Клініка майбутнього в режимі он-лайн

Поза межами сучасного мегаполіса прискорений темп життя набуває природного спокійного плину, подібного до річки. Якихось двадцять хвилин швидкої їзди — і ти поринаєш у зовсім інший світ, сповнений гармонії, насичений яскравими барвами. Весняне сонечко щедро обдаровує все навкруги життєвою енергією — прокидається від дрімоти ліс, ваблять погляд весняні первоцвіти, пробивається перша зелень. «От уже майже й приїхали» — водій кивком голови вказує на придорожній покажчик із написом «Лікарня сучасної онкологічної допомоги». В’їжджаємо в село Плюти, де з одного боку вздовж річки (притока Козинки) туляться приземкуваті непривабливі будиночки, а з іншого — новобудови-котеджі. Таке життя — воно сьогодні багате на контрасти. Проте, подумалося, це все-таки краще, ніж повсюдна безликість та одноманітна сірість. Зупиняємося біля сучасних корпусів, які нагадують готельний комплекс. «Це і є лікарня» — помітивши мій подив, водій показав на прохідну.

Зайшовши на територію, озираюся довкола — усе доглянуто, чисто, естетично і, відверто кажучи, ніяк не вкладається у звичні стереотипи щодо лікувальних закладів. Піднімаюся невисокими сходами в головний корпус і потрапляю в хол — зовсім як у європейському готелі. Кілька людей, розташувавшись у м’яких зручних кріслах, про щось перемовляються між собою, хтось п’є сік за столиком біля стійки буфета, тихо звучить мелодія. І тільки меморіальна табличка на стіні нагадує, що це не готель чи курорт, а медичний заклад: «Лікарня сучасної онкологічної допомоги створена на честь справжнього Лікаря-гуманіста Майберг Зінаїди Аронівни — визнаного фахівця з лікування болю, яка все своє життя присвятила служінню людям».

Відкриття в передмісті Києва «Лікарні сучасної онкологічної допомоги» (далі — ЛІСОД) стало справжньою подією не лише для України. Провідний світовий онколог професор Університету ім. Вашингтона в Сент-Луїсі Карлос Перез, який побував на презентації ЛІСОД, не приховував свого захвату від побаченого і заявив, що це клініка третього тисячоліття, яка ввійшла до числа найкращих лікувальних закладів аналогічного профілю у світі. Не було ні гучного піару, ні політичного шоу за участю «весільних генералів» з державної верхівки, як це в нас заведено в подібних випадках. Хіба гучні промови високих чиновників важать більше, ніж просте й переконливе слово авторитетних фахівців із світовим ім’ям?

«Наш заклад — єдиний в Україні і на всьому пострадянському просторі, де забезпечується повний цикл профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань із використанням усього спектра новітніх західних медичних технологій, — розповів голова ради директорів Едуард Майберг. — У ЛІСОД використовується новітнє високотехнологічне дороге медичне обладнання. Так, у нас установлені лінійні прискорювачі останнього покоління американської компанії VARIAN, визнаного світового лідера в цій галузі. Діагностику та лікування проводять відповідно до медичних стандартів, що довели свою високу ефективність у провідних медичних центрах світу. Пацієнтів ЛІСОД консультують і оперують досвідчені лікарі з відомих ізраїльських та інших зарубіжних клінік. Завдяки можливостям нашої клініки 60% онкохворих можуть бути повністю вилікувані, причому це стосується всіх пацієнтів із такою патологією, а не лише тих, у кого виявлено початкові стадії».

Як підкреслювалося на відкритті клініки, таких результатів можна досягти виключно завдяки використанню в лікуванні онкологічних захворювань світових стандартів. Застосування їх у повному обсязі ставить Україну в один ряд із найрозвиненішими країнами.

Показовий і такий факт: у здійснення цього проекту вкладено 30 млн. дол. приватного капіталу. Це найбільша інвестиція в охорону здоров’я України за період її незалежності.

— Едуарде Сергійовичу, як виникла ідея будівництва такої лікарні?

— У цього проекту є своя передісторія. Моя мама Зінаїда Аронівна — лікар-невропатолог — займалася проблемою болю і була однією з ключових постатей серед спеціалістів, які виділили біль в окреме захворювання. Вона емігрувала в Ізраїль з СРСР уже в немолодому віці. Попри те, що лікарський світ на Заході досить закритий і лікарі — вихідці з Радянського Союзу завжди були на других-третіх ролях, внесок мами у вивчення та лікування болю дістав визнання і сьогодні в університетській клініці «Рамбам» (Хайфа, Ізраїль), де вона працювала, є музей на її честь. Померла вона 1994 року від раку.

Проблемі болю раніше не приділялося серйозної уваги, вважалося, що пацієнт має відчувати біль — після операції, під час лікування зубів тощо. Нині вже доведено: якщо в людини є больовий синдром, то всі процеси в її організмі протікають набагато гірше, зокрема загоєння. Звісно ж, за сприятливих умов одужання проходить краще. Як лікар-онколог я звернув увагу на те, що ніде у світі ніша надання комфортних послуг людині з онкозахворюванням фактично не заповнена. Навіть провідні світові онкологічні центри знаходяться при великих університетах, а там приділити необхідну увагу хворому неможливо. Сьогодні технологічний процес лікування часто не перетинається із самим хворим — лікарі розглядають його стан за результатами численних аналізів і обстежень на сучасній діагностичній апаратурі. Звичайно, такий підхід має свої переваги.

— А як же всім відомий вислів класика медицини, мовляв, якщо після спілкування з лікарем хворому не стало краще, отже, це не лікар?

— Традиційно наші (маю на увазі радянські) лікарі були носіями принципів гуманізму, виховувалися на них. У багатьох випадках гуманне ставлення до пацієнта, спілкування з ним було тим ресурсом, що дозволяв компенсувати брак технологічних можливостей нашої медицини. Тобто з погляду роботи з хворим медична школа в нас була дуже хороша. Кажу «була», тому що сьогодні у зв’язку з тим, що відбувається в суспільстві, лікарі стали більш цинічними, і цей цинізм поширюється мов заразна хвороба.

У цій лікарні я постарався поєднати все те хороше, що було в радянській лікарській школі — порядність, гуманне ставлення до стражденного, із сучасними досягненнями та технологіями західної медицини.

— У цьому полягає суть концепції вашої клініки?

— Так, і я сподіваюся, що ЛІСОД із його ідеологією стане брендом на ринку медичних послуг. У нас для пацієнта створені умови максимального психологічного та фізичного комфорту, що так необхідно для успішної діагностики та лікування. Наскільки це важливо, я зрозумів і глибоко відчув, коли хворіла моя мама, але тоді, на превеликий жаль, таких клінік іще не було.

— Ви сказали, що в ЛІСОД хворі можуть пройти повний цикл діагностики та лікування. Тобто людина може напряму звернутися по консультацію до фахівця і відразу обстежитися? Адже непоодинокими є випадки, коли через неможливість правильно обстежитися людина втрачала дорогоцінний час. Знайомий бізнесмен, родича якого прооперували в зарубіжній клініці, розповідав, скільки часу і грошей було змарновано, ще трохи — й не допомогли б жодні західні світила.

— Сьогодні, як відомо, онкологічні захворювання за смерт­ністю займають друге місце у світі — після серцево-судинних. Та якщо ССЗ розділити на дві категорії — серцево-судинні патології і порушення кровообігу мозку, то онкологія виходить на перше місце. Проблема в тому, що найчастіше хворий потрапляє до хорошого спеціаліста-онколога надто пізно. А якби він звернувся на кілька місяців раніше, його можна було б вилікувати. Сьогодні, за даними американського Національного інституту раку, можна вилікувати понад 60% онкологічних хворих. Причому це середній показник, який включає всі стадії захворювання. Проте це, безперечно, вимагає найсучасніших можливостей, що їх якраз і має саме наша клініка.

— Чому вирішили відкрити її в Україні?

— Останнім часом я жив і працював в Україні. Відбувся, напевно, як бізнесмен, котрий займався найрізноманітнішими проектами, але всі вони так чи інакше були пов’язані з медициною. Уже міцно облаштувався тут, живу неподалік від лікарні.

Проект ЛІСОД виник унаслідок тривалих розмов із професором Авраамом Кутеном, провідним ізраїльським онкологом, керівником онкологічної клініки медичного центру «Рамбам», сьогодні він є нашим провідним консультантом. Професор Кутен був моїм першим учителем, потім ми вели спільну наукову діяльність, я увесь час підтримував з ним зв’язок, радився.

Дуже важливу роль відіграв і моральний чинник — цим я хотів ушанувати пам’ять моєї мами.

Відкриття такої клініки для України, крім усього іншого, ще й надає можливість учитися, обмінюватися досвідом, мати постійні контакти з провідними західними онкологами. Нині, коли ми з вами розмовляємо, триває складна операція, яку проводить один із кращих у світі онкологів. На операції ми запрошуємо визнаних фахівців із конкретної проблеми. Для України, поза будь-яким сумнівом, мати в себе таку клініку — справа міжнародного престижу.

— Цікаво, чи багато вже звернулося до вас пацієнтів?

— У мене в руках останні дані — за два тижні було понад дві тисячі дзвінків, точніше 2165. Кількох людей уже вдалося врятувати, багато хто перебуває на лікуванні. Деякі люди готові приїхати лікуватися, продавши заради цього частину майна. Проте ми приймаємо лише тих, кому по-справжньому можемо допомогти і котрих справді можемо врятувати. Але повернути час назад неможливо.

— Ви маєте на увазі тих людей, котрих, як мовиться, уже залікували?

— Саме тому з потенційними пацієнтами спілкується онколог, який вирішує, чи можемо ми бути корисні в кожному конкретному випадку. Я вважаю аморальним брати у хворого гроші, якщо знаю, що кардинально в його стані вже нічого змінити не вдасться.

— В онкології велике значення має психологічний чинник. У вас є онкопсихолог?

— Психологічний вектор дуже важливий для онкохворого. А його якраз і може забезпечити висококласний, спеціально підготовлений онколог у комфортних умовах нашої клініки за наявності часу та без відчуття «загнаності». Чого не в змозі зробити дуже хороший фахівець, навіть у зарубіжній клініці, якщо в нього потік пацієнтів як на конвеєрі. Тому ми розвантажили лікаря, давши йому можливість спілкуватися з хворим. У нас на первинну консультацію відводиться одна година, чого багато хто не може зрозуміти. Річ у тім, що в онкології перше рішення визначає результати лікування. Це та відправна точка, від якої потрібно рухатися далі на шляху порятунку від хвороби. І якщо це рішення виявиться помилковим, нічого вже не можна буде змінити. Приміром, у пацієнтки виявили пухлину молочної залози. У нашій клініці застосовуються методики та діагностичне обладнання, що в багатьох випадках дає змогу уникнути кардинальних хірургічних втручань. Відділення лікування молочної залози воістину унікальне за своїми можливостями. Для мамографічного дослідження використовують обладнання американської фірми LORAD, що дозволяє виявляти початкові відхилення від норми. У нас є апаратура, з допомогою якої можна «висмоктати» пухлину до 1,5 см у діаметрі. І отримати при цьому тканину (а не клітини) для біо­псії, а це дає можливість дуже точно ставити діагноз і призначати лікування. За умови правильно призначеного лікування і на третій стадії хвороби можна уникнути видалення грудей.

— Ваші пацієнти — переважно заможні люди? Скільки в середньому коштує курс лікування в ЛІСОД?

— Так, сьогодні це люди зі статком вищим за середній. Але не існує грошового еквівалента, яким можна було б виміряти вартість життя, — воно безцінне.

— А в скільки обійдеться лікування для хворого, що зараз перебуває в операційній?

— Цю людину в нас повністю обстежили, прооперував хірург, якого спеціально запросили з-за кордону. Усе це разом із перебуванням у стаціонарі коштуватиме близько 15 тисяч доларів. Операція в західній клініці обійшлася б удвічі дорожче, а то й більше, з урахуванням витрат на дорогу. Є, звичайно, ситуації, коли в нас вартість лікування вища, тому що ми можемо те, чого не роблять в інших європейських клініках.

Наша клініка обладнана системою телекомунікацій, що дає можливість проводити консультації з зарубіжними фахівцями в режимі реального часу. Завдяки цьому провідні онкологи світу можуть брати участь у визначенні стратегії та тактики лікування кожного конкретного хворого. Наприклад, наші зарубіжні колеги можуть спостерігати за ходом операції, контролюючи наявність ракових клітин — від ретельної перевірки країв рани залежить, скільки потрібно видаляти тканини.

— Чи багато у вас працює українських лікарів?

— Наш головлікар доктор медичних наук Алла Борисівна Вінницька — дуже досвідчений фахівець. Завідувач відділу анестезіології та реанімації Олександр Анатолійович Гоноровський — чудовий реаніматолог. Який, до речі, чимало років пропрацював за кордоном. Інші молоді лікарі працюють поки що тільки як асистенти. Гадаю, через кілька років, вони зможуть оперувати та лікувати самостійно, а також навчати своєї майстерності інших. Грамотному, добре підготовленому українському лікареві я платитиму стільки ж, скільки зарубіжному.

— Клініка, в якій утілені високі стандарти лікування, максимум комфорту і гуманістичні ідеї, має бути привабливою і для зарубіжних пацієнтів.

— Час покаже. На жаль, стереотипи щодо «країни, де стався Чорнобиль», напевно, даватимуться взнаки ще довго. Таку клініку ми відкриємо в Європі. А в Україні плануємо будівництво онколікарні для менш забезпечених людей. Думаю, вдасться це зробити в найближчі три-п’ять років. За цей час підготуємо українських лікарів, які впроваджуватимуть сучасні стандарти в лікуванні онкопатологій.

— Якщо в когось виникнуть питання з приводу перспектив лікування, як можна з вами зв’язатися?

— Консультацію можна отримати безплатно телефоном:
8-800-500-11-00.