НОВИНИ МЕДИЦІНИ

ЗІ СКАЖЕНИМИ КОРОВАМИ ЖАРТИ ПОГАНІ

Втім з’ясувалося, що не тільки зі скаженими, а й цілком сумирними з вигляду. До того ж не тільки з коровами, а й вівцями і навіть свиньми. Вчені з Шотландії вперше довели експериментально, що «сказ корів» може передаватися через кров тварин, у яких взагалі немає жодних симптоматичних проявів цього захворювання. Групі дослідників із Единбурзького інституту здоров’я тварин вдалося заразити вівцю губчатою енцефалопатією (так називають це захворювання вчені) і потім уже кров’ю цієї вівці заразити іншу вівцю. Що цікаво: жодних симптомів «сказу» у «передавальної» вівці на той момент не було виявлено. В першому випадку з часу інфікування до появи перших симптомів захворювання минуло 629 днів, а в другому — 610.

Стаття з результатами цього дослідження, опублікована у вересневому номері британського медичного журналу The Lancet, одразу ж стала предметом бурхливої дискусії, особливо у США та Канаді. Адже саме в цих країнах нещодавно заборонили використовувати для переливання кров людей, котрі більше півроку прожили у Британії, і багато хто вважав таку обачність надмірною. Тепер мало хто так вважає, проте впевненості в тому, що Новий Світ надійно відгородився від страшної епідемії, немає ні в кого. Адже незадовго до цього повідомлення британські медики не менш переконливо продемонстрували: пріони, в цьому випадку збудники інфекції, можуть не виявляти себе протягом усього життя тварини. При цьому вони досить легко приживаються навіть у миші, яка одержала кров вівці, що містить пріони. Щоправда, у миші симптоми захворювання так і не з’явилися, але вона змогла «поділитися» своїми пріонами з іншими тваринами.

ТЕСТ-ДРАЙВ ДЛЯ ВІДЕОПІГУЛОК

Ізраїльська компанія, що впроваджує досвід військових фахівців у мирне життя, заявила про свою готовність надати для клінічних досліджень крихітні відеокамери, призначені для моніторингу стану шлунково-кишкового тракту пацієнтів. Відеокамера, розміром не більша від великої пігулки, здатна передавати до двох відеозображень на секунду. Ці зображення приймаються на приймальний пристрій, розміром не більший від мобільного телефона. Він кріпиться на поясі пацієнта.

«Пігулка» вже пройшла попередні випробування на тваринах і здорових добровольцях. Вона містить не тільки відеосенсор і передавач, а й маленьку батарейку і навіть елемент підсвічування.

На думку доктора Симона Бар-Майра, завідувача гастроентерологічного відділення медичного центру Тель-Хашомера, ві-деопігулки можна використовувати лише тоді, коли немає великих виразок або проривів, інакше ці камери можуть просто опинитися в осередках ураження. У нормі, відеопігулки фізіологічним шляхом виходять з організму через кілька годин після того, як потраплять до нього.

За матеріалами International Herald Tribune підготувала Оксана ПРИХОДЬКО