Микола ЛИННИК: «Мені багато разів доводилося оперувати ракових хворих. Та бачити, що пухлина тане, мов крижинка, набагато приємніше»

Мій журналістський інтерес до теми пошуку рятівного засобу від раку не є випадковим — від цієї тяжкої і підступної недуги передчасно пішли з життя двоє близьких родичів, кілька колег і ще чимало хороших людей, із якими в різний час пощастило спілкуватися. Особливо вразила картина хвороби одного з них: за лічені місяці ракова пухлина перетворила могутнього красеня на виснаженого, висохлого до невпізнанності старого...

Рак і на початку ХХI століття є однією з головних причин смерті людини. Протягом попереднього століття, яке зробило неймовірний науково-технічний прорив, знайти радикальний засіб від раку, втім, не вдалося. Медицина й нині переважно визнає три основних способи лікування онкозахворювань — хірургічне втручання, променеву та хіміотерапію. Та на цій, за висловом самих лікарів, «шкапі-трійці» далеко не заїдеш. Зазначені способи, як давно помічено, видаляють і руйнують не лише пухлину, вони згубно впливають на організм хворого. Сьогодні багато медиків і вчених-онкологів сходяться на думці, що наші надії у боротьбі з раковими захворюваннями й надалі залишаться ілюзорними, якщо ми спиратимемося лише на токсичний вплив на організм хворого. Методам відчаю, як іноді називають променеву та хіміотерапію, потрібна альтернатива, що не має побічних і токсичних ефектів. До яких тільки засобів не вдавалися дослідники з метою підвищити внутрішній потенціал хворого, його життєвий ресурс!.. У онкології широко застосовуються так звані імуностимулюючі методи лікування раку, за яких використовують ті або інші природні та фармакологічні препарати, що підвищують імунітет організму, його можливості протистояти хворобі. Та їх застосовують як додаткові засоби до основних методів, до того ж не всі є настільки нешкідливими, як здається, наприклад, деякі сильні природні адаптогени можуть стимулювати ріст недоброякісних клітин.

«Нові методи інтегральної реабілітації у онкології і корекції дисметаболічних станів» — тема міжнародної науково-практичної конференції, що відбулась у Києві. В ній брали участь вітчизняні та зарубіжні вчені, а також практикуючі лікарі. Зокрема йшлося про метод «реставрації» імунітету (технологія Grinization). Американські фахівці поділилися досвідом застосування методу доктора Ревічі (метод Revichi), що має багато спільного з системою харчового відновлення організму Grinization (про неї ми вже розповідали в публікації «Проти раку — смак життя», «ДТ», №33, 2004 р.)

Згадана публікація починалася з розповіді про киянина Олександра С., який пройшов курс лікування за системою оздоровчого харчування (її повна назва — мультифакторна система аліментарного, або харчового, відновлення людини Grinization). Відтоді минув рік. Олександр Сергійович (дай Боже йому здоров’я!) почувається добре. Але ж до того, як почув про новий метод порятунку від ракової пухлини, переніс три операції (одну з них — у США) із приводу злоякісної меланоми, в онкологічній клініці випробував на собі всі лікувальні методи, та, незважаючи на це, онкопроцес прогресував. Олександр Сергійович сказав, що переглянув своє ставлення до харчування, а після лікування за новим методом по-справжньому відчув смак життя. У прямому і переносному значенні. Він навіть почав подумувати про вихід на роботу. (Його прізвище, а також прізвища інших пацієнтів зі зрозумілих причин не називаємо. І з причин, не завжди зрозумілих. Олександр Сергійович розповів, як кілька днів тому йому зателефонував один із товаришів по нещастю, якого медицина вже «списала». Підняв слухавку, бадьоро привітав, у відповідь — напружене мовчання. Чутно, що дихає у слухавку, а далі — гудки. Були й інші дзвінки: «Ти ще живий?..» Заздрість — річ небезпечна...)

Ользі Н. два роки тому поставили діагноз — злоякісна пухлина. Жінці видалили молочну залозу, призначили променеву та хіміотерапію. Останню перенесла дуже важко. Якийсь час по тому лікарі виявили пухлину на другій залозі. Жахи перенесених раніше мук виявилися сильнішими за страх смерті — від операції і «хімії» вона категорично відмовилася. Почала цікавитися альтернативними методами. Знайомі підказали адресу Інституту здоров’я нації. Пройшовши курс реабілітації за системою оздоровчого харчування, Ольга буквально перевтілилася — на вигляд вона нині значно молодша за свій «паспортний» вік.

— Дивлячись на ці комп’ютерограми, навіть неспеціаліст може легко виявити розбіжності, — розповідає головний лікар Інституту здоров’я нації кандидат медичних наук Микола Линник. — На першому знімку — пухлина розміром 3,8х3,9 см. На другому, зробленому через місяць, розмір пухлини зменшився до 3,1х3,5 см. І що дуже важливо — змінилася її структура, помітно зменшилася щільність. Образно кажучи, пухлина тане, мов крижинка. У нас є багато документальних даних, зокрема результати гістологічних досліджень, що підтверджують: відбувається зворотний розвиток пухлини (регрес). У деяких випадках злоякісні новоутворення за три-чотири тижні практично зникали.

— Як кажуть у народі, пухлина розсмокталася?

— Ну, я як лікар не можу так говорити, хоча, власне, так воно й є.

Наша розмова з Миколою Івановичем відбулася у його робочому кабінеті в Інституті здоров’я нації. Якщо раніше він поєднував обов’язки завідувача відділення торакальної хірургії однієї зі столичних лікарень із дослідницькою практикою, то нині повністю присвятив себе роботі в новоствореному інституті. Хірург із 20-річним стажем, який силу-силенну разів оперував і спостерігав за пацієнтами з раком легень, він спочатку сумнівався у можливостях методу, не міг повірити, що без скальпеля й інших радикальних засобів можна знищити пухлину. Та потім переконався, що метод «працює», причому іноді з неймовірним ефектом, а широкі наукові контакти упевнили: дослідження ведуться у дуже перспективному напрямі.

— Миколо Івановичу, на конференції вчені та практикуючі лікарі виявили величезний інтерес до методу «харчової» реабілітації організму. Були, звісно, і скептичні висловлювання, мовляв, скільки вже пропонувалося різних панацей...

— Наукова конференція такої спрямованості проводилася вперше не лише в Україні, а й у масштабах СНД. Примітно, що в ній брали участь як учені-онкологи, так і дослідники з інших наукових галузей — імунологи, біохіміки, психологи, вчені, котрі займаються дослідженнями дисметаболічних станів. Багатьом, особливо практикуючим онкологам, дуже цікаво було дізнатися про оригінальний підхід до лікування раку американського доктора Еммануїла Ревічі (нині вже покійного), котрий запропонував так звану нетоксичну хіміотерапію. Цього лікаря-дослідника спіткала доля багатьох новаторів — визнання пацієнтів, яким він урятував життя, і невизнання його методів із боку колег-лікарів, навіть ініціювання ними судових справ проти Ревічі, коли його звинувачували в лікарській некомпетентності.

— До речі, я нині читаю захоплюючу книгу про цю непересічну людину. В Україні незабаром вийде переклад фундаментальної праці доктора Ревічі й це стане приводом для того, щоб докладніше розповісти нашим читачам про нього і його оригінальний метод. А зараз хотілося б перейти до питань, що стосуються методу «харчової» реабілітації. На конференції пролунало оптимістичне: метод прийшов в Україну. Де він застосовується?

— Справді, тепер, щоб пройти курс реабілітації за цим методом, не потрібно їхати до Болгарії. Рік тому спеціальне харчування готувалося у лабораторних умовах і застосовували його у стаціонарі. Собівартість одного дня лікування становила 300 доларів. Дуже дорого, але тоді іншого виходу не було, до того ж учасники проекту (в ньому задіяна міжнародна група вчених) могли проводити поглиблені дослідження процесів, що відбуваються в організмі людини під час вживання спеціального харчування. За цей час удалося налагодити виробництво лікувальних продуктів. Вони одержали дозвіл на застосування в Україні й уже поставляються, хоча поки й невеликими партіями, до нашої країни.

— Чи не хочете ви сказати, що тепер курс реабілітації можна пройти амбулаторно?

— Сьогодні у нас амбулаторно проходять реабілітацію близько двадцяти киян. Вони приходять до нас щодня для проведення необхідних аналізів. Щоправда, деякі наші пацієнти незабаром самі опановують нескладні процедури, проводять їх удома, і приходять до нас тільки на контрольні огляди. Ефективність лікування контролюємо із допомогою імунологічних аналізів і комп’ютерної томографії. З інших міст і регіонів пацієнтів поки що небагато — адже в нас немає стаціонару. Та що характерно: до нас приїздять лікарі-онкологи з різних місць, які хочуть зробити лікування онкозахворювань успішнішим, поліпшити якість життя своїх пацієнтів. Хворим, які перенесли операцію з видалення пухлини, хіміотерапію, необхідна реабілітація.

— А в нас такі хворі фактично покинуті напризволяще. Професор Дмитро Мясоєдов, який завідує кафедрою онкології КМАПО, на тій самій конференції навів сумну статистику: після традиційного лікування виживає 50% пацієнтів. Багато хто помирає від метастазів. До речі, хтось із доповідачів наводив і іншу, не менш вражаючу цифру: в Японії показник одужання онкохворих становить 94%.

— Гадаю, що й у нас незабаром мають відбутися зміни на краще. Нині багато фахівців намагаються опановувати нові методи, впроваджувати прогресивний досвід. Раніше, виявивши метастази, просто видаляли новоутворення. Ми пропонуємо використовувати нашу технологію також як передопераційну підготовку. Якщо стимулювати імунну систему, метастаз починає зменшуватися (стабілізуватися), у цей момент його потрібно прибрати. І потім провести курс реабілітації.

— Цікаво, якою є вартість курсу «харчової» реабілітації?

— У межах десяти тисяч гривень.

— А його тривалість?

— Мінімальна — 21 день. Усе залежить від стану пацієнта. Зазвичай до нас приходять люди вже після того, як випробували на собі весь арсенал лікувальних методів, що застосовуються у онкології, тому для реабілітації таких пацієнтів потрібно більше часу. Хоча, буду відвертий, трапляються випадки, коли хвороба вже настільки задавнена, що в організму зовсім не залишилося ресурсу для відновлення.

— У чому полягають ваші рекомендації?

— По-перше, строгий дієтологічний комплекс. І тут дуже важливий індивідуальний підхід. Із допомогою особливих тестів ми визначаємо, які продукти для конкретного пацієнта є харчовими алергенами, щоб його організм не витрачав сили на боротьбу з чужорідними речовинами. Його сили мають бути мобілізовані тільки на знищення клітин-«чужаків» і «реставрацію» імунної системи.

Багато хто запитує: «Чули, що ви лікуєте дієтою. Яка вона?» Як я вже сказав, із допомогою тестів комплекс продуктів підбирається суто індивідуально. Та дієта сама по собі не лікує.

— А що входить до складу спеціальних продуктів?

— Це продукти харчування, розщеплені за особливою технологією до рівня білків, ліпідів, амінокислот, вітамінів та інших біологічно активних складових. Це дає можливість організму одержати всі необхідні поживні речовини й амінокислоти для життєдіяльності, а імунній системі — зберігати свій ресурс, спрямовуючи його виключно на боротьбу з раковими клітинами. Багато продуктів мають онкопротекторні властивості. Та основним продуктом слугує далекосхідна голотурія сімейства кукумарія (Cucumaria japonica Semper), оброблена спеціальним чином.

— У жителів Японії просто культ морепродуктів, зокрема вони обожнюють їжу з гребінців і морських огірків — голотурій. І всім відомо, що японці — рекордсмени за загальною тривалістю життя і мінімальною кількістю ракових захворювань.

— Проте при харчовій обробці втрачаються найважливіші властивості морських огірків. Метод спеціальної обробки кукумарії, що використовується у мультифакторній системі аліментарного, або харчового відновлення людини, є ноу-хау.

— Нарешті, запитання, що виникло після прочитання книги про лікаря Ревічі. У нас широкі медичні кола досі не визнають часом фатального впливу хірургічного втручання на пухлинну прогресію. У той час як американський дослідник ще в шістдесяті роки минулого століття довів, що при різних видах раку характерні порушення або лужного, або кислого циклу pН сечі. Звідси він дійшов висновку: успішним буде такий метод лікування раку, який дозволить нормалізувати щоденне коливання показника pН від лужної фази до кислої. Ревічі також вважав, що в переважній більшості випадків хірургічне втручання пов’язане з набагато більшим ризиком, ніж прийнято вважати, оскільки воно викликає зміщення водневого показника у бік збільшення лужності. Американські фахівці, котрі брали участь у київській конференції, розповіли, що у своїй практиці вони широко й успішно використовують метод pH-метрії.

— Для спостереження за нашими пацієнтами ми також застосовуємо цей метод. У здорових людей зміна pН підпорядковується добовому ритму, тобто протягом доби мають бути два піки — лужний і кислий. У онкохворих значення pН аномальні, добовий ритм порушений. Існує дуже простий метод контролю показників pН, які легко використовувати в домашніх умовах. Ми аналізуємо дані щоденних вимірів і залежно від зміщень у бік або лужної, або кислої реакції здійснюємо відповідну корекцію. Тобто намагаємося створити в організмі умови, невигідні для пухлинної клітини. Наскільки мені відомо, метод pH-метрії застосовують у багатьох західних клініках.

— На завершення розмови хотілося б поділитися головним висновком, який я винесла з конференції: на ній позначилися підходи до інтегративної терапії раку. А це вселяє надію на лікування і продовження життя онкохворих.

— Заради цього ми і працюємо. І втішно, що знаходимо дедалі більше порозуміння у медичних колах.

P.S. Іще одна приємна новина. Її привіз із Німеччини один із пацієнтів Миколи Івановича — 43-річний Сергій. Три роки тому його прооперували в німецькій клініці з приводу хондросаркоми стегна. У листопаді минулого року під час контрольного обстеження у Німеччині в нього виявили численні метастази в легенях. Сергій пройшов курс реабілітації у Інституті здоров’я нації. Обстеження в інституті радіології в Німеччині, яке він пройшов кілька днів тому, засвідчило: метастазів немає.