ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКИЙ ЖЕНЬШЕНЬ

Протягом останніх десятиліть у світі набуває активного поширення стевія (stevia rebaudiana bertoni) — екзотична трав’яниста рослина з родини айстрових, родом із Південної Америки. Хоч людина знає цю культуру впродовж, щонайменше, півтори тисячі років (першим ще у ІХ столітті її дослідив та описав ботанік М.Бертоні), лише з 1975 року стевію почали активно вивчати науковці розвинених країн, саме відтоді вона масово перетнула кордони своєї історичної батьківщини.

У міру наукового вивчення стевії було відкрито такі її властивості, які, поза сумнівом, дозволяють зарахувати цю рослину до числа найцінніших на земній кулі. Так, дослідження продемонстрували, що, завдяки своєму унікальному складу (а стевія містить вітаміни А, В1, В2, С, РР, мікроелементи алюміній, калій, кальцій, хром, кобальт, залізо, магній, марганець, фосфор, селен, кремній, натрій, олово, цинк, а також білок, ефірну олію, флаваноїди, таніни), вона має надзвичайно широкий спектр позитивного впливу на організм людини. З’ясувалося, що регулярне вживання стевії чи екстрактів із неї веде до поліпшення травлення та обміну речовин, зниження підвищеного рівня цукру в крові, радіонуклідів та холестерину в організмі. Водночас було відзначено уповільнення зростання новоутворень, поліпшення регенераціії клітин та коагуляції крові, зміцнення кровоносних судин.

Стевія має протизапальну, діуретичну та жовчогінну дії. Екстракт зі стевії перешкоджає виникненню виразок у шлунково-кишковому тракті. Ацетилсаліцилова кислота та інші протизапальні ліки, якщо їх приймати разом зі стевією, не призводять до пошкодження стінок шлунково-кишкового тракту. Позитивно впливає стевія і на діяльність печінки та підшлункової залози, а також на стан шкіри при додаванні її екстракту до відповідних косметичних засобів, оскільки вона, крім іншого, пригнічує ріст грибків, має бактерицидну дію та сприяє загоюванню відкритих ран.

Однак найціннішим у стевії є те, що вона накопичує у своєму листі так звані дитерпенові глікозиди — натуральні підсолоджувачі, до того ж практично безкалорійні. Комплекс цих глікозидів, який у світовій практиці заведено називати узагальнено — стевіазидом, у середньому в 300 разів за рівнем солодкості перевищує цукор (окремі компоненти його можуть бути у 70 — 450 разів солодшими за цукор). Внаслідок цього стевія та екстракти з неї у дієтичному харчуванні за необхідності можуть з успіхом замінювати цукор, практично без обмежень бути рекомендованими для вживання у їжу тим, у кого підвищений рівень цукру в крові, особливо хворим на цукровий діабет та гіпоглікемію, а також тим, хто має надлишкову вагу й потерпає від ожиріння, атеросклерозу, панкреатиту, пародонтозу та інших хвороб. Тобто усім категоріям людей, котрі потребують дієти з обмеженим споживанням цукру (загальновідомо, що такими є майже кожен другий із нас).

Стевія — не тільки абсолютно безпечна, вона пом’якшує загальний перебіг захворювання, перешкоджаючи хворобі розвиватися, полегшує стан хворих (наприклад, інсулінозалежних діабетиків), а нерідко й допомагає в лікуванні. Споживання стевіазиду та продуктів, виготовлених із додаваннями його як підсолоджувача, не викликає карієсу зубів, не призводить до збільшення ризику виникнення ожиріння та інших хвороб, пов’язаних із порушенням обміну речовин. Тому розширення виробництва і споживання продуктів, що містять стевіазид, особливо кондитерських виробів, компотів, соків, газованих напоїв, йогуртів, плодово-ягідних та інших консервів (стевія — чудовий консервант), є одним із найважливіших чинників покращання здоров’я нашого населення. У домашніх умовах стевію найпростіше споживати у вигляді помеленого сухого листя або ж водного настою (100 грамів сухого листя заливають 1 літром окропу, кип’ятять протягом 1 години, після чого фільтрують), уважно дозуючи, щоб не пересолодити продукт.

ІХ Всесвітній симпозіум із проблем цукрового діабету та довголіття ще в 1990 році підтвердив, що стевія — одна з найцінніших культур, які сприяють підвищенню рівня біоенергетичних можливостей організму людини, дозволяють вести активний спосіб життя до глибокої старості. Тож щоденно вживати її в їжу як харчову добавку не лише надзвичайно корисно, а часто й необхідно навіть цілком здоровим людям. Особливо за несприятливої екології та наявності у раціоні харчування надто великої кількості продуктів, що містять багато простих вуглеводів (картопля, бобові, крупи, хлібобулочні вироби і т. д.). Стевія може істотно пом’якшити наслідки такого «перекосу» у харчовому раціоні, адже загальновідомо, що саме надмірне споживання простих вуглеводів, які легко засвоюються, є фактором виникнення та розвитку різних хронічних неспецифічних захворювань, у тому числі й таких, як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, вже згадувані цукровий діабет, ожиріння тощо.