Випив — закусив — заснув…

Населення України неухильно скорочується — смертність істотно перевищує народжуваність. Якщо в країнах Європейського Союзу коефіцієнт природного приросту населення коливається від -1 до + 1 (на 1000 чоловік) і смертність приблизно дорівнює народжуваності, то в Україні цей коефіцієнт 1991 року став від’ємним, і відтоді знижувався. У 2000—2003 роках він стабілізувався на рівні — 7,5. І хоча основна причина зменшення кількості населення — зниження народжуваності, чималу роль відіграє зросла смертність.

Погіршення умов життя останніми роками мало б відбитися передусім на старих людях, жінках і дітях. Проте дані статистики засвідчують: зростання смертності найбільшою мірою зачепило чоловіків середнього віку. Для аналізу ситуації скористаємося даними Держкомстату України, а також розміщеною в Інтернеті базою даних «Здоров’я для всіх» Європейського регіонального бюро ВООЗ. Дані за віковими групами показують, що від 1987 до 2002 року смертність серед дітей до 14 років істотно (на 20%) зменшилася, серед людей старше 75 років майже не змінилася. При цьому різко зросла смертність у середньому віці, особливо серед людей 30—44 років: серед чоловіків — майже вдвічі, серед жінок — у півтора разу.

У чому ж причини різкого зростання смертності серед чоловіків середнього віку?

Прийнято вважати: головною причиною такого стану справ є погіршення соціально-економічних умов. Безумовно, в економічно розвинених країнах смертність у цій віковій групі набагато нижча, ніж в Україні, приміром, середня її величина у 25 країнах Європейського Союзу вчетверо нижча. Проте парадокс полягає в тому, що, приміром, у такій країні, як Узбекистан, вона у два з половиною рази нижча, ніж в Україні.

База даних ВООЗ дозволяє підрахувати, що вагомий внесок у зростання загальної смертності за ці 15 років зробили смерті від так званих зовнішніх причин (нещасних випадків, отруєнь, травм, самогубств, убивств) — 43%, серцево-судинних захворювань — 22%, інфекційних захворювань — 13%, хвороб органів травлення — 12%, хвороб органів дихання — 5%, психічних і нервових захворювань — 6%.

Поширеною є думка, що чоловіки почали частіше вмирати через втрату стабільності, якою характеризувався радянський час. Проте це мало б передусім проявитися в зростанні самогубств. Наявні дані не підтверджують таке припущення. 2002 року порівняно з 1987-м рівень самогубств у цій групі збільшився на 39% (загальна смертність — на 96%), а порівняно з 1981 роком він знизився (див. рис. 1). А смертність від отруєнь зростала набагато швидшими темпами, і нині вона вийшла на перше місце серед всіх аналізованих підкатегорій смертей від зовнішніх причин.

2002 року від отруєнь чоловіки 30—44 років умирали в 2,15 разу частіше порівняно з 1987-м і в 1,25 разу порівняно з 1981-м. При цьому левову частку отруєнь (71% у 2002-му) становлять отруєння алкоголем (саме алкоголем, а не фальсифікатами).

Очевидно, що смертність чоловіків від нещасних випадків і травм перевищуватиме такий самий показник у жінок, бо представники сильної статі зазвичай вибирають небезпечніші професії. Проте що ж сталося в Україні за ці 15 років, що ці професії стали ще небезпечнішими? Смертність у ДТП має тенденцію, аналогічну до самогубств: зростання на 32% порівняно з 1987 роком.

Ушестеро зросла кількість смертних випадків на пожежах. При цьому спостерігаються парадоксальні тенденції: від 1995-го до 2000 року кількість пожеж знизилася на 21%, а кількість загиблих у них збільшилася на 17%. І гинуть в основному не пожежники. Половина таких смертей викликана схемою «випив — закурив — заснув — згорів».

Зростання смертності від убивств пояснюється не стільки розгулом криміналу, скільки бійками людей, котрі випили. Міністр внутрішніх справ Ю.Луценко зазначив: «Що мене хвилює найбільше — майже кожного дня кілька вбивств, в основному через алкоголізм».

Майже за всіма показниками смертності від нещасних випадків, отруєнь і травм 2002 року спостерігається схожа картина — різке зростання порівняно з 1987 роком (у цілому по цій категорії 94%) і помірніше порівняно з 1981 роком (у цілому — 31%).

Смертність від хвороб органів травлення серед чоловіків 30—44 років у 1981, 1987 і 2002 роках становила відповідно 36,3, 18,4 і 63,5, тобто за 15 років зросла в 3,5 разу. За даними Держкомстату, смертність від цирозу печінки (всіх видів) для чоловіків різного віку 2002 року зросла майже втричі порівняно з 1987 роком і вдвічі — із 1981 роком. Темпи зростання смертності від цирозу серед чоловіків середнього віку були вищими, ніж серед чоловіків у цілому. За даними ВООЗ, у нетропічних країнах 80% усіх випадків цирозу печінки спричинено алкоголем. 18063 смерті від цирозу печінки — показник 2004 року — найвищий за всю історію України.

Серед причин смертності від інфекційних захворювань переважає туберкульоз (92%). При цьому чоловіки вмирають від нього в 6—7 разів частіше, ніж жінки, хоча збуднику цієї небезпечної інфекції однаково, у жіночому чи чоловічому організмі розмножуватися. Ризик померти від туберкульозу багато в чому визначається нездоровим способом життя, суттєвим чинником якого є алкоголь.

Смертність від психічних і поведінкових розладів також відповідає загальній схемі: за 15 років вона зросла майже в 4 рази. При цьому смертність від алкоголізму й алкогольних психозів становить в її структурі 94%.

Кількість летальних фіналів від хвороб органів дихання серед чоловіків 30—44 років збільшилася від 1987 до 2002 року більш як утричі. Примітно, що смертність від пневмонії з 1981 по 1987 рік знизилася втричі, а потім знову зросла до 2002 року всемеро.

Смертність від серцево-судинних захворювань (половину з яких становить смерть від ішемічної хвороби серця) серед чоловіків 30—44 років змінювалася за тією самою схемою: відповідно 119, 94 і 159 у 1981, 1987 і 2002 роках. І хоча в цій категорії в 1987—2002 рр. зростання було менше, ніж у цілому (69% проти 96%), аналогічні тенденції змін дозволяють вважати: в їхній основі лежать спільні чинники. Стосовно поширених повідомлень про те, що помірне споживання алкоголю сприятливо впливає на роботу серця, слід зауважити: зниження смертності від ішемічної хвороби серця в тих, хто п’є помірно, спостерігалося в розвинених країнах лише в людей старше 50 років. За рівнем серцево-судинної смертності серед чоловіків 30—44 років Україна 2002 року поступалася тільки Росії, Білорусі й Казахстану, а величина цього показника майже вдвічі вища від середньоєвропейського, хоча в 1987-му вона перевищувала його лише на третину.

На жаль, смертність серед жінок відповідає тим самим тенденціям, що й серед чоловіків, хоча меншою мірою. Коли взяти прямо пов’язані з алкоголем причини, то смертність жінок різного віку від 1987 до 2002 року зросла в 2,3 разу (серед чоловіків — у 2,8 разу). При цьому з 1981 по 1987 рік смертність чоловіків від цих причин зменшилася на 40%, а жінок — лише на 20%. Навіть не такі високі, як у чоловіків, темпи зростання смертності призвели до того, що за цим показником (смертність серед жінок 30—44 років) у Європейському регіоні Україна 2002 року поступалася тільки Росії й Казахстану. Його величина втричі вища, ніж в Ізраїлі.

Що ж усе-таки сталося 1987 року, чому люди почали рідше вмирати?

Вдумливий читач, напевно, уже пригадав про антиалкогольну кампанію, розпочату в 1985 році. Хай там що казали про вирубки виноградників, отруєння сурогатами й інші жахи, статистика смертності переконує в успіху кампанії. Із погляду здоров’я людей. Ми побудували прогнозну пряму смертності на основі тенденцій зростання смертності в Україні в 70-ті — на початку 80-х років. Порівняння цієї прогнозної прямої з реальною кривою смертності показало: за роки кампанії в Україні врятовано понад 500 тисяч життів. Фахівці ВООЗ одностайно пов’язують різке зниження смертності в Україні й інших країнах колишнього СРСР у той період з антиалкогольною кампанією.

Те, що ми спостерігаємо нині, до найменших дрібниць нагадує картину тих років, але з оберненим знаком. При цьому схожість картини зростання смертності в Україні з ситуацією в таких країнах СНД, як Росія та Білорусь, і її істотна відмінність від ситуації в інших країнах СНД, зокрема в Азербайджані й Таджикистані, цілком може пояснюватися різним ставленням до алкоголю серед населення. Не применшуючи ролі інших чинників смертності, можна припустити: не менше половини зростання смертей чоловіків середнього віку в Україні за останні 15 років було зумовлене саме зростанням споживання алкоголю.

Політичний провал антиалкогольної кампанії 1985 року призвів до того, що будь-які заходи проти алкоголю почали відкидати. Не зупиняючись на причинах її провалу, можна сказати: нині повторити її вже не можна, та й не потрібно, бо в умовах ринкової економіки успішно працюють інші механізми зниження споживання алкоголю та пов’язаної з ним смертності. Ще кілька десятків років тому європейським лідером у споживанні алкоголю була Франція. Проте вжиті там заходи, передусім зростання податків і заборона алкогольної реклами, дозволили різко знизити споживання алкоголю. У результаті загальна смертність від цирозу печінки, який раніше вважався бичем французів, тепер у цій країні вдвічі нижча, ніж в Україні, а серед чоловіків 30—44 років — уп’ятеро нижча. Досвід Франції й інших країн узагальнено ВООЗ у цілій низці документів, у першу чергу в Європейській хартії з алкоголю та Європейському плані дій із боротьби зі споживанням алкоголю. Залишається ними тільки скористатися.

А наразі можливість використання спрямованих на скорочення споживання алкоголю в Україні заходів, які довели свою успішність, навіть не обговорюється. Останнє засвідчує, наскільки наша країна далека від європейського розуміння алкогольної політики. І поки ми не почнемо серйозно ставитися до проблеми алкоголю й алкоголізму, люди середнього віку вмиратимуть дедалі швидше.

Наш уряд декларує приєднання до Європейського Союзу як один із пріоритетів. І одним з орієнтирів на шляху до Європи можна назвати зниження смертності. Погляньте на графік (рис. 2), і ви побачите, що 1986 року смертність чоловіків середнього віку в Україні була меншою, ніж у Польщі, а нині вона вдвічі вища. При цьому в Україні смертність усе-таки нижча, ніж у Росії, а Польща продовжує рухатися до середньоєвропейського рівня. І індикаторами того, яким шляхом реально йде Україна — російським чи польським, мають стати не стільки показники ВВП, скільки показники смертності.