Cтовбурові клітини — із клітин шкіри?

Останнє досягнення японських вчених у сфері застосування стовбурових клітин, можливо, допоможе подолати головну перешкоду на шляху розвитку цього перспективного напряму. Шинья Яманака з Кіотського університету повернув спеціалізовані клітини шкіри дорослої миші в ембріональний стан. Власне, про необхідність такого перетворення фахівці говорили вже давно й навіть визначили спосіб, у який його можна здійснити: заміна ядра ембріональної клітини ядром дорослої особини. Метод винятково складний і дорогий, тому не дивно, що досі домогтися успіху на цьому шляху не вдалося.

Японські ж учені пішли зовсім іншим шляхом: у спеціалізовану клітину ввели всього лише чотири гени, які «репрограмували» її у початковий стан. Принаймні про це свідчать усі зовнішні ознаки. Якщо ця методика виправдає себе і спрацює на клітинах людини, то перед застосуванням стовбурових клітин у медицині загориться зелене світло. Адже відпаде потреба використання клітин людських ембріонів, а отже їх руйнування, проти чого рішуче протестують представники релігійної громадськості та експерти з етики.

Ірвінг Вайсман, провідний фахівець зі стовбурових клітин Стенфордського університету, вважає, що значення цього прориву важко не лише переоцінити, а й повною мірою усвідомити. А Девід Скадден із Гарвардської медичної школи заявив, що навряд чи найближчі десять років принесуть значиміше наукове досягнення, ніж це.

Проте до масового впровадження нової методики у клінічну практику ще далеко. Японські вчені, які витратили роки наполегливої праці на вивчення механізмів роботи генів, що виявляють свою активність в ембріональних клітинах і зберігають її у процесі їх диференціації, спочатку зупинилися на 24 найменуваннях. Потім цей список скоротили до чотирьох. Їх і вводили у вірусну ДНК для того, щоб цим вірусом потім інфікувати спеціалізовані клітини особливої лінії лабораторної миші, пригнічуючи при цьому її власні клітинні системи. На мишах цей метод спрацював відмінно, а ось стосовно людей постають відразу три проблеми.

По-перше, генотип цих мишей уже був певним чином змінений ще до проведення експерименту. По-друге, сам факт необхідності інфікування клітин людини вірусом особливої ейфорії в медиків не викликає. І, нарешті, два з чотирьох «обраних» генів причетні до розвитку злоякісних перероджень, і кожна п’ята миша в ході експерименту померла від раку.

Проте вже кілька дослідницьких команд у світі заявили про намір розвивати й удосконалювати японську методику. І навіть встигли отримати перші перспективні результати. Їх очікується набагато більше після зняття обмежень на державне фінансування досліджень стовбурових клітин, накладених у деяких країнах, і насамперед у США.