Українці почали хворіти на рак щитовидної залози вже через 4 роки після аварії на ЧАЕС

Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив академік НАМН України, директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка НАМНУ Микола Тронько. При цьому, за його словами, провідні фахівці з Японії, США та Європи заявляли, що частота цієї патології не може так зрости всього за три-п'ять років після аварії, адже за законами радіаційної медицини латентний період розвитку РЩЗ становить 6-12 років.

«Але результати наших досліджень показали, що, незважаючи на те, що чорнобильський радіоактивний йод через два місяці після аварії розпався і вже не впливав на щитовидну залозу, протягом наступних років кількість прооперованих з приводу раку щитовидної залози осіб цієї вікової групи продовжувала зростати. У 2009-2010 рр.. вона досягла рівня 600 випадків щорічно, що у десятки разів вище за дочорнобильські показники. За період 1986-2009 рр.. в Україні з приводу цього захворювання прооперовано 6049 таких хворих, із них 4480 дітей (0-14 років) і 1569 підлітків (15-18 років)», - повідомив академік.

Він зазначив, що після вибуху на ЧАЕС у результаті випадіння ізотопів радіоактивного йоду (головним чином I-131) найбільше постраждало населення північних областей: Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської та Черкаської, де зареєстровано 60% випадків даної патології. З них найбільше постраждала - Чернігівська, а у Білорусі - Гомельська область. Саме на Гомельщині було зафіксовано найбільшу захворюваність на РЩЗ.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в інтерв'ю Ольги Скрипник з Миколою Троньком.