МИ Є ТЕ, ЩО МИ ЇМО УКРАЇНА МАЄ НАГОДУ ПРИЄДНАТИСЯ ДО ТРЬОХ ДЕСЯТКІВ КРАЇН СВІТУ, ЯКІ ЗАПРОВАДИЛИ НАЦІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЗБАГАЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

За оцінками експертів ВООЗ, здоров’я людини на 50 відсотків залежить від способу життя, найважливішим чинником якого є харчування. Існує навіть такий афоризм: ми є те, що ми їмо.

З наукової точки зору, харчуємося ми у переважній більшості нераціонально. Наукові дослідження та статистичні дані свідчать про різке зменшення споживання біологічно цінних продуктів — м’яса, молока і молочних продуктів, риби, яєць, овочів і фруктів. Водночас у раціоні наших співвітчизників переважають хліб та інші борошняні вироби, картопля, тваринні жири, зернобобові. Наслідком дефіциту вітамінів, макро- і мікроелементів, вважають учені, є так званий «прихований голод», який загрожує не лише фізичному, а й інтелектуальному здоров’ю нації. Ріст захворюваності і смертності, зниження якості життя окремої людини та індексу здоров’я нації в цілому обумовлюють необхідність піднести проблему харчування населення України на державний рівень. З цією метою під егідою Академії медичних наук розроблена «Концепція державної політики в галузі харчування населення України». Одним із першочергових заходів, спрямованих на зміцнення і збереження здоров’я, профілактику захворювань, пов’язаних із порушенням харчового статусу, передбачено «збільшення частки продуктів масового вжитку, збагачених вітамінами та мінеральними речовинами». Ідеться, зокрема, про фортифікацію (тобто збагачення) борошна фолієвою кислотою. У зв’язку з цим журналіст «ДТ» звернулася до авторитетних фахівців із проханням відповісти на запитання, які, на нашу думку, можуть зацікавити читачів.

— Треба визнати, що нічого кращого для поліпшення здоров’я населення, аніж збагачення продуктів харчування вітамінами та необхідними мікроелементами, людство на сьогодні не винайшло, — вважає віце-президент Академії медичних наук України, директор Інституту медицини праці, голова виконавчого комітету Національного альянсу з фортифікації (НАФ), професор Юрій КУНДІЄВ. — Стан здоров’я населення України викликає дуже серйозне занепокоєння. Водночас у світі широко апробований і довів свою високу ефективність досить простий і незатратний метод, здатний принести користь здоров’ю всього суспільства, — збагачення продуктів харчування.

— Юрію Іллічу, наскільки мені відомо, Україна бере участь у міжнародному конкурсі проектів щодо запровадження фортифікації пшеничного борошна.

— Торік GAIN (у перекладі — Глобальний альянс за поліпшене харчування) оголосив конкурс проектів національних програм запровадження збагачення продуктів харчування. Ми також подали заявку на участь у цьому конкурсі.

— Гадаю, не кожен знає про таку організацію. Хто її фінансує?

— GAIN — це міжнародний альянс донорських організацій, до якого входить Фонд Мелінди та Білла Гейтсів. Значну частину своїх коштів відомий мільярдер віддає на гуманні проекти, зокрема збагачення продуктів харчування. Адже вітамінний голод — це світова проблема.

— Хто у нас займається розробкою програми фортифікації?

— Звичайно, до цього залучено чимало організацій і фахівців. В Україні створено Національний альянс з фортифікації, до якого входять представники уряду, промисловості, медицини, неурядових організацій та приватного сектора.

Кабінет міністрів уповноважив Академію медичних наук України розробити програму фортифікації. Для цього було створено спеціальну комісію, а також концепцію з раціонального харчування.

Якщо наш проект, поданий на конкурс GAIN, буде розглянуто позитивно, Україна отримає досить суттєву міжнародну допомогу на впровадження цієї програми.

— А чому йдеться саме про вітамін В9? У нас, як свідчать медики, дуже поширена залізодефіцитна анемія. За деякими даними вона спостерігається у половини населення.

— Передбачається проводити збагачення продуктів харчування також препаратами заліза. Зараз обробляються дані епідеміологічного дослідження, яке здійснювалося під егідою ЮНІСЕФ, отож найближчим часом будемо мати досить точну цифру щодо ситуації із анемією в Україні. А стосовно вітаміну В9, то, як відомо, його нестача в організмі загрожує дуже серйозними наслідками, зокрема вродженими вадами невральної трубки. Найбільша небезпека цих вад полягає в тому, що виникають вони на початковій стадії розвитку ембріона, коли жінки здебільшого ще не знають про свою вагітність. (Невральна трубка ембріона формується на 16—28-й день після зачаття.) А тому профілактичний прийом фолієвої кислоти для жінок дітородного віку має неоціниме значення.

З допомогою фолієвої кислоти можна зменшити частоту виникнення інфарктів міокарда та інсультів. Дослідження, проведені в ряді західних країн, переконують: недостатня кількість фолатів спричинює підвищення в плазмі крові рівня гомоцистеїну, що є фактором ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи. Крім того, доведена також протипухлинна дія фолієвої кислоти.

— А чи не можна уникнути таких ризиків при збалансованому харчуванні? Якщо споживати зелену цибулю та іншу городину (салат, шпинат, капусту брокколі), цитрусові, бобові тощо?

— Дослідження показують, що лише за рахунок продуктів харчування отримати необхідну для організму норму фолатів неможливо. Сьогодні повноцінне харчування далеко не кожному по кишені. Отож фолієвої кислоти не вистачає майже всім. Так, вітамін В9 є в різній зелені, овочах, однак щоб отримати необхідну для організму норму, потрібно з’їсти, приміром, 40 кілограмів огірків у день.

— Відомо, що фолієва кислота надзвичайно корисний для організму людини елемент харчування. І все-таки — чи варто нам сліпо переймати чужий досвід? І чому її має вживати все населення? Тим паче, що для певної групи людей підвищена кількість фолатів може бути небажаною.

— Треба сказати, що в Україні проводилися масштабні дослідження по застосуванню фолієвої кислоти, але як препарата, а не харчової добавки. Однак світовий досвід у цьому відношенні настільки багатий і переконливий, що нам немає рації, так би мовити, винаходити власний велосипед, тобто зайвий раз доводити очевидне. Красномовним свідченням дефіциту фолієвої кислоти є вроджені вади невральної трубки, які в Україні зустрічаються принаймні вдвічі частіше, ніж у країнах Заходу. Статистика смертності у працездатному віці внаслідок серцево-судинних захворювань у нас також вражаюча.

Рішенню про фортифікацію продуктів харчування, що уже здійснюється в багатьох країнах світу, передували грунтовні дослідження, які переконливо довели її позитивний ефект. Такі дослідження за рубежем проводяться і нині, за їх результатами в авторитетних наукових журналах з’являється багато публікацій. Зокрема, в доповіді Комітету з медичних аспектів політики в сфері харчування та їжі Міністерства охорони здоров’я Великобританії «Фолієва кислота і профілактика захворювань» зазначається, що «можливий ризик становить збільшення частоти неврологічних захворювань серед людей з недіагностованим дефіцитом вітаміну В12». Загалом, якщо робити вибір між користю і шкодою, то користі буде однозначно більше, ніж можливої шкоди. Але не рахуватися з потенційними ризиками не можна, тому до процесу фортифікації треба підходити зважено.

— І які продукти будуть збагачуватися? У Росії, наскільки мені відомо, фолієву кислоту додають у молочні продукти.

— Ми підемо тим шляхом, яким ідуть більшість країн, тобто шляхом запровадження фортифікації пшеничного борошна. Найбільш ефективно збагачувати те, що людина споживає щодня, перш за все хліб. Щодо молока, то тут у нас є певна пересторога, оскільки діти його споживають значно більше, ніж дорослі.

— Йдеться про фортифікацію всього борошна чи лише певної частини?

— Процес буде йти поетапно. На першому етапі планується реалізація пілотного проекту у Волинській та Рівненській областях. Потім, гадаю, це станеться незабаром, цей досвід пошириться на всю Україну. Існують сумніви у доцільності збагачувати все борошно. Я також вважаю, що частина борошна і хлібобулочних виробів має залишатися нефортифікованою. Зрештою, у людини має бути право вибору.

— А чи не призведе це до «фортифікації» ціни на хліб? Адже Україна не виробляє фолієву кислоту, доведеться закуповувати її за рубежем, плюс додаткові виробничі затрати.

— Фолієву кислоту передбачається закуповувати у Франції. (Крім названої країни, вона випускається у Німеччині та Китаї.) Нам немає сенсу створювати власне виробництво, оскільки це саме той випадок, коли дешевше купити. Вартість сировини досить невисока, отож на ціні окремої буханки майже не позначиться, в крайньому разі вона зросте на копійку-дві, не більше. Наразі фахівці — а це не тільки медики, а і мукомели, технологи, пекарі — працюють над тим, як все це краще нам організувати. Щоб точно і рівномірно вносити у хлібопродукти необхідну дозу фолієвої кислоти, пропонується готувати спеціальний премікс (з борошна і вітаміну В9). Якщо налагодити його виробництво, то Україна зможе ним ще й торгувати.

Загалом збагачення продуктів харчування — дешевий і ефективний спосіб поповнення організму вітамінами. Фортифікація борошна — соціально виправдана програма, реалізація якої піде на користь здоров’ю населення України.

Такої ж думки щодо соціальної значимості програми і директор Українсько-американської програми запобігання вродженим вадам розвитку, керівник центру медичної генетики Університету Південної Алабами (США), професор Володимир ВЕРТЕЛЕЦЬКИЙ.

— Пане професоре, в рамках ініційованої вами програми в Україні уперше в двох окремо взятих областях створено повний реєстр вроджених вад розвитку. І який же висновок сьогодні можна зробити?

— Раніше нам говорили, що в Україні вад невральної трубки (ВНТ) не існує. А як виявилося, число таких випадків вдвічі перевищує норму. Все це спаралізовані діти, які вмирають або ж залишаються інвалідами.

Якщо раніше точної статистики щодо вроджених вад розвитку (ВВР) не було, то нині впроваджені реєстри ВВР, які відповідають світовим стандартам.

Більше того, створено медичний реєстр усіх новонароджених. Тобто ми маємо сьогодні дані про фізичний, розумовий розвиток дітей, починаючи від народження. Це надзвичайно важливо, оскільки знаючи, приміром, чим дитина може захворіти, лікарі можуть або ж запобігти цьому, або ж зробити все необхідне, щоб дитина не стала інвалідом. Наявність такої бази даних може бути підставою для розробки будь-яких інших програм — захворювань щитовидної залози, імунодефіциту і т. д.

— Фахівці говорять, що створений у рамках Українсько-американської програми запобігання ВВР медико-генетичний центр у Луцьку на сьогодні є одним із кращих в Україні. Наскільки мені відомо, подібні центри з’явилися ще в кількох областях.

— Крім Луцька і Рівного, такі центри відкрилися також у Херсоні, Хмельницькому і в Криму (Сімферополь).

Принагідно хотів би наголосити ось на чому. Коли ми започатковували програму, то в її основу було закладено три наріжні камені. Перший: ми поставили собі за мету, щоб ця програма була постійною, а не тимчасовою. Інакше кажучи, щоби вона пустила корені, прижилася. Хоча, маю сказати, то вельми важка справа. Перший паросток наша програма дала на волинській землі. Чому, може виникнути запитання, не в Києві? Справа в тому, що в Україні мало медичних генетиків та й ті сидять у великих містах, а діти народжуються всюди.

Другий наріжний камінь — це підготовка фахівців. З самого початку ми ставили справу на міжнародні стандарти. Людей, які могли б працювати на такому рівні, в Україні було дуже мало. Отож перед нами постало питання, як бути: запрошувати зарубіжних спеціалістів, які попрацюють два-три роки, а потому все те втратиться, чи робити ставку на місцеві кадри. І ми, не довго думаючи, зайнялися їх підготовкою і перепідготовкою. Українські лікарі пройшли стажування у кращих медико-генетичних лабораторіях США. Нині це висококласні спеціалісти, які працюють на рівні світових стандартів.

Третій наріжний камінь — доступ до інформації. Сьогодні в медицині потрібна інформація повна, а не часткова, оперативна, а не позавчорашня, достовірна, тобто така, що базується на прийнятих у світі стандартах. Українсько-американська програма запобігання ВВР створила мережу ресурсних ОМНІ-центрів для розповсюдження знань про діагностику, лікування та запобігання вродженим вадам розвитку. Зважаючи на те, що медико-генетичних матеріалів українською мовою в Інтернеті майже не існує, ми відкрили спеціальний веб-портал (//ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/index.htm), що містить статті про найпоширеніші вади розвитку, їх профілактику, лікування та догляд за хворими дітьми у двох варіантах — для спеціалістів-медиків і батьків хворих дітей.

— Маючи дані з різних регіонів країни, фахівці, напевне, можуть не лише оцінювати частоту і поширення ВВР, а також вживати заходів щодо їх запобігання?

— Як я вже зазначав вище, число випадків вад невральної трубки в Україні вдвічі перевищує норму. За нашими спостереженнями, у західних областях ВНТ зустрічаються частіше, ніж у східних. Із чим це пов’язано, поки у фахівців немає однозначної відповіді.

Оскільки ми вже маємо реєстри ВВР, висококваліфікованих спеціалістів, знаємо ситуацію в цілому, сьогодні основні зусилля спрямовуємо на профілактику ВВР. Ця робота принесе найкращий ефект, якщо вона буде проводитися разом із батьками. І вже певний досвід у цьому напрямку у нас є. Ми створили Українсько-американський альянс із запобігання вродженим вадам розвитку, який об’єднує лікарів і батьків хворих дітей. Завдяки такій співпраці вдалося домогтися того, що хворі діти отримують необхідне лікування і дієтичне харчування.

Друга наша ініціатива — запобігання вродженим вадам шляхом додавання до продуктів харчування фолієвої кислоти. За даними наукових досліджень, це зменшить кількість виникнення ВНТ на 80 відсотків. А крім того, знизить ризик інфарктів, інсультів. У США вже вісім років провадиться збагачення продуктів, зокрема борошна, фолієвою кислотою. 19 країн Південної Америки додають до борошна вітамін В9. У світі зникла проблема анемії. В той же час в Україні вона є дуже гострою. Недавно у Волинській та Рівненській областях було проведено пілотне дослідження щодо рівня фолатів і заліза у крові населення. У більшості обстежених він виявився нижчий за норму. У більш як 70 % вагітних та значної кількості новонароджених виявлено анемію.

В рамках нашої програми ініційовано ще один напрямок досліджень — запобігання фетальному алкогольному синдрому (ФАС), або як його ще називають алкогольний синдром плода. Досі такого діагноза в Україні практично не існувало. Хоча він трапляється, причому досить часто. (Див. публікацію в «ДТ» №6, 2003 р. — Авт.) Мені багато доводилося займатися дітьми з ФАС, і знаю, наскільки це болюча проблема.

Сьогодні в Україні дуже складна демографічна ситуація, високою залишається смертність у працездатному віці. Але дитяча смертність пішла на спад. Мені приємно чути, що Україна вклала свої обмежені ресурси у дітей, у майбутнє. І особливо відрадно, що я і мої колеги та однодумці — американці українського походження — маємо щастя зробити свій посильний внесок у справу заради здорового майбутнього України.

Для довідки:

Вади невральної трубки — це група порушень, які виникають на ранніх етапах внутріутробного розвитку дитини і проявляються тяжкими вадами головного та спинного мозку, черепа та хребта.

В ранньому періоді внутріутробного розвитку дитини (протягом перших тижнів вагітності), в місці утворення хребта формується поздовжнє заглиблення (борозна). Краї цієї борозни поступово сходяться до середини і врешті-решт змикаються, формуючи невральну трубку, з якої згодом розвиватиметься головний та спинний мозок, череп та хребет. Якщо з якихось причин невральна трубка не зімкнулася до закінчення першого місяця вагітності, то в результаті у дитини виникає важка вроджена вада розвитку — «відкритий» хребет (spina bifida). У разі, якщо трубка не закривається, де має бути голова, тоді виникає аненцефалія (порушення розвитку мозку та черепа). Діти з аненцефалією зазвичай народжуються мертвими чи помирають після народження.

Фолати — це загальна назва речовин, що мають вітамінну дію і містять фолієву кислоту. Синтетичний аналог природного вітаміну В9 — фолієва кислота засвоюється набагато краще, ніж натуральні фолати.

У більшості країн рекомендована добова норма фолієвої кислоти складає 400 мкг.

Близько тридцяти країн світу проводять збагачення пшеничного борошна та інших зернових продуктів вітаміном В9 (фолієвою кислотою) для запобігання дуже серйозним вродженим вадам розвитку. Це, зокрема, Аргентина, Азербайджан, Канада, Індонезія, Іран, Йорданія, Казахстан, Киргизія, Мексика, Монголія, Саудівська Аравія, Сполучені Штати Америки, Чилі та ін. Ще дванадцять країн світу готуються до запровадження процесу фортифікації харчових продуктів. На останньому засіданні Експертного комітету ВООЗ було зроблено висновок, що збагачення борошна вітаміном В9 значно знизить смертність новонароджених, а також зможе запобігти 10—30 % серцевих нападів та інсультів.