Парадокси любові: спочатку скалічить, потім лікує

Любов недаремно порівнюють із хворобою — від пристрасті до прекрасної дами хоч і виростають крила, зате слабшає імунна система.

Факт, що на розвиток імунної системи самців впливає запах самок, співробітники новосибірських інститутів — систематики та екології тварин Сибірського відділення РАН і клінічної імунології СВ РАМН встановили кілька років тому. Тепер вони продовжують досліджувати вплив запахів на імунну систему. Дорослих самців лінійних мишей помістили по чотири в клітку і тримали при штучному освітленні (світло вмикали о шостій годині ранку й вимикали о восьмій вечора). Щоранку, за 10—20 хвилин до вмикання світла, на дах клітки ставили контейнер із брудної тирси з клітки самок (самих самок у кімнаті не було). Мишей контрольної групи тримали в сусідній кімнаті і ставили їм чисту тирсу. Природно, на збудливий запах самок самці відповідали посиленим синтезом статевих гормонів, особливо тестостерону, а також гормонів стресу — глюкокортикоїдів. Але андрогени й глюкокортикоїди пригнічують імунну систему.

Навіть однієї ночі, проведеної під «дамською» тирсою, виявилося достатньо, щоб послабити імунітет самців, — учені встановили це за реакцією імунної системи мишей на ін’єкцію баранячих еритроцитів. За спостереженнями дослідників, ключову роль у зниженні продукції антитіл відіграє саме тестостерон. Імунна система кастрованих мишей, позбавлених цього гормону, на запах самок не реагує.

Чотири гризуни чоловічої статі погано уживаються в одній клітці, а збудливий запах робить їх ще більш агресивними. Вчені не полінувалися підрахувати всі укуси, подряпини та рвані рани, отримані мишами від сусідів за кілька днів спільного сидіння під пахучою тирсою. Результати були несподіваними. Хоча гризуни, які відчували запах самок, виявилися набагато більш покусаними, ніж їхні контрольні побратими, вони значно легше перенесли наслідки бійок, попри ослаблений імунітет. Загинули лише двоє з 23 покусаних мишей, а серед тварин, які не нюхали самок, — семеро з двадцяти. Дослідники пояснюють цей феномен комплексною дією тестостерону. Він діє як знеболююче, а також стимулює кровотворення, збільшуючи, зокрема, кількість імунокомпетентних клітин. Обидва ці ефекти компенсують негативні наслідки ран та крововиливів.

У природі немає рівноправності статей. Самці й самки мають різний імунний статус, зокрема самці більш сприйнятливі до інфекцій, але рідше страждають на аутоімунні захворювання. Поява імунного статевого диморфізму великою мірою залежить від соціального середовища, в якому перебувають тварини, зокрема від присутності самок. Від їхнього запаху слабшає гуморальний імунітет, зате посилюється здатність стійко переносити поранення, які вони частіше отримують, знову-таки, у присутності прекрасної статі.