Операція «І»

Минув рівно рік після публікації в нашому тижневику інтерв’ю з відомим ученим в галузі радіаційної медицини і небуденною особистістю Юрієм Бандажевським (DT.UA, №44, 2011 р. «Радіаційний ГУЛАГ у центрі Європи, або Чорнобильська одіссея професора Бандажевського»). У ньому, зокрема, йшлося про проект створення «дійової системи життєзабезпечення населення в умовах радіаційного впливу», що його передбачається впровадити в Іванківському районі Київської області. (Цей район межує з 30-кілометровою зоною відчуження і найбільш забруднений радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90.) Досі, хоч після катастрофи на ЧАЕС минуло понад чверть століття, такого проекту в практиці не було. Його квінтесенцію професор Бандажевський сформулював так: «Якщо наш спільний із ЄС проект в Іванківському районі вдасться реалізувати, це стане наочним прикладом того, як потрібно діяти, аби захистити людей, котрі живуть на території, забрудненій радіоактивними елементами. У цих умовах тактика лікування, профілактика захворювань і реабілітації повинні мати свої особливості».

У згаданій публікації ми розповіли також про дивні події та непорозуміння, які виникли (тепер це вже поза будь-яким сумнівом!) у зв’язку з тим, що громадська організація, котра ініціювала цей проект, заявила про намір здійснювати контроль за його реалізацією, зокрема за використанням коштів за призначенням. Очевидно, це й послужило відправною точкою в подальших цілеспрямованих спробах дискредитувати професора Бандажевського та очолювану ним організацію. Подальші події тільки підтвердили це припущення.

У червні нинішнього року в державні інстанції надійшов лист за підписом президента ВГО інвалідів «Союз Чорнобиль України» Ю.Андрєєва та директора Центру реабілітації осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, члена правління координаційного аналітичного центру «Екологія і здоров’я» О.Мостепана. Виходячи зі змісту і стилю цього послання, інакше як пасквілем (або доносом) назвати його не можна. У листі підписанти звинуватили професора Бандажевського в намірі «зробити комерційний і навіть політичний капітал на всенародному лиху». Хоча жодних конкретних доказів для таких серйозних обвинувачень автори не наводять, проте фарби для очорнення «персонажа» не пошкодували. Ба більше, в листі є неправдива інформація про участь ВГО «Союз Чорнобиль України» і ННЦ радіаційної медицини в створенні координаційного аналітичного центру «Екологія і здоров’я». Насправді ці організації не мали жодного стосунку до заснування центру. (У редакції є документ - рішення про реєстрацію в Україні приватної організації під такою назвою, головою правління якої є Ю.Бандажевський. КАЦ «Екологія і здоров’я» - некомерційна організація, до її складу входять авторитетні спеціалісти-вчені, лікарі, депутати Європарламенту, представники громадських організацій.)

Але, власне, головний сенс цього опусу криється в кінцівці: «Таким чином, нині необхідно зберегти і вдихнути нове життя в згаданий проект (координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я». - Л. С.), але настійливо просимо припинити будь-які контакти і співпрацю з Ю.І.Бандажевським особисто, бо він більше не представляє в Україні ВГОІ «СЧУ» та й чорнобильців взагалі. Про це ми, зокрема, повідомили наших партнерів в Євросоюзі, Європарламенті, Єврокомісії».

У згаданій публікації ми писали, як після підтримки Європарламентом проектів Ю.Бандажевського його запросили працювати в Україну і як потім несподівано попросили звільнити тимчасово надане приміщення в Пущі-Водиці. Це сталося після усвідомлення деякими зацікавленими особами того факту, що європейські структури не мають наміру виділяти гроші на відновлення Центру реабілітації потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи (депутати Європарламенту під час відвідин центру не отримали переконливих відповідей на запитання, чому комплекс будівель став непридатним і хто відповідальний за кричущу безгосподарність).

Тим часом Європарламент і Єврокомісія підтримали ініційований Ю.Бандажевським проект щодо Іванківського району, який здобув високу оцінку експертів. Однак, як ми вже писали, з вини української сторони загальмувався.

Це викликало подив у депутатів Європарламенту, і вони звернулися до єврокомісара з питань європейської політики сусідства Штефана Фюле з офіційним повідомленням про необхідність підтримати проект, який супроводжує професор Бандажевський. Лист датовано 12 червня 2012 року. Про нього, безперечно, знали чимало офіційних осіб як у Європейській комісії, так і в Україні.

А тепер звернімо увагу на дату листа Андрєєва-Мостепана:
21 червня 2012 року. Він надійшов, так би мовити, по свіжих слідах. Його ініціатори керувалися своїми далекосяжними цілями й інтересами і, вочевидь, вважали, що для їх досягнення згодяться будь-які засоби.

Річ у тому, що наближаються терміни проведення тендера, за результатами якого стане відомим переможець на супровід проекту. Фактично йдеться про групу контролю, зокрема за використанням фінансових коштів.

Бенефіціаром проекту є Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі - Агентство). Одержувач - Іванківський район.

Загальна вартість проекту 4,2 млн. євро (з реалізацією протягом трьох років). Із цієї суми на медико-профілактичну програму в Іванківському районі припадає
2 млн. євро.

Специфіка проекту передбачає групу наукового супроводу, яка має бути представлена експертами в галузі радіаційної медицини та гігієни, радіаційної дозиметрії, гігієни харчування, епідеміології. У тендері беруть участь наукові організації, закордонні й вітчизняні, які претендують на супровід цього наукоємного проекту. Зазначеній групі відводиться дуже важлива роль, і, природно, бенефіціар та одержувач будуть під її контролем.

Інтереси тих, хто затіяв наклепницьку кампанію проти Ю.Бандажевського, стали явними наприкінці жовтня, коли організація, очолювана паном Андрєєвим (у складі змішаного колективу з проатомних організацій Франції та Бельгії) з’явилася на сайті Єврокомісії як кандидат на групу супроводу проекту. Наскільки довгі вуха в цих інтересів, неважко зрозуміти, взявши до уваги, що Ю.Андрєєв - керівник Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження та член колегії цієї організації (наказ №92 від 23.11.11 р.). Таким чином, виходить, що бенефіціар намагається взяти на контролера проекту, на реалізацію якого отримає гроші з Єврокомісії, свою людину. Тобто очевидне протегування власних інтересів, що недопустимо з погляду тендерних правил. На це, природно, не можуть не звернути увагу представники Єврокомісії та Європарламенту.

Цікава й така особливість проекту: сервісна частина проходить без тендера. За наявною в нас інформацією, ЄС на прохання бенефіціара виділяє на цю частину проекту гроші напряму. Крім медико-профілактичної частини, понад два мільйони євро передбачається витратити на спалювання радіоактивної деревини та будівництво теплиці для вирощування овочів. А коли ще й супроводжуватимуть/контролюватимуть реалізацію «свої» люди, неважко уявити, як можна нагріти руки на єврогрошах.

«У мене і в моїх колег є вагомі підстави сумніватися в тому, що попередній проект, реалізований 2009 року, під назвою «Соціально-економічна програма Іванківського району» вартістю 1,5 млн. євро приніс користь району», - каже Ю.Бандажевський.

До речі, громадськість порушувала питання використання коштів Євросоюзу, виділених у 2009 році, однак конкретної відповіді не отримала, про цей проект в Іванкові навіть не чули.

Про ефективність використання коштів, які виділяються на чорнобильські програми, зокрема їх розкрадання, сказано й написано багато. За післяаварійний період у «чорній дірі» Чорнобиля безслідно зникли мільярди народних грошей. А наслідки радіаційної катастрофи залишилися… Нині їх усіляко намагаються приховувати й замовчувати від людей: мовляв, минуло вже багато часу, радіації не стало, і нічого хвилюватися. А хіба тепер її хтось міряє? Оскільки ж немає даних про реальну ситуацію, то й про 4-ту зону можна забути, і «чорнобильські» не треба виплачувати, й інвалідів-чорнобильців можна позбавити пільг, пенсії їм урізати тощо. Люди, які живуть на територіях, що сусідять із зоною відчуження, в тому ж таки Іванківському районі (див. діаграму), фактично є жертвами невизнаної небезпеки.

Із приїздом в Україну професора Бандажевського (згадаємо: його люб’язно запросили люди, котрі, переконавшись, що із вченим «домовитися» не можна, не зупинилися навіть перед брудним наклепом) більше стало правди та об’єктивної наукової інформації про наслідки катастрофи на ЧАЕС, а чорнобильські програми почали набувати людського обличчя. Зону відчуження Бандажевський вирішив зробити зоною тяжіння для докладання зусиль світової спільноти. Саме завдяки йому, а також сприянню його закордонних колег і однодумців, з’явився проект, від якого вченого тепер намагаються відсторонити, не гребуючи нічим. Бачите, мішок із грішми ладен звалитися з небес, «в’язень совісті» тут недоречний.

Ті, хто вчора позиціонувався соратником, сьогодні побачили в Бандажевському конкурента - мовляв, створив якусь «Міжнародну чорнобильську організацію» і протиставляє її «українському чорнобильському руху». Про те, що стосується «українського чорнобильського руху» й того, як пан Андрєєв представляє інтереси чорнобильців, переконливо свідчать багато фактів, зокрема недовіра, яку виявили регіональні організації керівництву ВГО інвалідів «Союз Чорнобиль України».

«Стосовно звинувачення мене в політичній діяльності хочу сказати таке, - заявив Ю.Бандажевський. - По-перше, є право людей на громадські дії та виявлення своїх поглядів у законних рамках. І ніхто не має права їх за це картати, тим більше писати на них образливі доноси. По-друге, я не створював жодної організації. На міжнародній конференції «Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і громадський контроль», яка відбулася 16 квітня 2011 року в приміщенні Міністерства охорони здоров’я України, куди мене запросили для участі в її роботі, було створено Міжнародну громадську координаційну чорнобильську раду, мета якої - громадський контроль за ефективним використанням міжнародних фінансових коштів, безпекою об’єктів ЧАЕС, а також для громадської експертизи та моніторингу всіх проектів і програм із подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Представники 20 громадських організацій України, які брали участь у цій конференції, проголосували за те, щоб Бандажевський Ю.І. став головою організації. У зв’язку з цим у грудні минулого року я подав у Європейський парламент звернення з проханням здійснити перевірку використання фінансових коштів, виділених ЄС на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні та Республіці Білорусь.

- І яку відповідь ви отримали?

- Наскільки мені відомо, зараз це питання хвилює депутатів Європарламенту. І я впевнений, що така перевірка відбудеться. Звісно, якби і Україна, зі свого боку, почала цим займатися, було б непогано. Не сумніваюся, що звітів - море, а яка реальна віддача від таких проектів і програм, питання цікаве. Втім, за ініціювання одного разу перевірки використання чорнобильських коштів у Білорусі я поплатився тим, що опинився за ґратами. Але це мене не зломило. Як учений і лікар я дуже добре знаю ситуацію зі здоров’ям людей і розумію, що цю «систему», коли бал править неправда й дезінформація, потрібно змінювати. Гадаю, ті, хто намагається мене тепер опорочити в очах спільноти, зокрема світової, дуже ризикують. Оскільки інформація з Іванківського району може не відповідати поданій ними раніше. І цього вони бояться».

Як і того, що так хвацько розкручена операція «І» (Іванків) може мати безславний кінець.

Об’єктивка DT.UA

БАНДАЖЕВСЬКИЙ Юрій Іванович народився 9 січня 1957 р. у смт Радунь Гродненської області (Білорусь).

Закінчив Гродненський медичний інститут. 1983 р. захистив кандидатську дисертацію, 1988-го - докторську. 1990 р. йому доручили створювати Гомельський медичний інститут, який був покликаний вирішити завдання забезпечення районів, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, лікарями. Під керівництвом професора Бандажевського гомельський виш перетворився на світовий центр вивчення впливу на організм радіоактивних елементів.

У лютому 1999 р. Юрій Бандажевський ініціював створення комісії Академії наук Республіки Білорусь з перевірки діяльності НДІ радіаційної медицини. Того ж року його несподівано заарештували. Йому висунули звинувачення в одержанні хабарів під час вступних іспитів. 2001 р. військова колегія Верховного суду Білорусі засудила Ю.Бандажевського до восьми років позбавлення волі в колонії посиленого режиму без права на оскарження вироку. У серпні 2005-го його звільнили.

На думку міжнародних правозахисників, справа Бандажевського була сфабрикована білоруською владою, бо результати його наукових досліджень розходилися з офіційними даними про наслідки катастрофи на ЧАЕС. Міжнародна амністія визнала професора Бандажевського в’язнем сумління. Європейський парламент видав йому Паспорт свободи №000025.

Із 2006 р. Ю.Бандажевський працював у Франції, Німеччині, Литві. 2009 р. приїхав у Київ з метою організувати міжнародний координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я». Активно займається науковою та громадською діяльністю.