзу.

— Чому було вибрано саме цю розробку київських учених на основі N-ацилетаноламінів?

— Це новий оригінальний лікарський засіб, призначений для лікування серцево-судинних захворювань, а саме гострого інфаркту міокарда, а також ішемічної хвороби серця. Як відомо, в Україні причиною більш ніж 60% смертей є саме ці захворювання.

Знайдена сполука надзвичайно цікава. Вона належить до принципово нового класу сполук, яка майже не справляє токсичної дії і має потужні мембранопротекторні властивості, захищаючи мембрану кардіоміоцитів від пошкодження.

Велике значення має доза та форма введення препарату. При тій дозі, яку ми зараз вибираємо, слід сподіватися, він буде ефективним при «аварійній» ситуації, якою є інфаркт міокарда. Коли розвивається інфаркт, у тканинах вивільняються токсичні речовини — активні форми кисню, вільні радикали, що пошкоджують оточуючі клітини. Наш препарат блокує вхід цих токсичних молекул усередину ще живих клітин, завдяки чому інфарктна зона не розростається.

Якщо для лікування інфаркту маємо внутрішньом’язові ін’єкції, то для лікування ішемічної хвороби серця чи атеросклерозу — пероральний препарат у формі капсул. В експериментах на піддослідних тваринах доведено, що в результаті застосування препарат здатний зменшувати в організмі як рівень самого холестеролу, так і його ефірів. А це вже усуває не наслідки, а причину захворювання. Звичайно, ми повинні ще й у ході клінічних досліджень показати, що бляшка в пацієнтів з ішемічною хворобою серця зменшується, і маємо для того підстави, бо істотно знижується рівень ефірів холестеролу, які є основними компонентами бляшки.

— Тобто препарат більш ефективний, ніж статини?

— Зараз на це питання відповідати передчасно, адже потрібно провести клінічні дослідження. Ясно одне, статини знижують рівень холестеролу за рахунок того, що пригнічують його синтез. А цей препарат впливає не тільки на рівень холестеролу, а й на його ефіри.

— На Заході розробляють такі препарати?

— Наскільки мені відомо, ні. Пріоритет належить Україні.

— На якому етапі розробка сьогодні?

— Зараз тривають токсикологічні дослідження. Крім того, активно йде підготовка до першої фази клінічних досліджень — вивчення безпечності та фармакокінетики у здорових добровольців, після чого буде вирішено, яку дозу препарату будемо застосовувати вже у клінічній практиці.

— Слабким місцем виготовлення українських ліків завжди була якість виробництва та лабораторних досліджень. Яка ситуація на «Фармаку»? Якщо цей препарат буде вироблений в Україні, то чи зможе він вийти на світовий ринок?

— Тема для нас актуальна, оскільки плануємо випускати цей препарат не тільки для України, а й вивести його на добре регульовані ринки світу. Тому, звичайно, ми повинні відповідати тим регуляторним вимогам, які існують і в нас, і в економічно розвинених країнах світу. Треба сказати, в нашій країні регуляторні вимоги щодо виробництва лікарських засобів, проведення доклінічних та клінічних досліджень загалом гармонізовані з тими, що діють у Європейському Союзі. На нашому заводі запроваджено належну виробничу практику, тобто виробничий процес лікарських засобів здійснюється відповідно до європейських стандартів, або GMP. Свого часу наше виробництво інспектували німецькі, польські, прибалтійські та інші представники. Вони підтвердили відповідність системи GMP регуляторним вимогам ЄС. Це означає, що ризик певної помилки, появи недоброякісного чи субстандартного продукту зведено до нуля.

Коли ми передаємо препарат для клінічних досліджень, то одна з наших важливих умов — дослідження повинні проводитися згідно з вимогами належної клінічної практики. Тоді отримані результати будуть надійними, і з позиції доказової медицини можна буде оцінити, має препарат клінічну ефективність порівняно з плацебо чи з якимось відповідним «золотим стандартом», що існує на даний час, чи ні. В Україні є клінічні бази, виконано вже сотні таких досліджень на основі доказової медицини.

— Коли, за вашими розрахунками, препарат може потрапити до хворих?

— Сподіваюся, в 2012—2013 рр.