ЯК УТЕКТИ ВІД СТАРОСТІ

— Україна за останні 8—9 років стала «найстарішою», з демографічного погляду, країною на території колишнього Радянського Союзу, — розповідає провідний науковий співробітник відділення клінічної та епідеміологічної кардіології Інституту геронтології АМН України Микола АХАЛАДЗЕ. — У нас найвищі темпи старіння населення, різко знизилася народжуваність і зросла загальна смертність. Як наслідок — маємо майже найгіршу ситуацію в Європі з тенденцією до поглиблення негативних процесів на тлі гострих соціальних зрушень та глибокої економічної кризи.

— Стан справ зрозумілий. Чи можуть тут чимось допомогти геронтологи?

— Скажімо так: ми шукаємо способи та засоби продовження життя — усупереч ситуації. Але для того, щоб їх знайти, потрібно спочатку вивчити механізми цього, на жаль, неминучого, але природного, як і саме життя, явища — старіння.

До наших останніх досягнень можна зарахувати те, що ми навчилися визначати рівень старіння... кількісно. Оцінка біологічного віку будується на принципах багатомірної математичної статистики. Її застосування дає можливість звести велику кількість ознак, які характеризують старіння, — так званих біомаркерів — до небагатьох інтегральних кількісних оцінок виразності цього процесу.

Власне, ми «вимірюємо» не старість як таку, а життєздатність. Безліч проявів старіння в різних органах дає можливість використовувати для оцінки рівня старіння досить великий набір біохімічних, імунологічних, психометричних та інших показників. Найчастіше використовуються акомодація очного кришталика, вібротактильна чутливість, гострота слуху, артеріальний тиск, життєва ємність легень, сила м’язів кисті, швидкість поширення пульсової хвилі арте-ріальними судинами, зорово-моторні реакції. Для чого потрібні ці виміри? Тобто для чого нам знати біологічний вік людини? Не думайте, що геронтологи працюють виключно з дідусями й бабусями. Особливу увагу ми приділяємо людям середнього віку. Потрібно не допустити, щоб їхня старість настала передчасно, забрала здоров’я та життєву енергію, бажання повнокровно і повноцінно жити. З’ясування біологічного віку допомагає нам виявляти «групи ризику» з тієї чи тією патологією і вести з ними профілактичну роботу. Адже ста- ріння потрібно стримувати.

— А яка цілісна картина здоров’я популяції України?

— Вона, треба сказати, похмура. Якщо казати про серцево-судинні і легеневі захворювання, які найбільше лімітують тривалість життя, то нам удалося з’ясувати: «вік» серця, судин і легень (так званий кардіопульмональний вік) хворих із такою патологією, як артеріальна гіпертензія, перевищує популяційний «еталон» на чотири роки в жінок і на п’ять із половиною років — у чоловіків. Причому «календарний» вік у цих хворих найчастіше такий самий, як і у практично здорових людей. А хворі на цукровий діабет і хронічні алкоголіки «старші за себе» на 15—20 відсотків.

Помітно прискорилися процеси старіння після Чорнобиля. Мої харківські колеги обстежили ліквідаторів, які живуть у північно-східних регіонах. Отож, у понад половини з них (до того ж — у молодших вікових групах) кардіопульмональний вік «відбіг» далеко вперед від календарного. Причина, очевидно, — в порушенні ліпідного обміну, що призводить до раннього атеросклерозу судин. І взагалі, в Україні практично не залишилося області, де б останніми роками не зменшилася середня тривалість життя.

— Миколо Георгійовичу, я знаю, що ви з дружиною Тетяною Юріївною, гінекологом лікувально-оздоровчого центру при Кабміні України, останнім часом скрупульозно вивчали стан здоров’я наших жінок. Тут є якісь відмінності від загальної і справді досить невеселої картини?

— На жаль, є, і — у гірший бік. Рівень смертності жінок працездатного віку зростає рік у рік. Нині він майже вдвічі (!) більший, ніж 1990 року. І, що найжахливіше, найвищі показники смертності — у віковій групі від 30 до 55 років. Порівняно з тим-таки 1990 роком, удвічі зменшився розрив у показниках смертності між міськими і сільськими жительками — в останніх справи все гірші та гірші. Головні причини, як і раніше, — новоутворення, хвороби кровоносної системи, травми, отруєння, нещасні випадки.

Основна «жіноча» хвороба така сама, як і в чоловіків, — артеріальна гіпертензія. В Україні від неї потерпають майже 13 мільйонів громадян обох статей. Але в основному «жіночими» залишаються жовчнокам’яна і сечокам’яна хвороби, гастродуоденіти, холецистити, панкреатити, хронічні пієлонефрити. Частіше від чоловіків жінки потерпають від бронхіальної астми. Дуже «виріс» позміннопаузальний остеопороз: загальний ризик остеопоротичних переломів у жінок 50 років становить 39,7 відсотка. Ще одна страхітлива цифра: аборти, насамперед позалікарняні, — одна з головних причин материнської смертності в Україні — 23 відсотки!

— Це все, очевидно, поза компетенцією геронтології. Але все ж, що ви конкретно пропонуєте своїм пацієнтам і взагалі всім, хто хоче зустріти старість, так би мовити, у всеозброєнні? Де ваші молодильні яблука, де еліксир безсмертя?

— Еліксир безсмертя поки що не винайдено. І «пігулок від старості» теж немає. Але є безліч найрізноманітніших медикаментів, які ефективно протидіють різноманітним хворобам — супутникам старіння. Є вітаміни, які зміцнюють організм у цілому. Але ось що я хочу сказати: чим більше працюю в геріатрії, тим більше переконуюся, що «хімія», тобто ліки, у невмілих руках — навіть лікаря, не кажучи вже про хворих, які практикують самолікування, — не корисна, а шкідлива. Усе більшої популярності останнім часом набувають нетрадиційні методи лікування. До речі, всупереч назві, вони традиційніші, ніж медикаментозна терапія. Ось, приміром, лікувальне голодування чи розвантажно-дієтична терапія. Десятиденне голодування зі спеціальною підготовкою, творить чудеса. Лікує артрити, артрози, зціляє від бронхіальної астми, шкірних захворювань... Я бачив справжнє диво: хвора, яку мучили й спотворювали гігроми — сумочки під шкірою, наповнені рідиною, — повністю позбулася їх завдяки голодуванню. Тільки голодувати потрібно не як-небудь. Необхідний суворий контроль: кожні три дні аналіз крові та кардіограма, постійне вимірювання тиску. Вдома голодувати можна, але не бажано.

Або ще чудовий спосіб — герудотерапія. Не чули? «П’явочки, мої дорогі козявочки», — як співав у фільмі Басов-Дуремар. Річ не лише в ефекті відсмоктування п’явками «зайвої» крові. Ці «козявочки» виробляють особливий засіб — герудин, який впорскують під шкіру хворого. Це, по суті, натуральний аспірин, що гальмує згортання крові. І п’явці вигідно, щоб кров не згорталася, і людині добре — профілактика всього спектра судинних захворювань.

Корисні абсолютно всі методи масажу, голкотерапія. І, звісно ж, водні процедури, зимове купання.

— Знаю, знаю: ви сам «морж»!

— Я вивчав роботу київського валеоцентру, що в Гідропарку, і переконався: кілька років зимового купання в поєднанні з іншими оздоровчими процедурами справді омолоджують. У людини в анамнезі три інфаркти, а після п’яти років занять її біологічний вік знижується! У багатьох «завсідників» валеоцентру біовік на 10—14 років менший за паспортний.

— Отже, секрет довголіття — це...

— Їх аж три. Перший — безперервно вести активне трудове життя. Причому це стосується і праці фізичної, і інтелектуальної, і творчої. Гляньте на Миколу Амосова — він не тільки біологічно не старий, у нього вираз обличчя молодий! Другий секрет — потрібно бути аскетом у розумних межах. Комфортно-сите життя «демобілізує» організм. І третє: всі довгожителі — оптимісти. Крім того, вони люди доброзичливі й неегоїстичні. Звичайно, домогтися зараз такого стану душі важко. Але хто намагається — житиме довше.